Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 135/1628/19

Провадження № 2/126/454/2021

"13" жовтня 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ладижинської міської ради Вінницької області про стягнення заробітної плати, грошових коштів, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Ладижинської міської ради Вінницької області про стягнення заробітної плати, грошових коштів, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позов обгрунтований тим, що вона в період з 21.08.2002 року по 31.07.2018 року, знаходилась у трудових відносинах з Ладижинською міською радою Вінницької області. Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 .

В цей період на підставі Контракту на управління комунальним підриємством вона здійснювала керівництво Комунальним підприємством «Ладижинська радіокомпанія «Лада» (КП «РК «Лада»).

Контрактом на управління комунальним підприємством «Ладижинська радіокомпанія «Лада» від 21.08.2002 року їй була передбачена виплата заробітної плати, як керівнику КП «РК «Лада», яка містить у собі: посадовий оклад; доплату за ранг; надбавку за вислугу років; надбавку за інтенсивність праці та високі творчі досягнення у розмірі 50% посадового окладу; премії, надбавки та доплати відповідно до колективного договору.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 14 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», зазначено, що журналісти державних та комунальних засобів масової інформації отримують надбавки, користуються пільгами, передбаченими для державних службовців відповідних категорій посад; у випадках, коли засновником засобу масової інформації є орган місцевого самоврядування, заробітна плата керівника телерадіоорганізації не може бути нижчою від заробітної плати керівника секретаріату (апарату) органу влади, який є засновником цього засобу масової інформації; прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного або комунального засобу масової інформації до середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) засобу масової інформації, здійснюється за методикою та в порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМУ від 28.12.2016 р. № 1038, її посадовий оклад прирівнюється до посадового окладу заступника голови Ладижинської міської ради.

Посадовий оклад заступника голови Ладижинської міської ради визначається відповідно до постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 та складається зі ставки посадового окладу, який підвищується на розмір доплати за ранг та надбавки за вислугу років.

Доплата за ранг їй була встановлена у 2002 році в розмірі 90 грн. контрактом, відповідно до постанови КМУ № 377 від 15.03.1999 р., визначену на рівні нижчого рангу в межах категорії, до якої віднесені посади, які займають відповідні працівники органів місцевого самоврядування).

Надбавка за вислугу років, на яку збільшується посадовий оклад, їй встановлюється на рівні 50% від посадового окладу, який обраховується з урахуванням надбавки за ранг (відповідно до постанов КМУ № 1038 від 28.12.2016 р. та № 268 від 09.03.2006 р.), так як її стаж на посадах журналістів державних і комунальних засобів масової інформації станом на 01.06.2017 року склав понад 30 років, це видно із записів в її трудовій книжці.

Надбавка за інтенсивність праці та високі творчі досягнення у розмірі 50% посадового окладу їй була затверджена Контрактом на управління підприємством та додатково - пунктом 2 рішення виконкому Ладижинської міської ради № 79 від 24.02.2016 року.

Відповідно до положення про преміювання працівників КП «РК «Лада» Додаток № 3 до п. 4.5. Колективного договору, зареєстрованого виконавчим комітетом Ладижинської міської ради рішення № 332 від 25.11.2014р.) та п. 2 рішення виконкому Ладижинської міської ради № 79 від 24.02.2016 року їй з 01.01.2016 року також була встановлена премія у межах 100%.

До 01.06.2017 року заробітна плата їй нараховувалась відповідно до зазначеного порядку та відповідала чинному законодавству.

Але з 01.06.2017 року підвищення посадових окладів для заступників голови Ладижинської міської ради відбулась двічі, а її заробітна плата залишилась на старому рівні, чим були порушені її трудові права, як працівника та керівника комунального засобу масової інформації, а саме: Постановою КМУ від 24.05.2017 року № 353 посадовцям Ладижинської міської ради було підвищено посадові оклади.

Відповідно її заробітна плата з 01.06.2017 року мала складати: посадовий оклад 5000 грн. + 90 грн. доплата за ранг + 2545 грн. надбавка за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг. Загальний розмір посадового окладу: 7635 грн.

Надбавка за інтенсивність праці та високі творчі досягнення 50% від посадового окладу: 3817,50 грн.

Премія 100% від посадового окладу: 7635 грн.

Разом: 19087,50 грн. в місяць (з 01.06 по 30.11.2017 р.)

З грудня 2017 року на цю суму мала бути нарахована індексація заробітної плати в розмірі 58,15 грн. щомісяця, тому в цьому періоді виплаті вже підлягало: 19145,65 грн. в місяць (з 01.12.2017 р. по 28.02.2018р.).

З березня 2018 року розмір індексації підвищився до 119,82 грн., загальна сума до виплати: 19207,32 грн. в місяць, (з 01.03 по 31,05.2018 р.)

Постановою КМУ від 10.05.2018 року № 363 посадові оклади посадовцям Ладижинської міської ради знову було підвищено.

Відповідно її заробітна плата з 01.06.2018 року мала складати: посадовий оклад - 8000 грн. + 90 грн. доплата за ранг + 4045 грн. надбавка за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг. Загальний розмір посадового окладу: 12135 грн..

Надбавка за інтенсивність праці та високі творчі досягнення 50% від посадового окладу: 6067,5 грн.

Премія 100% від посадового окладу: 12135 грн.

Разом - 30337,5 грн. в місяць (з 01.06 по 31.07.2018 р.)

В той же час її фактична заробітна плата в період з 01.06.2017 року до моменту звільнення (31.07.2018 року) не відповідала тій, яку б вона мала отримувати відповідно до законодавства.

Встановлення розміру заробітної плати на рівні, визначеному законодавством (не нижче розміру заробітної плати керуючого справами Ладижинської міської ради) та сплата відповідних страхових внесків до фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування, є для неї вкрай важливими, так як вона знаходиться в передпенсійному віці (право отримувати пенсію за віком згідно закону в неї настає з 11.04.2020 року) і від цього залежатиме розмір нарахувань майбутніх пенсійних виплат.

Саме тому 25.06.2018 року вона звернулась до роботодавця в особі міського голови м. Ладижина ОСОБА_4 , який очолює Ладижинську міську раду, з проханням привести питання оплати її праці до рівня, передбаченого законодавством України та Контрактом на управління підприємством.

09.07.2018 року вона отримала відповідь від першого заступника міського голови П.Анущенка про те, що умови оплати її праці відповідають чинному законодавству, а якщо вона з цим не згодна, то може відстоювати свої права в суді.

Враховуючи те, що засновник порушив її права, вона була змушена 19.07.2018 року звернутись до Ладижинської міської ради з повідомленням про дострокове розірвання контракту на управління підприємством 31.07.2018 року.

Відповідач погодився достроково розірвати контракт, прийняв у неї матеріальні цінності та достроково звільнив її з посади директора КП «РК «Лада» 31.07.2018 року, про що є відповідний запис в трудовій книжці. Але при цьому роботодавець так і не здійснив перерахунку її заробітної плати та не виплатив їй винагороду за липень 2019 року, а також не виплатив у встановлений строк вихідну допомогу, передбачену п. 7.6. Контракту на управління підприємством та ст.44 КЗпП України у розмірі трьохмісячного середнього заробітку.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум. Однак, в день її звільнення 31.07.2018 р., відповідач письмово не повідомив її про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Більше того, Ладижинська міська рада до 19.12.2019 року - моменту її звернення в суд - так і не нарахувала та не виплатила їй заробітну плату за липень 2018 року (хоча б в розмірі неоспорюваної суми).

Щодо невідповідності розмірів виплаченої заробітної плати до визначеної законодавством, то наводить відомості фактичних розмірів нарахованої їй заробітної плати за період з 01.06.2017 року по 31.07.2018 року, та розрахованих сум, які б мали бути нараховані відповідно до чинного законодавства:

Період нарахування з/п, місяць / рік Фактично нарахована заробітна плата, грн. Заробітна плата, яка б мала бути нарахована відповідно до чинного законодавства:

перід нарахува фактично нарахована: З/п, яка б мала бути нарахована:

ння З/п З/п ЄСВ 22% З/п ЄСВ, 22%

Червень 2017р. 12717,70 2797.89 19087,50 4199,25

Липень 2017р. 13257,00 2916.54 19087,50 4199.25

Серпень 2017р. 12424,34 2733.35 19087,50 4199.25

Вересень 2017р. 12674,81 2788.46 19087,50 4199,25

Жовтень 2017р. 12674,81 2788.46 19087,50 4199,25

Листопад 2017р. 12674,81 2788.46 19087,50 4199.25

Грудень 2017р. 13061,70 2873.57 19145,65 4212.04

Січень 2018р. 12392,71 2726.40 19145,65 4212,04

Лютий 2018р. 12674,81 2788,46 19145,65 4212,04

Березень 2018р. 12329,97 2712,59 19207,32 4225,61

Квітень 2018р. 1 1719,57 2578.31 19207,32 4225,61

Травень 2018р. 10139,85 2230,77 19207,32 4225,61

Червень 2018р. 12704,05 2794.89 30337,50 6674.25

Липень 2018р. - - 30337,50 6674,25

Разом за період: 161446,13 35518.15 290258,91 63856.96

Суми нарахованої їй заробітної плати отримані з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Довідка додається.

Суми заробітної плати, які мали б бути нарахованими відповідно до чинного законодавства, були вирахувані відповідно до постанов КМУ № 1038 від 28.12.2016р. та № 268 від 09.03.2006 року, положень контракту на управління підприємством, колективного договору РК «Лада» та п. 2 рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради № 79 від 24.02.2016 р.

Станом до 30.06.2018 року включно, як видно із довідки Реєстру застрахованих осіб, її заробітна плата та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нараховувались та сплачувались через бухгалтерію Комунального підприємства «РК «Лада» (Код ЄДРГІОУ 32153495), власником і засновником якого є Ладижинська міська рада.

Але 23.08.2018 року Ладижинська міська рада прийняла рішення № 682 про припинення діяльності юридичної особи комунального підприємства «Радіокомпанія «Лада» (код ЄДРПОУ 32153495) шляхом ліквідації. Відповідно до відомостей з ЄДР комунальне підприємство «РК «Лада» на момент подання позовної заяви вже є припиненим (ліквідованим), з обліку в податкових органах дане підприємство зняте 16.09.2019 року.

Ладижинська міська рада є її роботодавцем, здійснювала її звільнення з роботи та мала самостійно або через уповноважену нею особу провести відповідні розрахунки, нарахування та сплату заробітної плати, єдиного внеску (ССВ 22%) та вихідної допомоги.

Виходячи з наведених розрахунків, відповідач станом на момент звільнення її з роботи (31.07.2018 р.) не нарахував і не виплатив їй заробітну плату в розмірі 128812,78 грн. (в т.ч. ПДФО 18% - 23186,30 грн.; військовий збір 1,5% - 1932,19 грн., на руки - 103694,29 грн.), а також не здійснив нарахування та сплату ЄСВ 22% в розмірі 28338,81 грн.

Також відповідач на момент розрахунку не виплатив їй вихідну допомогу відповідно до ст. 44 КЗпП України в розмірі трьохмісячного середнього заробітку, а саме: 30337,50 грн. х 3 місяці - 91012,50 грн. (в т.ч. ПДФО 18% - 16382,25 грн.; військовий збір 1,5% - 1365,19 грн., на руки - 73265,06 грн.), ЄСВ 22% на вихідну допомогу не нараховується.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 348 робочих днів, то з Ладижинської міської ради на момент звернення до суду вже підлягає стягненню 502734,72 грн.

За підрахунками позивача загальна сума позову на день подання заяви дорівнює 750898,81 грн., з яких: 248164,09 грн. грошові кошти, не виплачені при звільнені (включно зі сплатою ЄСВ, нарахованого на суму заробітної плати), та 502734,72 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (станом на дату подання заяви до суду).

Просить позов задовольнити, зобов`язати Ладижинську міську раду, встановити ОСОБА_3 з урахуванням вимог частин 4, 5, 6 статті 14 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» розмір місячної заробітної плати, як керівнику Комунального підприємства «РК «Лада», засновником якого є Ладижинська міська рада, в період з 01.06.2017 року по 31.07.2018 року помісячно в наступних розмірах (але не менше ніж розмір нарахованої заробітної плати керуючого справами Ладижинської міської ради):

1) червень 2017 року - 19087,50 грн.

2) липень 2017 року - 19087,50 грн.

3) серпень 2017 року - 19087,50 грн.

4) вересень 2017 року - 19087,50 грн.

5) жовтень 2017 року - 19087,50 грн.

6) листопад 2017 року - 19087,50 грн.

7) грудень 2017 року - 19145,65 грн.

8) січень 2018 року - 19145,65 грн.

9) лютий 2018 року - 19145,65 грн.

10) березень 2018 року - 19207,32 грн.

11) квітень 2018 року - 19207,32 грн.

12) травень 2018 року - 19207,32 грн.

13) червень 2018 року - 30337,50 грн.

14) липень 2018 року - 30337,50 грн.

Стягнути з Ладижинської міської ради на її користь заборгованість по заробітній платі в загальному розмірі 128812,78 грн., яка вирахувана як різниця між фактично виплаченою заробітною платою ОСОБА_3 та встановленою згідно чинного законодавства помісячно в наступних розмірах:

1) червень 2017 року - 6369,80 грн.

2) липень 2017 року - 5830,50 грн.

3) серпень 2017 року - 6663,16грн.

4) вересень 2017 року - 6412,69 грн.

5) жовтень 2017 року - 6412,69грн.

6) листопад 2017 року - 6412,69грн.

7) грудень 2017 року - 6083,95 грн.

8) січень 2018 року - 6752,94 грн.

9) лютий 2018 року - 6470,84 грн.

10) березень 2018 року - 6877,35 грн.

11) квітень 2018 року - 7487,75 грн.

12) травень 2018 року - 9067,47 грн.

13) червень 2018 року - 17633,45 грн.

14) липень 2018 року - 30337,50 грн.

Зобов`язати Ладижинську міську раду нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ 22%) на її користь із суми стягнутої заробітної плати за період з 01.06.2017 року по 31.07.2018 року, помісячно в наступних розмірах (22% до бази нарахування єдиного внеску):

1) червень 2017 року - 1401,36 грн.

2) липень 2017 року - 1282,71 грн.

3) серпень 2017 року - 1465,90 грн.

4) вересень 2017 року - 1410,79 грн.

5) жовтень 2017 року - 1410,79 грн.

6) листопад 2017 року - 1410,79 грн.

7) грудень 2017 року - 1338,47 грн.

8) січень 2018 року - 1485,65 грн.

9) лютий 2018 року - 1423,58 грн.

10) березень 2018 року - 1513,02 грн.

11) квітень 2018 року - 1647,30 грн.

12) травень 2018 року - 1994,84 грн.

13) червень 2018 року - 3879,36 грн.

14) липень 2018 року - 6674,25 грн.

Стягнути з Ладижинської міської ради на її користь вихідну допомогу в розмірі 91012,50 грн. Стягнути з Ладижинської міської ради, на її користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Згідно відзиву на позовну заяву від 17.03.2020 року представник відповідача позов не визнає, заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необгрунтованими та безпідставними. В своїй позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що в період з 21.08.2002 р. по 31.07.2018 р. вона перебувала у трудових відносинах з Ладижинською міською радою оскільки, у неї був укладений контракт з міською радою і саме Ладижинська міська рада повинна була здійснити з нею всі передбачені чинним законодавством розрахунки в зв`язку з її звільненням. Таку позицію позивача вважають помилковою та такою, що суперечить чинному законодавству. Рішенням 3 сесії 24 скликання Ладижинської міської ради від 07.08.2002 року було створено комунальне підприємство «Ладижинська радіокомпанія «Лада» та затверджено статут підприємства. 02.09.2002 року комунальне підприємство було зареєстровано як юридична особа та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 475919.

Відповідно до п. 1.4. Статуту КП «Ладижинська РК «Лада» підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний (основний) та інші рахунки в установах банків, печатку, кутовий штамп, бланки, товарний знак та інші реквізити юридичної особи.

Відповідно до розділу 4 Статуту майно радіоорганізації складають його основні та оборотні засоби, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі радіокомпанії. Джерелами формування майна радіокомпанії є майно та кошти, передані Ладижинською міською радою, заплановані щомісячні бюджетні асигнування, доходи, отримані від господарської діяльності підприємства, інші джерела, незаборонені діючим законодавством України. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток, який утворюється із виручки від господарської діяльності за вирахуванням матеріальних витрат, прирівняних до них збитків, а також затрат на оплату праці. Прибуток, що залишається у радіокомпанії після здійснення всіх розрахунків з кредиторами, спрямовуються на розвиток матеріально-технічної бази підприємства та утворення фондів.

Як передбачено в п. 5.1. та 5.2. Статуту Вищим органом управління підприємства є Ладижинська міська рада, органом управління підприємства в міжсесійний період є виконавчий комітет Ладижинської міської ради до компетенції якого відносяться в тому числі такі питання як призначення директора підприємства, затвердження організаційної структури підприємства та штату працівників, фонду заробітної плати.

Відповідно до п. 5.3. Статуту керівництво діяльністю радіокомпанії здійснює директор, який: самостійно розв`язує питання діяльності Радіокомпанії за винятком тих, що відносяться до компетенції засновника, підписує фінансові та інші документи радіокомпанії, видає накази, в т.ч. про прийняття на роботу і звільнення з роботи працівників.

Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради № 405 від 21.08.2002 року було затверджено ОСОБА_3 на посаді директора комунального підприємства «РК «Лада» та доручено міському голові укласти з нею контракт.

21.08.2002 року між ОСОБА_3 та Ладижинською міською радою, в особі міського голови ОСОБА_4 , був укладений контракт на управління комунальним підприємством «Ладижинська радіокомпанія «Лада». Сторонами в даному контракті виступають Вищий орган - Ладижинська міська рада, як орган управління майном та керівник - ОСОБА_3 .. В трудову книжку Данилівської під № 13 був внесений запис саме про затвердження з 21.08.2002 року її на посаді директора комунального підприємства, а не про прийняття на роботу. Під № 12 в трудовій книжці позивачки значиться запис про те, що вона звільнена 03.09.2002 року по переводу в комунальне підприємство «Ладижинська радіокомпанія «Лада» за п. 5 ст. 36 КЗпП України з посади головного редактора ТОВ «Незалежна інформаційна компанія «Нове місто».

Відповідно до п. 1.2. контракту від 21.08.2002 р. трудові стосунки виникають між Керівником та Підприємством, управління яким доручено Керівникові. Керуючись рішенням виконавчого комітету № 405 від 21.08.2002 р. та на підставі п. 5.1 укладеного контракту від 21.08.2002 р. Данилівська, як директор КП «Ладижинська радіокомпанія «Лада» («РК «Лада»), видала наказ по підприємству за № 1 від 03.09.2002 року про прийняття ОСОБА_3 на посаду директора Ладижинської радіокомпанії «Лада» з 03.09.2002 року з посадовим окладом 190 грн., доплатою за інтенсивність праці (50%) - 95 грн., доплатою за вислугу років - 47,50 грн., доплатою за ранг держслужбовця - 90 грн..

Враховуючи розділ 4 Статуту КП «Ладижинська РК «Лада» та положення п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», яка рекомендована для застосування місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що перебувають у комунальній власності, оплата праці та матеріальне забезпечення керівника підприємства визначаються у контракті, проводяться за рахунок коштів підприємства і встановлюються у прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства. В Положенні про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженому вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, передбачено, що контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення керівника на посаду (наймання на роботу) з дня, встановленого за угодою сторін у контракті. Як зазначалося вище на підставі рішення виконавчого комітету № 405 від 21.08.2002 р. та контракту від 21.08.2002 року Данилівська видала наказ № 1 від 03.09.2002 року про прийняття ОСОБА_3 на посаду директора підприємства.

Рішенням виконавчого комітету № 405 від 21.08.2002 року на підставі п. 5.2. Статуту КП «Ладижинська РК «Лада» був затверджений штатний розпис КП «РК «Лада» в який входить така посада, як директор, яку й обійняла Данилівська згідно наказу № 1 від 03.09.2002 р.. Виходячи з установчих документів комунального підприємства «РК «Лада» та положень ст. 4 ЗУ «Про оплату праці» дане підприємство є госпрозрахунковим і джерелом коштів на оплату праці працівників є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з розрахунково-платіжних відомостей по КП «РК «Лада» за період часу з червня 2017 року по червень 2018 року, з наказів по підприємству бухгалтерія комунального підприємства «РК «Лада» нараховувала та виплачувала ОСОБА_3 заробітну плату, відпускні та інші види матеріальних виплат в тому числі матеріальні допомоги та премії. Факт нарахування та отримання заробітної плати та інших виплат від КП РК «Лада» не заперечує і сама позивачка та зазначає про це в своїй позовній заяві.

Таким чином, відповідач вважає, що ОСОБА_3 мала трудові стосунки не з Ладижинською міською радою, а саме з комунальним підприємством «Ладижинська радіокомпанія «Лада» (КП «РК «Лада»), що стверджується також і рішенням 16 сесії 24 скликання Ладижинської міської ради від 12.12.2003 року «Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчих органів міської ради» згідно якого до штатного розпису Ладижинської міської ради не входить така посада, як директор комунального підприємства «РК «Лада». Заробітна плата та інші матеріальні виплати ОСОБА_3 , як директору КП «РК «Лада», відділ бухгалтерського обліку Ладижинської міської ради не нараховував та не виплачував, таблювання її робочого часу відділом організаційної та кадрової роботи Ладижинської міської ради також не проводилось. В зв`язку з вищезазначеним Ладижинська міська рада є неналежним відповідачем в даній справі.

Як зазначалося вище між ОСОБА_3 та Ладижинською міською радою 21.08.2002 року був укладений контракт на управління комунальним підприємством Ладижинська радіокомпанія «Лада» відповідно до п. 1.1. якого керівник зобов`язується здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високопродуктивну діяльність, ефективне використання майна і коштів підприємства, їх збереження, керувати діяльністю підприємства в межах повноважень, визначених Статутом, представляти підприємство у відносинах із підприємствами, організаціями та установами та нести відповідальність за виконання вимог, які ставляться перед підприємством Вищим органом, а Вищий орган в свою чергу зобов`язується створювати необхідні умови для матеріального забезпечення та організації праці керівника. Пунктом 5.1. контракту визначено, що за виконання обов`язків, що передбачені цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, яка згідно Постанови КМУ № 377 від 15.03.1999 р. та Постанови № 2288 від 13.12.1999 року містить у собі: встановлений посадовий оклад у розмірі 190 грн., доплату за ранг державного службовця 90 грн., надбавку за інтенсивність праці та високі творчі досягнення у розмірі 50% від посадового окладу і доплати за ранг - 140 грн., надбавку за вислугу років 70 грн., розмір премії, авторського гонорару, доплат, інших надбавок встановлюється колективним договором підприємства в межах коштів, передбачених на оплату праці. Нарахування та виплату заробітної плати Данилівській, в розмірі передбаченому контрактом, здійснювала бухгалтерія комунального підприємства «РК «Лада», директором якого була ОСОБА_3 і за організацію бухгалтерського обліку на якому відповідала директор ОСОБА_3 .. Пункт 1.3. контракту передбачає що з питань, які складають його компетенцію, керівник діє на основі єдиноначальності. Відповідно до п. 3.1. керівник розв`язує самостійно усі питання діяльності підприємства, за винятком питань, що за статутом підприємства належать до компетенції вищого органу і трудового колективу підприємства. Відповідно до п. 5.1. Статуту КП «РК «Лада», затвердженого 3 сесією 24 скликання Ладижинської міської ради від 07.08.2002 року, Вищим органом управління радіокомпанією є Ладижинська міська рада до компетенції якої відносяться питання затвердження, внесення змін та доповнень до статуту, затвердження суми коштів, передбачених в міському бюджеті для фінансування радіокомпанії, прийняття рішення про припинення діяльності підприємства або реорганізацію.

Директор підприємства ОСОБА_3 розробляла структуру, штат працівників підприємства, розраховувала фонд оплати праці та подавала на затвердження виконавчого комітету Ладижинської міської ради на підставі п. 5.2. Статуту підприємства. Останнє затвердження штатного розпису КП «РК «Лада» на 2016 рік, за поданням директора підприємства Данилівської Г.Й., відбулося на засіданні виконавчого комітету Ладижинської міської ради 24.02.2016 року за наслідками якого було прийнято рішення № 79. Згідно затвердженого штатного розпису посадовий оклад директора становив 3219 грн..

Відповідно до п. 7.1. контракту у випадку значних змін господарювання у зв`язку з прийняттям законодавчих актів, указів, інших нормативних і подібних документів, у тому числі тих, що пов`язані з переходом до ринкової економіки, кожна сторона має право ставити перед іншою стороною питання про зміну (уточнення) цього контракту. Після втрати чинності Постанов КМУ № 377 від 15.03.1999 року та № 2288 від 13.12.1999 року та набуття чинності Постанов КМУ № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та № 1038 від 28.12.2016 року «Про умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації», які регламентують умови оплати праці позивачки, вона мала право звернутись до Ладижинської міської ради з пропозицією щодо внесення змін до контракту від 21.08.2002 року, але ОСОБА_3 з цього приводу до міської ради не зверталась і зміни в контракт не вносились.

Відповідно до п.1.2. контракту у випадку, якщо даним контрактом не регламентуються якісь взаємовідносини або статті контракту суперечать законодавству України, то в такому випадку застосовуються норми КЗпП України та інші законодавчі нормативні акти. Статут підприємства або рішення Вищого органу.

Враховуючи положення Статуту підприємства та контракту від 21.08.2002 р., відповідно до яких саме керівник забезпечує юридичну, бухгалтерську та іншу діяльність підприємства відповідно до вимог чинного законодавства, в зв`язку із втратою чинності нормативно-правових актів, які регламентувати умови оплати праці позивачки та найманих працівників комунального підприємства, а саме Постанов КМУ № 377 від 15.03.1999 р. та № 2288 від 13.12.1999 року, ОСОБА_3 , як директор підприємства зобов`язана була розрахувати та подати на затвердження виконавчого комітету штатний розпис та фонд оплати праці, а бухгалтерія КП «РК «Лада» зобов`язана була здійснювати нарахування та виплату заробітної плати працівникам підприємства, в тому числі позивачці, з урахуванням зміненого чинного законодавства України.

Таким чином, в позовній заяві позивачкою не наведено фактів того, що саме на підставі дій відповідача знизився розмір її заробітної плати, а тому заявлена позовна вимога щодо стягнення з Ладижинської міської ради недоплаченої заробітної плати є безпідставною. Право позивачки на отримання заробітної плати відповідно до умов контракту підлягає захисту шляхом визнання незаконною відмови органу управління майном у внесенні змін до контракту. Аналогічного висновку дійшла Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 19.04.2017 року в справі № 653/1041/15-ц.

Крім того, в ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені виключні повноваження міської ради серед яких відсутнє повноваження встановлювати директорам комунальних підприємств, які працюють на умовах контракту, розмір заробітної плати тим більш за минулий період часу і керівнику комунального підприємства, яке вже ліквідоване, і контракт з яким був розірваний за його бажанням ще до ліквідації підприємства. Умови оплати праці керівників підприємств визначаються в контракті та можуть бути змінені лише шляхом укладання додаткових угод. Оскільки, умови контракту від 21.08.2002 року, укладеного між Ладижинською міською радою та Данилівською відносно оплати праці не змінювались з моменту його укладання, то відповідно позовна вимога щодо зобов`язання Ладижинської міської ради встановити Данилівській розмір місячної заробітної плати, як керівнику КП «РК «Лада» в період з 01.06.2017 р. по 31.07.2018 року в розмірах не менше ніж розмір нарахованої заробітної плати керуючого справами є безпідставною та такою, що прямо суперечить статті 19 Конституції України.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Ладижинської міської ради вихідної допомоги в розмірі 91012,50 грн. то як зазначалося вище у позивачки склалися трудові відносини саме з комунальним підприємством «РК «Лада», а не з відповідачем, що підтверджується контрактом від 21.08.2002 року, наказом № 1 від 03.09.2002 року про прийняття Данилівської на посаду директора комунального підприємства, записам в її трудовій книжці, розрахунковими відомостями згідно яких позивачці нараховувалась та вона отримувала заробітну плату від КП «РК «Лада», по наказах по підприємству відповідно до яких позивачці надавалась відпустка, матеріальна допомога, премії, а також щорічними (та при звільненні) деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в яких сама позивачка самостійно в п.2.1. Інформація про суб`єкта декларування вказувала своїм місцем роботи комунальне підприємство «РК «Лада», займана посада директор.

Розпорядженням міського голови № 69к від 30.07.2018 року було розірвано контракт від 21.08.2002 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням Данилівської з 31.07.2018 року та припинено трудові відносини з КП «РК «Лада». З даним розпорядженням Данилівська була ознайомлена про що свідчить її підпис і 31.07.2018 року вона особисто отримала трудову книжку, що не заперечує позивачка.

Згідно ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) вихідна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Відповідач вважає, що дана норма не поширюється на ОСОБА_3 оскільки, вона звільнилася за власним бажанням, а докази порушення законодавства про працю, колективного договору зі сторони комунального підприємства «РК «Лада» суду не надані.

КП «РК «Лада» самостійна юридична особа зі своїм відокремленим балансом, зі своїми печатками, штампами, а тому в силу положень ст. 96 ЦК України самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Ладижинська міська рада як засновник комунального підприємства «РК «Лада» не відповідає за зобов`язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов`язаннями Ладижинської міської ради крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Установчими документами комунального підприємства «РК «Лада» не передбачено випадків коли засновник - Ладижинська міська рада відповідає за зобов`язаннями створеної нею юридичної особи. Чинним законодавством України не передбачено субсидіарної відповідальності в трудових відносинах.

Данилівська припинила свої трудові відносини з КП «РК «Лада» 31.07.2018 року, а 23.08.2018 року на засіданні 24 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради було прийняте рішення № 682 про припинення діяльності КП «РК «Лада» шляхом ліквідації.

Відповідно до п.п. 3, 9 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, до моменту створення ліквідаційної комісії, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Згідно п. 2.1 контракту від 21.08.2002 року саме до обов`язків керівника входить забезпечення юридичної, економічної, бухгалтерської і інформаційної діяльності підприємства. Відповідно до п. 5.3. Статуту підприємства директор здійснює керівництво підприємством, самостійно розв`язує питання діяльності підприємства за винятком тих, що відносяться до компетенції засновника, підписує фінансові та інші документи, видає накази в тому числі про прийняття та звільнення працівників.

Таким чином, оскільки на момент звільнення Данилівської комунальне підприємство «РК «Лада», з яким у позивачки були трудові відносини, працювало, 31.07.2018 року - день звільнення був останнім робочим днем позивачки, то вона, як керівник підприємства, була зобов`язана вчинити всі передбачені законодавством дії щодо видачі наказу по підприємству про складання своїх повноважень керівника та виплати належних при звільненні виплат, що вона не зробила. Виходячи з зазначеного, якщо позивачка вважає, що при звільненні були порушені її права щодо виплати всіх передбачених законодавством коштів, то саме її дії, а не дії засновника комунального підприємства, призвели до цих порушень, в той же час відповідач не погоджується з тим, що з його боку взагалі мали місце будь-які порушення прав Данилівської.

Крім того, рішенням 24 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради № 682, яким було прийняте рішення про ліквідацію комунального підприємства «РК «Лада» шляхом ліквідації, було також створено ліквідаційну комісію та встановлено двомісячний строк, з дня публікації повідомлення про ліквідацію підприємства, для заявлення вимог кредиторів.

Відповідно до даних оборотно-сальдової відомості КП «РК «Лада» по рахунку 661 «Співробітники, Місяць нарахування ЗП за липень 2018 р.» сальдо на кінець відповідного періоду, тобто на 31.07.2018 року заборгованість у підприємства «РК «Лада» перед Данилівською - відсутня.

Данилівська до ліквідаційної комісії із заявами щодо невиплати їй підприємством належних при звільненні коштів не зверталась. За даними балансу КП «РК «Лада» станом на 01.11.2018 року заборгованості по заробітній платі немає.

Враховуючи все вищезазначене позовна вимога щодо стягнення з Ладижинської міської ради вихідної допомоги в розмірі 91012,50 грн. є безпідставною.

Другою позовною вимогою Данилівська ставить стягнути з Ладижинської міської ради заборгованість по заробітній платі в загальному розмірі 128812,78 грн., яка була вирахувана нею як різниця між фактично виплаченою заробітною платою Данилівській та встановленою згідно чинного законодавства, дану позовну вимогу також вважає безпідставною. Оскільки за даними бухгалтерського обліку Ладижинської міської ради заборгованості по заробітній платі за Данилівською не рахується хоча б по тому, що згідно даних документів первинного бухгалтерського обліку (табелі робочого часу, розрахунково-платіжні відомості, штатний розпис виконавчих органів Ладижинської міської ради) такий працівник, як ОСОБА_3 - директор КП «РК «Лада», не рахувалась, заробітна плата їй не нараховувалась та не виплачувалась.

На обгрунтування даної позовної вимоги Данилівська в своїй позовній заяві зазначає про те, що відповідно до норм п.п. 4, 5, 6 ст. 14 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Постанови КМУ № 1038 від 28.12.2016 року «Про умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації», Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», положень колективного договору КП «РК «Лада» на 2014-2016 роки, затвердженого рішенням виконкому Ладижинської міської ради № 332 від 25.11.2014 року, рішення виконкому № 79 від 24.02.2014 року її заробітна плата в період з 01.06.2017 по 30.11.2017 року повинна була складати 19087,50 грн. в місяць з розрахунку: 5000 грн. - посадовий оклад, який прирівняний до посадового окладу заступника (керуючого справами) міського голови + 90 грн. за ранг, встановлений контрактом від 21.08.2002 року + 2545 грн. за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг. Підсумувавши всі ці цифри 5000 грн + 90 грн + 2545 грн. позивачка вважає, що її посадовий оклад повинен був бути 7635 грн.. Потім вона до цієї суми додає надбавку за інтенсивність праці та високі творчі досягнення 50% від посадового окладу - 3817,50 грн. (7635 грн. : 2 = 3817,50 грн), додає собі премію 100% від посадового окладу - 7635 грн. та отримує заробітну плату в розмірі 19087,50 грн. В період з 01.12.2017 року по 28.02.2018 року позивачка вважає, що її заробітна плата з урахуванням індексації (58,15 грн. в місяць) мала вже становити 19145,65 грн. в місяць, а в період з 01.03.2018 по 31.05.2018 року з урахуванням розміру індексації (119,82 грн. в місяць) її заробітна плата мала становити вже 19207,32 грн. в місяць. З прийняттям змін до постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року, на думку ОСОБА_3 , її заробітна плата в період з 01.06.2018 року по 31.07.2018 рік мала складати: посадовий оклад 8000 грн.+ 90 грн. за ранг + 4045 грн. надбавка за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, загальний розмір посадового окладу 12135 грн. До цієї цифри вона додає надбавку за інтенсивність праці та високі творчі досягнення 50 % від посадового окладу - 6067,50 грн., премію 100% від посадового окладу - 12135 грн. та отримує заробітну плату в розмірі 30337,50 грн. в місяць.

Даний розрахунок заробітної плати є не компетентним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки розмір оплати праці ОСОБА_3 визначений умовами контракту від 21.08.2002 року згідно якого за виконання обов`язків, що передбачені контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, яка згідно Постанови КМУ № 377 від 15.03.1999 року та Постанови № 2288 від 13.12.1999 року містить у собі: посадовий оклад - 190 грн., встановлену доплату за ранг державного службовця - 90 грн., встановлену надбавку за інтенсивність праці та високі творчі досягнення у розмірі 50% від посадового окладу і доплати за ранг - 140 грн., надбавку за вислугу років - 70 грн., розмір премій, авторського гонорару, доплат, інших надбавок встановлюються колективним договором підприємства в межах коштів, передбачених на оплату праці. Зміни в контракт стосовно оплати праці не вносились.

Згідно п. 1.2. контракту у випадку якщо статті контракту суперечать законодавству України, то застосовується норми КЗпП та інші законодавчі акти.

Відповідно до положень п. 5 та 6 ст. 14 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» у випадках, коли засновником (співзасновником) засобу масової інформації є орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, заробітна плата керівника телерадіоорганізації не може бути нижчою від заробітної плати заступника керівника секретаріату (апарату) відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного або комунального засобу масової інформації до середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) засобу масової інформації, здійснюється за методикою та в порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Після втрати чинності Постанов КМУ № 377 від 15.03.1999 року та № 2288 від 13.12.1999 року оплату праці позивачки регулювала Постанова КМУ № 1038 від 28.12.2016 року «Про умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації», яка встановлює, що розмір посадового окладу, а не заробітної плати як зазначає ОСОБА_3 , головного редактора (редактора) державного або комунального друкованого засобу масової інформації та керівника державної телевізійної, радіомовної та телерадіомовної організації встановлюється на рівні посадового окладу, а не заробітної плати, заступника керівника секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації чи телевізійної, радіомовної та телерадіомовної організації. Відповідно до переліку посад журналістів державних і комунальних ЗМІ, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, затвердженого даною постановою, значиться, що посада директора радіомовної організації, засновником якої є міська рада, прирівнюється до посади заступника голови ради.

Відповідно до п.п. 2 та 3 Постанови до посадового окладу додається надбавка за вислугу років на рівні 3 відсотків посадового окладу за кожен календарний рік стажу роботи, визначеного згідно з «Порядком обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств, затвердженим цією постановою», але не більш як 50 відсотків посадового окладу та інші види надбавок, доплат, авторських гонорарів та премій розмір яких встановлюються у колективному договорі з урахуванням норм генеральної та галузевої угод у межах коштів, передбачених на оплату праці.

Таких видів доплат, як надбавка за інтенсивність праці та високі творчі досягнення та доплата за ранг державного службовця чинним законодавством не передбачені.

Відповідно до Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 р. посадовий оклад заступника міського голови (керуючого справами виконавчого комітету) з 01.06.2017 року становить 5000 грн., який є твердою сумою і ніяким чином не підвищується на розмір доплати за ранг та на розмір надбавки за вислугу років, як це зазначає позивачка в своїй позовній заяві. Враховуючи те, що загальний стаж роботи позивачки на відповідних посадах становить понад 30 років, то розмір надбавки за вислугу років становитиме максимальний розмір 50% від посадового окладу.

