Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4355/21

Провадження № 2/279/1703/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 279/4355/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська Залізниця" регіональна філія "Південно-західна залізниця" відокремлений підрозділ локомотивне депо Коростень про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначила, що працює в акціонерному товаристві «Українська залізниця» виробничий підрозділ локомотивне депо Коростень і являється потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи та користується пільгами і доплатами, які надано відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На даний час має право на щомісячну доплату до заробітної плати згідно ст.39 вищевказаного закону, що обмежується відповідачем.

Звернувшись до бухгалтерії підприємства з даного питання їй було повідомлено довідкою №1668 від 08.08.2021 року, що нарахування та виплата коштів передбачених ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не проводилась.

Маючи статус потерпілої від чорнобильської катастрофи, вона працює та проживає в місті Коростені Житомирської області, яке відповідно до переліку населених пунктів віднесено до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячне підвищення до заробітної плати у розмірі двох мінімальних заробітних плат, згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік. Але відповідно до Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень» розрахунковою величиною для виплати є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого з 01.01.2017 року.

Виходячи з вищевикладеного вона має право на доплату до заробітної плати у розмірі двох прожиткових мінімумів.

Підпунктом 7 пункту 4 розділу 1 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76/-VІІІ, який набрав чинності з січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 включено. Однак, згідно рішення Конституційного Суду №6-р/2018 від 17.07.2018 р. підпункт 7 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, рішенням Конституційного Суду відновлено дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і остання діє з 17 липня 2018 року, її норми підлягають застосуванню . З 17.07.2018 року відповідач повинен був відновити нарахування та виплату доплати до заробітної плати у відповідності до ст.39 Закону України "Про захист і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати вказаної грошової допомоги з 17.07.2018 року є протиправною.

Просить зобов`язати Акціонерне товариство"УкраїнськаЗалізниця" регіональна філія"Південно-західназалізниця"відокремлений підрозділлокомотивне депоКоростень(код ЄДРПОУ 40075815) провести нарахування та надати до уповноваженого органу за затвердженою формою Мінсоцполітики для подальшої подачі органам Казначейства розрахункових даних для здійснення відповідних видатків ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року доплати за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Одночасно просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

13.08.2021 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком отримана відповідачем 19.08.2021 року.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив про порушення підсудності, оскільки згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце знаходження відповідача (юридичної особи) у справі, а саме Акціонерного товариства «Українська залізниця» є: м.Київ, вул.Єжи Гедройця 5.

Вимоги, які висуває позивач стосуються нарахування та виплат, передбачених ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. Разом з тим, Закон України «Про оплату праці» визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці підприємців, і відповідно до статей 1, 2, 4, 21, 22 цього Закону заробітна плата є гарантованою винагородою працівнику за роботу, яку роботодавець виплачує на підставі трудового договору і джерелом оплати якої є дохід та інші кошти підприємства або бюджетні кошти, виділені з цією метою.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов`язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Передбачена ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплата є соціальною гарантією, виплата якої компенсується підприємствам, установам, організаціям управління праці та соціального захисту населення, і не входить до структури заробітної плати. Роботодавець не встановлює розмір таких виплат, а лише проводить їх виплату.

З урахуванням наведеного вважає, що розгляд спору відноситься до компетенції адміністративного суду. АТ «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу локомотивне депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» не може бути стороною у судовому процесі, оскільки не є суб`єктом владних повноважень, не відповідає за зобов`язання Держави, та відповідно не може бути належним відповідачем по справі.

На даний відзив позивач подала відповідь в якій зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріалисправи суддійшов висновкупро наступне.

Згідно зі статтями 4, 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В частині 2 статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Позивач просить зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме провести з 17.07.2018 року нарахування доплати за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За результатами розгляду порушеного спору визначається чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

На позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушено, а тому потребують захисту.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог позивач до позовної заяви подала копію паспорта громадянина України, картку платника податків, посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЄС, довідку №1668 від 05.08.2021 року.

Аналіз вказаних документів не підтверджує факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст.13 ЦПК України).

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності наявних у справі доказів, в розумінні ст.76 - 81 ЦПК України, обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.16 ЦК України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська Залізниця" регіональна філія "Південно-західна залізниця" відокремлений підрозділ локомотивне депо Коростень про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство "Українська Залізниця" регіональна філія "Південно-західна залізниця" відокремлений підрозділ локомотивного депо Коростень, місце знаходження: 11506, м.Коростень, вул. Кузьмінського, 47, Житомирська область, ЄДРПОУ 40075815.

Суддя: Шульга О.М.