ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2021 року (о 12 год. 15 хв.)Справа № 280/4739/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Дужак М.В.,

представника позивача Белікової К.Г.

представника відповідача Лисенко С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22Д, код ЄДРПОУ 39989779) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД» (далі - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 14 грудня 2020 року: № 00000561903, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, у загальному розмірі 249 416,10 гривень, в тому числі 199 532,88 гривень за податковими зобов`язаннями та 49 883,22 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;№ 00000571903, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у загальному розмірі 49 883,23 гривень, в тому числі 39 906,58 гривень за податковими зобов`язаннями га 9 976,65 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняті на підставі акту перевірки від 21.10.2020 № 039/20/7.5-19/39989779, як такі, що не відповідають чинному законодавству України, а також порушують права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 280/4739/21 та призначено підготовче судове засідання на01.07.2021.

Ухвалою суду від 26.08.2021 зупинено провадження у справі № 280/4739/21 до 05 жовтня 2021 року для надання часу для примирення сторін.

Ухвалою суду від 05.10.2021 зупинено провадження у справі № 280/4739/21 до 21 жовтня 2021 року для надання часу для примирення сторін.

21.10.2021 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 21.10.2021 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та зазначила, що документальну невиїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 10.03.2020 № UA 401080/2020/001209, від 12.03.2020 № UA401080/2020/001236 було проведено відповідачем з порушенням ст. 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Вказує, що позивач сплатив належні митні платежі і здійснив безперешкодне митне оформлення ввезення товару в режимі імпорт, тобто виконав свої податкові обов`язки. Вважає необґрунтованим застосування ставки 35,37 % як для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова. Крім того, зазначає про нарахування відповідачем позивачу штрафних (фінансових) санкцій всупереч приписів ст. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. З огляду на таке, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 30.06.2021 № 7.5-10-27/1/1/739, у яких зазначив, що перевірку проведено законно згідно з пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, підпункту 41.1.2 пункту 41.1, пункту 41.5 статті 41, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, наказом Дніпровської митниці Держмитслужби від 16.09.2020 № 257. З посиланням на листи Мінекономрозвитку від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06, від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06 вказує, що у разі, якщо стороною контракту (продавцем товару) виступає підприємство з країни, відмінної від країни, визначеної у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, або експортер не є виробником відповідного товару, антидемпінгове мито при митному оформленні має бути застосовано як для «інших експортерів». Зазначає, що податкові повідомлення рішення від 14.12.2020 № 00000561903, № 00000571903 прийняті з дотриманням норм чинного законодавства та скасуванню не підлягають, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

21.10.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з пунктом 1 частини 2статті 351 Митного кодексу України, підпункту41.1.2пункту41.1, пункту41.5 статті 41, пункту75.1 статті 75 Податкового кодексу України, наказу Дніпровської митниці Держмитслужби від 16.09.2020 № 257 проведена документальна невиїзна перевірка щодо дотримання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД» вимог законодавства України з питань митної справи в частині повноти нарахування та сплати митних платежів за МД від 10.03.2020 № UA 401080/2020/001209, від 12.03.2020 № UA401080/2020/001236.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2020 року № 039/20/7.5-19/39989779 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивачем за митною декларацією типу ІМ 40 від 10.03.2020 № UA110140/2020/002622, в режимі «імпорт» був оформлений товар:

- товар № 1 за кодом 7227 20 00 00 згідно з УКТ ЗЕД «Прутки гарячекатані, вільно укладені в бунти, вироблені з кремнієво-марганцевої сталі, круглого поперечного перерізу діаметром 5.5 мм, з масовою часткою Мп-1.82%, Si-0.75%: - Катанка марки CB-08T2C(Sv08G2S) - 21.564 т. Виробник: ОАО «Молдавский металлургический завод»». Фактурна вартість - 11 105,46 USD. Митна вартість - 278 764,72 грн. Ввізне мито - 0 %. Антидемпінгове мито - 0 %. Торгівельна країна: CZ (Чеська Республіка). Країна відправлення: MD (Республіка Молдова). Країна походження: MD (Республіка Молдова). Виробник - ВАТ «Молдавський металлургійний завод». Експортер - CZ VEHA s.r.o. (602 00 Brno, Hrncirska 4. Чехія.). Відправник - JSC «Moldova Steel Works» (5500, м. Рибниця, вул. Індустріальна 1, 5Молдова, 699995). Одержувач та особа відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ «Запорізький метизний завод» (код ЄДРПОУ 39989779). При доставці вантажу на митну територію України застосовано умови поставки згідно ІНКОТЕРМС: FCA MD Rybnitsa.

