ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 Справа №607/18693/21

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М. за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В.,

розглянувши матеріали адміністративних справ, які надійшли від управління патрульної поліції в Тернопільські області департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає в АДРЕСА_1 , працює в ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро «М», студент,

за статтею 188-28 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №200530 від 11.10.2021 року ОСОБА_1 11 жовтня 2021 року о 12:30 в місті Тернополі по проспекту С.Бандери, 63 не вжив відповідних заходів та не виконав вимогу Національної поліції України №155 від 07.10.2021 року, а саме не вжив заходів щодо демонтажу чи погодження рекламної конструкції, чим порушив вимоги п.1.5 ПДР України, ДСТУ 3687-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-28 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки.

Дослідивши докази, суддею встановлено такі обставини.

07 жовтня 2021 року старший інспектор ВБДР УПП Управління патрульної поліції в Тернопільській області надав ОСОБА_1 вимогу №155, в якій вимагав вжити невідкладних заходів щодо демонтажу чи погодження рекламної конструкції у вигляді «Маріо» «Дніпро М» розміщеної в місті Тернополі по проспекту С.Бандери, 63 без погодження з відповідним підрозділом Національної поліції.

Відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 11.10.2021 року зафіксовано невиконання вимоги.

Статтею 188-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Диспозиція статті 188-28 КУпАП носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме професійні обов`язки покладались на винну особу, відповідно до яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо), та які з цих обов`язків на виконання приписів поліції не виконані.

Разом з тим, в протоколі про адмінправопорушення не зазначено, які конкретно заходи, передбачені його службовими повноваженнями, мав вжити ОСОБА_1 на виконання припису, і не вжив на виконання припису інспектора поліції

Це позбавило суд першої інстанції встановити, як вони узгоджуються з посадовими обов"язками останнього за посадою, яку він займав на час вчинення інкримінованого йому правопорушення, та суперечить вимогамстатті 256 КУпАП. Тому, звинувачення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення є неконкретним.

В протоколі про адміністративні правопорушення та в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 працює, та до його посадових обов`язків віднесено встановлення рекламних конструкцій, що вимагалося від нього у приписах Національної поліції

Відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а тому покладення на суд обов`язків ініціювати збір доказів для доказування вини особи суперечить принципам об`єктивності та неупередженості суду при розгляді справи та є неприпустимим.

Згідно з частини другої статті 251 КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

В той же час, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому встатті 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Враховуючи наведене вище, доходжу висновку, що відсутність належних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 188-28КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.9, 245,251,254,256,268, п. 1 ч. 1 ст.247, ст. ст.280,283-285 КУпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за протоколами про адміністративне правопорушення за статті 188-28КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративнеправопорушення може бути оскаржена у випадках передбаченихстатті 287 КУпАП, а саме особою, щодо якої її винесено, потерпілим, а також прокурором у випадках передбачених частини п`ятої статті 7 КУпАП, а саме у випадку нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд,який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

СуддяВ. М. Позняк