open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 692/718/21

Провадження № 1-кп/692/87/21

02.11.2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року смт. Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Драбів кримінальне провадження № 12020250120000188 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще. Гвардійське, Сімферопольслкого району, Крим, громадянина України, освіта неповна загальна середня, непрацюючого, вдівця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , 17 червня 2020 року, близько 11 год. 30 хв. в с. Рождественське Драбівського району Черкаської області, перебуваючи у коридорі житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з прямим умислом, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді: синці лівого плеча, лівої ступні, лівої пахової ямки, лівої молочної залози, які виникли від дії тупого твердого предмета, які згідно висновку експерта № 05-8-01/187 від 19.06.2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта № 05-8-01/187/321/347 від 27.10.2020 не виключеною ймовірністю є виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_6 за обставин вказаних у протоколі проведення слідчого експерименту за її участю.

Обвинувачений ОСОБА_5 винним у пред`явленому обвинуваченні себе не визнавта посуті заданихпитань пояснив,що зпотерпілою вонидеякий часспільно проживали,розійшлися мирно.17червня 2020року близько11год.він власнимавтомобілем приїхавдо ОСОБА_6 в с.Рождественське зметою забратисвої речі,однак всебуло зачинено.На зворотномушляху вінзустрів сусідку,яка йомуповідомила,що ОСОБА_6 вдома тау неїінший чоловік.Він вирішивповернутися таз?ясувати стосунки,оскільки йогообурили словасусідки.Хвіртка булазачинена,тому вінзайшов зіншого бокудомоволодіння тапочав стукати. ОСОБА_6 його прогонила,на пропозиціювідати речі-заперечувала. ОСОБА_6 була вбудинку наверанді.Після тоговін пішовдо сараю смикавта відірвавплівку.У цейчас ОСОБА_6 вийшла збудинку іпочала йогодряпати табити.Він захищався.Вона забіглана веранду,він забігслідом.Вона сталана дверях,закрила їхсобою тане пускалайого вхату. Він почав сіпати за ручку вхідних дверей, внаслідок чого вона відірвалася. Він почав силою забрати у неї телефон. Вона вирвалась, взяла камінину і хотіла розбити вікно в машині. Вона вийшла з двору, він вийшов за нею. ОСОБА_6 пішла до сусідів ОСОБА_7 та дзвонила по телефону. Після цього він поїхав. Не заперечує, що фізичний контакт між ними був, оскільки ОСОБА_6 його вдарила, - він захищався. Вину не визнає, тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 він не наносив, звідки у неї синці він не знає. За медичним освідуванням з приводу подряпин не звертався. З цивільним позовом, заявленим потерпілою ОСОБА_6 , він не згідний.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, його вина повністю стверджується дослідженими в ході судового засідання доказами, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні вказувала на те, що вони з ОСОБА_5 проживали у цивільному шлюбі близько 9 місяців, потім розійшлись, він забрав свої речі. З листопада 2019р. по 17.06.2020р. вони не спілкувалися. 17.06.2020р. вона прийшла з роботи, займалася своїми справами, у неї було замкнуто. Через деякий час вона побачила в дворі ОСОБА_5 , він обірвав плівку, розкидав цеглу, в тому числі і на неї. Він побіг за нею з цеглиною. Вона побігла в хату, взяла телефон, хотіла зателефонувати в поліцію, він хотів вирвати телефон, вона нагнулась і він почав її бити руками і ногами, топтався по нозі. Спочатку в ліве плече, вона нагнулася, схилилась правою стороною до дверей, а він навалився, потім в лівий бік; в груди кулаком правою рукою, тягав за волосся і бив кулаком; потім ногами в ногу. Вона його виштовхнула на ганок, двері закрила, він відірвав ручку від дверей. Вона кричала та кликала на допомогу. Потім побігла на вулицю, побачила сусіда та попросила викликати поліцію, оскільки її телефон був заблокований. ОСОБА_5 вийшов чорним входом та втік городами. У той день вона написала заяву до поліції. На наступний день зняла тілесні ушкодження. Після цих подій у неї була тошнота, тиск, вона не могла стати на ногу, вимушена була лікуватися. ОСОБА_5 їй завдана матеріальна і моральна шкода, яку вона оцінює: матеріальну 430,23 грн. за придбання медикаментів та отримання медичних послуг та моральну 5000 грн., яка полягає у перенесенні фізичного болю та стражданнях від отриманих тілесних ушкоджень, додаткових зусиллях для відновлення порушених життєвих зв?язків, пов?язаних з необхідністю амбулаторного лікування в медичному закладі, яку вона просить стягнути з обвинуваченого, а також витрати на правову допомогу в розмірі 5500, 00грн.;

- показами свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що влітку цього року в першій половині дня вона була на своєму подвір?ї, садила квіти. Побачила, що під?їхала червона машина, потім вона переїхала до городу. Хто був за кермом вона не знає. Через деякий час вона чула, як на подвір?ї сусідки падали дошки, потім були крики, згодом машина знову переїхала. На вулицю вийшла сусідка та попросила її чоловіка викликати поліцію;

- показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що він їздив автомобілем у справах, коли під?їхав до свого гаража, до нього підійшла сусідка і попросила зателефонувати в поліцію, вона була схвильована. Що сталось вона не розповідала, про що спілкувалась з поліцією він не знає. Потім сусідка пішла додому, а він пішов у справах. Коли повертав до двору, то бачив машину обвинуваченого. Вона стоїть біля двору не перший раз, в той день вона стояла осторонь.

- показами свідка ОСОБА_10 , яка пояснила у судовому засіданні, що в той день вона чула крики і гуркіт з боку двору сусідки. Т. ОСОБА_11 кричала стосовно дверей, щоб не займав двері. Що там відбувалось вона не бачила. Приблизно за 1 годину до цих подій вона бачила ОСОБА_5 та розмовляла з ним. Він приїхав на автомобілі червоного кольору. Він спитав, чи вдома т. Ніна, на що ОСОБА_10 повідомила, що вдома, при цьому попередила, що до неї приїздить інший чоловік.

Крім того,вина ОСОБА_5 повністю підтверджуєтьсязібраними тадослідженими всудовому засіданнідоказами вїх сукупності,які судвважає допустимими,як такі,що отриманів порядку,встановленому КПКУкраїнибез істотногопорушення правта свободлюдини,гарантованих Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та такими, що узгоджуються з іншими доказами по справі, а саме:

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19.06.2020р., відповідно до якого слідчий СВ Драбівського ВП ОСОБА_12 прийняв усну заяву від ОСОБА_6 про спричинення їй тілесних ушкоджень 17.06.2020р. близько 11-30год. на території подвір?я та в житловому будинку по АДРЕСА_2 , колишнім співмешканцем ОСОБА_5 ;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22 червня 2020 року за участю потерпілої ОСОБА_6 , яка розповіла та вказала, як їй було нанесено гр. ОСОБА_5 тілесні ушкодження (а.п. 52-55);

-даними висновку експерта № 05-8-01/187/321 від 29.09.2020 року, згідно з яким у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: синці лівого плеча, лівої ступні, лівої пахової ямки, лівої молочної залози, які виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, не виключено в термін, вказаний в постанові, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.п. 56).

-даними висновкуексперта № 05-8-01/187/321/347 від 27.10.2020 року, згідно з яким, на основі проведеної судово-медичної експертизи, у гр. ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: синці лівого плеча, лівої ступні, лівої пахової ямки, лівої молочної залози. Вважає не виключеноюймовірністю виникненнятілесних ушкодженьу гр. ОСОБА_6 за обставин,вказаних упротоколі проведенняслідчого експериментуза їїучастю (а.п. 58).

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним. Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.125КК України - умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 , що дані ним під час судового розгляду, суд розцінює як такі, що частково відповідають дійсним обставинам та як обраний обвинуваченим спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 в тій частині, що його вина є недоведеною, оскільки ним ці дії не вчинялися так як він не міг їх вчинити відносно жінки, суд не може прийняти як переконливі та такі, що виправдовують ОСОБА_5 , оскільки як зазначено вище, вони є голослівними та спростовуються вищенаведеними доказами, оцінка яким дана судом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК Україниє кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, думку потерпілої, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а тому суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень є необхідним та достатнім призначити покарання у виді штрафу, що передбачений ч.1 ст. 125 КК України в розмірі тридцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Цивільний позов по справі, заявлений потерпілою ОСОБА_6 , підлягає до часткового задоволення.

Суд вважає, що в частині матеріальної шкоди цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 підлягає до задоволення в сумі 306,53 грн., що стверджується документально. При цьому суд враховує, що матеріальні витрати на обстеження були викликані саме подією, що мала місце 17.06.2020р. внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 . Щодо витрат на придбання ліків та медикаментів на суму 208,70 грн. суд зазначає, що вони не підтверджені належними доказами, а саме: з доданої до позовної заяви копії квитанції не вбачається які саме медикаменти були придбані, час їх придбання та за чиїм призначенням, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів перебування потерпілої на лікуванні в медичній установі.

Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди, то вона підлягає до часткового задоволення.

Згідно із ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У пунктах 3, 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»зобов`язано суди застосовувати при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами, внесеними, постановою № 5 від 25.05.2001 року, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на обставини справи, беручи до уваги вищевказані принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд, вважає, що дану позовну вимогу слід задовольнити частково, виходячи з обставин справи, матеріального становища відповідача, реальності відшкодування даної шкоди, та стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн., що об`єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди, глибині страждань та розміру моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Тобто, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, між потерпілою ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги № 15 від 28.12.2020 року, згідно з яким замовник доручив, а адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором. Крім того, надано розрахунок витрат на правову допомогу, погоджений потерпілою ОСОБА_6 , згідно з яким витрати на правову допомогу становлять 5500,00 грн. Однак представником потерпілої не було надано суду доказів, що підтверджували б понесені потерпілою витрати на правову допомогу. Тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 477 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 306,53 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн., а разом 3306,53 грн.

Речові докази по справі: частину полімерної плівки, що залишена на зберігання у камері речових доказів ВПД № 1 Золотоніського РВП - знищити.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 100752634
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку