Справа № 487/9309/19

Провадження № 1-кп/487/248/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження №12019150030003931 від 09.10.2019 та № 112020150030000253 від 22.01.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олександрія Кіровоградської області, є громадянином України, має не повну середню освіту, розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав перед затриманням: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 1. -25.08.2009 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; 2. - 08.06.2010 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців; 3. - 22.04.2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці; звільнився 29.10.2012 р. умовно-достроково на 08 місяців 24 дні; 4. - 12.08.2014 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 5 місяців; 5. - 24.11.2014 р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців; 6. - 05.02.2015 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців, звільнився 21.06.2018 р. за відбуттям строку покарання; 7. - 03.09.2019 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, 23.06.2020 вироком Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва змінено вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2019, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; 8. - 12.08.2021 Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.190,ч.2ст.185КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

08.10.2019 о 14-20 год. ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку 28 по вул. Рюміна в м. Миколаєві, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи повторно, під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy J3» чорного кольору, вартістю 2500 грн., якій належав потерпілому ОСОБА_6 . Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 2500 грн.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у вчиненні якого визнається винним.

Крім того, 22.01.2020 в період часу з 14-00 до 14-30 год., більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись на території Миколаївської обласної клінічної лікарні, розташованої за адресою м. Миколаїв, вул. Київська, 1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, шляхом відкриття дверей автомобілю марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , повторно таємно викрав торцеву пилу марки «Зубр» моделі «ЗПТ-210-1600ПЛ» вартістю 4075 грн., яка належить потерпілому ОСОБА_7 , після чого, утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4075 грн.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, у вчиненні якого визнається винним.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, 08.10.2019 приблизно о 14:20 год., знаходячись біля Центрального ринку на вул. Рюміна в м. Миколаєві, зустрів наглядно знайомого чоловіка та вирішив забрати у нього телефон, для чого попросив у потерпілого телефон для здійснення дзвінку. Коли потерпілий дав йому свій телефон марки Самсунг чорного кольору, він під виглядом здійснення дзвінку відійшов вбік, а потім пішов разом з телефоном. В той же день він продав цей телефон. Гроші витратив на власні потреби. Вказану в обвинувальному акті вартість телефону не оспорює, але цивільний позов не визнає, оскільки телефон було повернуто потерпілому. Він особисто надав гроші ОСОБА_8 та разом з ним та потерпілим прийшли в ломбард та викупили телефон, який відразу повернув потерпілому.

22.01.2020 приблизно о 14:00-14:20 год. він прийшов провідати свого знайомого до лікарні на вул. Київську, де біля виходу побачив автомобіль ВАЗ, в якому помітив дорого вартісне майно. Підійшов до машини, відкрив двері та з машини забрав пилу по дереву, яку продав в гаражах біля лікарні. Вартість викраденого майна не оспорює.

Крім пояснень обвинуваченого, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст.185 КК України, за вище викладених обставин, підтверджується доказами фактичними даними, отриманими у передбаченому КПК України порядку, які містяться у речових доказах, зафіксовані у процесуальних документах, та безпосередньо досліджених судом, зокрема:

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.10.2019 вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою в якій просить вжити заходів до невідомої особи, яка 08.10.2019 шляхом зловживання довірю заволоділа належним йому мобільним телефоном «Samsung J3», чим спричинено матеріальну шкоду на суму 1300 грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 09.12.2019 останній добровільно надав працівникам поліції свій мобільний телефон Самсунг 3 джи, копію чеку від 17.06.2018, копію гарантійного талану та коробки вказаного телефону, копію чеку про викуп телефону з ломбарду від 17.10.2019.

Протоколом огляду предмету від 09.12.2019 зафіксовано проведення слідчим огляду мобільного телефону «Samsung Galaxy J3», в ході якого видимих механічних пошкоджень не виявлено.

Копіями чеків №3 від 17.06.2018, №16196 від 17.06.2018 підтверджується здійснення купівля-продаж захисної плівки, наклеювання захисної плівки, набору чохлів, гарантійного сертифікату, карти пам`яті на загальну суму 482,06 грн. та мобільного телефону «Samsung Galaxy J3» вартістю 2500 грн.

Копією чеку від 17.10.2019 ПП «ЕРА-ДОН» і компанія «Ваш Ломбард» підтверджується повернення позики та відсотків за користування позикою на загальну суму 1030 грн.

Заявою ОСОБА_6 від 09.12.2019 підтверджується отримання останнім від слідчого мобільного телефону «Samsung Galaxy J3», який зобов`язався зберігати до вирішення справи.

З відповіді ПП «ЕРА-ДОН» і компанія «Ваш Ломбард» від 05.12.2019 вбачається, що мобільний телефон «Samsung Galaxy J3» 08.10.2019 заклав до Товариства ОСОБА_8 , предмет викуплено.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2019, ОСОБА_8 впізнав на фотознімку №2 ОСОБА_3 , як особу, яка на початку жовтня 2019 попросила його закласти в ломбард мобільний телефон Самсунг чорного кольору.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2019 вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 серед пред`явлених фотознімків впізнав особу на фото №3 ( ОСОБА_3 ), яка 08.10.2019 біля будинку 28 по вул. Рюміна, шляхом обману заволоділа його мобільним телефоном «Samsung Galaxy J3».

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.01.2020 вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою, в якій повідомляє, що в період часу з 14:00 год. до 14:30 год. 22.01.2020 з автомобілю ВАЗ 2107 д.н.з НОМЕР_1 , розташованого за адресою м. Миколаїв, вул. Київська, 1 на території МОЛ №1, шляхом вільного доступу, таємно здійснила крадіжку торцевої пили.

Заявою від 22.01.2020 ОСОБА_7 надав добровільну згоду на огляд автомобілю ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 .

Протоколом огляду місця події від 22.01.2020 та фото таблицею до нього зафіксовано проведення огляду автомобілю ВАЗ 2107 д.н.з НОМЕР_1 .

Заявою від 28.01.2020 ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції торцеву пилу марки Зубр ЗПТ-210-1600ПЛ, яку він придбав у незнайомого чоловіка 22.01.2020 за 500 грн.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 29.01.2020, слідчим проведення огляд торцевої пили «Зубр» моделі «ЗПТ-210-1600ПЛ» чорно-сірого кольору з вставками червоного кольору.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2020 вбачається, що свідок ОСОБА_9 серед пред`явлених фотознімків впізнав особу на фото №1 ( ОСОБА_3 ), у якої 22.01.2020 він придбав торцеву пилу за 500 грн.

Відповідно до висновку експерта №157 від 07.02.2020 ринкова вартість пили торцювання марки «Зубр» моделі «ЗПТ-210-1600ПЛ», яка знаходиться у робочому стані, станом на 22.01.2020 могла становити 4075 грн.

Розпискою ОСОБА_7 підтверджується отримання останнім від слідчого торцевої пили марки «Зубр» моделі «ЗПТ-210-1600ПЛ», яка раніше була у нього викрадена.

Досліджені докази судом визнані належними та допустимими, оскільки отримані у порядку встановленому КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Підстав для визнання доказів недопустимими судом не встановлено.

Таким чином, покази обвинуваченого ОСОБА_3 , які надані ним без будь-якого примусу, є послідовними, логічними, узгоджуються між собою, визнаються судом належними, допустимими, достовірними та в сукупності з дослідженими судом письмовими доказами, є достатніми на підтвердження встановлених судом фактичних обставин.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 та ч.2 ст. 185 КК України, а кваліфікацію його дій вірною.

Призначаючипокарання, суд виходить з положеньст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, відомості про особу обвинуваченого, його відношення до вчинених злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 не працює, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, є раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, за місцем проживання характеризується посередньо, на психіатричному обліку не перебуває, перебуває на наркологічному обліку з 2009 року.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_3 злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, віднесенодо категоріїнетяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинувачених, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд приходить до переконання, щовиправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та вважає необхідним та достатнім призначення йому покарання у межах, передбачених санкціями ч.2 ст. 190 та ч.2 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України.

