Дата документу 29.10.2021

Справа № 334/5631/19

Провадження № 1-кп/334/272/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Запоріжжя, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, не працюючого, інваліда 3-ої групи, має середньо - технічну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2019 року, приблизно о 21 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині вул. Академіка Олександрова зі сторони вул. Хакаської в напрямку вул. Братської в м. Запоріжжі.

В цей час, на нерегульований пішохідний перехід, який розташований по вул. Академіка Олександрова в районі зупинки громадського транспорту «Авто-ВАЗ» та позначений дорожньою розміткою - 1.14.1 (нерегульований пішохідний перехід) та дорожніми знаками - 5.35.1, 5.35.2 (пішохідний перехід) Правил дорожнього руху України, вийшов пішохід ОСОБА_7 , який почав перетинати дорогу зліва-направо відносно руху автомобіля «ВАЗ-2105».

Під час руху, по вищевказаній вулиці, водій ОСОБА_6 , наближаючись до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу, маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити пішохідний перехід та пішохода ОСОБА_7 , який рухався по ньому, своєчасно не зменшив швидкість свого руху аж до зупинки транспортного засобу, та не надавши перевагу в русі останньому, виїхав на пішохідний перехід та скоїв передньою частиною кузова автомобіля на нього наїзд.

Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, відповідно до яких:

- п.18.1.: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 18.1. Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» №9-406 від 25.07.2019, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, де ІНФОРМАЦІЯ_2 під наглядом лікарів помер.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 2296 від 29.07.2019, смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної травми голови, тулуба та правої нижньої кінцівки, котра супроводжувалася крововиливами під м`яку оболонку головного мозку та у речовину мозку, забоями правої легені, печінки, відкритими уламковими переломами правої стегнової кістки, кісток правої гомілки. Травма у своєму перебігу ускладнилася поширеним набряком-набуханням мозку, жировою емболією легень, порушенням діяльності нервової, серцево-судинної та дихальної систем з розвитком поліорганної недостатності, котра у даному випадку призвела до смерті.

Травми голови, тулуба, правої нижньої кінцівки, як кожна окремо, так і в сукупності у живих осіб мали б ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, у даному випадку перебувають у прямому причинному зв`язку із смертю ОСОБА_7 .

Характер, локалізація та морфологічні особливості ушкоджень, переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми, ознаки струсу тіла свідчать про те, що у даному випадку мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі пішохода, яким був постраждалий ОСОБА_7 та рухомого транспортного засобу легкового типу

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину визнав. Пояснив, що у вказаний день він керував автомобілем ВАЗ 2105. Під час руху він відволікся та не побачив пішохода, який перетинав пішохідний перехід. На цей час ним сплачено потерпілій 90000 грн. Він має намір і у подальшому продовжувати виплачувати грошові кошти потерпілій. Вказав, що на цей час є інвалідом 3ї групи.

Окрім того, вина ОСОБА_6 підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2296 смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної травми голови, тулуба та правої нижньої кінцівки, котра супроводжувалася крововиливами під м`яку оболонку головного мозку та у речовину мозку, забоями правої легені, печінки, відкритими уламковими переломами правої стегнової кістки, кісток правої гомілки. Травма у своєму перебігу ускладнилася поширеним набряком-набуханням мозку, жировою емболією легень, порушенням діяльності нервової, серцево-судинної та дихальної систем з розвитком поліорганної недостатності, котра у даному випадку призвела до смерті.

Згідно наданої медичної документації смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07 годині 00 хвилин, що не суперечить ступеню розвитку трупних явищ на час проведення експертизи його трупа в судово-медичному морзі.