Під час митного оформлення були надані наступні документи:

-сертифікат якості № 12058 від 08.03.2020 на продукцію катанка (заказ наряд 4027216901 на загальну вагу 21,564 тн (003),

-рахунок фактура (інвойс) № FV2200080 від 09.03.2020 (038),

-міжнародна товарно транспортна накладна (СМR) № 159281 від 09.03.2020 від відправника - JSC Moldova Steel Works (5500, м. Рибниця, вул. Індустріальна 1, Молдова), одержувач - ТОВ «Запорізький метизний завод» (69106, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22-Д, перевізник ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) (0730),

-сертифікат про походження товару № 0331867 від 09.03.2020 (0861)

-платіжні документи на перерахування митних платежів від 06.03.2020 (3001);

-довідка про транспортні витрати (3007),

-зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20.015 від 02.03.2020 між CZ VEHA s.r.o., Брно, Чеська республіка та ТОВ «Запорізький метизний завод» (4100),

-специфікація № 1 від 02.03.2020 до контракту № 20.015 від 02.03.2020 (4103),

-договір № 2020/9 від 28.02.2020 про надання послуг по декларуванню товарів (4207)

-договір № 060320К1 від 06.03.2020 на перевезення вантажів автомобільним транспортом (4301),

-рахунок фактура (інвойс) № 2002153 від 09.03.2020, згідно якого виробником, продавцем, відправником є: ВАТ «Молдавський металургійний завод», ф/к - 100361500781, адрес; вул. Індустриальна 1, м. Рибниця, МОЛДОВА, 5500, країна походження товару Молдова, умови постачання FCA Рибніца; покупець - CZ VEHA s.r.o., вантажоодержувач ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД»; країна призначення Україна (9000),

-ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2020 у справі № 640/110/20 (9504),

-експортна декларація 2524 від 09.03.2020 (9610).

Під час ввезення товару за МД від 10.03.2020 № UA 401080/2020/001209 позивач зазначив вартість товару в розмірі 278 764,72 грн. (графа 12 МД) та митні платежі: ввізне мито (020) 0%, антидемпінгове мито (023) 0%, податок на додану вартість (028) 20 % на суму 55752,94 грн. (гр. 47 МД).

Також позивачем за митною декларацією типу ІМ 40 від МД від 12.03.2020 № UА401080/2020/001236 в режимі «імпорт» був оформлений товар:

- товар № 1 за кодом 7227 20 00 00 згідно з УКТ ЗЕД «Прутки гарячекатані, вільно укладені в бунти, вироблені з кремнієво-марганцевої сталі, круглого поперечного перерізу діаметром 5.5 мм, з масовою часткою Mn-1.82%, Si-0.75%:Катанка марки CB- 08F2C(Sv08G2S) - 21.473 т. Виробник: ОАО «Молдавский металлургический завод»». Фактурна вартість - 11 058,60 USD. Митна вартість - 285 365,57 грн. Ввізне мито - 0 %. Антидемпінгове мито - 0 %. Торгівельна країна: CZ (Чеська Республіка). Країна відправлення: MD (Республіка Молдова). Країна походження: MD (Республіка Молдова). Виробник - ВАТ «Молдавський металлургійний завод». Експортер - CZ VEHA s.r.o. (602 00 Brno, Hrncirska 4. Чехія.). Відправник - JSC «Moldova Steel Works» (5500, м. Рибниця, вул. Індустріальна 1, 5 Молдова, 699995). Одержувач та особа відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ «Запорізький метизний завод» (код ЄДРПОУ 39989779). При доставці вантажу на митну територію України застосовано умови поставки згідно ІНКОТЕРМС: FCA MD Rybnitsa.

Під час митного оформлення були надані наступні документи:

-сертифікат якості № 12168 від 10.03.2020 на продукцію катанка (заказ наряд 4027216901 на загальну вагу 21,473 тн (003),

-рахунок фактура (інвойс) № FV2200089 від 11.03.2020 (038),

-СМR № 0135883 від 11.03.2020,

-міжнародна товарно транспортна накладна (СМR) № 10135883 від 11.03.2020 від відправника - JSC Moldova Steel Works (5500, м. Рибниця, вул. Індустріальна 1, Молдова), одержувач - ТОВ «Запорізький метизний завод» (69106, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22-Д, перевізник ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) (0730),

-сертифікат про походження товару № 0331876 від 11.03.2020 (0861)

-платіжні документи на перерахування митних платежів від 06.03.2020 (3001);

-довідка про транспортні витрати (3007),

-зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20.015 від 02.03.2020 між CZ VEHA s.r.o., Брно, Чеська республіка та ТОВ «Запорізький метизний завод» (4100),

-специфікація № 1 від 02.03.2020 до контракту № 20.015 від 02.03.2020 (4103),

-договір № 2020/9 від 28.02.2020 про надання послуг по декларуванню товарів (4207)

-договір № 1099 від 10.03.2020 на перевезення вантажів автомобільним транспортом (4301),

-рахунок фактура (инвойс) № 2002276 від 11.03.2020 згідно якого виробником, продавцем, відправником є: ВАТ «Молдавський металургійний завод», ф/к - 100361500781, адрес; вул. Індустриальна 1, м. Рибниця, МОЛДОВА, 5500, країна походження товару Молдова, умови постачання FCA Рибніца; покупець - CZ VEHA s.r.o., вантажоодержувач ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД»; країна призначення Україна (9000),

-ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2020 у справі № 640/110/20 (9504),

-експортна декларація 2666 від 11.03.2020 (9610).

Під час ввезення товару за МД від 12.03.2020 № UA401080/2020/001236 Позивач зазначив вартість товару в розмірі 285365,57 грн. (гр. 12 МД) та митні платежі: ввізне мито (020) 0%, антидемпінгове мито (023) 0%, податок на додану вартість (028) 20 % на суму 57 073,11 грн. (гр. 47 МД).

Товар за спірними митними деклараціями ввезено на підставі зовнішньоекономічного договору (контракт) № 20.015 від 02.03.2020 між Продавцем - CZ VEHA s.r.o., Брно, Чеська республіка та Покупцем - ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД».

Позивач сплатив митні платежі (податок на додану вартість 20%) згідно платіжного доручення № 19 від 06.03.2020 р.

Висновками акту перевірки зафіксовано порушення, допущені позивачем, а саме:

1. частини 4 статті 275, частини 1 статті 278, частини 9 статті 280, пункту 1 частини 1 статті 289 Митного кодексу України, вимог частини 1 статті 28, частини 6 статті 16 Закону України від 22 грудня 1998 року (зі змінами) № 330 - XIV «Про захист національного товаровиробникавіддемпінговогоімпорту», рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова», в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (023) у сумі 199 532,88 грн.;

2. частини 4 статті 275, частини 1 статті 278, частини 9 статті 280, пункту 1 частини 1 статті 289 Митного кодексу України, вимог частини 1 статті 28, частини 6 статті 16 Закону України від 22 грудня 1998 року (зі змінами ) № 330 - XIV «Про захист національного товаровиробникавід демпінговогоімпорту», рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова», пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) (ПДВ) 39 906,58 грн.

Відповідач на підставі висновків акту перевірки прийняв спірні податкові повідомлення рішення від 14.12.2020:

- № 00000561903, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, у загальному розмірі 249416,10 гривень, в тому числі 199532,88 гривень за податковими зобов`язаннями та 49883,22 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00000571903, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у загальному розмірі 49883,23 гривень, в тому числі 39906,58 гривень за податковими зобов`язаннями та 9976,65 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши докази в судовому засідання, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд вважає податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) згідно пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначенихпунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За п. 1.2 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України) правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюютьсяМитним кодексом Українита іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є: митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначаєМитний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VІ(зі змінами та доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 351 Митного кодексу України (далі -МК України) предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

За п. 1) ч. 2. ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Як встановлено судом, документальна невиїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 10.03.2020 № UA401080/2020/001209, від 12.03.2020 № UA401080/2020/001236 була проведена згідно з пунктом 1 частини 2статті 351 Митного кодексу України, підпункту41.1.2пункту41.1, пункту41.5 статті 41, пункту75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначенихпідпунктами 78.1.7та78.1.8пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та80.2.5пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Суд зазначає, що документальні перевірки органів Державної митної служби України, як контролюючого органу, не виключені законодавцем з переліку документальних перевірок щодо яких запроваджений мораторій на проведення, тому документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 10.03.2020 № UA401080/2020/001209, від 12.03.2020 № UA401080/2020/001236, оформлену актом перевірки від 21.10.2020 № 039/20/7.5-19/39989779, було проведено відповідачем з порушенням ст. 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду під час розгляду справи № 826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року) вказував про можливість посилання платника податків на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, навіть після допуску до перевірки, при подальшому оскаржені наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок: «незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

З урахуванням вищевказаного правового висновку Верховного Суду під час розгляду даної справи суд вказує, що порушення відповідачем ст. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України під час проведення документальної перевірки позивача, оформленої актом від 21.10.2020 № 039/20/7.5-19/39989779, тягне протиправність податкових повідомлень рішень від 14.12.2020 № 00000561903 та № 00000571903.

Щодо наявності порушень податкового та митного законодавства як підстави збільшення позивачу сум грошових зобов`язань за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, та за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, податковими повідомленнями рішеннями відповідача від 14.12.2020 № 00000561903 та № 00000571903, то суд виходить з наступного.

У відповідності до частини першоїстатті 246 МК Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною першоюстатті 266 МК Українивизначено, що декларант зобов`язаний, зокрема, надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом таПодатковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно дорозділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно достатті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановленийПодатковим кодексом Українита цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цьогоКодексу, законів Українита міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: ввізне мито; вивізне мито; сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Частиною першоюстатті 275 МК Українипередбачено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито; додатковий імпортний збір.

За приписами частини четвертоїстатті 275 МК Україниантидемпінгове мито встановлюється відповідно доЗакону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до частини першоїстатті 270 МК Україниправила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюютьсязаконами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», Законом України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Згідно з п. 2)статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-XIVзі змінами та доповненнями (далі - Закон № 330), антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Частиною першоюстатті 28 Закону № 330передбачено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Міжвідомчої комісію з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

Відповідно до частини шостоїстатті 16 Закону № 330остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цьогоЗаконуекспортером було взято відповідні зобов`язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

У відповідності до частини другоїстатті 28 Закону № 330Міністерство публікує у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита, рішення про прийняття зобов`язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту або про припинення антидемпінгових розслідувань чи антидемпінгових процедур без застосування антидемпінгових заходів. З метою дотримання вимог щодо захисту конфіденційної інформації ці рішення повинні містити перелік експортерів, якщо це можливо, або заінтересованих країн, опис товару, резюме фактів і основні висновки щодо наявності демпінгу та шкоди. Копія рішення надсилається відомим заінтересованим сторонам.

Положення цієї частини застосовуються також до відповідних рішень про перегляди антидемпінгових заходів.

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 02.12.2019 прийнято рішення № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова».

Відповідно до вказаного рішення Комісія вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис:

прутки гарячекатані, які мають однаковий круглий суцільний поперечний переріз діаметром до 40 мм (включно) за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння, прутків гарячекатаних, виготовлених зi сталi марок C72D2 та C72D, що класифiкуються за кодом УКТЗЕД 7213 91 70 00, та C82D2 та C82D, що класифiкуються за кодом УКТЗЕД 7213 91 90 00), що класифiкуються згiдно з УКТЗЕД за кодами ex 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, ex 7213 99 10 00, ex 7213 99 90 00, ex 7214 20 00 00, ex 7214 99 10 00, ex 7214 99 39 00, ex 7214 99 79 00, ex 7227 20 00 00, ex 7227 90 10 00, ex 7227 90 50 00, ex 7227 90 95 00, ex 7228 20 91 00, ex 7228 30 69 00, походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.

Позначка «ех» поряд з класифікаційним кодом означає, що антидемпінгове мито застосовується виключно до товарів, опис яких визначено в рішенні.

Документальне підтвердження виготовлення прутків гарячекатаних зі сталі марок C72D2, C72D, C82D2 та C82D забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою, зокрема:

для виробника/експортера ВАТ «Молдавський металургійний завод» (ВАТ «ММЗ») (вул. Індустріальна, 1, м. Рибниця, Республіка Молдова, 5500) - 13,80 %;

для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова - 35,37 %.

