ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Справа №924/658/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання - Соколовській О.В.

за участю представників:

ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" - Оніщук Євген Олександрович, ордер ВХ №1008721 від 01.07.2021

ТзОВ "АТЗТ Мирне" - Водзінський Олександр Васильович, посвідчення №000404 від 28.09.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2021р. у справі №924/658/20 (суддя Субботіна Л.О., повний текст складено 16.07.2021р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне"

до Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат"

про стягнення 4222444,28 грн. основної заборгованості за договором №103/07 від 28.07.2017 року, 315674,39 грн. 3% річних та 687836,13 грн. інфляційних втрат,

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2021 у справі №924/658/20 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" до Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" про стягнення 4222444,28 грн основної заборгованості за договором №103/07 від 28.07.2017, 315674,39 грн 3% річних та 687836,13 грн інфляційних втрат відмовлено.

Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" та Приватним акціонерним товариством "Шепетівський цукровий комбінат".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" на користь Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2021 у справі №924/658/20 скасувати та винести нове рішення, яким позов ТОВ "АТЗТ Мирне" до ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" задоволити, стягнути з ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" на користь ТОВ "АТЗТ Мирне" заборгованість за поставлений товар згідно договору №103/07 від 28.07.2018 на загальну суму 5 225 954,90 (п`ять мільйонів двісті двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири грн 90 коп.) з яких: 4 222 444,28 (чотири мільйони двісті двадцять дві тисячі чотириста сорок чотири грн 28 коп.) гривні - основного боргу; 315 674,39 (триста п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 39 коп.) гривень - 3% річних; 687 836,13 (шістсот вісімдесят сім тисяч вісімсот тридцять шість) грн 13 коп.) гривень - інфляційних втрат.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" до ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017. Судові витрати, у тому числі ті, що понесені під час попередніх розглядів справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, покласти на ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки викладені у рішенні не відповідають встановленим обставинам справи.

Апелянт вважає, що відсутні підстави вважати, що ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" діяв недобросовісно, а сторони правочину вчиняли його без реального наміру його укладення та виконання.

Зазначає, що на виконання договору поставки №103/07 від 28.07.2017 року сторони підписали ряд-додаткових документів а саме:

Специфікацій:

№01 від 28.07.2017 року на суму 414 378,53 грн.;

№02 від 28.07.2017 року на суму 1 945571,21 грн.;

№03 від 28.07.2017 року на суму 1 706 070,97 грн.;

03/1 від 01.08.2017 року на суму 88 454,00 грн.;

04 від 03.08.2017 року на суму 57 251,50 грн.;

№05 від 04.08.2017 року на суму 10 718,17 грн.

Товаророзпорядчих документів (видаткових накладних):

№1472 від 28.07.2017 року на суму 414 378,53 грн.;

№1471 від 28.07.2017 року на суму 1 945 571,21 грн.;

№1477 від 28.07.2017 року на суму 1 706 070,97 грн.;

№1001 від 01.08.2017 року на суму 61 106,00 грн.;

№978 від 01.08.2017 року на суму 176,00 грн.;

№1030 від 01.08.2017 року на суму 27 172,00 грн.;

№1478 від 03.08.2017 року на суму 57 251,50 грн.;

№1482 від 04.08.2017 року на суму 10 718,17 грн.

Обмеження повноважень директора АТ Шепетівський цукровий комбінат визначені у п. 3.1 підробленого тексту контракту встановлені на рівні 300 000 грн. лише для договорів/контрактів/угод, проте таке обмеження не поширюється на підписання директором видаткових накладних, які не є правочинами в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України (Постанова Верховного суду від 22.05.2018 року у справі №910/12258/17).

Також апелянт посилається на те, що частина специфікацій підписана Директором АТ "Шепетівський цукровий комбінат" в межах суми яка визначена п. 3.1 підробленого тексту контракту на управління товариством. Внаслідок цього є всі підстави вважати, що як мінімум частина специфікацій та усі видаткові накладні підписані директором АТ "Шепетівський цукровий комбінат", який був уповноважений на їх підписання в силу того, що вони не перевищували суму правочинів яка встановлена пунктом 3.1 підробленого контракту.

Відсутні і будь які обмеження директора АТ "Шепетівський цукровий комбінат" на прийняття товарно-матеріальних цінностей та підписання товаророзпорядчих документів. Вищенаведене вказує на те, що договір №103/07 від 28.07.2017 року в подальшому схвалено особою від імені якого його вчинено шляхом прийняття договору до виконання та підписання уповноваженою особою товаророзпорядчих документів.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність доказів на підтвердження поставки товарно-матеріальних цінностей, оскільки в матеріалах справи на підтвердження поставки товарно-матеріальних цінностей містяться наступні докази:

- договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 року;

- специфікації підписані директором та скріплені печаткою АТ "Шепетівський цукровий комбінат" на підтвердження узгодження сторонами номенклатури та ціни товару, а саме:

№01 від 28.07.2017 року на суму 414 378,53 грн.;

№02 від 28.07.2017 року на суму 1 945571,21 грн.;

№03 від 28.07.2017 року на суму 1 706 070,97 грн.;

№03/1 від 01.08.2017 року на суму 88 454,00 грн.;

№04 від 03.08.2017 року на суму 57 251,50 грн.;

№05 від 04.08.2017 року на суму 10 718,17 грн.

- товаророзпорядчі документи (видаткові накладні) підписані директором та скріплені печаткою АТ "Шепетівський цукровий комбінат", які свідчать про прийняття АТ "Шепетівський цукровий комбінат" товарно-матеріальних цінностей за договором купівлі- продажу №103/07 від 28.07.2017 року, а саме:

№1472 від 28.07.2017 року на суму 414 378,53 грн.;

№1471 від 28.07.2017 року на суму 1 945 571,21 грн.;

№1477 від 28.07.2017 року на суму 1 706 070,97 грн.;

№1001 від 01.08.2017 року на суму 61 106,00 грн.;

№978 від 01.08.2017 року на суму 176,00 грн.;

№1030 від 01.08.2017 року на суму 27 172,00 грн.;

№1478 від 03.08.2017 року на суму 57 251,50 грн.;

№1482 від 04.08.2017 року на суму 10 718,17 грн.