Приймаючи до уваги, що злочини за які ОСОБА_3 визнається винним даним вироком були вчинені до постановлення вироку Миколаївського апеляційного суду від 23.06.2020 та вироку Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.08.2021, суд, відповідно до положень ч.4 ст. 70 КК України та роз`яснень наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вважає необхідним остаточно призначити покарання за сукупність злочинів, зарахувавши покарання частково відбуте за попереднім вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до листа Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 15.03.2021 ОСОБА_3 затриманий 12.03.2021 відповідно до розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, а тому строк відбування покарання ОСОБА_3 слід відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12 березня 2021 року.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1570 грн., яка складається з витрат на таксі 80 грн., вартості карти пам`яті, плівки на телефон разом з вартістю її наклеювання та чохла на загальну суму 400 грн., вартості виготовлення дублікату сім-карти 60 грн., вартості телефону 1030 грн., а також завданої моральної шкоди в сумі 200 грн.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з`явився, 27.04.2020 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, цивільний позов підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення цивільного позову, посилаючись на те, що з ломбарду мобільний телефон потерпілого був викуплений ОСОБА_8 за гроші, які йому надав ОСОБА_3 , та відразу мобільний телефон був повернутий потерпілому.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 1177 ЦК України,шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст. 129 КПК України).

Приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_3 у заволодінні мобільним телефоном «Samsung Galaxy J3», який належить потерпілому ОСОБА_6 , доведена під час розгляду даної справи, суд вважає можливим частково задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 враховуючи наступне.

Так, матеріалами справи підтверджено, що одночасно з придбанням мобільного телефону «Samsung Galaxy J3» 17.06.2018 потерпілим було придбано аксесуари до нього (захисна плівка, набір чохлів: чорний та сірий, карта пам`яті Kingston micro 16 GB) та сплачено послугу наклеювання захисної плівки, а всього на загальну суму 482 грн. (чек №3 від 1.06.2018 ФОП ОСОБА_10 ). З протоколу огляду предмету (мобільного телефону «Samsung Galaxy J3») від 09.12.2019 вбачається відсутність захисної плівки, чохла та карта пам`яті, а наявні лише сім-карти лайфселл та водафон. Таким чином, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги потерплого в цій частині на загальну суму 400 грн.

Також підлягає задоволенню вимога потерпілого щодо стягнення вартості мобільного телефону в сумі 1030 грн., яку він сплатив при викупі мобільного телефону з ломбарду, що підтверджено квитанцією ПП «ЕРА-ДОН» і компанія «Ваш Ломбард» від 17.10.2019 на загальну суму 1030 грн. Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 щодо викупу мобільного телефону за його кошти, судом оцінюються критично, оскільки квитанція ПП «ЕРА-ДОН» і компанія «Ваш Ломбард» про повернення позики та відсотків за користування позикою на загальну суму 1030 грн. знаходилась у потерпілого та саме потерпілим вона була надана слідчому в ході досудового розслідування, що підтверджує факт сплати вказаної суми саме потерпілим ОСОБА_6 . Доказів протилежного стороною захисту суду не надано.

Позовні вимоги ОСОБА_6 в частині стягнення вартості послуг таксі в сумі 80 грн. та вартості виготовлення дублікату сім-карти в сумі 60 грн., задоволенню не підлягають, оскільки ці витрати не підтверджені належними доказами.

Крім того, внаслідок скоєння кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_6 було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних із отриманням сильного стресу та як наслідок порушенням стану здоров`я.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 200 грн.,

Питання про стягнення процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів, та щодо речових доказів суд вирішує відповідно дост. 124, 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

За ч.2 ст. 190 КК України 1 (один) рік позбавлення волі

За ч.2 ст. 185 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, зарахувавши покарання частково відбуте за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.08.2021.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 12.03.2021.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 200 (двісті) грн..

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення експертизи №157 від 07.02.2020 в сумі 1570,10 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят гривень 10 копійок).

Речові докази: - мобільний телефон «Samsung Galaxy J3» - вважати повернутим власнику ОСОБА_6 ; - пилу торцювання марки «Зубр» моделі «ЗПТ-210-1600ПЛ» - вважати повернутою власнику ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1