ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції: Дору Ю.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/4606/20 пров. № А/857/13400/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання:Пославського Д.Б.,

представника апелянта Олійника Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 260/4606/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №5243267-5533-0714 від 12.05.2020р. в частині нарахування земельного податку в розмірі 47826,30 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник апелянта Олійник Р.Б. підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

30.03.2000р. Перечинська районна рада (власник землі) уклав договір з ОСОБА_1 на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою у відповідності до якої останній є користувачем земельної ділянки площею 3,0 га на території Тур`я Реметівської сільської ради кв.10в 5. ( а.с.19)

Дана земельна ділянка яка перебуває у користуванні позивача знаходиться на землях реакреаційного призначення, що підтверджується листом Перечинського віддлення Ужгородської МДПІ від 15.07.2011р. « 603/09/08-1700/1.

12.05.2020р. контролюючий орган в особі Головного управління ДПС у Закарпатській області виніс податкове повідомлення-рішення №5243267-5533-0714 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем з земельного податку з фізичних осіб, які є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі в розмірі в розмірі 51916,50 грн. (а.с.8)

ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так згідно пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України) платник податків зобов`язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної.

Положеннями ст.269 ПК України передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об`єктами оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст.270.1.1 ПК України).

База оподаткування земельним податком нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (ст.271.1.1 ПК України).

Так, відповідно до пп.271.1.2. п. 271.1. ст.271 ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

ч.2 ст.20 Закону України «Про оцінку землі» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Із змісту ч.3 ст. 23 даного закону, визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки дається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру

Отже, з системного аналізу норм видно, що об`єктом оподаткування земельного податку є конкретна земельна ділянка (з певним місцем розташування), яка перебуває у власності або користуванні платника податку (з визначеними щодо неї правами), базою оподаткування відповідної конкретної земельної ділянки є її нормативно-грошова оцінка(або її площа, якщо нормативно-грошову оцінку цієї ділянки не проведено). При цьому, документом, який підтверджує величину бази оподаткування конкретної земельної ділянки (її нормативно-грошову оцінку) є витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель.

Тобто, для правильного обчислення суми земельного податку необхідно встановити, чи була проведена нормативно-грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача та чи підтверджується її розмір належним, доказом, зокрема витягом з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель на відповідну конкретну земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта що чинним законодавством не передбачено такого механізму нарахування земельного податку (визначення бази оподаткування) виходячи із середньої вартості 1 кв.м виходячи з наступних підстав.

Рішенням Тур`я-Реметівської сільської ради від 27.06.2019 р. № 416 на яке покликався суд першої інстанції, затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с. Тур`ї Ремети, якою визначено середню (базову) вартість одного квадратного метра земель 113,66 грн.

Однак, така середня ( базова) вартість використання тільки як один із показників для обрахунку вартості квадратного метра земельної ділянки згідно п.п.9,10 розділу 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016р. №489 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 19.12.2016р. № 1647/29777. ( далі Порядок № 489)

Як видно з Додатку Ж4 технічної документації по грошовій оцінці земель населеного пункту с.Тур`ї Ремети технічною документацією визначена різна середня (базова) 1м.кв. для різних економіко-планувальних зон (в тому числі і для земель рекреаційного призначення).

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що при визначенні величини земельного податку контролюючим органом не встановлено, до якої економіко-планувальної зони входить спірна земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача та яка вартість квадратного метра цієї конкретної земельної ділянки.

В абз.2 п.п.56.4 ст.56 ПК України передбачено, що на контролюючий орган покладається обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого рішення.

ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі всупереч ст.77 КАС України відповідач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами ту обставину, що вірно визначив базу оподаткування ( нормативно-грошову оцінку) для конкретного об`єкту оподаткування земельної ділянки яка перебуває у користуванні позивача та розмір грошового зобов`язання, визначений в податковому повідомленні-рішенні.

В п.1 розділу 3 Порядку № 489 визначено, до якого за результатами нормативно грошової оцінки земель складається технічна документації. Дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. (додаток 9)

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази які підтверджуються ту обставину, що нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки проведена та визначення її величини, оскільки такими доказами можуть бути виключно витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель на спірну земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки площею 3,0 га яка перебуває у користуванні позивача не проводилась, відсутній витяг про нормативно грошову оцінку вказаної земельної ділянки, що підтверджується листом Відділу у Перичинському районі Головного управління Дежгеокадастру у Закарпатській області № 207/0/199-20 від 10.03.2020р.

ст.277 ПК України визначено, що ставки податку за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких не проведено та які розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 % від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній республіці Крим або по області, для лісових земель-не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим.

В Рішенні Тур`я Реметівської сільської ради від 27.06.2019р. № 415 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020р.» окремо передбачено ставки податку для земельних ділянок нормативна грошова оцінка яких не проведена.

Згідно Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого гаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017р. № 262 нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Закарпатській області складає 27268 грн.

Тобто, в даному випадку розмір земельного податку для позивача мав складати - 27268 грн. ( грошова оцінка 1 га ріллі по області) х5%х3,00 (площу земельної ділянки) = 4090,2 грн.

Отже, контролюючий орган невірно провів розрахунок земельного податку позивача на 2020р. та зайво нарахував 47826,30 грн. ( 47826,30 сума податкового зобов`язання із земельного податку в податковому повідомленні-рішенні) 4090,2 сума земельного податку нарахована виходячи із нормативно грошової оцінки 1 га по Закарпатській області.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Закарпатській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким позов задовольнити.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 згідно квитанції №16 від 28.12.2020р. (а.с.7) за подання позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі - 840, 00 грн, а за подання апеляційної скарги (а. с. 137) сплатив судовий збір у розмірі 1261,30 грн. що підтверджується квитанцією №21 від 09.07.2021р.

Отже, враховуючи вимоги ст.139 КАС України, колегія суддів дійшла висновку що слід стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області суму в розмірі 2101,30 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 260/4606/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області № 5243267-55-33-0714 від 12.05.2020р. в частині нарахування ОСОБА_1 земельного податку у розмірі 47826,30 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Августина Волошина,52, код ЄДРПОУ 43143065). в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2101 (дві тисячі сто одну) гривень 30 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська Повне судове рішення складено 01.11.2021р.