- копії податкових накладних ТОВ ТД Шепетівський цукор від 28.07.2017 року №41, 42, 43, від 01.08.2017 року №2, 3, 4, від 03.08.2017 року №6, від 04.08.2017 року №7 на підтвердження відображення операції в бухгалтерському та податковому обліку;

- відповідь Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.05.2021 року №3961/5/22-01-18-01-07 з копіями податкових декларацій АТ "Шепетівський цукровий комбінат" з підтвердженням відображення вищевказаних операцій з поставки товарно- матеріальних цінностей у бухгалтерському та податковому обліку АТ "Шепетівський цукровий комбінат";

- акт звірки взаємних розрахунків станом за період квітень 2017 року - грудень 2020 року між Приватне акціонерне товариство Шепетівський цукровий комбінат і Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" відповідно до якого підтверджено відображення операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей згідно договору №103/07 від 28.07.2017 року, що поставлені у відповідності до видаткових накладних №1001 від 01.08.2017 року, №978 від 01.08.2017 року, №1030 від 01.08.2017 року, №1478 від 03.08.2017 року та №1482 від 04.08.2017 року.

Всі вищевказані докази свідчать про реальний факт вчинення господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей у відповідності до договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.21 у справі №924/658/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на "19" жовтня 2021 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

18.10.2021 від головуючого судді Миханюк М.В. надійшла заява про самовідвід у справі №924/658/20. У якій з посиланням на п. 1 ч.1 ст. 35 ГПК України зазначає, що не може брати участі у розгляді справи №924/658/20, оскільки є близьким родичем судді Петухова М.Г., який брав участь у розгляді даної справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 заяву головуючого судді Миханюк М.В. про самовідвід, заявлений у справі №924/658/20, задоволено, відведено головуючого суддю Миханюк М.В. від участі у справі №924/658/20, матеріали справи №924/658/20 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021 р. для розгляду справи №924/658/20 автоматизованою системою документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2021р. у справі №924/658/20.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.10.2021.

В судове засідання 25.10.2021 з`явилися представники ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та ТзОВ "АТЗТ Мирне".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" не забезпечило участь в судовому засіданні уповноваженого представника, відзив на апеляційну скаргу не надало.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів заслухавши в судовому засіданні пояснення представників ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та ТзОВ "АТЗТ Мирне", розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" (протокол № 12 від 28.04.2017) затверджено Статуту Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" (далі - Статут).

Згідно з п. 1.1. Статуту, товариство є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат", публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат", внаслідок зміни типу та перейменоване відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

У п. 8.1 Статуту передбачено, що органами управління товариством є: Загальні збори акціонерного товариства; Наглядова рада та виконавчий орган товариства директор.

Відповідно до п. 8.2 Статуту Загальні збори товариства є вищим органом товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (п. 8.2.6 Статуту).

Пунктом 8.3.1 Статуту передбачено, що Наглядова рада є органом товариства, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної законодавством України та Статутом, контролює і регулює діяльність директора.

До виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема обрання директора та припинення його повноважень; затвердження умов контракту, який може укладатися з директором, встановлення розміру його винагороди; встановлення ліміту (розміру суми) для директора на укладання угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, на отримання кредитів, тощо, без попереднього їх узгодження з Наглядовою радою; попереднє узгодження рішень директора з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, отримання кредитів, тощо, якщо сума угод перевищує ліміт (розмір суми) встановлений Наглядовою радою та надання попередньої згоди директору на укладення таких угод (п. 8.3.3 Статуту).

Відповідно до п. 8.4.1 Статуту, директор товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Директор діє на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, цим статутом, Положенням про виконавчий орган, яке затверджується Загальними зборами, та контрактом, що може бути укладений з директором.

Директор вправі без довіреності діяти від імені товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства (п. 8.4.3 Статуту).

У п. 8.4.4 Статуту визначено, що Наглядова рада може укласти з директором контракт, умови якого затверджуються Наглядовою радою.

Згідно з п. 8.4.6 Статуту, до компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

До компетенції директора належить, зокрема, розпорядження всім майном товариства, включаючи грошові кошти, з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом та Наглядовою радою; вчинення без погодження Наглядовою радою та Загальними зборами правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить до 10 відсотків вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності; подання Наглядовій раді та Загальним зборам відповідно на попереднє погодження проектів правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності.

28 квітня 2017 року відбулись річні (чергові) загальні збори ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" за участю акціонерів товариства згідно переліку, в тому числі ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор", які оформлені протоколом №12. На Загальних зборах розглядались, зокрема, питання про обрання директора товариства та визначення його повноважень, затвердження умов контракту з директором товариства на управління підприємством. Із змісту протоколу вбачається, що акціонерам була надана можливість попередньо ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним.

Загальними зборами було прийнято рішення обрати директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Смілянця В.П., встановити, що повноваження директора товариства визначаються у відповідності до статуту, датою набуття повноважень в якості директора товариства Смілянцем В.П. вважати 03 травня 2017 року.

При розгляді дванадцятого питання порядку денного "Затвердження умов контракту з директором товариства на управління підприємством" акціонерам було оголошено проект контракту та запропоновано його затвердити. Загальними зборами прийнято рішення затвердити умови контракту з директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" на управління підприємством.

У п. 18 протоколу (18 питання порядку денного) зазначено, що зборами вирішувалось питання щодо надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів щодо передачі у заставу цілісного майнового комплексу, що належить товариству та/або обладнання з метою залучення коштів для проведення ремонтних робіт для подальшого відновлення виробничої діяльності підприємства. Гранична сукупна вартість таких договорів не повинна перевищувати вартості активів товариства за даними річної фінансової звітності, а саме 128439 тис. грн. За результатами обговорення зборами вирішено надати попередню згоду загальних зборів акціонерного товариства на вчинення директором товариства значних правочинів протягом річного терміну до проведення наступних (річних) загальних зборів акціонерного товариства, надати попередню згоду загальних зборів акціонерного товариства на вчинення значних правочинів щодо передачі у заставу цілісного майнового комплексу, який належить товариству та/або обладнання з метою залучення коштів для проведення ремонтних робіт для подальшого відновлення виробничої діяльності підприємства. Гранична сукупна вартість таких договорів не повинна перевищувати вартості активів товариства за даними річної фінансової звітності, а саме 128439 тис. грн.

На підставі Статуту ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та протоколу Загальних зборів від 28.04.2017 № 12, головою Наглядової ради ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та ОСОБА_1 05.05.2017 укладено контракт на управління підприємством, який згідно з п. 1.2 контракту є трудовим договором із директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

За умовами п. 1.3 контракту, копія якого надана до суду позивачем за зустрічним позовом та оригінал якого оглядався в судовому засіданні 14.07.2021 (далі - контракт), керівник є повноважним органом (представником) товариства при реалізації прав, повноважень, функцій наданих товариству законодавчими актами, іншими обов`язковими для товариства документами, якщо згаданими документами, Статутом товариства не визначено (або не випливає з них), що права, повноваження, функції і обов`язки здійснюються трудовим колективом, іншими органами, підрозділами, службами. Службовими особами і працівниками товариства.

У п. 2.2. контракту передбачено, що керівник зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватись умов контракту та здійснювати управління товариством, організовувати діяльність товариства з урахуванням обмежень, встановлених цим контрактом та статутом товариства; не порушувати встановлені ліміти (розмір суми) для керівника на укладання угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, отримання кредитів, тощо, без попереднього їх узгодження із Наглядовою радою; не розпоряджатись рухомим і нерухомим майном товариства, грошовими коштами, отримувати кредити, тощо, якщо сума договору/контракту/угоди перевищує ліміт (розмір суми), встановлений Наглядовою радою, без отримання попередньої згоди Наглядової ради на укладення такого договору/контракту/угоди.

Пунктом 3.1 контракту визначено, що до повноважень керівника товариства входить наступне: укладає та підписує від імені товариства господарські та інші договори (контракти, угоди), виступає розпорядником його коштів та майна з врахуванням обмежень, встановлених цим контрактом та статутом товариства (п. 1). Додатково цим контрактом встановлюються обмеження для керівника щодо укладення всіх видів договорів/контрактів/угод, а саме: керівник має право самостійно, без погодження та надання дозволу Наглядовою радою товариства укладати договори/контракти/угоди на загальну суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди), у випадках придбання товарно-матеріальних цінностей для товариства на суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди), у випадках реалізації товарно-матеріальних цінностей, що належать на праві приватної власності товариству на суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди). У випадку, якщо договір/контракт/угода перевищує встановлені цим пунктом контракту обмеження, укладення таких правочинів здійснюється виключно після погодження (надання згоди) Наглядової ради товариства, що оформляється Протоколом (п.2).

Дії, вчинені керівником з перевищенням наданих йому повноважень, не породжують правових наслідків для товариства (п. 3.2 контракту).

Контракт діє з 05 травня 2017 року та по 25 квітня 2022 року. Контракт підписано головою Наглядової ради та Смілянцем В.П., прошитий, пронумерований на 3 аркушах та скріплений печаткою ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 28.07.2017 Смілянець В.П. є керівником з 03.05.2017. Щодо обмеження повноважень зазначено згідно Статуту.

28.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" в особі генерального директора Капітовського Б.Д., що діє на підставі статуту (далі - продавець), та Приватним акціонерним товариством "Шепетівський цукровий комбінат" в особі директора Смілянця В.П., який діє на підставі статуту (далі - покупець) укладено договір №103/07 купівлі-продажу (далі договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, додаткові матеріали, асортимент, ціна та кількість яких визначені відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами цього договору (далі товар), а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та в строки, що визначені цим договором.

У п. 2.1 договору передбачено, що продавець зобов`язується: забезпечити передачу товару покупцю в порядку та терміни, встановлені цим договором; передати товар в кількості та якості відповідно до умов цього договору; одночасно з товаром передати покупцю всі необхідні документи на нього; своєчасно видати та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно ст. 201 Податкового кодексу України, відповідну податкову накладну, заповнену без помилок та з дотриманням вимог щодо оформлення податкових накладних; у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних продавець зобов`язується надати до органу фіскальної служби належним чином завірені копії документів на підтвердження господарської операції впродовж п`яти робочих днів від дати отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної; виконати інші положення цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору покупець зобов`язується, зокрема, здійснити оплату товару в строки й порядку, передбаченому цим договором; прийняти товар від продавця, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмовитися від виконання договору.

Найменування, асортимент, кількість товару, одиниця виміру, ціна та загальна вартість товару, що підлягає передачі покупцеві відповідно до цього договору, визначаються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору, а також фіксується у рахунках-фактурах, видаткових накладних, які видаються на кожну партію товару, яка поставляється (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, товар підлягає поставці на умовах EXW, франко-склад продавця, що знаходиться за адресою: вул. Старокостянтинівське шосе, 31, м. Шепетівка, Хмельницька область, протягом 5-ти днів з моменту підписання відповідної специфікації до цього договору.

В силу приписів п. 3.4 договору товар вважається переданим покупцю з моменту його фактичної передачі разом з усіма необхідними та передбаченими законодавством України супровідними документами і підписання покупцем відповідного документу про прийняття цього товару. З цього моменту покупець набуває право власності на товар.

Поставка товару здійснюється в порядку, що визначається Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року). Приймання товару по кількості і якості здійснюється уповноваженими представниками продавця та покупця відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 №П-7 (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.7. договору, одночасно з товаром продавець передає: видаткову накладну на відпуск товару, податкову накладну, якісне посвідчення, сертифікат відповідності.

У п. 4.4 договору унормовано, що ціною цього договору є сумарна вартість фактично поставленого товару, визначеного у специфікаціях до цього договору та в документах фінансово-бухгалтерського обліку сторін цього договору.

Розрахунок за товар здійснюється покупцем в строк до 30 листопада 2017 року (п. 4.5. договору).

Згідно з п. 5.11 договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати товару за цим договором покупець також несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України (за виключення випадків, передбачених цим договором).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.1. договору).

До договору між сторонами підписані специфікації, які є невід`ємними частинами договору, а саме: №01 від 28.07.2017 на суму 414378,53 грн, №02 від 28.07.2017 на суму 1945571,21 грн, №03 від 28.07.2017 на суму 1706070,97 грн, №03/1 від 01.08.2017 на суму 88454,00 грн, №04 від 03.08.2017 на суму 57251,50 грн, №05 від 04.08.2017 на суму 10718,17 грн.

Договір та специфікації підписані генеральним директором ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" Капітовським Б.Д. та директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Смілянцем В.П., а також скріплені печатками підприємств.

ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" звертався до відповідача за первісним позовом з претензією №29-04 від 29.04.2020, у якій просив здійснити оплату за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 на суму 4222444,38 грн у термін 7 календарних днів з дня отримання претензії.

Оскільки вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення, то ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" 28.05.2020 звернулось до суду із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" 4 222 444,28 грн. основної заборгованості, 315 674,39 грн 3% річних та 687 836,13 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор» посилалося на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 та специфікацій до нього, ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" здійснило поставку продукції відповідачу на загальну суму 4 222 444,38 грн, що підтверджується видатковими накладними. Відповідно до умов п. 4.5 договору розрахунок за товар здійснюється покупцем в строк до 30 листопада 2017 року. Однак відповідач не здійснив оплату за товар, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Крім того, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України, ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" просив стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати, які нараховані за період з 01.12.2017 по 28.05.2020.

18.06.2020 Приватне акціонерне товариство "Шепетівський цукровий комбінат" звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Шепетівський цукровий комбінат» посилалося на те, що зважаючи на положення п.п. 2.1, 4.4 договору та специфікації до нього, ціна договору становить 4222444,22 грн. Відповідно до умов Статуту, на засіданні річних (чергових) Загальних зборів акціонерів ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" 28.04.2017 (протокол № 12) вирішувались питання про обрання директора товариства та визначення його повноважень, а також затвердження умов контракту з директором товариства на управління товариством (підп. 11-12 протоколу). За результатами обговорення та розгляду вказаних питань вирішено обрати директором Смілянця В.П. та затверджено умови контракту з ним, рішення підтримано одноголосно. На виконання рішення Загальних зборів 05.05.2017 з директором Смілянцем В.П. підписано контракт. Позивач за зустрічним позовом вказує, що у розділі 3 контракту встановлені обмеження для керівника щодо укладення всіх видів договорів/контрактів/угод, а саме: керівник має право самостійно, без погодження та надання дозволу Наглядовою радою товариства укладати договори/контракти/угоди на загальну суму, яка не перевищує 300000,00 грн. Оскільки ціна оспорюваного договору становить 4222444,22 грн, то директор, укладаючи вказаний договір, зобов`язаний був отримати згоду Наглядової ради. За таких обставин директор Смілянець В.П., не отримавши згоди Наглядової ради, перевищив свої повноваження при підписанні оспорюваного договору та додатків до нього. Позивач за зустрічним позовом вказує, що ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" є одним із акціонерів ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та був присутній на річних Загальних зборах ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" 28.04.2017, на яких було затверджено умови контракту з директором Смілянцем В.П. на управління товариством, проект якого оголошувався. Окрім того, з огляду на наявність посилання в договорі на здійснення повноважень представником однієї з сторін на підставі статуту, який містить посилання на контракт з директором, ознайомлення її контрагентів з обсягом повноважень такої особи відповідно до змісту статуту входить у межі звичайної обачності при укладенні договору. Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" знало про наявність обмежень директора ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" на укладення правочинів. Вказує, що Наглядова рада та Загальні збори ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" не вчиняли будь-які дії на схвалення договору купівлі-продажу № 103/07 від 28.07.2017, жодних листів чи будь-яких повідомлень з посиланням на оскаржуваний договір, проведення часткових оплат за договором або прийняття виконання договору уповноваженими на те особами не проводилось. Специфікації та видаткові накладні підписані директором Смілянцем В.П., який перевищив повноваження, уклавши спірний договір, а тому по своїй суті є нікчемними. Окрім того, вказане майно позивачу за зустрічним позовом не передавалось та згідно умов договору відповідні документи не надавались та не складались. Жодного документу, який вказував би на отримання товару, позивачем не надано. Зважаючи на викладене, позивач за зустрічним позовом, посилаючись на приписи ст.ст. 92, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України, вважає, що договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області (суддя Музика М.В.) від 20.08.2020 відмовлено в первісному позові ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" до ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" про стягнення 4222444,28 грн. основної заборгованості за договором №103/07 від 28.07.2017, 315674,39 грн. 3% річних та 687836,13 грн. інфляційних втрат. Зустрічний позов ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" до ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017, укладений між ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" та ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат". Здійснено розподіл судових витрат.

Відповідно до ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 замінено позивача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне".

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2020 у справі №924/658/20 залишено без змін.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2021 рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі №924/658/20 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2021 зазначив, що при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову про визнання договору №103/17 недійсним, суди також виходили з того, що підписані директором Смілянцем В.П. специфікації до договору та накладні не можна вважати формою схвалення оспорюваного правочину.

Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишились дії бухгалтера ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" під час приймання товару та відповідно встановлення обставин щодо наявності/відсутності обмежень цієї посадової особи на вчинення таких дій.

Так, суди, мотивуючи рішення в цій справі, помилково ототожнили повноваження керівника юридичної особи на укладення договору з повноваженнями керівника юридичної особи на вчинення інших дій від її імені (прийняття товару та підписання товаро-розпорядчих документів), що призвело до передчасних висновків про те, що такі дії керівника ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" не свідчать про схвалення правочину у розумінні приписів статті 241 ЦК України.

Враховуючи вище викладене судам належало, насамперед, встановити факт отримання товару товариством та відповідні дії директора та бухгалтера товариства з його оформлення та чи можуть розглядатись такі дії як схвалення договору №103/17 у межах компетенції директора, визначеної законом та статутом товариства. Також відповідно належало б дослідити, чи породжують такі дії директора та бухгалтера товариства правові наслідки для позивача ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, в контексті наведеного судам належало дослідити обставини справи та з`ясувати: чи мало місце фактичне отримання ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" товару та відповідне оформлення первинних документів, а також відображення операції відповідно до умов договору у податковому та бухгалтерському обліку і звітності учасників господарської операції; встановити повноваження осіб, відповідальних за складання таких документів зі сторони ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат").

Також судами не досліджувалися обставини щодо подання періодичної фінансової звітності головним бухгалтером ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Наглядовій раді, Ревізійній комісії та фінансовому контролеру названого товариства про рух грошових коштів, про що і зазначало у своїх запереченнях на зустрічний позов ТОВ "ТД "Шепетівський цукор". Вказані обставини судами взагалі не досліджувались та не оцінювались на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, в тому числі у сукупності з іншими доказами у справі, що, відповідно, є порушенням процесуальних норм.

Оскаржувані судові рішення не містять належної оцінки наявних у справі заперечень ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" щодо відповідності умов контракту поданого до матеріалів справи умовам контракту, затвердженого загальними зборами. У той же час недослідження таких обставин судами ставить у залежність вирішення питання щодо використання/невикористання судом недопустимих доказів. Окрім того, судами належним чином не встановлено обставини щодо прийняття ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" до виконання спірного правочину та вчинення сторонами дій щодо його подальшого схвалення.

Також поза увагою судів залишився той факт, що статут товариства, з яким мав бути обізнаний позивач за первісним позовом, не містив власне обмежень дій директора товариства, а надавав Наглядовій раді повноваження встановлювати такі обмеження додатково.

Водночас, обов`язок доведення обізнаності позивача за первісним позовом про відповідні обмеження покладено законом на відповідача за первісним позовом.

З огляду на наведене вище Верховний Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права оскільки не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

ТОВ "АТЗТ Мирне" доведено неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому судові рішення обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2021 справу 924/658/20 прийнято до провадження суддею Субботіною Л.О., призначено підготовче засідання на 11:00 год. 27 квітня 2021 року та встановлено учасникам справи строк для подання письмових пояснень з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.02.2021 по справі №924/658/20.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2021 відкладено підготовче засідання на 10:00 год. 25 травня 2021 року, витребувано у Шепетівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС України у Хмельницькій області, Акціонерного банку "Укргазбанк", Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" додаткові докази по справі, а також продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/658/20 на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2021 відкладено підготовче засідання на 15:30 год. 17 червня 2021 року та витребувано повторно докази у Акціонерного банку "Укргазбанк" та Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/658/20 до судового розгляду по суті на 10:00 год. "24" червня 2021 року.

В судовому засіданні 24.06.2021 оголошено перерву до 14:30 год. 14.07.2021, про що винесена ухвала із занесенням до протоколу судового засідання.

Розглянувши позовні вимоги, Господарський суд Хмельницької області дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" до Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" про стягнення 4222444,28 грн основної заборгованості за договором №103/07 від 28.07.2017, 315 674,39 грн 3% річних та 687836,13 грн інфляційних втрат та задоволення зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову мотивоване тим, що товарно-матеріальні цінності, які визначені у специфікаціях та видаткових накладних, відповідачу за первісним позовом не передавалися. Тому наявні в матеріалах справи специфікації, видаткові накладні, які підписані директором з перевищенням наданих йому повноважень, а також податкові накладні, не можуть вважатись належними доказами схвалення ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову мотивовано тим, що договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 був укладений директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" з перевищенням наданих йому повноважень.

Докази на підтвердження вчинення ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" дій, які б свідчили про подальше схвалення договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 органами чи посадовими особами позивача за зустрічним позовом в межах наданих їм повноважень, матеріали справи не містять.

А тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічний позов заявлений обґрунтовано, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 підлягає визнанню недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, враховуючи наступне.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись із зустрічним позовом до суду, позивач за зустрічним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 був укладений директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Смілянцем В.П. з перевищенням наданих йому повноважень, у зв`язку з чим просив визнати його недійсним.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правочини юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 97 ЦК України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

У п. 8.1 Статуту ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" (далі Статут) передбачено, що органами управління товариством є: Загальні збори акціонерного товариства; Наглядова рада та виконавчий орган товариства директор.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і надалі в редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору) наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 52 вищевказаного Закону до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема: затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом (ч. 3 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства").

Положеннями п. 8.3.3 Статуту також передбачено, що до виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема обрання директора та припинення його повноважень; затвердження умов контракту, який може укладатися з директором; встановлення ліміту (розміру суми) для директора на укладання угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, на отримання кредитів, тощо, без попереднього їх узгодження з Наглядовою радою; попереднє узгодження рішень директора з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, отримання кредитів, тощо, якщо сума угод перевищує ліміт (розмір суми) встановлений Наглядовою радою та надання попередньої згоди директору на укладення таких угод.

За положеннями ч. 1 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Положення аналогічного змісту закріплені також у п.п. 8.4.1, 8.4.6 Статуту.

Згідно з ч. 5 ст. 58 вищевказаного Закону права та обов`язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою.

У п. 8.4.1 Статуту передбачено, що директор діє на підставі та в порядку, визначеному в тому числі контрактом, що може бути укладений з директором.

Із змісту п. 8.4.4 Статуту вбачається, що Наглядова рада може укласти з директором контракт, умови якого затверджуються Наглядовою радою.

Пунктом 8.4.6 Статуту передбачено, що до компетенції директора належить, зокрема, розпорядження всім майном товариства, включаючи грошові кошти, з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом та Наглядовою радою.

Матеріали справи свідчать, що на річних (чергових) загальних зборах ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат", які відбулись 28.04.2017 (протокол № 12) було прийнято рішення про обрання директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Смілянця В.П. та затвердження умов контракту з директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" на управління підприємством (1 а.с. 200).

На підставі Статуту ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та протоколу загальних зборів від 28.04.2017 № 12, головою Наглядової ради ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та ОСОБА_1 05.05.2017 укладено контракт на управління підприємством, у п. 3.1 якого передбачено, що вказаним контрактом додатково встановлюються обмеження для керівника щодо укладення всіх видів договорів/контрактів/угод, а саме: керівник має право самостійно, без погодження та надання дозволу Наглядовою радою товариства укладати договори/контракти/угоди на загальну суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди), у випадках придбання товарно-матеріальних цінностей для товариства на суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди), у випадках реалізації товарно-матеріальних цінностей, що належать на праві приватної власності товариству на суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди). У випадку, якщо договір/контракт/угода перевищує встановлені цим пунктом контракту обмеження, укладення таких правочинів здійснюється виключно після погодження (надання згоди) Наглядової ради товариства, що оформляється Протоколом ((т. 1 а.с. 197 - 199).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Шепетівський цукровий комбінат" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №103/07, який від імені ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" підписаний Смілянцем В.П.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору найменування, асортимент, кількість товару, одиниця виміру, ціна та загальна вартість товару, що підлягає передачі покупцеві відповідно до цього договору, визначаються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору, а також фіксується у рахунках-фактурах, видаткових накладних, які видаються на кожну партію товару, яка поставляється (п. 3.1 договору).

У п. 4.4 договору унормовано, що ціною цього договору є сумарна вартість фактично поставленого товару, визначеного у специфікаціях до цього договору та в документах фінансово-бухгалтерського обліку сторін цього договору.

З долучених до матеріалів справи специфікацій №01 від 28.07.2017, №02 від 28.07.2017, №03 від 28.07.2017, №03/1 від 01.08.2017, №04 від 03.08.2017, №05 від 04.08.2017 вбачається, що ціна договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 складає 4 222 444,38 грн.

З вище викладеного вбачається, що директор ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Смілянець В.П., враховуючи положення ст.ст. 52, 58 Закону України "Про акціонерні товариства", п.п. 8.3.3, 8.4.1, 8.4.4 Статуту, п. 3.1 контракту на управління товариством від 05.05.2017, мав право укласти договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 виключно після погодження (надання згоди) Наглядової ради товариства, що оформляється протоколом.

Однак, матеріали справи не містять рішення наглядової ради про надання згоди на укладення вищевказаного договору. Зазначене підтверджується також довідкою голови наглядової ради ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" №15/06 від 15.06.2020, в якій повідомлено, що Наглядовою радою погодження (згода) на укладення договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 з ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" не надавалась, подальше схвалення зазначеного договору не відбувалось.

Посилання ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" на те, що загальними зборами акціонерів ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат", які відбулись 28.04.2017, по вісімнадцятому питанню порядку денного надано попередню згоду на вчинення директором значних правочинів протягом річного терміну колегія суддів вважає безпідставними, оскільки із змісту протоколу №12 від 28.04.2017 вбачається, що загальними зборами надана попередня згода новому директору на укладення значних правочинів лише щодо передачі у заставу цілісного майнового комплексу, що належить товариству та/або обладнання з метою залучення коштів для проведення ремонтних робіт для подальшого відновлення виробничої діяльності товариства, обмежившись сукупною вартістю таких договорів 128 439 тис. грн, а не на вчинення будь-яких господарських договорів.

Зазначене додатково підтверджується відомостями про прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які розміщені на загальнодоступному інтернет - порталі www.smida.gov.ua за посиланням https://smida.gov.ua/db/xml/irregular/98111.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 був укладений директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" з перевищенням наданих йому повноважень.

Щодо посилань апелянта на те, що текст контракту на управління товариством, який був затверджений загальними зборами ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" відрізняється від тексту, що наданий позивачем за зустрічним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вказівок Верховного Суду , викладених в постанові від 18.02.2021, ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2021 та 17.06.2021 було витребувано в Акціонерного банку "Укргазбанк", Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" копію контракту на управління підприємством від 05.05.2017, що укладений з директором ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Смілянцем Віталієм Петровичем та який міститься в юридичній справі клієнта банку - ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

На виконання вимог суду Акціонерним банком "Південний" надано копію контракту на управління підприємством № 05/05 від 05.05.2017, редакція якого відрізняється від редакції контракту, наданої до суду позивачем за зустрічним позовом (т. 4 а.с. 72 - 74).

АТ КБ "Приватбанк" також було надіслано на адресу суду першої інстанції копію контракту на управління підприємством від 05.05.2017, яка за змістом відповідає редакції контракту, що міститься в матеріалах справи (т. 4 а.с. 106 - 109).

Листом АБ "Укргазбанк" повідомлено суд, що контракт на управління підприємством від 05.05.2017 ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" не надавався.

З долученої АТ КБ "Приватбанк" копії контракту на управління підприємством від 05.05.2017 вбачається, що копія контракту оформлена на трьох сторінках, містить підписи осіб, що уклали контракт, прошита, пронумерована, скріплена підписом голови Наглядової ради ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та відтиском печатки товариства.

Також з долученої АТ КБ "Приватбанк" копії контракту на управління підприємством від 05.05.2017 вбачається, що вказана копія за змістом є ідентичною із наданою до суду першої інстанції позивачем за зустрічним позовом копією контракту, оригінал якого було оглянуто судом в судовому засіданні 14.07.2021.

В той же час копія контракту на управління підприємством № 05/05 від 05.05.2017, що надіслана на адресу суду Акціонерним банком "Південний", яка також оформлена на трьох сторінках, однак містить підписи лише на останній сторінці контракту.

Окрім того, текст контракту не прошитий, а печаткою скріплений лише підпис фізичної особи Смілянця В.П.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про затвердження загальними зборами ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" іншої редакції контракту матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальними зборами ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" були затверджені умови контракту на управління товариством, які відображені у контракті, долученому до зустрічного позову та який містить додаткові обмеження для керівника щодо укладення договорів/контрактів/угод.

Припис абзацу першого ч. 3 ст. 92 ЦК України зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 668/13907/13-ц від 27.06.2018, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/13731/18, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 924/491/17 від 15.01.2020.

В пункті 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Доводи ТОВ "АТЗТ Мирне" про те, що йому не було відомо про обмеження повноважень директора ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу № 103/07 від 28.07.2017, оскільки ні Статут, ні інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.07.2017 не містили обмежень повноважень керівника Смілянця В.П. колегія суддів вважає безпідставними, оскільки із змісту договору купівлі-продажу № 103/07 від 28.07.2017 вбачається, що останній був укладений директором Смілянцем В.П., який діяв на підставі Статуту.

У п. 8.4.6 Статуту передбачено, що до компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що хоча пункт 8.4.6 Статуту, який визначає компетенцію директора, чітко не містить обмежень повноваження директора товариства як виконавчого органу на укладення визначених в контракті договорів, однак у вказаному пункті передбачено, що до компетенції директора належить, зокрема розпорядження всім майном товариства, включаючи грошові кошти, з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом та Наглядовою радою.

Також положеннями п.п. 8.3.3, 8.4.1, 8.4.4 Статуту визначені повноваження Наглядової ради на встановлення ліміту (розміру суми) для директора на укладання угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, на отримання кредитів, тощо, без попереднього їх узгодження з Наглядовою радою та можливість укладення з директором контракту, умови якого затверджуються Наглядовою радою.

З вище викладеного вбачається, що укладення контракту з ОСОБА_1 , який містить додаткові обмеження для керівника щодо укладення договорів/контрактів/угод, повністю узгоджується із положеннями Статуту ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та свідчить, що треті особи при ознайомленні із Статутом повинні були знати про можливість встановлення наглядовою радою додаткових обмежень повноважень керівника.

Окрім того, ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" на момент проведення загальних зборів 28.04.2017 був акціонером ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат", що підтверджується реєстром власників іменних цінних паперів.

Умови контракту на управління товариством, який в подальшому було укладено із директором ОСОБА_1 , затверджувалися на загальних зборах ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат", в яких згідно з переліком акціонерів, які зареєструвалися для участі у зборах, та змістом протоколу №12 від 28.04.2017 приймав участь представник ТОВ "ТД "Шепетівський цукор".

Із змісту вищевказаного протоколу загальних зборів вбачається, що проект контракту оголошувався акціонерам та в подальшому був затверджений без будь-яких зауважень.

З вище викладеного вбачається, що ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" знало (повинно було знати) про відсутність у директора ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" необхідного обсягу повноважень на вчинення договору купівлі-продажу № 103/07 від 28.07.2017.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Тобто, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК). Отже, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини.

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постановах від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17).

При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (постанови Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №905/1132/20, від 20.03.2018 у справі № 910/8794/16).

З долучених до матеріалів справи специфікацій №01 від 28.07.2017, №02 від 28.07.2017, №03 від 28.07.2017, №03/1 від 01.08.2017, №04 від 03.08.2017, №05 від 04.08.2017 та видаткових накладних №№ 1471, 1472, 1477 від 28.07.2017, №№ 978, 1001, 1030 від 01.08.2017, №1478 від 03.08.2017, №1482 від 04.08.2017 вбачається, що останні з боку ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" підписані лише директором Смілянцем В.П., який уклав оспорюваний договір з перевищенням наданих йому повноважень.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували підписання даних видаткових накладних іншими посадовими особами ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат", в тому числі і бухгалтером, матеріали справи не містять.

Окрім того, місцевим судом в судовому засіданні 14.07.2021 було встановлено, що бухгалтер Олійник І.М., яка підписала частину видаткових накладних як відповідальна особа, не була посадовою особою ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" на момент складання видаткових накладних.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі в редакції, чинній на момент здійснення спірної поставки товару) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 вищевказаного Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 вищевказаного Закону).

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

У пункті 8.4.6 Статуту та п.2.2 контракту передбачено, що керівник має право на розпорядження всім майном товариства, включаючи грошові кошти, з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом та Наглядовою радою, а також зобов`язаний не розпоряджатись рухомим і нерухомим майном товариства, грошовими коштами, отримувати кредити, тощо, якщо сума договору/контракту/угоди перевищує ліміт (розмір суми), встановлений Наглядовою радою, без отримання попередньої згоди Наглядової ради на укладення такого договору/контракту/угоди.

Також у п. 3.1 контракту визначений ліміт (розмір суми) та вказано, що вона не перевищує 300000,00 грн.

З вище викладеного вбачається, що директор Смілянець В.П. не мав повноважень отримувати товарно-матеріальні цінності на суму, що перевищує 300 000,00 грн в межах одного правочину без отримання попередньої згоди наглядової ради.

Тому специфікації та видаткові накладні були підписані зі сторони ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" не уповноваженою особою.

Окрім того, наявність відтиску печатки ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" на зазначених документах не спростовує вищевказаного висновку, оскільки саме на директора Смілянця В.П., який діяв з перевищенням повноважень, покладалася відповідальність і контроль за законністю використання печатки.

Посилання апелянта на те, що встановлені у п. 3.1 контракту обмеження не поширюються на підписання директором частини специфікацій та видаткових накладних, оскільки визначена у них вартість товару не перевищує встановлений наглядовою радою ліміт, тому директор мав повноваження на їх підписання, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки підписання специфікацій та оформлення видаткових накладних здійснювалось в межах одного договору купівлі-продажу № 103/07 від 28.07.2017.

Враховуючи п.п. 3.1, 4.4 договору, п.п. 2.2, 3.1 контракту, а також враховуючи, що в сукупності загальна сума договору (з врахуванням усіх специфікацій) та визначених у видаткових накладних товарно-матеріальних цінностей перевищувала встановлений ліміт, то на підписання таких специфікацій та видаткових накладних за умови відсутності погодження наглядової ради на укладення оспорюваного договору слід було отримати згоду наглядової ради незалежно від суми кожної специфікації та видаткової накладної.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду неодноразово звертав увагу, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару.

Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (постанови від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

Як вбачається із змісту договору купівлі-продажу № 103/07 від 28.07.2017, умови передачі товару визначені у розділі 3.

Так, згідно з п. 3.3 договору, товар підлягав поставці на умовах EXW, франко-склад продавця, що знаходиться за адресою: вул. Старокостянтинівське шосе, 31, м. Шепетівка, Хмельницька область, протягом 5-ти днів з моменту підписання відповідної специфікації до цього договору.

Поставка товару здійснюється в порядку, що визначається Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) (п. 3.5. договору).

Згідно з Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), термін "франко-завод", EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, зважаючи на умови договору, товарно-матеріальні цінності, що вказані у специфікаціях та видаткових накладних, мали знаходитись за адресою: вул. Старокостянтинівське шосе, 31, м. Шепетівка, Хмельницька область для їх подальшої передачі ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.05.2012, власником комплексу, загальною площею 57801,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м.Шепетівка, вул.Старокостянтинівське шосе, буд. 31 є ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

Земельна ділянка за вказаною адресою також використовується ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували перебування нерухомого майна, земельної ділянки за вказаною адресою у користуванні ТОВ "ТД "Шепетівський цукор".

Окрім того, долучені до матеріалів справи договори оренди нерухомого майна та обладнання, які були укладені 02.01.2014 між ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" закінчили свою дію 31.12.2016.

Також в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про здійснення перевезення товарно-матеріальних цінностей, вказаних у спірних видаткових накладних, до місця передачі товару, або підтверджували обставини зберігання (перебування) вказаного товару на території ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат", в тому числі і після закінчення строку дії договорів оренди нерухомого майна та обладнання від 02.01.2014, зокрема договорів, актів приймання-передачі, інвентаризаційних відомостей, тощо.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за даними бухгалтерського обліку ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" також не відображено зберігання будь-якого товару ТОВ "ТД "Шепетівський цукор".

Вищевказаними обставинами спростовуються доводи відповідача за зустрічним позовом про перебування товарно-матеріальних цінностей на території ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" після закінчення господарської діяльності за договорами оренди.

Також не можуть вважатись належними доказами отримання ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" товарно-матеріальних цінностей за оспорюваним договором наявні в матеріалах справи податкові накладні та декларації ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат", оскільки самі лише податкові накладні та декларації сторін (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов`язані з фізичним переміщенням товару, не можуть свідчити про рух товару та виконання обов`язку постачальника з передачі товару покупцю, визначеного у ст. 664 ЦК України.

Вказані документи підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 910/14900/19 від 10.12.2020).

Колегія суддів вважає, що саме по собі віднесення ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" до податкового кредиту сум податків за отриманими від ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" податковими накладними за відсутності інших належних доказів не може підтверджувати обставин реальної поставки товару за спірними видатковими накладними.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що товарно-матеріальні цінності, які визначені у специфікаціях та видаткових накладних, ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" не передавалися, у зв`язку з чим наявні в матеріалах справи специфікації, видаткові накладні, які підписані директором з перевищенням наданих йому повноважень, а також податкові накладні, не можуть вважатись належними доказами схвалення ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017.

Також колегія суддів вважає безпідставним посилання ТОВ "АТЗТ Мирне" на акт звірки розрахунків, складений ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" як на доказ схвалення оспорюваного правочину, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18).

Враховуючи вище викладене, а також зважаючи на відсутність належним чином оформлених первинних документів, відсутність реального руху товару, даний акт звірки не може вважатись належним доказом отримання товару відповідачем та доказом схвалення оспорюваного правочину.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували відображення в бухгалтерському обліку ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей згідно з договором №103/07 від 28.07.2017 матеріали справи не містять.

Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано факт затвердження загальними зборами річного звіту ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" за 2017 рік, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи відсутні докази, що у звіті, який був предметом розгляду загальних зборів, були відображені господарські операції з ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" за оспорюваним договором.

Також в матеріалах справи відсутні докази, що головним бухгалтером ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" подавалась звітність наглядовій раді, ревізійній комісії та фінансовому контролеру.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про подальше схвалення договору купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 органами чи посадовими особами ПрАТ "Шепетівський цукровий комбінат" в межах наданих їм повноважень, матеріали справи не містять.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що Господарський суд Хмельницької області дійшов правомірного висновку, що зустрічний позов заявлений обґрунтовано, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 підлягає визнанню недійсним.

За змістом ч. 1 ст.216, ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення і не створює ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки судом визнано недійсним договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" про стягнення 4 222 444,28 грн. заборгованості за договором №103/07 від 28.07.2017 р., 315 674,39 грн. 3% річних та 687 836,13 грн. інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, спростовуються вище встановленими обставинами справи та не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2021р. у справі №924/658/20 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2021р. у справі №924/658/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2021р. у справі №924/658/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Справу №924/658/20 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "26" жовтня 2021 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.