Справа № 554/4062/21

Справа № 554/4062/21

Провадження № 1кп/554/317/21

Дата документу 02.11.2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

представника відповідача ТОВ «СІЛЬПО ФУД» ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12021170000000118 від 16.03.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоєфремівка Генічеського району Херсонської області, громадянина України, освіта середня спеціальна за спеціальністю «водій», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ «Сільпо - ФУД», раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2021 року, приблизно о 8 год 30 хв, ОСОБА_7 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки Schmitz, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул.Раїси Кириченко в м.Полтаві, рухаючись зі сторони вул.Остапа Вишні в напрямку вул.Шевченка, зупинився на дорожній розмітці 1.14.1. «Зебра» перед нерегульованим перехрестям нерівнозначних доріг, розташованого на вул. Героїв Чорнобильців та вул. Раїси Кириченко. Після цього, порушивши п.10.1Правилдорожнього рухуУкраїни,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни №1306від 10.10.2001,перед початкомруху непереконався,що цебуде безпечноі нестворить перешкод або небезпеки іншим учасникамруху, допустивнаїзд передньоючастиною автомобіляна пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину вул.Раїси Кириченко в районі нерегульованого пішохідного переходу справа на ліво по ходу руху автомобіля.

Внаслідок автопригоди ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під оболонку та в речовину головного мозку, м`які покрови голови зі сторони внутрішньої поверхні з наявністю крововиливів в тім`яно-скронево-потиличній ділянці справа з переходом на потиличну ділянку зліва, скроневу ділянку, множинних розривів твердої мозкової оболонки в ділянці скроневої та потиличної кісток справа з крововиливами по периферії, крововиливів в скронево-потилично-тім`яних долях правої півкулі, її розривами, розмноження тканини мозку скроневої долі, тім`яної долі, потиличної долі, повного відриву в ділянці мосту з крововиливами по периферії, дрібних деревоподібних дефектів з дрібними крововиливами у стовбурі та препараті «мосто-мозочковий кут», рідка кров в бокових шлуночках правої та лівої гемісфери, множинних переломів кісток основи та склепіння черепу лицьового скелету з утворенням кісткових фрагментів, переломів лівої ключиці з крововиливом в м`які тканини, множинних переломів грудини та ребер по різним анатомічним лініям з крововиливами в м`які тканини, переломів здухвинно-крижового зчленування зліва з крововиливами в м`які тканини, розходження симфізу з крововиливом в м`які тканини, крововиливів по задній поверхні тулубу на висоті 120 см від підошовної поверхні стоп на грудній клітці зліва в проєкції 7-го ребра справа з розповсюдженням доверху до 1-го ребра карман, заповненого рідкою кров`ю об`ємом біля 400мл; на висоті 110 см від підошовної поверхні стоп крововиливів по лопатковій лінії, багато скалкового перелому правої лопатки з крововиливом в м`які тканини; багато скалкового перелому лівої лопатки з крововиливом в м`які тканини, ран, саден, синців голови, тулубу, кінцівок, які за своїм характером являються прижиттєвими, утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини автотранспортного засобу, з достатньою силою прикладення для їх утворення та стосовно живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечними для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті.

Причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, які від неї настали стали порушення вимог п.10.1 ПДР України водієм ОСОБА_7 , а саме перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та він мав технічну можливість уникнути вказаної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання п.10.1 ПДР.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину та обставини справи визнав повністю.

По обставинах інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_7 показав суду, що 16 березня 2021 року, приблизно о 8 год 30 хв, він, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «СІЛЬПО ФУД», керував технічно справним транспортним засобом марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки Schmitz, д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись по вул.Раїси Кириченко в м.Полтаві, зупинився на дорожній розмітці 1.14.1. «Зебра» перед нерегульованим перехрестям нерівнозначних доріг, що на вул.Героїв Чорнобильців та вул.Раїси Кириченко. Праворуч від нього стояв мікробус, який обмежив йому видимість. У той час, як він розпочав рух через перехрестя, то почув крик перехожих, від чого зупинив транспортний засіб і, вийшовши з нього, побачив, що здійснив наїзд його передньою частиною на пішохода ОСОБА_8 , яку він до цього не бачив. Порушення п.п.10.1 ПДР в своїх діях визнає.

Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

У судове засідання прибув представник потерпілих ОСОБА_4 , який, діючи від імені потерпілих, заявив суду, що при призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

На підставі ч.3ст.349 КПК Українидокази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумнівів у їх добровільності немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Обставинами, які відповідно дост.66 КК Українипом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнає щире каяття, часткове відшкодування майнової шкоди потерпілим.

Обставин, які відповідно дост.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Згідно висновку органу пробації виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції, його особа не становить високу небезпеку для суспільства.

Згідност.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність пом`якшуючих обставин, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_7 вчинено тяжкий необережний злочин, він є особою раніше несудимою, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працевлаштований водієм, має на утриманні малолітню дитину 2008 року народження, не перебуває на обліку в лікаря - нарколога, - невролога, - психіатра.

Таким чином, при призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характеристику особи обвинуваченого, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, висновок органу пробації, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин та приходить до висновку про призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При цьому, зважаючи на обставини вчинення злочину, відношення потерпілих до міри покарання, які при призначенні покарання покладалися на розсуд суду, наявність в обвинуваченого спеціальної освіти з кваліфікацією водія, вперше вчинення ним необережного злочину, працевлаштування водієм, від чого він отримує єдиний заробіток, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає за доцільне не застосовувати до нього додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

Окрім того,враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, висновок органу пробації, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченогост.75 КК Українита звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1ст.76 КК України.

Потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 , ТОВ «Сільпо ФУД», ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно позовних вимог позивачі просять суд:

- стягнути солідарно з ТОВ «Сільпо ФУД» та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 600000 гривень;

- стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 36000 грн, кожному.

Позов обгрунтовано тим, що потерпіла ОСОБА_8 була матір`ю позивачів. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом Schmitz, д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ «Українська страхова група». Виходячи з розміру страхового відшкодування, який становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі відповідно до ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вони мають право на його отримання рівними частинами в рахунок відшкодування завданої їм моральної шкоди. Окрім того, вони зазнали душевних страждань через смерть близької їм людини, відчували негативні емоції, які продовжують тривати по теперішній час. За час досудового розслідування обвинуваченим та відповідачем ТОВ «СІЛЬПО ФУД» відшкодовано потерпілій ОСОБА_9 завдану моральну шкоду в розмірі 173913, 05 грн., однак моральна шкода, завдана потерпілому ОСОБА_10 не відшкодована.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення позову в частині позовних вимог стосовно обвинуваченого, з посиланням на те, що на час вчинення автопригоди той перебував в трудових відносинах з ТОВ «Сільпо ФУД», виконуючи роботу водія, а тому підприємство несе відповідальність за шкоду, завдану неправомірними діями свого працівника. Окрім того, обвинуваченим та підприємством, в рівних частках було повністю відшкодовано моральну шкоду дочці потерпілої ОСОБА_9 в розмірі 5000 доларів США, що становило 173913, 05 грн. На той час син потерпілої ОСОБА_10 жодних вимог про відшкодування йому моральної шкоди не заявляв.

Представник відповідача ТОВ «Сільпо ФУД» ОСОБА_5 заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач ОСОБА_10 не обґрунтував свої вимоги в частині завдання йому моральної шкоди та її розмір 600000 грн, про його участь в житті померлої, характер стосунків між ними не зазначив. Окрім того, потерпілій ОСОБА_9 було повністю відшкодовано моральну шкоду.

Представником відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» ОСОБА_11 надано до суду відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог позивачів в частині стягнення на їхню користь як страхового відшкодування моральної шкоди, з огляду на те, що ними не доведено факту родинних відносин з померлою ОСОБА_8 , не надано відомостей про відсутність інших спадкоємців, окрім них, а також вони не зверталися до страховика з заявою про виплату їм такого відшкодування.

Суд, заслухавши міркування учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1ст.128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно- небезпечне діяння.

Матеріалами справи встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286КК України, потерпілій ОСОБА_8 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці.

Факт родинних відносин потерпілого ОСОБА_10 з матір`ю ОСОБА_8 підтверджено даними Свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 , виданого 30.06.1971 року Диканською селищною радою Полтавської області (а.с.29), Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 30.01.1980 року відділом РАГС м.Полтави, даними військового квитка НОМЕР_6 , відповідно до якого мається запис про те, що прізвище « ОСОБА_12 » змінено на « ОСОБА_13 » (а.с. 31).

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом Schmitz, д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ «Українська страхова група», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР -202308548 (а.с.38).

Зметою відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, діти померлої ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подали позов, визначивши як відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» , в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність, а саме заявлено вимоги про відшкодування їм в рівних частках моральну шкоду урозмірі по 36000 грн кожному.

Відповідно до п.27.3 ст.27 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів», страховик (у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01січня 6000 грн; 12*6000 грн = 72000 грн.

Тобто, відповідно до вказаного вище розрахунку, на час автопригоди, внаслідок смерті потерпілої ОСОБА_8 розмір страхового відшкодування у вигляді моральної шкоди на одну померлу особу становив 72000 грн.

Тому суд приходить до висновку, що в рахунок відшкодування страхового відшкодування у вигляді моральної шкоди підлягає стягненню із страховика на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 72000 грн, а саме по 36000 грн кожному.

У судовому засіданні встановлено, що потерпілій ОСОБА_9 було відшкодовано розмір завданої моральної шкоди в розмірі 173913, 05 грн обвинуваченим та ТОВ «Сільпо ФУД», яка визначена поза межами ліміта страхової відповідальності, що слідує із даних договору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок автопригоди від 22.04.2021 року.

Таким чином, судом встановлено, що до розміру моральної шкоди ОСОБА_9 не було включено розмір страхового відшкодування у вигляді моральної шкоди.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про стягнення страхового відшкодування у вигляді моральної шкоди в розмірі 36000 грн із відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група`на користь Прокуди ОСОБА_14 .

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадів, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст.23 ЦК України).

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Разом з тим, за нормами ч.2ст.1187 ЦКвизначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1ст.1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судова практика дотримується підходу, що положення ст.ст.1172,1187 ЦК Україниє спеціальними щодо положеньст.1167 ЦК України, а тому перевага в застосуванні має надаватися спеціальним нормам (постанова Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13), постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц), постанови Верховного Суду від 08 серпня 2019 року (справа №625/280/16-ц), від 17 лютого 2020 року (справа № 648/4308/16-ц).

При визначенні розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_10 моральної шкоди, суд враховує глибину його фізичних та душевних страждань, який являється сином загиблої ОСОБА_8 , характер та тривалість його немайнових втрат, часу та зусиль через втрату матері, які були необхідні для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, зважаючи на невідворотність завданої шкоди, оскільки настала смерть близької людини, яка була для нього неочікуваною.

При цьому суд вважає неспростованими доводи представника відповідача ТОВ «СІЛЬПО ФУД» в тій частині, що позивач ОСОБА_10 не брав участі в житті матері, оскільки будь яких доказів на підтвердження цього не надано.

Виходячи із вимог розумності та справедливості суд оцінює завдану потерпілому ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 200000 грн. Однак розмір такої шкоди включає в себе і страхове відшкодування у вигляді моральної шкоди в розмірі 36000 грн.

Тобто дана шкода в розмірі 164000 грн підлягає стягненню на користь потерпілого ОСОБА_10 , відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК, із відповідача ТОВ «СІЛЬПО ФУД», а не з обвинуваченого ОСОБА_7 .

Страхове відшкодування у вигляді моральної шкоди в розмірі 36000 грн на користь ОСОБА_10 слід стягнути із відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група».

Таким чином, позов потерпілих підлягає до часткового задоволення.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на автомобіль підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75ККУкраїни звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76ККУкраїни покластина обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язкиповідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ОСОБА_7 , ТОВ «СІЛЬПО ФУД», ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Сільпо ФУД» на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 164000 (сто шістдесят чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 страхове відшкодування в рахунок завданої моральної шкоди в розмірі по 36000 (тридцять шість тисяч) гривень, кожному.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речовий доказ: транспортний засіб марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки Schmitz, д.н.з. НОМЕР_2 повернути власнику ТОВ «СІЛЬПО ФУД», скасувавши арешт, накладений на нього на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1307 ( одна тисяча триста сім) грн 60 коп.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяОСОБА_1