При експертизі трупа ОСОБА_7 виявлені наступні ушкодження:

а)в області голови:

- множинні зливні садна на чолі з крововиливами у підлеглі м`які покриви;

- крововилив під м`які оболонки мозку повздовж Роландової борозни, крововилив у речовину мозку;

б)в області тулуба:

- садно на правій задній поверхні грудної клітки;

- синець на рівні верхнього краю правої здухвинної кістки;

- переломи 7-8-го ребер справа по лопатковій лінії та 9-го ребра справа по середній пахвовій лінії;

- ознаки забою правої легені;

- підкапсульний крововилив на діафрагмальній поверхні правої долі печінки, забій печінки;

в)в області верхніх кінцівок:

- садно на рівні правого ліктьового суглоба;

- садна на тильній поверхні лівої кисті;

- множинні (14) поверхневі лінійні рани правої верхньої кінцівки з ознаками хірургічної обробки;

б) в області нижніх кінцівок :

-синці на задній поверхні правого стегна та правої гомілки;

- рана на внутрішній поверхні правої гомілки з ознаками хірургічної обробки;

- відкриті переломи правої стегнової кістки, кісток правої гомілки;

-синець на рівні лівої підколінної ямки;

- поверхнева рана на зовнішній поверхні правої стопи

Всі перелічені ушкодження утворилися у ОСОБА_7 незадовго до госпіталізації його в

медичний заклад від травматичної дії тупих твердих предметів з переважаючою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості котрих в ушкодженнях не відтворилися.

Травма голови утворилася від травматичного впливу тупого твердого предмета з

шорсткою поверхнею, який діяв в область чола у напрямку спереду назад, про що свідчить

характер та локалізація ушкоджень м`яких покривів, головного мозку.

Травма тулуба утворилася від травматичного впливу тупого твердого предмета з переважаючою травмуючою поверхнею, який діяв у праву задню поверхню у напрямку ззаду

наперед , про що свідчить локалізація та характерні особливості ушкоджень.

Травма правої нижньої кінцівки з переломами кісток утворилася від дії тупих твердих

предметів з переважаючою травмуючою поверхнею, які діяли більше у задньо-зовнішню

поверхню кінцівки на рівні середньої третини стегна та гомілки. Про це свідчать характер та

локалізація зовнішніх ушкоджень, переломів кісток.

Характерні особливості ран правої верхньої кінцівки в медичний документації не

вказані. Найбільш вірогідно, вони утворилися від дії предметів з дуже обмеженою травмуючою поверхнею (можливо, уламки скла).

Садна на кінцівках утворилися від дії тупих твердих предметів з переважаючою тупою

шорсткою поверхнею.

Травми голови, тулуба, правої нижньої кінцівки, як кожна окремо, так і в сукупності у

живих осіб мали б ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, у даному

випадку перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_7 .

Всі інші ушкодження (верхніх та лівої нижньої кінцівок) у живих осіб мали б ознаки

легких тілесних з короткочасним розладом здоров`я, у прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_7 не перебувають.

Характер, локалізація та морфологічні особливості ушкоджень, переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми, ознаки струсу тіла свідчать про те, що у даному випадку мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі пішохода, яким був постраждалий ОСОБА_7 та рухомого транспортного засобу легкового типу.

В момент первинного контакту з рухомим транспортним засобом ОСОБА_7 знаходився по відношенню до останнього задньою, більш правою поверхнею тулуба в вертикальному чи близькому до нього положенні.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи дії водія ОСОБА_6 не відповідають вимогам п.п. 12.4, 12.9(6), 18.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_6 знаходиться в причинному зв`язку з подією ДТП. Водій ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 шляхом своєчасного зниження швидкості руху автомобіля аж до зупинки та надання переваги у русі пішоходу, отже виконанням вимог п.18.1 ПДР України.

ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку нарколога чи психіатра не перебуває.

При призначенні міри покарання обтяжуючих обставин не встановлено.

Пом`якшуючою покарання обставиною відносно ОСОБА_6 є визнання вини та щире каяття.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний є несудимим, офіційно непрацевлаштований, враховує обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, та виходить з того, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням предмета посягання, характеру діяння, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до скоєння злочину, обставин, безпосередньо пов`язаних із вчиненням злочину, що характеризують поведінку винного після вчинення злочину, а також індивідуальних особливостей особистості: стать, вік, стан здоров`я, сімейний стан, спосіб життя, - суд приходить до висновку про можливість призначення покарання, у вигляді позбавлення волі в розмірі ближчому до мінімальних меж санкції відповідної статті КК України.

