ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7509/18 Головуючий у 1 інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Лічевецького І.О.

Сорочка Є.О.

За участю секретаря Мельник К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" (далі- ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 р. №0330140305.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Приватне акціонерне товариство "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6"звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що у 2016 році ПрАТ "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" не здійснювало господарських операцій з Компанією «Могроув Лімітед», які підпадають під визначення контрольованих операцій, внаслідок чого, у позивача відсутній обов`язок з подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік в порядку, передбаченому підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України. Також, апелянт зазначає, що у 2016 році у позивача був відсутній обов`язок із нарахування та сплати процентів Компанії «Могроув Лімітед» за договорами, а тому, станом на 31.12.2016 р. у ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» була відсутня заборгованість за зазначеними договорами перед Компанією «Могроув Лімітед». Отже, апелянт стверджує, що позивач не отримував жодних грошових коштів від позикодавця, не здійснював будь-яких виплат позикодавцю та не нараховував проценти на користь позикодавця, відповідно до умов Договорів поновлювальної позикової лінії.

29 вересня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надійшли пояснення у справі, у яких просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Також, у даних поясненнях Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України просить замінити сторону в адміністративній справі №826/7509/18 з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України.

Згідно ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За приписами ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України №1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №682-р від 21 серпня 2019 року, Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві.

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Згідно пункту 3 Постанови № 893, права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

За приписами статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 р. № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529), яким наказала утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року №755, розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Отже, з 01 січня 2021 року відбулося фактичне адміністративне правонаступництво, оскільки, саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у м. Києві, як юридичної особи публічного права, до Головного управління ДПС м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011).

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року витребувано у сторін копію податкової декларації Приватного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.

06 жовтня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України надійшло клопотання, яким на виконання вищевказаної ухвали суду долучено копії витребуваних документів.

13 жовтня 2021 року до суду апеляційної інстанції від позивача - Приватного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" надійшли додаткові письмові пояснення разом з витребуваними документами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» (код 04012885) з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

За результатами перевірки складено Акт від 29 січня 2018 року №45/1/26-15-14-03-05/4012885, в якому встановлено порушення ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

В Акті перевірки зазначено, що на підставі аналізу наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, встановлено, що в бухгалтерському обліку операції щодо нарахування відсотків по позикам відображено проводкою Кт-68 рахунку та Дт-95 рахунку у сумі 8 108 990,42 грн. Загальний обсяг нарахованих відсотків по отриманих позиках ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» на користь Компанії «Могроув Лімітед» у 2016 році складає 8 108 990,42 грн, що перевищує 5 мільйонів гривень з контрагентом пов`язаною особою, та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом третім підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Річний дохід ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 звітний рік складає 67 947 896 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень за відповідний податковий рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом другим підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган в Акті перевірки дійшов висновку, що факт проведення контрольованих операцій з Компанією «Могроув Лімітед» у 2016 році на суму 8 108 990,42 грн. та неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік свідчить про невиконання платником податків вимог пункту 39.4.2 статті 39 Податкового кодексу України та вчинення податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена підпунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2018 року №0330140305, яким до ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» застосовано штрафні санкції у сумі 413 400,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

За приписами підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 ПК України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Нормами підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.3 та 120.4 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

Пунктом 120.3 статті 120 ПК України визначено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов`язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6», правонаступником якого є позивач та Компанією «Могроув Лімітед» (Республіка Кіпр) (Позикодавець) було укладено Договори поновлюваної позикової лінії № UK-KG від 17.05.2010 р., № MR-16 від 04.08.2011 р., № MR-17 від 01.11.2011 р., предметами яких є надання позик для поповнення обігових коштів Позичальника. (а.с. 24-43, 50-69, 76-95).

Умовами даних Договорів передбачено нарахування та виплата відсотків Позикодавцю за користування позикою.

Також, між сторонами до вищевказаних Договорів було укладено Додаткові угоди, а саме: Додаткову угоду №6 від 25.07.2016 р. до Договору поновлюваної позикової лінії №UN-KG від 17.05.2010 р.; Додаткову угоду №4 від 27.07.2016 р. до Договору поновлюваної позикової лінії №MR-16 від 04.08.2011 р., Додаткову угоду №4 від 27.07.2016 до Договору поновлюваної позикової лінії №МR-17 від 01.11.2011 р. (а.с. 46-48, 72-74, 98-100).

Головним управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» (код 04012885) з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік, за результатами якої складено Акт від 29 січня 2018 року №45/1/26-15-14-03-05/4012885 (а.с. 12-18).

В Акті перевірки зазначено про порушення ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2018 року №0330140305, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 413 400,00 грн (а.с. 19).

Так, апелянт зазначає, шо у 2016 році у позивача був відсутній обов`язок із нарахування та сплати процентів Компанії «Могроув Лімітед» за договорами, а тому, станом на 31.12.2016 р. у ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» була відсутня заборгованість за зазначеними договорами перед Компанією «Могроув Лімітед».

З огляду на зазначене, апелянт стверджує, що позивач не отримував жодних грошових коштів від позикодавця, не здійснював будь-яких виплат позикодавцю та не нараховував проценти на користь позикодавця, відповідно до умов Договорів поновлювальної позикової лінії.

З даного приводу, слід вказати наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві в Акті перевірки встановлено, що загальний обсяг нарахованих відсотків по отриманих позиках ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» на користь Компанії «Могроув Лімітед» у 2016 році складає 8 108 990,42 грн, що перевищує 5 мільйонів гривень з контрагентом пов`язаною особою, та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом третім підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Річний дохід ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 звітний рік складає 67 947 896 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень за відповідний податковий рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом другим підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом в Акті перевірки, також, вказано, що на підставі аналізу наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, встановлено, що в бухгалтерському обліку операції щодо нарахування відсотків по позикам відображено проводкою Кт-68 рахунку та Дт-95 рахунку у сумі 8 108 990,42 грн.

Слід зазначити, що основним критерієм визначення чи вважаються операції господарськими для цілей трансферного ціноутворення є їх вплив на об`єкт оподаткування податком на прибуток, який відображається в податковій декларації з податку на прибуток відповідно до норм законодавства України.

Так, матеріали справи свідчать, що ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.

При формуванні показника в рядку 04 «Об`єкт оподаткування» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік враховано показник рядку 03 Рі «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України». Сума нарахованих відсотків відкорегована, відповідно до Додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств в рядку 3.1.1 на суму 8 108 900 грн.

Вказане свідчить про те, що позивачем самостійно в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік зазначено суму 8 108 990,42 грн.

При цьому, загальний обсяг нарахованих відсотків по отриманих позиках ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» на користь компанії «Могроув Лімітед» у 2016 році складає 8 108 990,42 грн, що перевищує 5 мільйонів гривень з контрагентом пов`язаною особою, та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом третім підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, слід наголосити на тому, що вказані у податковій декларації суми є обов`язковими для платника податків.

У додаткових письмових поясненнях апелянт вказує, що у рядку 3.1.1 додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік сума 8 108 990,42 грн. є помилковою, оскільки зазначена сума відноситься до сум витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат та повинна зазначатися у рядку 2.1.1 додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, а саме: 17840856,00 +8108900,00.

Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 50 ПК України передбачено можливість внесення змін до податкової звітності.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України закріплено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Таким чином, платник податку зобов`язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Водночас, пунктом 50.2 статті 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України пов`язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відношенні позивача проведено документальну позапланову виїзну перевірку у період з 16 січня 2018 року по 22 січня 2018 року, результати якої оформлені Актом від 29.01.2018 р. №45/1/26-15-14-03-05/4012885.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, у даному випадку, платник податків був обмежений у праві подати уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток у зв`язку з проведенням у відношенні нього перевірки, починаючи з 16 січня 2018 року.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи та підтверджено апелянтом, ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» уточнююча податкова декларація до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік не подавалася, що вказує на те, що показники податкової звітної з податку на прибуток підприємств за 2016 рік не змінились.

З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що у 2016 році ПрАТ "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" не здійснювало господарських операцій з Компанією «Могроув Лімітед», які підпадають під визначення контрольованих операцій, внаслідок чого, у позивача відсутній обов`язок з подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік в порядку, передбаченому підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Враховуючи викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що висновки Акту перевірки про порушення ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6» вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4, пункту 120.3 ПК України є обґрунтованими, а застосування штрафних санкцій, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0330140305 - правомірним.

Посилання апелянта у додаткових письмових поясненнях на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 р у справі № 813/3748/16 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Лічевецький І.О.

Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 26.10.2021 р.