Відповідно до пункту 2статті 1 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 № 332-XIVзі змінами та доповненнями експортер - суб`єкт господарсько-правових відносин, який вивозить з країни експорту товар (товари).

Виробник товарів, згідно зі пунктом 4статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII зі змінами та доповненнями, - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар.

За змістом пункту 2 розділу I Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (надалі - Порядок № 651), відправник - особа, яка передала або має передати заявлені у МД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору про перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Відповідно до Розділу ІІ Порядку № 651, у графі 2 МД «Відправник/Експортер», якщо описом цієї графи не передбачено інше, зазначаються відомості про відправника.

Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, у графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком до цього Порядку. Для нерезидентів найменування юридичної особи та її місцезнаходження чи прізвище, ім`я фізичної особи та її місце проживання зазначаються відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі відсутності таких даних у зазначених документах - відповідно до товарно-транспортного документа на перевезення. У додаткових аркушах МД графа не заповнюється.

Відповідно до Порядку № 651, у графі 31 МД зазначаються відомості про виробника та літерний код альфа-2 країни виробництва товару.

Суд зазначає, що за змістом граф 2 та 31 МД типу «ІМ 40 АА» від 10.03.2020 № UA401080/2020/001209, специфікації № 1 до контракту № 20.015 від 02.03.2020, укладеного між позивачем та компанією-нерезидентом - CZ VEHA s.r.o. (602 00 Brno, Hrncirska 4. Чехія.), рахунку фактури (інвойсу) № FV2200080 від 09.03.2020, сертифікату якості № 12058 від 08.03.2020, акту експертизи Торгово Промислової плати Республіки Молдова № 0428423 від 09.03.2020, міжнародної товарно транспортної накладної (СМR) № 159281 від 09.03.2020, товарно транспортної накладної № 01268 від 09.03.2020, рахунку фактури № 2002153 від 09.03.2020, експортної декларації від 09.03.2020, відправником, експортером і виробником спірного товару є Відкрите акціонерне товариство «Молдавський металургійний завод» (вул. Індустріальна, 1, м. Рибниця, Республіка Молдова, 5500). Означений факт не заперечується відповідачем.

За змістом граф 2 та 31 МД типу «ІМ 40 АА» від 12.03.2020 № UA401080/2020/001236, специфікації № 1 до контракту № 20.015 від 02.03.2020, укладеного між позивачем та компанією-нерезидентом - CZ VEHA s.r.o. (602 00 Brno, Hrncirska 4. Чехія.), рахунку фактури (інвойсу) № FV2200089 від 11.03.2020, сертифікату якості № 12168 від 10.03.2020, акту експертизи Торгово Промислової плати Республіки Молдова № 0428473 від 11.03.2020, міжнародної товарно транспортної накладної (СМR) № 0135883 від 11.03.2020, товарно транспортної накладної № 01269 від 11.03.2020, експортної декларації від 11.03.2020, рахунку фактури № 2002276 від 11.03.2020, відправником, експортером і виробником спірного товару є Відкрите акціонерне товариство «Молдавський металургійний завод» (вул. Індустріальна, 1, м. Рибниця, Республіка Молдова, 5500). Цей факт відповідач також не заперечує.

Отже, безпосереднім відправником, експортером і виробником з Республіки Молдова до України товару за кодом 7227 20 00 00 згідно з УКТ ЗЕД «Прутки гарячекатані, вільно укладені в бунти, вироблені з кремнієво-марганцевої сталі, круглого поперечного перерізу діаметром 5.5 мм, з масовою часткою Mn-1.82%, Si-0.75%» є ВАТ «Молдавський металургійний завод». При цьому спірний товар було експортовано та доставлено безпосередньо від країни його виробництва (Республіка Молдова) до України.

Щодо посилань відповідача на листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 та від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06, суд зазначає наступне.

Вказані листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731.

В листі від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 наводиться опис антидемпінгового розслідування відносно імпорту в Україну лимонної кислоти (моногідрату) походженням з Китайської Народної Республіки, натомість у поточній справі розглядаються питання імпорту металопрокату з Республіки Молдова.

ПриписиЗакону країни «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», який регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів, такого терміну як «виробник/експортер» взагалі не містить.