Суд вважає можливим не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_6 , оскільки застосування такого виду покарання позбавить його джерела доходів.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, на підставіст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбаченіст. 76 КК України.

Долю речових доказів вирішити в порядкуст. 100 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_8 заявлено позов, який у подальшому був уточнений, до ОСОБА_6 , ПрАТ «СК «Арсенал страхування» про стягнення з ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 200000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 243700 грн., з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 150228 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 33384 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що внаслідок загибелі її чоловіка ОСОБА_7 , їх спільна неповнолітня дитина ОСОБА_9 втратив годувальника. Внаслідок дій обвинуваченого потерпіла зазнала сильних душевних страждань, порушилися нормальні життєві зв`язки.

Діючи в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , потерпіла просить стягнути в порядку ст. 1200 ЦК України шкоду у зв`язку з втратою годувальника з обвинуваченого в розмірі 200000 грн., страхової компанії 150228 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з обвинуваченого 300000 грн., з страхової компанії 33384 грн.

В судовому засіданні обвинувачений фактично визнав позовні вимоги, не заперечував щодо розрахунку матеріальної та моральної шкоди. На момент розгляду справи частково сплатив моральну шкоду в розмірі 90000 грн.

Представник потерпілого підтримав в судовому засіданні позовні вимоги.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в судове засідання не з`явився. До суду надійшло заперечення на позов представника відповідача, відповідно до якого представник відповідача просив розглянути позов за його відсутності. Позовні вимоги не визнав. Вказав, що оскільки відсутнє судове рішення щодо визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, то відсутні підстави в задоволенні позову в частині вимог щодо страхової компанії.

Відповідно до ч.1 ст. 127 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст. 129 КПК України.

Як встановлено ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Згідно з полісом №АМ/6064339 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль ВАЗ 2105 держномер НОМЕР_1 застрахований в ПрАТ «СК«Арсенал Страхування» на страхову суму на одного потерпілого: шкода, заподіяна життю та здоров`ю в розмірі 200000 грн., майнова шкода в розмірі 100000 грн. Франшиза 2000 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Тож, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, і потерпілий, хоч не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором, оскільки на його, як третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Слід зауважити, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зазначенні зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

З урахуванням наведеного суд вважає ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» належним відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;

4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;

5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Згідно з ч.3 ст. 1200 ЦК України особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Відповідно до ст. 27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановленихстаттею 1200Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з ст. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Враховуючи доведеність вини ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

При цьому слід врахувати часткову виплату потерпілій моральної шкоди 90000 грн. ОСОБА_6 , що обумовлює зменшення присудженої до стягнення суми моральної шкоди до 210000 грн.

В зв`язкуіз чимпідлягає стягненнюз ОСОБА_6 на користьпозивачки,яка дієв інтересахнеповнолітнього ОСОБА_10 , врахунок відшкодуванняматеріальної шкодив зв`язкуіз втратоюгодувальника 200000грн.,з ПрАТ«СК «Арсеналстрахування» врахунок відшкодуванняматеріальної шкодив зв`язкуіз втратоюгодувальника -150228грн.,та зі ОСОБА_6 накористь позивачкипідлягають стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди 210000 грн., з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» в рахунок відшкодування моральної шкоди 33384 грн.

В іншій частині вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368-370,373-374 КПКУкраїни, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

ОСОБА_6 призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортним засобом.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставіст. 76 КК Українипокласти на засудженого ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_6 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2105 реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити власнику за належністю.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль ВАЗ 2105 реєстраційний номер НОМЕР_1 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя 334/4496/19 від 14.06.2019 року.

Частково задовольнити позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 , ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 33384 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 210000 грн.

Стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_8 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , матеріальну шкоду в зв`язку із втратою годувальника в розмірі 150228 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , матеріальну шкоду в зв`язку із втратою годувальника в розмірі 200000 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

На вирок може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошенням.

Суддя ОСОБА_1