27.10.2021 Справа № 756/16408/21

Номер справи 756/16408/21

Номер провадження 1-кс/756/2760/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Харків,українця занаціональністю,громадянина України,не одруженого,офіційно непрацюючого,із середньоюосвітою,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 та фактичнопроживаючого заадресою: АДРЕСА_2 , ранішенеодноразово судимого:востаннє вирокомКомінтерновського районнимсудом містаХарків від26.07.2019за ч.2ст.15ч.2ст.185,ч.2ст.185,ч.3ст.185КК Українидо покаранняу виглядіпозбавленні волістроком на3роки і6місяців,звільнений 26.06.2020з ДУ«Київський слідчийізолятор»,

поданого в межах кримінального провадження 12021100050002329 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді 27 жовтня 2021 року надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021100050002329 від 25 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримала подане клопотання, з підстав та мотивів викладених у ньому, просила його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному належать до категорії нетяжкого корисливого злочину проти власності за яке передбачене покарання до п`яти років позбавлення волі. Зазначила, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки, він офіційно не працює, не має засобів до існування, має непогашені судимості із корисливих злочинів, може вчиняти нові злочини, переховуватися від суду та слідства.

Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати менш суворий захід забезпечення у вигляді домашнього арешту за місцем проживання. Вважає, що прокурором не доведені ризики. Наявність непогашених судимостей свідчить про тяжки обставини життя та не доводять беззаперечно наявність ризиків.

Підозрюваний, ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував протиправний характер своїх дій, погодився з обсягом пред`явленої підозри. Пояснив, що вкрав сверла для їх подальшого продажу. Має трьох дітей у відношенні яких не позбавлений батьківських прав, але діти проживають із сестрою померлої дружини в м. Харків. Просить суд не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що офіційно не працевлаштований, однак має підробітки.

Виклад обставин та правова кваліфікація

У провадженні слідчого відділення Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12021100050002329, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, маючи не зняті і не погашені судимості в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення.

Так, 25.10.2021 року приблизно о 15:50 год. ОСОБА_5 перебуваючи у торгівельній залі магазину ТОВ «Епіцентр-К», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, проходячи по торгівельному залу в нього раптово виник умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, що належить ТОВ«ЕПІЦЕНТР - К».

Реалізовуючи свійзлочинний умисел,спрямований натаємне,повторне викраденнячужого майна,25.10.2021року,переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення взяв зі стелажів магазину: свердло по металу багатоступінчате «Compass 6-32 мм» арт. 20532880, 3 шт., вартістю за одну одиницю 270,35 грн., без урахування ПДВ, за три одиниці 811,05 грн., ЧВ-шапку дівч. OS син. HJZ20-JCAD002-36S 4F AW2021, арт. 80970180, 1 шт., вартістю 215 грн. Вказаний товар ОСОБА_5 , поклав до своєї сумки чорного кольору, яку мав при собі.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_5 , вважав необхідними для таємного, повторного викрадення чужого майна (крадіжки), останній, разом із вказаним товаром, який він заховав до сумки чорного кольору вийшов за лінії кас гіпермаркету ТОВ «Епіцентр-К» що розташований за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, не розрахувавшись за даний товар та направився до виходу із нього, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину ТОВ «Епіцентр-К».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_5 , міг спричинити ТОВ«ЕПІЦЕНТР - К», код ЄДРПОУ 32490244, матеріальну шкоду на загальну суму 1026,05 грн. (без урахування ПДВ).

Обґрунтування клопотання

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, за ознаками закінченого замаху на таємне, повторне викрадення чужого майна (крадіжка), про що йому було повідомлено про підозру 26 жовтня 2021 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12021105050002329.

Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , відповідно дост. 12 КК Україниє нетяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п`яти років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ( п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Мотивація суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 жовтня 2021 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021105050002329 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_5 , 26 жовтня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України,що підтверджуєтьсяписьмовим повідомленнямпро підозруз відміткою ОСОБА_5 про їїотримання 26жовтня 2021року.В судовомузасіданні ОСОБА_5 визнав доведеним обсяг пред`явленої підозри.

Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 2 статті 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п`яти років.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харків, українець за національністю, громадянин України, не одружений, офіційно не працюючий, із середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий та має не погашені судимості: вироком Червонозаводського районного суду міста Харків від 05.06.2012 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на основі ст. 75 від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки; 25.10.2017 року Комінтерновським районним судом міста Харків за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік і 7 місяців; 19.02.2018 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки і 6 місяців; вироком Комінтерновського районного суду міста Харків від 26.07.2019 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавленні волі строком на 3 роки і 6 місяців, звільнений 26.06.2020 року по вибуттю покарання.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно з статтею 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 , до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: «закінченого замаху на таємне, повторне викрадення чужого майна (крадіжка)».

Додані до клопотання матеріали кримінального провадження, на думку слідчого судді, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії нетяжких.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав свою причетність до скоєного кримінального правопорушення.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК Українипокладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на зареєстроване місце проживання в м. Харків, скоїти новий злочин, через відсутність постійного заробітку та засобів до існування, наявність непогашених судимостей проти власності, впливати на свідків, заявлені ризики заслуговують на увагу.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.

Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , не має офіційного працевлаштування, тобто стабільного доходу для існування та забезпечення власних потреб, також не має стійких соціальних зв`язків, проживає тимчасово у хостелі, не має родини, підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів, раніше неодноразово судимого за корисливі злочини. Втеча підозрюваного ОСОБА_5 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до можливого покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, дізнавшись анкетні дані свідків може незаконно на них впливати, що буде перешкоджати досудовому розслідуванню.

Також обґрунтованим є ризик вчинити ОСОБА_5 , інше кримінальне правопорушення, що підтверджуює ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_5 офіційно не працює, тобто не має засобів для існування, не має міцних соціальних зв`язків, та відсутність стримуючих факторів для вчинення іншого кримінального правопорушення. Окрім того, згідно досліджених в судовому засіданні вироків Харківського районного суду Харківської області від 19.02.2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки і 6 місяців та вироку Комінтерновського районного суду міста Харків від 26.07.2019 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, що свідчить про його схильність до вчинення нових злочинів та існує необхідність в ізоляції від суспільства.

Слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само і вчинити інші кримінальні правопорушення чи проступки, а також і впливати на свідків з метою уникнення відповідальності.

За таких обставин, вважаю, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1, 3 та 5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідча суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред`явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до нетяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років позбавлення волі; відсутні підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою; міцні соціальні зв`язки відсутні, докази наявності на утриманні трьох дітей відсутні.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Підозрюваному не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, про який клопотав захисник, так як останній не має постійного зареєстрованого місця проживання. Тимчасове проживання в хостелі не можна вважати місцем постійного проживання.

Крім того ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, йому несвоєчасно за виплачується мінливий заробіток, що й спонукало його до скоєння злочину, про що він повідомив під час судового розгляду, відсутні відомості про наявність стійких соціальних з"язків, тому є достатньо підстав вважати, що він не зможе виконувати покладені на нього судом обов`язки. Посилання підозрюваного, що він під час іншого кримінального провадження постійно зявлявся на виклики до слідчого та суду не може бути переконливим фактором для обрання більш мякого запобіжного заходу.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, у зв`язку із відсутності письмових зобов`язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов`язання не може бути застосованеу зв`язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у вчиненні злочину, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 поданого в межах кримінального провадження 12021100050002329 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з часу фактичного затримання 25 жовтня 2021 року до 23 грудня 2021 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , 26 лютого 1973 року обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста ) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ 26268059; Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172).

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні процесуальні обов`язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали буде проголошено о 14 годині 00 хвилин 28 жовтня 2021 року, про що повідомлені учасники провадження.

Слідчий суддя: ОСОБА_1