-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2021справа № 914/1464/21
За позовом:Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів, позивача-2: Гніздичівської селищної ради, смт. Гніздичів, Стрийський р-н, Львівська обл. до відповідача: Акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика», смт. Гніздичів, Стрийський р-н, Львівська обл.про:про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства Представники сторін: Прокурор: Позивач-1: Позивач-2: Відповідач: Суддя - Крупник Р.В Секретар - Шевчук О.О. Місінська М.А. Валько В.Р. представник; не з`явився; Грудлевський В.М. адвокат.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (далі Прокурор) в інтересах держави в особі позивача-1: Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі Екологічна інспекція), позивача-2: Гніздичівської селищної ради (далі Селищна рада) до відповідача: АТ «Кохавинська паперова фабрика» (далі Відповідач) про стягнення збитків, завданих навколишньому середовищу.
Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву прокурора залишено без руху.
Ухвалою суду 22.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, про що суд постановляв відповідні ухвали.
Востаннє, ухвалою суду від 04.10.2021 розгляд справи відкладено на 25.10.2021.
Прокурор в судове засідання 25.10.2021 з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю.
Представниця екологічної інспекції в судове засідання 25.10.2021 з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю.
Селищна рада уповноваженого представника в судове засідання 25.10.2021 не забезпечила, про причини неявки такого суд не повідомила.
Представник відповідача в судове засідання 25.10.2021 з`явився, проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи прокурора.
Позов обґрунтовано тим, що Стрийською окружною прокуратурою Львівської області встановлено порушення АТ «Кохавинська паперова фабрика» вимог природоохоронного законодавства. Зокрема, у період з 19.06.2018 року по 27.06.2018 року ДЕІ у Львівській області здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів АТ «Кохавинська паперова фабрика», за результатами якого встановлено, що відповідачем здійснювалося користування земельними ділянками кадастрові номери: 4621555300:05:008:0328 та 4621555300:05:008:0326. На вказаних ділянках відповідачем здійснено забруднення території площею 30 м2, 40 м2, 150 м2, чим порушено ст.ст. 164, 167 ЗК України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель». Під час перевірки інспекцією складено акти відбору проб ґрунту вказаних ділянок №38 від 19.06.2018 року та №39 від 22.06.2018 року. На підставі актів здійснено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів (протоколи №02-07-34 від 02.07.2018 року, №02-07-33 від 02.07.2018 року). Враховуючи наведене, інспекцією проведено розрахунок розміру заподіяних відповідачем збитків, загальний розмір яких склав 85 193,57 грн. (77 099,64 грн. + 4 196,85 грн. + 3 897,08 грн. = 85 193,57 грн.). Як стверджує прокурор у позовній заяві, інспекцією відповідачу були надіслані претензії щодо оплати нарахованих збитків, однак такі залишені без задоволення. Оскільки уповноваженими органами протягом тривалого часу не здійснюються заходи, спрямовані на захист інтересів держави у сфері природоохоронного законодавства, керівник Стрийської окружної прокуратури Львівської області звернувся з цим позовом до суду.
Аргументи екологічної інспекції.
12.08.2021 року ДЕІ у Львівській області подала до суду пояснення та вказала, що під час здійснення досліджень для визначення забруднюючих речовин нею було застосовано фонові показники, оскільки норм гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунті затверджено не було. Як на підставу застосування фонових показників, інспекція послалась на Лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.01.2004 року «Щодо величини ГДК показників складу та властивостей в ґрунтах». Правильність застосування фонових значень забруднюючих речовин підтверджується судовою практикою.
Також інспекція вказала, що забруднення земельних ділянок було виявлено в ході візуального обстеження відповідно до положень ГОСТ 17.4.3.01-83 та ГОСТ 17.4.4.02-84. Жодним нормативним актом не вимагається зазначення в акті відбору проб ґрунтів кадастрового номеру земельної ділянки, а встановлена форма такого акту не містить окремої графи для зазначення цієї інформації. У складених інспекцією актах відбору проб ґрунтів описано місця відбору кожної проби, представник Відповідача такі акти підписав без жодних зауважень.
Зважаючи на це, доводи Відповідача про неправильне застосування нормативно-грошової оцінки земельних ділянок є необґрунтованими. Доводи Відповідача про те, що в ДЕІ у Львівській області було неправильно визначено розміри площ забруднення не відповідають дійсності, оскільки відповідні розміри були встановлені у відповідності до ГОСТ 17.4.3.01-83 та ГОСТ 17.4.4.02-84.
Аргументи селищної ради.
Селищна рада своїх письмових пояснень по справі не подала.
Аргументи відповідача.
Як зазначає представник відповідача, останній не вчиняв неправомірних дій, які б могли завдати шкоди інтересам держави в галузі охорони земель, відповідно відсутній причиновий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності. На думку відповідача, екологічна інспекція безпідставно застосувала фонові значення забруднюючих речовин, а не ГДК хімічних речовин у ґрунті, а її посилання на Лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.01.2004 року не є правильним, оскільки нормативи в галузі охорони земель встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Окрім цього, екологічною інспекцією не було виявлено фактів несанкціонованого зберігання небезпечних відходів, засмічення земель, розливу небезпечних хімічних речовин, плям на поверхні землі, а тому незрозуміло яким чином було визначено площі забруднення.
Також представник відповідача зауважив, що в акті №39 від 22.06.2018 року зазначене місце відібрання проби ґрунту, а саме «біля зварювального посту». Інспекцією при розрахунку завданої шкоди згідно проби ґрунту «біля зварювального посту» було взято нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим №4621555300:05:008:0326, однак на такій земельній ділянці згідно Договору оренди від 12.02.20218 року такий об`єкт відсутній. Відтак покладення в основу розрахунків нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим №4621555300:05:008:0326 є необгрунтованим.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
У період з 19.06.2018 по 27.06.2018 екологічною інспекцією проводився V плановий захід державного нагляду (контрою) щодо додержання суб`єктом господарювання ПАТ «Кохавинська паперова фабрика», вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами проведення якого було складено Акт №321/04/554.
Під час проведення вказаного контролю (нагляду) представниками екологічної інспекції було складено Акт відбору проб ґрунтів № 38 від 19.06.2018 та Акт відбору проб ґрунтів № 39 від 22.06.2018.
Зокрема, згідно Акту відбору проб ґрунтів № 38 від 19.06.2018 було виконано відбір трьох проб ґрунтів на території біля полів фільтрації ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» у смт. Гніздичів, а саме:
- проба ґрунту біля четвертого поля фільтрації з пд. Сторони (площа земельної ділянки 40 м2);
- проба ґрунту з території прилеглої до першого поля фільтрації з пд. Сторони (площа земельної ділянки 30 м2);
- фонова проба ґрунту біля прохідної (площа земельної ділянки 25 м2).
Вказаний акт підписано представником відповідача Романчуком Л.Я. без зауважень до проб і записів.
Водночас, відповідно до Акту відбору проб ґрунтів № 39 від 22.06.2018 було виконано відбір двох проб ґрунтів на території ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» у смт Гніздичів, а саме:
- проба ґрунту біля зварювального посту (площа земельної ділянки 150 м2);
- фонова проба ґрунту приблизно 30 м на 3х від зварювального посту (площа земельної ділянки 25 м2);
Вказаний акт підписано представником ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» без зауважень до проб і записів.
02.07.2018 на підставі Актів відбору проб ґрунтів № 38 від 19.06.2018 та № 39 від 22.06.2018 головним спеціалістом ДЕІ у Львівській області Горбатюком А.В. складено Протоколи вимірювань показників та властивостей ґрунтів № 02-07-33 та № 02-07-34 відповідно.
Зокрема, Протоколом вимірювань показників та властивостей ґрунтів № 02-07-33 від 02.07.2018 встановлено перевищення встановлених показників фонового нормованого вмісту заліза та марганця на земельних ділянках площею 40 м2 та 30 м2.
Водночас, Протоколом вимірювань показників та властивостей ґрунтів №02-07-34 від 02.07.2018 було встановлено перевищення встановлених показників фонового нормованого вмісту цинку, заліза, марганця, свинця та міді на земельній ділянці площею 150 м2.
За результатами складання протоколу №02-07-33 від 02.07.2018 головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів було проведено розрахунок розмірів шкоди внаслідок забруднення земель Львівської області, Жидачівського району, смт Гніздичів, земельна ділянка по вул. Коновальця, 6, ПАТ «Кохавинська паперова фабрика», згідно виявлених перевищень концентрації заліза та марганцю на зазначених вище земельних ділянках площею 40 м2 та 30 м2.
Розрахунки проведено згідно кожного хімічного елемента перевищення якого було виявлено у двох відібраних пробах ґрунту.
Відповідно до вказаного розрахунку загальний розмір відшкодування при одночасному забруднені земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами на земельній ділянці площею 40 м2 становить 4 196,85 грн., а на земельній ділянці площею 30 м2 - 3 897,08 грн.
При розрахунку розміру шкоди завданої забрудненням земельних ділянок площею 40 м2 та 30 м2 ДЕІ у Львівській області було застосовано нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером № 4621555300:05:008:0328.
Крім цього, за результатами складання протоколу № 02-07-34 від 02.07.2018 головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів було проведено розрахунок розмірів шкоди внаслідок забруднення земель Львівської області, Жидачівського району, смт Гніздичів, земельна ділянка по вул. Коновальця, 6, ПАТ «Кохавинська паперова фабрика», згідно виявлених перевищень концентрації заліза та марганцю на зазначених вище земельній ділянці площею 150 м2.
Позивачем було подано до суду розрахунки проведені згідно одного хімічного елементу (цинку) перевищення якого було виявлено у відібраній пробі ґрунту за Актом № 39 від 22.06.2018. Інших окремих розрахунків згідно кожного хімічного елементу (заліза, марганцю, свинцю, міді) виявлених у відібраній пробі ґрунту за Актом № 39 від 22.06.2018 до суду подано не було.
Згідно загального розрахунку загальний розмір відшкодування при одночасному забруднені земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами на земельній ділянці площею 150 м2 становить 77 099,64 грн..
При розрахунку розміру шкоди завданої забрудненням земельних ділянок площею 150 м2 екологічною інспекцією було застосовано нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером №4621555300:05:008:0326.
Як встановлено судом на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0-22-185/104-21 від 09.06.2021:
- земельна ділянка з кадастровим номером №4621555300:05:008:0328 передана в оренду ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» терміном до 31.12.2050, Договір оренди зареєстрований 12.03.2018;
- земельна ділянка з кадастровим номером №4621555300:05:008:0326 станом на 07.06.2018 перебувала в оренді відповідача, а 08.10.2020 набула статусу архівна. Шляхом об`єднання двох земельних ділянок площею 8,4940 га. (кадастровий номер №4621555300:05:008:1431) та площею 3,6805 га. (кадастровий №4621555300:05:008:0326) 08.10.2020 зареєстрована нова земельна ділянка з кадастровим номером №4621555300:05:008:1435 площею 12,1745 га.
Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровими номерами №4621555300:05:008:0326 та №4621555300:05:008:0328 від 07.08.2018 передбачено, що цільовим призначенням обох земельних ділянок є 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. При цьому площа першої становить: 36 805,00 кв.м., нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3 982 675,14 грн.; площа другої становить 58 292,00 кв.м., нормативна грошова оцінка земельної ділянки 4 659 806,58 грн.
11.12.2018 екологічною інспекцією надіслано на адресу відповідача Претензію №158 про відшкодування збитків в сумі 4 196,85 грн., Претензію №159 про відшкодування збитків в сумі 3 897,08 грн., Претензію №160 про відшкодування збитків в сумі 77 099,64 грн. заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, у якій запропоновано у місячний термін відшкодувати завдані збитки.
Відповіді на зазначені вище претензії екологічній інспекції надано не було. Завдані державі збитки відповідач не відшкодував, що слугувало підставою подання даного позову.
ОЦІНКА СУДУ.
Щодо підстав представництва прокурором.
За змістом ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 53 ГПК України передбачає можливість звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави. Відповідно до частини четвертої цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Як передбачено абз. 3 ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові № 912/2385/18 від 26.05.2020 зазначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування порушення інтересів держави прокурор зазначив, що відповідачем в порушення вимог ст.ст. 164, 167 ЗК України, статті 35 ЗУ «Про охорону земель» було здійснено забруднення території площею 30 м2, 40 м2, 150 м2, що задало збитків державі у розмірі 4 196,85 грн., 3 897, 08 грн., 77 099,64 грн., які на момент звернення до суду із даним позовом відшкодовані не були.
Судом встановлено, що ні екологічна інспекція, ні селищна рада з моменту проведення планового заходу державного нагляду (червень 2018) до моменту пред`явлення прокурором позову у даній справі (травень 2021), не заверталась до суду з метою захисту інтересів держави, хоча знали про порушення інтересів держави.
25.01.2021 прокурором з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді надіслано екологічній інспекції та голові Гніздичівської селищної ради запити про надання копій документів складених в процесі та за результатами проведення державного нагляду (контролю) у ПАТ «Кохавинська паперова фабрика»; інформацію чи відповідачем відшкодовані завдані збитки в розмірі 4 196,85 грн., 3 897,08 грн., 77 099,64 грн. до місцевого бюджету, а також інформацію про причини не звернення до суду із позовом до ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» щодо стягнення сум нарахованих збитків.
У відповідь на вказані запити, екологічна інспекція та селищна рада повідомили, що завдані збитки відповідачем не відшкодовано і до суду з відповідним позовом ні інспекція, ні селищна рада не зверталися, оскільки відсутні кошти на сплату судового збору.
01.04.2021 прокурором надіслано екологічній інспекції та голові селищної ради листи №14.57/05-42-523ВИХ-21 та №14.57/05-42-524ВИХ-21 відповідно, якими останніх повідомлено про те, що керівником Стрийської окружної прокуратури Львівської області пред`являтиметься в Господарський суд Львівської області щодо стягнення 4 196,85 грн., 3 897, 08 грн., 77 099,64 грн. збитків завданих навколишньому природному середовищу.
Однак, до моменту подання прокурором позову до суду, тобто до 26.05.2021, ні екологічною інспекцією, ні селищною радою, знову таки, не було вчинено жодних дій щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність прокурором підстав для звернення до суду з метою захисту інтересів держави в особі екологічної інспекції та селищної ради.
При цьому, прокурор правильно визначив позивачів, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки відповідно до підпункту 8 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19.04.2017 № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Натомість, повноваження селищної ради як органу місцевого самоврядування щодо контролю за додержанням природоохоронного законодавства ґрунтуються на приписах ст. 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 15, 19 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».
Щодо заявлених позовних вимог.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Предметом позову у цій справі є матеріально правова вимога про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов`язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені ст. 1166 ЦК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною є будь-яка поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав або інтересів іншої особи, внаслідок якої завдано шкоду, б) наявність шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових або немайнових благ, що охороняються законом, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Крім цього, відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ «Про охорону земель», а також ЗК України.
Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.
Статтею 35 ЗУ «Про охорону земель» передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач покликається на те, що під час здійснення з 19.06.2018 по 27.06.2018 перевірки, екологічною інспекцією було відібрано проби грунтів на земельних ділянках з кадастровими номерами №4621555300:05:008:0328 та №4621555300:05:008:0326, що перебували в оренді відповідача. За результатами дослідження відібраних проб встановлено факт забруднення земельних ділянок площею 40 м2, 30 м2 та 150 м2, що знаходяться в смт Гніздичів, Стрийського району, Львівської області що підтверджується протоколами вимірювань показників та властивостей ґрунтів №02-07-33 та №02-07-34 від 02.07.2018 року.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог з наступних підстав:
1) відповідач не вчиняв неправомірних дій, які б могли завдати шкоди інтересам держави в галузі охорони земель, відповідно відсутній причиновий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності;
2) екологічна інспекція безпідставно застосувала фонові значення забруднюючих речовин, а не гранично допустимі концентрації хімічних речовин у ґрунті;
3) екологічна інспекція безпідставно поклала в основу розрахунків за актом № 39 від 22.06.2018 нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим №4621555300:05:008:0326, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що проби відбиралися саме з цієї земельної ділянки.
З цього приводу суд зазначає таке.
Щодо відбору проб грунтів на земельній ділянці кадастровий №4621555300:05:008:0328, за результатами якого було встановлено забруднення земельних ділянок площею 40 та 30 м2
Відповідно до положень Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року №171 (надалі Методика) під забрудненням земель слід розуміти накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) ( п. 3.1 Методики).
Таким чином, за Методикою для визнання земель забрудненими необхідним є виявлення в їх складі негативних кількісних або якісних змін, що сталися в результаті господарської діяльності через накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018 на підставі Актів відбору проб ґрунтів № 38 від 19.06.2018 головним спеціалістом ДЕІ у Львівській області Горбатюком А.В. складено Протокол вимірювань показників та властивостей ґрунтів № 02-07-33. Вказаним протоколом встановлено перевищення встановлених показників фонового нормованого вмісту заліза та марганця на земельних ділянках площею 40 м2 та 30 м2.
З Акту відбору проб ґрунтів № 38 від 19.06.2018 прослідковується, що в ньому екологічна інспекція встановила координати земельних ділянок, з яких відбиралися проби. Зокрема, проба ґрунту біля четвертого поля фільтрації з пд. Сторони (площа земельної ділянки 40 м2) має координати №49?20 01,8 Е24?05 26,3; проба ґрунту з території прилеглої до першого поля фільтрації з пд. Сторони (площа земельної ділянки 30 м2) має координати №49?19 54,7 Е24?05 20,4.
Вказані координати дають можливість встановити, що проби було відібрано з земельної ділянки (кадастровий номер №4621555300:05:008:0328), яка знаходиться в оренді ПАТ «Кохавинська паперова фабрика» терміном до 31.12.2050.
Враховуючи те, що Протоколом № 02-07-33 від 02.07.2018 встановлено перевищення показників фонового нормованого вмісту заліза та марганця на земельних ділянках площею 40 м2 та 30 м2, суд відхиляє доводи представника відповідача, що останній не вчиняв неправомірних дій, які б могли завдати шкоди інтересам держави в галузі охорони земель.
Не заслуговують на увагу також доводи представника відповідача, що екологічна інспекція безпідставно застосувала фонові значення забруднюючих речовин, а не гранично допустимі концентрації хімічних речовин у ґрунті.
Зокрема, на час проведення екологічною інспекцією лабораторних досліджень, не було затверджених норм гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у грунті, оскільки розпорядженням КМУ від 20 січня 2016 №94-р «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства» визнано такими, що втратили чинність, та не застосовуються на території України акти санітарного законодавства, видані центральними органами виконавчої влади Української РСР, в тому числі їх посадовими особами, якими затверджено санітарні, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні, санітарно-епідеміологічні, протиепідемічні, гігієнічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи та санітарні регламенти.
Позивачем надано суду лист Міністерства екології та природних ресурсів України № 88/29-8 від 09.01.2004 «Щодо величини ГДК показників складу та властивостей в грунтах» в якому зазначено, що рівень забруднення небезпечних речовин (показників), для яких на цей час не встановлені ГДК, оцінюється у порівнянні з фоновими значеннями цих речовин у грунті.
Крім цього, як вже зазначалося, згідно з положеннями Методики забруднення земель це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін (розділ 2).
Фонова проба - проба ґрунту (найчастіше точкова), відібрана на земельній ділянці, яка подібна до території, що обстежується, та знаходиться у незабрудненому або за припущенням незабрудненому районі (зоні) (п. 3.1. Нормативного документа Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Якість довкілля. Відбір проб ґрунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового (загального і локального) забруднення об`єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що забруднення земельних ділянок площею 40 м2 та 30 м2 зумовлено накопиченням в ґрунті забруднюючих речовин, вміст яких перевищує природний фон. Тому позивач при дослідженні проб ґрунту правомірно взяв до уваги саме показники фонової проби.
Як вбачається з розрахунку складеного за результатами протоколу №02-07-33 від 02.07.2018 загальний розмір відшкодування при одночасному забруднені земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами на земельній ділянці площею 40 м2 становить 4 196,85 грн., а на земельній ділянці площею 30 м2 - 3 897,08 грн. Розрахунки проведено згідно кожного хімічного елемента перевищення якого було виявлено у двох відібраних пробах ґрунту.
За таких умов суд вважає, що прокурором та позивачем належними доказами було доведено як факт забруднення відповідачем земельних ділянок площею 40 м2 та 30 м2, так і розмір спричинених цим забрудненням збитків. А тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Щодо відбору проби грунту на земельній ділянці кадастровий №4621555300:05:008:0326, за результатами якого було встановлено забруднення площею 150 м2
Як вбачається з Акту відбору проб ґрунтів № 39 від 22.06.2018 було виконано відбір проби ґрунту біля зварювального посту (площа земельної ділянки 150 м2).
При цьому, на відміну від Акта № 38 від 19.06.2018, в Акті №39 не зазначено координати відбору проб, що позбавляє суд можливості встановити, що їх було відібрано з земельної ділянки (кадастровий номер №4621555300:05:008:0326).
02.07.2018, за результатами складання Акту № 39 від 22.06.2018, складено Протокол № 02-07-34, яким встановлено перевищення концентрації цинку, заліза, марганцю, свинцю, міді на площі земельної ділянки 150 м2.
З матеріалів справи прослідковується, що при розрахунку розміру шкоди завданої забрудненням земельних ділянок площею 150 м2 екологічною інспекцією було застосовано нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером №4621555300:05:008:0326.
Відповідач заперечив щодо застосування нормативно-грошової оцінки вказаної земельної ділянки, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що проби відбиралися саме з неї. На підтвердження своїх слів надав суду Договір оренди землі від 12.02.2018, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером №4621555300:05:008:0326, з якого вбачається, що такий об`єкт, як зварювальний пост (біля якого відбиралися проби) на земельній ділянці відсутній.
Надаючи оцінку цьому твердженню, суд зазначає таке.
За змістом п. 4.2 Методики основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення.
Враховуючи предмет спору, на позивача покладено обов`язок доведення належними доказами, як факт забруднення відповідачем земельної ділянки, так і розмір шкоди, яка була завдана таким забрудненням. Відтак, позивач повинен довести правомірність покладення в основу розрахунків нормативно-грошової оцінки саме земельної ділянки кадастровий номер №4621555300:05:008:0326.
Як вбачається з Акту відбору проб ґрунтів № 39 від 22.06.2018 в ньому не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки з якої відбирається проба.
В судовому засіданні прокурорка та представниця екологічної інспекції зазначили, що форма Акту № 39 від 22.06.2018 затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №179 «Про запровадження форм документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції України та її територіальних органів» і в ній не передбачено окремої графи для зазначення кадастрового номеру земельної ділянки з якого береться проба.
Суд критично оцінює таке твердження позивачів, оскільки затвердженою формою передбачені також окремі графи для зазначення нормативних документів, за якими здійснюється відбір; та для фіксування додатків, що додаються до акта.
В цей же час, згідно Акту відбору проб ґрунтів №39 від 22.06.2018 року вони були складені у відповідності до вимог ГОСТ 17.4.3.01-83 та ГОСТ 17.4.4.02-84.
Стандарти ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охорона природи. Ґрунту. Загальні вимоги до відбору проб» встановлюють вимоги до відбору проб ґрунту при загальних і локальних забрудненнях та передбачають, що при локальному забрудненні ґрунтів для визначення пробних майданчиків застосовують систему концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, вказуючи номери кіл і азимут місця відбору проб. У напрямку основного поширення забруднюючих речовин систему концентричних кіл продовжують у вигляді сегмента, розмір якого залежить від ступеня поширення забруднення. (п.5.4.).
Згідно ГОСТ 17.4.3.01-83 відібрані проби необхідно пронумерувати і зареєструвати в журналі, вказавши наступні дані: порядковий номер і місце взяття проби, рельєф місцевості, тип ґрунту, цільове призначення території, вид забруднення, дату відбору. (п. 9). Проби повинні мати етикетку з зазначенням місця і дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту і глибини взяття проби, прізвище дослідника. (п.10).
ГОСТ 17.4.4.02-84 «Охорона природи. Ґрунти. Методи відбору та підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу» встановлює методи відбору і підготовки проб ґрунту природного і порушеного складу для хімічного, бактеріологічного і гельмінтологічного аналізу. Відбір проб проводять для контролю забруднення ґрунту, оцінки якісного стану ґрунтів природного і порушеного складу (п.2.1). На території, що підлягає контролю, проводять рекогносцирувальні виїзди. За даними рекогносцирувального виїзду і на підставі наявної документації заповнюють паспорт обстежуваного ділянки відповідно до обов`язкового додатка 1 і роблять опис ґрунтів в відповідності з додатком 4. На карти або плани наносять розташування джерела забруднення, пробних майданчиків та місць відбору точкових проб. Пробні площадки розташовують відповідно до ГОСТ 17.4.3.01-83. (п.2.2.).
Додатком №1 до ГОСТ 17.4.4.02-84 затверджено форму паспорту обстежуваної ділянки, в пункті 1 якому зазначено, що в паспорті зазначається номер земельної ділянки.
Таким чином, не зважаючи на те, що в формі акту відбору проб не передбачено окремої графи для зазначення кадастрового номеру земельної ділянки з якого береться проба, проте, враховуючи те, що вказаний акт складається відповідно до ГОСТ 17.4.3.01-83 та ГОСТ 17.4.4.02-84 і беручи до уваги положення цих стандартів, при відборі проб представники екологічної інспекції мали складати затверджені в додатках обов`язкові документи, такі як паспорт обстежуваної ділянки (в котрому повинен вказуватися кадастровий номер земельної ділянки), опис ґрунтів, опис пробного майданчику, супроводжувальний талон, а також карти-схеми розміщення місць відбору проб ґрунтів.
Суд зазначає, що жодного з цих документів, які б дали можливість ідентифікувати, що проба відбиралася на земельній ділянці кадастровий номер №4621555300:05:008:0326 позивачі не надали, а відтак і не довели правомірності застосування нормативно-грошової оцінки цієї ділянки при визначенні розміру заподіяних збитків.
Необхідно зазначити, що станом на момент проведення екологічною інспекцією перевірки, відповідач користувався трьома земельними ділянками, а саме кадастровий номер №4621555300:05:008:0328 площею 5,8292 га., кадастровий номер №4621555300:05:008:1431 площею 8,4940 га. та кадастровий номер №4621555300:05:008:0326 площею 3,6805 га. А тому, ідентифікація земельної ділянки з якої відбиралася проба згідно Акту відбору проб ґрунтів № 39 від 22.06.2018 має надзвичайно важливе значення в даній справі.
Судом відхиляються твердження прокурора та представниці екологічної інспекції, що доказом відібрання проби саме з земельної ділянки кадастровий номер №4621555300:05:008:0326 є підписані відповідачем без зауважень Акт перевірки №321/04/554 та Акт відбору проб № 39 від 22.06.2018, оскільки в жодному з цих актів не зазначалися кадастрові номери земельних ділянок, на яких відбиралися проби, а відтак вказане не дає можливості встановити факт визнання відповідачем обставини, що проби відбиралися з конкретної ділянки.
Окрім цього, поряд із недоведенням правомірності застосування нормативно-грошової оцінки земельної ділянки №4621555300:05:008:0326 при визначенні розміру збитків, позивачем не доведено належними доказами і інші обставини визначення цього розміру.
Так, суд зазначає, що здійснені розрахунки загального розміру відшкодування за забруднення земельної ділянки площею 150 м2 на загальну суму 77 099,64 грн. не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки разом із позовом до суду було подано лише розрахунок загального розміру відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами за пробою 1 відібраною згідно Акту №39 від 22.06.2018 року та окремий розрахунок щодо цинку за пробою 1 відібраною згідно Акту №39 від 22.06.2018 року. Інших окремих розрахунків щодо свинцю, міді, заліза та марганцю за пробою 1 відібраною згідно Акту №39 від 22.06.2018 року до суду подано не було, що унеможливлює встановлення судом правильності здійснення таких обрахувань.
Водночас, подані прокурором окремі розрахунки щодо свинцю, міді, заліза та марганцю за пробою 1 стосуються проби відібраної згідно Акту №34 від 13.06.2018 року, а не Акту №39 від 22.06.2018 року. А тому суд не може брати ці розрахунки до уваги.
Підсумовуючи викладене, позивачем не доведено належними доказами розмір шкоди, спричиненої забрудненням відповідачем земельної ділянки площею 150 м2, а тому суд відмовляє в вимозі про стягнення з відповідача 77 099,64 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача слід покласти судовий збір у розмірі 215,65 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика» (81740, Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд. 6; код ЄДРПОУ 22351935) на спеціальний рахунок Гніздичівської селищної ради (Гніздичівська територіальна громада), одержувач: ГУК Львів/Гніздичівська ТГ/ код 38008294, номер рахунку UA 388999980333119331000013775, ЄДРПОУ 26256866, код класифікації доходів 24062100) збитки завдані навколишньому середовищу на суму 8093,93 грн.
3.Стягнути з Акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика» (81740, Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд. 6; код ЄДРПОУ 22351935) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 215,65 грн. судового збору.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
6.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2021
СуддяКрупник Р.В.
скопійовано
-
скопійовано
-