Водночас в Рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» використовується термін «виробник/експортер», роз`яснення змісту якого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у листах від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 та від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06 не надавалось.

Згідно зі абзацом третім частини шостоїстатті 16 Закону № 330 комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

У частині сьомійстатті 16 Закону № 330закріплено, що індивідуальні ставки антидемпінгового мита застосовують при безпосередньому імпорті в країну імпорту товару експортерами або виробниками, щодо імпорту яких застосовуються вибіркові методи антидемпінгового розслідування відповідно достатті 30 цього Закону.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що вЗаконі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-XIVзі змінами та доповненнями та в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» відсутній термін «виробник/експортер», а також умови та порядок застосування ставок антидемпінгового мита для «виробника/експортера» та «для інших виробників та експортерів товару походження з Республіки Молдова».

Тлумачення цього терміну Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в листі від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 суд оцінує критично, оскільки листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Таким же чином суд критично оцінює посилання відповідача на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06.

Правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому у органах юстиції у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Крім того, офіційне тлумаченняКонституції Українита законів України, згідно зі приписамистатті 147 Конституції України, дає Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Жодного рішення Конституційного суду України з тлумачення терміну «виробник/експортер» відповідачем суду не надано.

Разом з цим, суд враховує положення частини четвертоїстатті 3 МК України, відповідно до яких, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку позивач звільнений від сплати остаточного антидемпінгового мита за ставкою 35,37%, оскільки спірний товар на територію України експортовано й відправлено з Республіки Молдова безпосередньо його виробником є ВАТ «Молдавський металургійний завод», а відносно останнього рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» було запроваджено строком на 5 років остаточне антидемпінгове мито за ставкою 13,80 %.

При цьому, суд також враховує, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2020 у справі № 640/110/20 з 13.01.2020 (дня набрання нею законної сили) до 23.06.2020 (дня її скасування Верховним Судом) дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 в цій частині було зупинено.

Відтак, є безпідставною позиція відповідача щодо необхідності сплати позивачем за МД типу «ІМ 40 АА» від 10.03.2020 № UA401080/2020/001209 та від 12.03.2020 № UA401080/2020/001236 антидемпінгового мита в розмірі 35,37 % як для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач здійснив безперешкодне митне оформлення за МД типу «ІМ 40 АА» від 10.03.2020 № UA401080/2020/001209 та від 12.03.2020 № UA401080/2020/001236 та випуск для вільного обігу на митній території України спірного товару, при цьому митним органом первісно не було жодним чином зауважено про порушення митних правил під час складання митної декларації та відсутності нарахування митним брокером (декларантом) позивача антидемпінгового мита відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03.

Також суд погоджується з позицією позивача, що нарахування штрафних (фінансових) спірними податковими повідомленнями рішеннями здійснено відповідачем всупереч приписів ст. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, згідно яких за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Відповідачем не обґрунтовані підстави не застосування положень ст. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України під час нарахування штрафних (фінансових) санкцій податковими повідомленнями рішеннями від 14.12.2020 № 00000561903 та № 00000571903 відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 року N 3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic» № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) (SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)), серія А, № 30, пункти 48-49; «Мелоун проти Об`єднаного Королівства» (Malone v. The United Kingdom), серія А, № 82, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» (Margareta and Roger Andersson v. Sweden), серія А, № 226-А, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), серія А № 176-В, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

У пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. згадані вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Отже, митний орган, дотримуючись принципів законності та належного врядування як суттєвих елементів принципу верховенства права, повинен був врахувати, що його рішення з приводу митного оформлення мають бути належними та послідовними. Тому прийняття митним органом двох цілком суперечливих рішень за одним і тим саме фактом зі спливом певного часу дають підстави вважати, що дії та рішення митного органу суперечать принципам належного врядування.

За вказаних обставин, оскаржувані податкові повідомлення - рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 14 грудня 2020 року № 00000561903 та № 00000571903 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на них обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Частиною 1ст. 139 КАС Українивизначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового зборуу розмірі 6011,25 гривень підлягають стягненню на користь ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22).

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дніпровської митниці Держмитслужби № 00000571903, № 00000561903 від 14 грудня 2020 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД судові витрати у розмірі 6011 грн. 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 01 листопада 2021 року.

Суддя О.О. Артоуз