Справа №127/28510/21

Провадження №1-кс/127/12466/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 27 лютого 2021 року про закриття кримінального провадження №12021025020000080 від 22.01.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з даною скаргою, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 09 жовтня 2007 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» і громадянин ОСОБА_5 уклали кредитний договір №014/035-43/50384. В забезпечення належного виконання умов вищезгаданого кредитного договору між кредитором та ним 09 жовтня 2007 року було укладено договір іпотеки, за умовами якого виконання зобов`язання за кредитним договором забезпечено квартирою, що йому належить. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. 19 січня 2015 року він, як майновий поручитель по кредитному договору, офіційною заявою повідомив банк про смерть позичальника, направивши банку світлокопію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , а також повідомив про те, що не погоджується забезпечувати зобов`язання по кредитному договору будь-яким новим боржником (спадкоємцем), відповідно до ст. 523 ЦК України. В травні 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до нього про захист порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 20 травня 2019 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області в задоволенні позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» до нього про захист порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. В період судового розгляду вищезазначеного позову 22 квітня 2019 року він вперше побачив і познайомився в документах цивільної справи із змістом додаткової угоди №1 від 15 червня 2009 року, як невід`ємної частини до кредитного договору №014/035-43/50384 від 09 жовтня 2007 року. В додатковій угоді №1 вказано, що він надає згоду на зміну умов кредитного договору та підтверджує, що іпотека встановлена договором іпотеки від 09 жовтня 2007 року №145 зберігається та забезпечує виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором. До 22 квітня 2019 року додаткової угоди він не бачив, підпис на додатковій угоді вчинений не ним, а іншою особою, а тому 14 грудня 2020 року він звернувся до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою, щоб провести відповідне розслідування по встановленню осіб, що вчинили від його імені підпис на додатковій угоді №1 від 15 червня 2009 року, дати правову оцінку цим протиправним діям і притягнути винних до відповідальності. 22 січня 2021 року за №Б-3381/200-2021 дізнавач СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 повідомила його, що за його заявою розпочате досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12021025010000080 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. В подальшому 27 лютого 2021 року дізнавач СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 винесла постанову про закриття вищезазначеного кримінального провадження у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. При винесенні оскаржуваної постанови дізнавачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не проведено експертизу на предмет відповідності його підпису на додатковій угоді №1 від 15.06.2009 до кредитного договору №014/035-43/50384, не наведено достатніх мотивів в обгрунтування прийняття даного рішення, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, оскаржувана постанова є необгрунтованою, невмотивованою та передчасною, а тому скаржник просить постанову дізнавача ОСОБА_4 скасувати та провести досудове розслідування кримінального правопорушення.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 , пославшись на вищезазначені обставини, скаргу підтримав та просив вимоги скарги задоволити.

Дізнавач СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, суду надала заяву про розгляд скарги у її відсутність, щодо розгляду скарги поклалась на розсуд суду.

Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12021025010000080 від 22.01.2021, слідчий суддя вважає, що скарга обгрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед даного переліку є рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

В статті 284 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження підлягає закриттю. Серед яких закриття кримінального провадження у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Постанова про закриття кримінального провадження є законною та обгрунтованою, коли: зі змісту оскаржуваної постанови слідчого вбачається, що прийняття зазначеної постанови у відповідності до ст.ст. 91-94 КПК України базувалось на підставі сукупності зібраних доказів, їх повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого дослідження, оцінці та аналізу доказів, під час здійснення яких слідчий обгрунтовано та вмотивовано прийшов до висновку про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України; матеріали кримінального провадження свідчать про те, що слідчий у відповідності до вимог параграфу другого КПК України, ст. 92 КПК України, виконав покладені на нього вимоги закону про обов`язок доказування у кримінальному провадженню; слідчим були вжиті усі передбачені законом заходи для виконання вимог ст. 91 КПК України.

Як було встановлено в судовому засіданні, 21 січня 2021 року до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали звернення ОСОБА_3 про те, що 20 травня 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області був розглянутий позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до нього про захист порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і прийнято рішення про відмову у задоволенні позову. Ознайомившись з документами цивільної справи ОСОБА_3 було виявлено додаткову угоду №1 від 15.06.2009, де підпис від його імені вчинений іншою особою і являється підробним. За вказаним фактом 22 січня 2021 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025010000080 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Згідно з постановою дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 27 лютого 2021 року кримінальне провадження №12021025010000080 від 22 січня 2021 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. В обгрунтування свого рішення дізнавач ОСОБА_4 зазначила, що в ході проведення дізнання заявник ОСОБА_3 докуметально не підтвердив свою заяву та не надав копій своїх документів, які підтверджують факт підробки підпису, також можна врахувати те, що ОСОБА_3 не являється експертом і не може робити висновки щодо підроблених документів.

Статтею 93 КПК Українивстановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост. 94 КПК Українислідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При вирішенні зазначеної скарги суд враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Як вбачається із матеріалів вищезазначеного кримінального провадження, крім допиту заявника ОСОБА_3 в якості свідка, жодних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, не проведено, дізнавачем не були вжиті усі передбачені законом заходи для виконання вимог ст. 91 КПК України, зокрема, не була проведена експертиза на предмет відповідності підпису ОСОБА_3 на додатковій угоді №1 від 15 червня 2009 року, не допитані працівники АТ «Райффайзен Банк Аваль». Жодної конкретної процесуальної чи слідчої дії, яка була проведена дізнавачем під час досудового розслідування, не вказано. Жодних вказівок, які б свідчили на розслідування вказаного провадження, не зазначено. Постанова про закриття кримінального провадження містить лише формальний опис складу злочину, однак без зазначення конкретної інформації, які саме слідчі дії були проведені та які були отримані результати.

Відповідно ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Отже, приймаючи процесуальне рішення, слідчий, прокурор складає мотивовану постанову, де аргументує прийняте рішення.

Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак, як вбачається із оскаржуваної постанови, дізнавач ОСОБА_4 , в порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, не зазначає мотиви прийняття постанови, не аргументує прийняте рішення, посилається лише, що заявник ОСОБА_3 докуметально не підтвердив свою заяву та не надав копій своїх документів, які підтверджують факт підробки підпису, що ОСОБА_3 не являється експертом і не може робити висновки щодо підроблених документів.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість викладеного висновку в постанові дізнавача, а тому вважає недотриманими при винесенні оскаржуваної постанови вимоги ст.ст. 2, 284 КПК України, в зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Як зазначено в ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування, вважає, що постанову дізнавача СД Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 27 лютого 2021 року про закриття кримінального провадження №12021025020000080 від 22.01.2021 слід скасувати, оскільки досудове слідство проведено поверхово, неповно, без усебічного дослідження обставин справи.

Керуючись ст.ст.2,9,93,94,110,284,303,305,306,307,309,376КПК України,слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Постановудізнавача СД Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 27 лютого 2021 року про закриття кримінального провадження №12021025020000080 від 22.01.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, скасувати.

Матеріали кримінального провадження №12021025020000080від 22.01.2021 направити до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області для проведення додаткової перевірки.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: