ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 580/1489/21

адміністративне провадження № К/9901/33068/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувги у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування матеріальної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року, постановлену у складі судді Тимошенко В.П. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Губської Л.В. (доповідач), Епель О.В., Степанюка А.Г.,

І. Суть спору

1. 19.03.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної прокуратури в якому просив:

1.1. визнати бездіяльність відповідача щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме не виплати йому частини заробітної плати посадового окладу визначеного за ч.3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» за період з 01.07.2015 по 07.09.2020 протиправною;

1.2. зобов`язати відповідача сплатити на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 1323315,20 грн.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 травня 2021 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, позов ОСОБА_1 залишив без розгляду у відповідності до вимог статті 123 КАС України.

3. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір у даній справі є публічно-правовим і стосується стягнення коштів в результаті проходження позивачем публічної служби, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України.

3.1. При цьому, суди виходили з того, що предметом спору у цій справі є відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної законом, який визнаний неконституційним, а не стягнення з роботодавця на користь позивача заробітної плати через порушення законодавства про оплату праці, тож норми ч. 2 ст. 233 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

4. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

5. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що його права порушено стосовно заробітної плати (оплати праці) за періоди, коли він проходив публічну службу. Позивачем не оскаржуються умови проходження публічної служби або звільнення з неї. Так, частиною 5 ст.122 КАС України не визначений місячний строк звернення до адміністративного суду відносно спорів стосовно «заробітної плати» або «оплати праці» за проходження публічної служби.

6.1. Позивач зазначає, що в цих спірних правовідносинах норми Законів України «Про оплату праці», «Про прокуратуру», Кодексу законів про працю України, а також інших підзаконних нормативних актів з питань оплати праці є спеціальними порівняно з нормами КАС України. Тому в цьому випадку повинні застосовуватися положення спеціальних норм в частині можливості звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. З огляду на наведене, під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, посадового окладу) повинні застосовуватися положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються. При цьому, позивач посилається на правову позицію, викладену у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №812/792/17 та постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №812/1255/17.

6.2. Також скаржник звертає увагу, що порушення його права, а саме права на отримання заробітної плати відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру» носило триваючий характер, аж до дати його звільнення з органів прокуратури (07.09.2020).

7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність і просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

IV. Джерела права й акти їх застосування

8. Відповідно статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

9. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

9.1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9.2. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9.3. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

10. Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

11. Разом із цим, частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

12. Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

V. Оцінка Верховного Суду

13. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач просить суд стягнути матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої заробітної плати з 01.07.2015 по 07.09.2020 під час його роботи в органах прокуратури впродовж дії п.26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020.

15. Судами зазначено, що предметом спору є стягнення шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу у 2015-2020 роках, коли позивач перебував на публічній службі. При цьому, правовою підставою для вимоги позивача про стягнення завданої йому шкоди стало прийняття Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020, яке оприлюднене на офіційному веб-сайті Конституційного Суду, а також опубліковане у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних друкованих виданнях України, зокрема 24.04.2020 року - в «Офіційному віснику України». Відтак, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що саме з цього дня розпочався перебіг процесуального строку звернення до суду.

16. Разом з тим, на думку позивача у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП), яким передбачено, що у справах про стягнення заробітної плати строк звернення до суду не обмежується.

17. Колегія суддів з цього приводу зазначає, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п?ятою статті 122 КАС України.

18. Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

19. Разом з тим, частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

20. При цьому, частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

21. Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.

22. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

23. Позовні вимоги позивача стосуються стягнення належної йому заробітної плати, які, відповідно до статті 233 КЗпП України, не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.

24. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №280/729/19.

25. З огляду на наведене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

26. При цьому, безпідставними є посилання судів попередніх інстанцій на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №686/23445/17, оскільки в цій справі вирішувалося лише питання предметної юрисдикції розглядуваного спору та не робилося жодного висновку з приводу строків звернення до суду з таким позовом.

27. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

28. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року скасуванню з направленням справи до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

VІ. Судові витрати

29. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі №580/1489/21 скасувати, а справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова