Справа № 420/1870/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Грачук В.С.

За участю сторін:

Представника позивача: Бондар О.В.

Представника відповідача: Александрова О.І

Представника 3-ої особи: не з`явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Капітана Одеського морського порту Цюпко Кирила Юрійовича, Державної служби морського та річкового транспорту України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Капітана Одеського морського порту Цюпко Кирила Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в якому позивач просить суд визнати протиправними дії капітана Одеського морського порту Цюпко Кирила Юрійовича щодо надання 09 листопада 2020 року дозволу на вихід судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) у море та оформлення виходу судна із Одеського морського порту.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він 27.10.2020 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на морське судно «Pacific Victor». Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2020 року по справі №522/18804/20 було задоволено його заяву та накладено арешт на судно «PACIFIC VICTOR» (ІМО 9458456, прапор Гонконгу), що знаходився в акваторії Одеського морського торговельного порту.

30.10.2020 року капітаном Одеського морського порту - Цюпко Кирилом Юрійовичем було отримано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.20 року по справі №522/18804/20.

Разом з тим, 05.11.2020 року Приморським районним судом м. Одеси по справі №522/18804/20 було винесено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на зазначене, 05.11.2020 року представником позивача було подано до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 05 листопада 2020 року по справі № 522/18804/20 про скасування заходів забезпечення позову. Копію апеляційної скарги з відміткою про її прийняття судом було вручено в той же день особисто під підпис капітану Одеського морського порту ОСОБА_2 .

06.11.2020 року на офіційну електронну пошту відповідача та морського порту була також надіслана заява про присвоєння номеру провадження №22-ц/813/9174/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2020 року, а також повідомлено про визначення колегії суддів для розгляду такої скарги.

У відповідності до ч.11 ст.153 ЦПК України, оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Однак, всупереч положенням діючого законодавства 08.11.2020 року капітаном Одеського порту - Цюпко Кирилом Юрійовичем було надано дозвіл на вихід судна у море та оформлено вихід судна із морського порту.

Зазначені дії капітана за твердженням позивача є протиправними, з огляду на що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Капітана Одеського морського порту Цюпко Кирила Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправними дій було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 16.04.2021 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

01.07.2021 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, було залучено в якості другого відповідача Державну службу морського та річкового транспорту України, та розпочато розгляд справи з початку.

02.08.2021 року, та 04.10.2021 року у справі були проведені підготовчі судові засідання, в яких представниками позивача, відповідача та третьої особи були надані пояснення, відзив на адміністративний позов, а також додаткові письмові докази.

04.10.2021 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 22.10.2021 року представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Також зазначив, що звернення до адміністративного суду з даними позовним вимогами, обумовлено наміром в подальшому звернутись до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих їх діями.

Представник Державної служби морського та річкового транспорту України проти задоволення позовних вимог позивача заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, та зазначив, що, на його думку, лише подання апеляційної скарги до відповідного суду не є тотожним з поняттям «оскарження ухвали», оскільки оскарження ухвали відбувається виключно шляхом прийняття апеляційної скарги вже до розгляду судом та відкриттям апеляційного провадження.

При цьому позивачем не було надано капітану Одеського морського порту ОСОБА_2 доказів саме відкриття станом на 08.11.2020 року апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а тому дії капітана щодо надання дозволу на вихід судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) у море та оформлення виходу судна із Одеського морського порту є правомірними.

Також відповідач посилається на те, що органами Державної прикордонної служби України під час оформлення виходу судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) з порту 08.11.2020 року також не вживалися будь-які заходи, щодо унеможливлення виходу такого арештованого судну з порту.

Капітан Одеського морського порту Цюпко Кирила Юрійовича до підготовчих судових засідань та судового засідання, що було призначено на 22.10.2021 року, не з`явився, відзиву на адміністративний позов не надав.

Представник Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до судового засідання 22.10.2021 року також не з`явилась, водночас приймала участь у підготовчих судових засіданнях та надавала відповідні пояснення по суті спірних правовідносин.

Так, з пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вбачається, що надання дозволу на вхід та/або вихід суден до/з морського порту не відноситься до компетенції Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (а.с. 153-157).

Судом під час розгляду справи по суті встановлено наступне.

Згідно наказу Державної служби морського та річкового транспорту України від 19.06.2020 року №326-к на ОСОБА_2 , заступника начальника відділу Управління (служби) капітана Одеського морського порту начальника відділу державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства - заступника капітана порту з 19.06.2020 року було покладено обов`язки начальника Управління (служби) капітана Одеського морського порту капітана порту (а.с. 122).

27.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на морське судно «Pacific Victor», що прямує до Одеського морського торгівельного порту.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2020 року по справі №522/18804/20 було задоволено заяву ОСОБА_1 та накладено арешт на судно «PACIFIC VICTOR» (ІМО 9458456, прапор Гонконгу), що знаходився в акваторії Одеського морського торговельного порту (а.с. 10).

30.10.2020 року зазначену ухвалу суду від 29.10.2020 року по справі №522/18804/20 було отримано капітаном Одеського морського порту Цюпко Кирилом Юрійовичем під особистий підпис, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 11).

Разом з тим, 05.11.2020 року Приморським районним судом м. Одеси по справі №522/18804/20 було винесено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 29.10.20 року (а.с. 12).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи її протиправною, 05.11.2020 року представником ОСОБА_1 було подано до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року по справі №522/18804/20 про скасування заходів забезпечення позову.

Копію апеляційної скарги з відміткою про її прийняття було вручено в той же день особисто під підпис капітану Одеського морського порту ОСОБА_2 (а.с. 13).

06.11.2020 року на офіційну електронну пошту відповідача, а саме Управління (служби) капітана Одеського морського порту (harbourmaster_odessa@marad.gov.ua) та морського порту була також надіслана заява про присвоєння номеру провадження апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 05.11.2020 року (№22-ц/813/9174/20), а також повідомлено про визначення колегії суддів для розгляду скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.11.2020 року апеляційну скаргу позивача було залишено без руху.

27.11.2020 року Одеським апеляційним судом було винесено ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2020 року (а.с. 113).

30.01.2021 року справу за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до його подачі позову до компанії Istanbul Denizcilik Ve Deniz Tasimaciligi Anonim Sirketi та компанії Cloud Jet Ltd про відшкодування шкоди здоров`ю призначено до розгляду на 15.04.2021 року.

Станом на 22.10.2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2020 року по справі №522/18804/20 знаходиться на розгляді в Одеському апеляційному суді.

Також судом встановлено, що 09.11.2020 року позивачем було подано до Приморського районного суду м. Одеси позов до Компанії «Cloud Jet LTD» («Клауд Джет ЛТД») про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, провадження, забезпечення щодо якого розглядається в межах справи №522/18804/20.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2020 року по справі №522/19756/20 було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Компанії «Cloud Jet LTD» («Клауд Джет ЛТД»).

Водночас судом встановлено, що 08.11.2020 року Капітаном Одеського морського порту Цюпко Кирилом Юрійовичем було надано дозвіл на вихід судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) у море від 08.11.2020 року №967 та оформлено вихід судна із Одеського морського порту (а.с. 132, 148-149).

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача та вважаючи її протиправними та такими, що вчиненні в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/1870/21.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив Державної служби морського та річкового транспорту України та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 17.05.2012 року №4709-VI «Про морські порти України» (далі - Закон №4709-VI) цей Закон регулює діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання, управління, державний нагляд та контроль за безпекою мореплавства, нагляд та контроль у сфері діяльності морських портів, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, адміністрації морських портів України, власників морських терміналів, стивідорних компаній, інших суб`єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, та споживачів їхніх послуг (товарів, робіт).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону №4709-VI адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону №4709-V загальний контроль за дотриманням режиму перебування і переміщення в морському порту здійснює адміністрація морських портів України.

Відповідно до положень статті 14 Закону №4709-V організація судноплавства в акваторії морського порту здійснюється на основі розподілу функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства. Нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Безпека мореплавства в акваторії морського порту забезпечується адміністрацією морських портів України, власниками морських терміналів і гідротехнічних споруд, судновласниками, іншими суб`єктами господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, відповідно до законодавства і правил, визначених обов`язковими постановами по порту.

Згідно з положеннями частини першої статті 15 Закону України «Про морські порти України» адміністрація морських портів України утворюється з метою утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об`єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організації та забезпечення безпечної експлуатації об`єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту; організації та забезпечення безпеки мореплавства.

Згідно з частиною першою статті 73 Кодексу торговельного мореплавства України правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності в морських портах визначаються цим Кодексом та Законом України "Про морські порти України".

Відповідно до частин першої, третьої статті 75 Кодексу торговельного мореплавства України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Капітан морського порту підпорядковується керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті (стаття 77 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до підпункту 7 частини першої статті 78 Кодексу торговельного мореплавства України до функцій капітана морського порту належить нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у морський порт і виходу з морського порту, а також оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

Статтею 79 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов`язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту. За порушення законодавства і правил щодо безпеки мореплавства та порядку в морському порту капітан морського порту має право накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.

На виконання вищезгаданих статей Кодексу торговельного мореплавства України та Закону №4709-VI наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 року №430 затверджений Порядок оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку №430 дія цього Порядку поширюється на судна, які заходять у морські порти України (крім морських рибних портів), капітанів морських портів, служби капітанів морських портів (далі - Служби) під час виконання ними процедур з оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден із морського порту та оформлення виходу суден із морського порту.

Відповідно до п.3.1 Порядку №430 дозвіл на вихід судна з порту надає капітан морського порту відповідно до Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17 липня 2003 року №545, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 березня 2004 року за №353/8952, та після перевірки суднових документів, зазначених у пункті 4.3 розділу IV цього Порядку, за умови позитивних результатів контролю судна, а також задовільного морехідного стану судна і готовності до виходу його в море.

Капітан морського порту не дозволяє капітанові судна закордонного плавання виходити з акваторії морського порту без відмітки митного органу в загальній декларації.

Пунктом 3.2 Порядку №430 капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід судна з порту в разі: 1

) порушення вимог до суднових документів.

2) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів.

3) непридатності судна до плавання, а саме: наявності крену судна (понад 5 градусів), а також диференту на ніс, якщо цей диферент не передбачений конструкцією судна або якщо випадок завантаження судна з диферентом на ніс не міститься в Інформації з остійності судна; ненадійного кріплення палубного вантажу;

4) порушення вимог щодо його завантаження, а саме: завантаження судна понад вантажну марку; перевищення кількості людей на борту порівняно із кількістю людей, для яких передбачено рятувальні засоби;

5) порушення вимог щодо укомплектування судна екіпажем або наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров`ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, а саме: відсутності у членів екіпажу судна відповідних чинних кваліфікаційних документів; неукомплектованості екіпажу відповідно до свідоцтва про мінімальний склад екіпажу, за якого допускається вихід судна в море; перевищення кількості пасажирів на борту порівняно з кількістю, зазначеною у пасажирському свідоцтві; ускладнення вільного доступу до рятувальних засобів, проходів, мірильних трубок, пожежних кранів та водостічних отворів, а також засобів боротьби за живучість судна і місць посадки людей у рятувальні засоби, через неправильне розміщення палубного вантажу, тари, предметів суднового постачання чи іншого майна; відсутності повного комплекту аварійного майна, протипожежних і рятувальних засобів відповідно до встановлених норм; відсутності або несправності суднового водяного протипожежного обладнання, засобів локалізації аварійних розливів нафти, передбачених судновими документами; наявності обставин, що перешкоджають безпечному руху суден у портових водах, в тому числі у разі необхідності усунути аварійне забруднення чи наявності загрози аварійного забруднення нафтою; неготовності екіпажу до боротьби за живучість судна; невідповідності району й умов плавання запланованого рейсу обмеженням, зазначеним у суднових документах; некомплектності або несправності апаратури ГМЗЛБ; відсутності або несправності магнітних компасів, гірокомпаса, ехолота або радіолокаційних станцій та відсутності чинної таблиці девіації магнітного компаса; наявності навігаційних або гідрометеорологічних обставин, що перешкоджають виходу судна з порту; неможливості забезпечення евакуації людей із суднових приміщень; відсутності повного комплекту аварійного майна, протипожежних і рятувальних засобів відповідно до встановлених норм та транспортних небезпек вантажу, зазначених у документах про вантаж; відсутності лоцмана на борту судна, якщо лоцманське проведення для відповідного судна є обов`язковим.

Згідно п.3.4 Порядку №430 вихід судна з порту без дозволу капітана морського порту забороняється.

У разі надходження до капітана порту інформації щодо наявності обмежень з боку контролюючих органів щодо виходу за межі території України судна закордонного прямування капітан порту відмовляє у наданні дозволу на вихід такого судна.

Пунктом 4 Порядку №430 встановлено, що вихід судна оформляється протягом 2-3 годин до виходу судна з порту після виконання необхідних процедур портовими властями та контролюючими органами, після завершення завантаження і закріплення вантажу. При оформленні виходу судна на ньому обов`язково має бути присутня уповноважена особа Служби.

Суднам під Державним Прапором України, що виходять в закордонний рейс, та іноземним суднам видається дозвіл на вихід (Port Clearance Certificate) (додаток 4).

Капітан морського порту підтверджує дозвіл на вихід з порту штампом виходу (додаток 5), який проставляється на суднову роль суден під Державним Прапором України, що виконують каботажні рейси.

Дозвіл на вихід є дійсним протягом 24 годин, якщо інше не зазначено в обов`язкових постановах по порту.

Реєстрація виходу судна з порту здійснюється уповноваженою особою Служби у Журналі реєстрації виходу суден (додаток 6). Чергові працівники Служби, уповноважені вносити записи до зазначеного Журналу, є відповідальними за достовірність і своєчасність таких записів та збереження Журналу.

Журнали реєстрації виходу суден з порту мають бути прошиті, пронумеровані та засвідчені печаткою капітана морського порту.

Після внесення останнього запису журнали реєстрації виходу суден повинні зберігатися в Службі протягом 5 років.

Жодне судно не має права вийти з порту без відповідного оформлення виходу капітаном морського порту, за винятком випадку, якщо судно виходить з порту за стихійних обставин або для надання термінової допомоги судну і людям, які зазнали лиха.

Статтею 41 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України. Арешт не включає заходів, що здійснюються для виконання рішень суду чи господарського суду, що набрали чинності.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 9 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частинами 7 та 8 статті 153 ЦПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно частини 3 та 4 статті 157 ЦПК України ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби України та митні органи зобов`язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статі 158 ЦПК суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Частиною 12 статі 153 ЦПК передбачено, що оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Як було зазначено Верховним судом у постанові від 04.11.2020 року по справі №826/3525/17 виконання судового рішення, яким є і ухвала суду про забезпечення позову, є безумовним обов`язком суб`єкта владних повноважень, якому воно адресовано. Відтак, рішення чи дії, ухвалені (вчинені) всупереч ухвалі про забезпечення позову, є протиправними. Наступне скасування цієї ухвали і, відповідно, застосованих нею заходів забезпечення позову, не може бути підставою для переоцінки рішень (дій) суб`єкта владних повноважень, оскільки правомірність його рішень та дій оцінюється на час їх вчинення. Інший підхід призвів би до толерування невиконання судових рішень.

Також Верховний суд у постанові від 04.11.2020 року по справі №826/3525/17 зауважив, що з метою запобігання підриву конституційних засад судової влади, до яких безумовно, належить обов`язковість судових рішень, суд не може вважати це порушення формальним. Видається, що духу Конституції України більше відповідатиме підхід, за якого прийняття рішення (вчинення дій) з порушення заходів забезпечення позову, застосованих судом, буде вважатися безумовною підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення (дії), незалежно від того чи будуть відповідні судові рішення скасовані в майбутньому.

Судові рішення повинні виконуватися незалежно від того, чи мають сторони сумнів у їх законності. Законність судових рішень може ставитися під сумнів лише шляхом подання апеляційної чи касаційної скарги.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2020 року по справі №522/18804/20 було задоволено заяву ОСОБА_1 та накладено арешт на судно «PACIFIC VICTOR» (ІМО 9458456, прапор Гонконгу), що знаходився в акваторії Одеського морського торговельного порту.

Зазначену ухвалу суду від 29.10.2020 року по справі №522/18804/20 було отримано капітаном Одеського морського порту ОСОБА_2 під особистий підпис 30.10.2020 року.

Разом з тим, 05.11.2020 року Приморським районним судом м. Одеси по справі №522/18804/20 було винесено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 29.10.2020 року по справі №522/18804/20.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи її протиправною, 05.11.2020 року представником позивача було подано до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року по справі №522/18804/20 про скасування заходів забезпечення позову.

Копію апеляційної скарги з відміткою про її прийняття судом було вручено в той же день особисто під підпис капітану Одеського морського порту ОСОБА_2 .

06.11.2020 року на офіційну електронну пошту відповідача, а саме Управління (служби) капітана Одеського морського порту (harbourmaster_odessa@marad.gov.ua) та морського порту була також надіслана заява про присвоєння номеру провадження №22-ц/813/9174/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2020 року, а також повідомлено про визначення колегії суддів для розгляду скарги.

Разом з тим, незважаючи на приписи частини 12 статі 153 ЦПК України, капітаном Одеського морського порту Цюпко Кирилом Юрійовичем 08.11.2020 року було надано дозвіл на вихід судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) у море від 08.11.2020 року №967 та оформлено вихід судна із Одеського морського порту.

Зазначені дії відповідача на думку суду є протиправними та такими, що здійсненні всупереч вимогам ЦПК України.

При цьому, суд критично ставиться до посилання Державної служби морського та річкового транспорту України відносно того, що подання позивачем апеляційної скарги до апеляційного суду не є тотожним з поняттям «оскарження ухвали», оскільки оскарження ухвали, на його думку, відбувається тільки після прийняття судом апеляційної скарги до розгляду та відкриттям апеляційного провадження, оскільки такі твердження ґрунтуються на невірному тлумаченні процесуальних норм Цивільного процесуального Кодексу.

Суд погоджується з даного приводу з посиланням представника позивача, що апеляційне оскарження розпочинається саме з моменту подання апеляційної скарги та отримання її відповідним судом, що підтверджуються штампом вхідної кореспонденції суду чи то відбитком про отримання поштової кореспонденції на поштовому відправленні (у випадках направлення апеляційної скарги засобами поштового зв`язку).

Також суд при вирішенні справи критично ставиться до посилання відповідача, на невжиття органами Державної прикордонної служби України будь-яких заходів, щодо унеможливлення виходу арештованого судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) з порту, оскільки надання дозволу на вихід судна з порту є компетенцією саме капітану порту, і саме його дії щодо надання такого дозволу є предметом розгляду адміністративної справи №420/1870/21.

Щодо посилання Державної служби морського та річкового транспорту України на те, що необґрунтований арешт судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року по справі №522/18804/20, яка була скасована цим же судом, міг би призвести до невиправданих збитків власнику судна, суд зауважує наступне.

Так згідно ч. 4 статті 156 ЦПК України у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч.4 ст.156 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.158 ЦПК України, у разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

Таким чином, цивільним процесуальним законодавством передбачена альтернативна можливість у разі накладення судом арешту на морське судно - змінити захід забезпечення позову за ініціативою відповідача шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду або надання банківської гарантії. При цьому строк для розгляду клопотання про зміну заходу забезпечення встановлений не пізніш як на наступний день з моменту подачі відповідного клопотання.

Також суд не приймає в якості підстави для відмови в задоволенні позову посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 в подальшому було відкликано з Приморського районного суду м. Одеси цивільний позов до Компанії «Cloud Jet LTD» («Клауд Джет ЛТД») по справі №522/19756/20, з приводу якого і подавалась заява про забезпечення позову, оскільки зазначені обставини жодним чином не спростовують протиправність дій капітана Одеського морського порту ОСОБА_2 , що є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Крім того, суд вважає слушним посилання позивача, що позов ним було відкликано виключно з підстав того, що судно покинуло територію України, та ним на сьогоднішній день було пред`явлено новий позов за місцем знаходження судна, а саме у Республіці Панама.

Інші посилання представника Державної служби морського та річкового транспорту України в обґрунтування відзиву на адміністративний позов не впливають на висновки суду в даній адміністративній справі.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що відповідачами не було доведено правомірності дій капітана Одеського морського порту ОСОБА_2 щодо надання дозволу на вихід судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) у море від 08.11.2020 року №967 та оформлення виходу судна із Одеського морського порту, суд доходить висновку, що адміністративним позов ОСОБА_1 є обґрунтований, вмотивований, а тому підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 28.01.2021 року.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 908,00 грн. з Державної служби морського та річкового транспорту України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 192-194, 195, 205, 241-246, 255, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до капітана Одеського морського порту Цюпко Кирила Юрійовича (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4), Державної служби морського та річкового транспорту України (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (65026, м.Одеса, площа Митна, 1) про визнання протиправними дій задовольнити.

Визнати протиправними дії капітана Одеського морського порту ОСОБА_2 щодо надання дозволу на вихід судна «Pacific Victor» (ІМО 9458456, прапор Гонгонгу) у море від 08.11.2020 року №967 та оформлення виходу судна із Одеського морського порту.

Стягнути з Державної служби морського та річкового транспорту України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 27 жовтня 2021 року.

Суддя О.В. Білостоцький