Згідно п. 4.5. колективного договору укладеного між адміністрацією і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації комунального підприємства «РК «Лада» на 2014-2016 роки, затвердженого рішенням виконавчого комітету № 332 від 25.11.2014 року преміювання працівників здійснюється згідно «Положення про преміювання працівників комунального підприємства «РК «Лада», що є додатком № 3 до цього колективного договору. Пункт 2.7. «Положення про преміювання працівників» передбачає, що преміювання директора, а також надання йому матеріальної допомоги, здійснюється за рішенням міської ради у межах затвердженого фонду оплати праці. В період часу з 01.01.2017 по 31.07.2018 року Ладижинська міська рада не приймала рішень про преміювання та надання матеріальної допомоги ОСОБА_3 .. Посилання ОСОБА_3 на рішення виконавчого комітету № 79 від 24.02.2016 р. пунктом 2 якого встановлено директору КП «РК «Лада» надбавку за високі творчі досягнення у роботі підприємства у розмірі 50 % від розміру посадового окладу та премію у межах 100 % (за наявності коштів) згідно колективного договору від 25.11.2014 року є безпідставним оскільки, п. 2 даного рішення на момент його прийняття суперечив нормам колективного договору на 2014-2016 року КП «РК «Лада» в частині встановлення премії керівнику (повноваження міської ради) та Постанови КМУ № 377 від 15.03.1999 року. Що стосується надбавки за інтенсивність праці та високі творчі досягнення у роботі підприємства в розмірі 50 % від посадового окладу, то таку надбавку, в силу положення п. 1.2. контракту від 21.08.2002 року, позивачка мала право отримувати лише до 28.12.2016 року тобто до моменту прийняття Постанови КМУ № 1038 «Про умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації», якою не передбачено надбавки за інтенсивність праці та високі творчі досягнення.

Що стосується застосування позивачкою індексації при розрахунку заробітної плати, яка на її думку мала бути виплачена їй в період з 01.12.2017 року по 28.02.2018 р. та в період з 01.03.2018 р. по 31.05.2018 р. то варто зазначити про те, що відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація заробітної плати - законодавчо встановлений механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Обов`язок проведення індексації покладено на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Таким чином, проіндексувати заробітну плату працівників КП «РК «Лада», в тому числі і заробітну плату позивачки, повинно було підприємство, яке нараховувало та виплачувало заробітну плату, а ОСОБА_3 , як керівник підприємства, зобов`язана була забезпечити виконання вимог законодавства про індексацію.

ОСОБА_3 в порушення Закону України «Про оплату праці», відповідно до якого розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу, здійснила розрахунок своєї заробітної плати, яка на її думку мала бути їй виплачена, виходячи з того, що вона відпрацювала в період з 01.06.2017 року по 31.07.2018 року 291 робочий день тобто повну кількість робочих днів за нормою робочого часу та отримала при цьому загальну суму уявної заробітної плати в розмірі 290258,91 грн. хоча, згідно розрахунково-платіжних відомостей по КП «РК «Лада» за зазначений період часу позивачка фактично відпрацювала 223 робочих дні. Лише те, що ОСОБА_3 навмисно збільшила фактично відпрацьований робочий час при своїх розрахунках призвело до безпідставного збільшення розміру позовних вимог на суму 115057,94 грн..

Що стосується позовної вимоги в частині невиплати відповідачем ОСОБА_3 заробітної плати за липень місяць 2018 року то позивачка будучи керівником КП «РК «Лада», в порушення вимог Закону України «Про оплату праці» (ст. 30), Наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» № 489 бід 05.12.2008 року, контракту від 21.08.2002 року, Статуту підприємства не забезпечила належне ведення бухгалтерських документів первинного обліку на підприємстві в тому числі документів обліку робочого часу - табелів та розрахунково-платіжних відомостей за липень місяць 2018 року. Внаслідок допущених позивачкою порушень вимог чинного законодавства та контракту за липень місяць 2018 року не відбулося таблювання фактично відпрацьованого робочого часу Данилівської та нарахування їй заробітної плати. В зв`язку з тим, що відповідно до ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата нараховується та сплачується відповідно до фактично відпрацьованого часу підприємством з яким працівник перебуває у трудових відносинах, а Данилівська не перебувала в трудових відносинах з міською радою і відповідач не проводив таблювання її робочого часу, не нараховував та не виплачував їй заробітну плату, то вимога щодо стягнення заробітної плати за липень 2018 року з відповідача є безпідставною.

Третя позовна вимога ОСОБА_3 є вимога про зобов`язання Ладижинську міську раду нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на користь ОСОБА_3 із суми стягнутої заробітної плати за період з 01.06.2017 року по 31.07.2018 р. (позовна вимога № 2 на суму 128812,78 грн.) на загальну суму 28338,81 грн. то відповідач вважає таку позовну вимогу безпідставною з огляду на вищевказане, а також такою що прямо суперечить положенням Законів України «Про обов`язкове державне соціальне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року.

Беручи до уваги все вищевикладене, просить суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив від 08.06.2020 року представник позивача ОСОБА_1 заперечує проти доводів відповідача з посиланням на те, що відповідач вводить в оману суд, зазначаючи, що відповідно до п. 1.2 Контракту трудові стосунки виникають між Керівником і Підприємством, управління яким доручено Керівникові. У позивача як керівника КП "РК "Лада" виникли трудові стосунки з Підприємством, які з боку Підприємства реалізуються Вищим органом - Ладижинською міською радою, тобто трудові відносини виникли між Керівником та Вищим органом, який діє через Підприємство. Відповідно до розділу 6 Контракту (п. 6.1) у випадку невиконання або неналежного виконання обов`язків за Контрактом Сторони, тобто Керівник та Вищий орган- (Ладижинська міська рада) несуть відповідальність у відповідності до законодавства і цього контракту, суперечки між сторонами розв`язуються судом. Позивач також не погоджується, що відповідальність за невиконання відповідачем зобов`язань щодо встановлення законного розміру заробітної плати Керівнику Підприємства може бути перекладена на самого керівника. Міська рада як роботодавець, зобов`язана була встановлювати Керівнику той розмір заробітної плати, який був передбачений чинним законодавством та нормативними актами. Просить відхилити відзив відповідача в повному обсязі.

24.06.2021 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому зазначено, що сам факт укладання з позивачкою контракту, згідно якого її затвердили на посаді директора КП не призвело до виникнення обов`язку органу управління Ладижинської міської ради по виплаті позивачці заробітної плати та інших виплат, оскільки відповідно до умов контракту, саме на керівника підприємства, яким являлася позивачка покладений обов`язок організації і забезпечення юридичної, економічної, бухгалтерської і інформаційної діяльності підприємства. Відповідач не встановлював позивачці розмір заробітної плати, не здійснював нарахувань, а тому не порушував законодавства про оплату праці у відношенні позивача. Взагалі позовна вимога щодо зобов`язання відповідача встановити ОСОБА_3 заробітну плату у відповідному розмірі суперечить вимогам законодавства України, оскільки сама позивачка зазначає, що розмір її заробітної плати встановлений чинним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з вищевикладених обставин та підстав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість вимог позивача з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2. ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами 1. 2. 3. 4. ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, Рішенням 3 сесії 24 скликання Ладижинської міської ради від 07.08.2002 року було створено комунальне підприємство «Ладижинська радіокомпанія «Лада» та затверджено статут підприємства. 02.09.2002 року комунальне підприємство було зареєстровано як юридична особа та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 475919.

Відповідно до п. 1.4. Статуту КП «Ладижинська РК «Лада» підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний (основний) та інші рахунки в установах банків, печатку, кутовий штамп, бланки, товарний знак та інші реквізити юридичної особи.

Відповідно до розділу 4 Статуту майно радіоорганізації складають його основні та оборотні засоби, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі радіокомпанії. Джерелами формування майна радіокомпанії є майно та кошти, передані Ладижинською міською радою, заплановані щомісячні бюджетні асигнування, доходи, отримані від господарської діяльності підприємства, інші джерела, незаборонені діючим законодавством України. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток, який утворюється із виручки від господарської діяльності за вирахуванням матеріальних витрат, прирівняних до них збитків, а також затрат на оплату праці. Прибуток, що залишається у радіокомпанії після здійснення всіх розрахунків з кредиторами, спрямовуються на розвиток матеріально-технічної бази підприємства та утворення фондів.

Як передбачено в п. 5.1. та 5.2. Статуту Вищим органом управління підприємства є Ладижинська міська рада, органом управління підприємства в міжсесійний період є виконавчий комітет Ладижинської міської ради до компетенції якого відносяться в тому числі такі питання як призначення директора підприємства, затвердження організаційної структури підприємства та штату працівників, фонду заробітної плати.

Відповідно до п. 5.3. Статуту керівництво діяльністю радіокомпанії здійснює директор, який: самостійно розв`язує питання діяльності Радіокомпанії за винятком тих, що відносяться до компетенції засновника, підписує фінансові та інші документи радіокомпанії, видає накази, в т.ч. про прийняття на роботу і звільнення з роботи працівників.

Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради № 405 від 21.08.2002 року було затверджено ОСОБА_3 на посаді директора комунального підприємства «РК «Лада» та доручено міському голові укласти з нею контракт.

21.08.2002 року між ОСОБА_3 та Ладижинською міською радою, в особі міського голови ОСОБА_4 , був укладений контракт на управління комунальним підприємством «Ладижинська радіокомпанія «Лада». Сторонами в даному контракті виступають Вищий орган - Ладижинська міська рада, як орган управління майном та керівник - ОСОБА_3 .. В трудову книжку Данилівської під № 13 був внесений запис про затвердження з 21.08.2002 року її на посаді директора комунального підприємства. Під № 12 в трудовій книжці позивачки значиться запис про те, що вона звільнена 03.09.2002 року по переводу в комунальне підприємство «Ладижинська радіокомпанія «Лада» за п. 5 ст. 36 КЗпП України з посади головного редактора ТОВ «Незалежна інформаційна компанія «Нове місто».

Керуючись рішенням виконавчого комітету № 405 від 21.08.2002 р. та на підставі п. 5.1 укладеного контракту від 21.08.2002 р. Данилівська, як директор КП «Ладижинська радіокомпанія «Лада» («РК «Лада»), видала наказ по підприємству за № 1 від 03.09.2002 року про прийняття ОСОБА_3 на посаду директора Ладижинської радіокомпанії «Лада» з 03.09.2002 року з посадовим окладом 190 грн., доплатою за інтенсивність праці (50%) - 95 грн., доплатою за вислугу років - 47,50 грн., доплатою за ранг держслужбовця - 90 грн..

Враховуючи розділ 4 Статуту КП «Ладижинська РК «Лада» та положення п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», яка рекомендована для застосування місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що перебувають у комунальній власності, оплата праці та матеріальне забезпечення керівника підприємства визначаються у контракті, проводяться за рахунок коштів підприємства і встановлюються у прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства. В Положенні про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженому вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, передбачено, що контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення керівника на посаду (наймання на роботу) з дня, встановленого за угодою сторін у контракті. Як зазначалося вище на підставі рішення виконавчого комітету № 405 від 21.08.2002 р. та контракту від 21.08.2002 року ОСОБА_3 видала наказ № 1 від 03.09.2002 року про прийняття ОСОБА_3 на посаду директора підприємства.

Рішенням виконавчого комітету № 405 від 21.08.2002 року на підставі п. 5.2. Статуту КП «Ладижинська РК «Лада» був затверджений штатний розпис КП «РК «Лада» в який входить така посада, як директор, яку й обійняла Данилівська згідно наказу № 1 від 03.09.2002 р.. Виходячи з установчих документів комунального підприємства «РК «Лада» та положень ст. 4 ЗУ «Про оплату праці» дане підприємство є госпрозрахунковим і джерелом коштів на оплату праці працівників є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок господарської діяльності підприємства.

Контрактом на управління комунальним підприємством «Ладижинська радіокомпанія «Лада» від 21.08.2002 року позивачці була передбачена виплата зобітної плати, як керівнику КП «РК «Лада», яка містить у собі: посадовий оклад; доплату за ранг; надбавку за вислугу років; надбавку за інтенсивність праці та високі творчі досягнення у розмірі 50% посадового окладу; премії, надбавки та доплати відповідно до колективного договору.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рiвнi можливостi у виборi професії та роду трудової дiяльностi, реалiзовує програми професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних потреб.

Працiвники реалiзують право на працю, укладаючи трудовий договiр про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою, в тому числi трудовий договiр у формi контракту.

Отже, трудовий договiр - це основна (базова) форма виникнення трудових правовiдносин мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП) трудовий договiр є угодою мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов`язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Вiдповiдно до ч. 3 ст. 21 КЗпП контракт - це особлива форма трудового договору, в якому строк його чинності, права, обов`язки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна), умови матерiального забезпечення й органiзацiї працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть установлюватися угодою сторiн.

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 23 КЗпП контракт укладається у випадках, коли трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або iнтересiв працiвника та в iнших випадках, передбачених законодавчими актами.

Порядок укладання контрактiв пiд час прийняття (наймання) на роботу працiвникiв на пiдприємство, в установу, органiзацiю незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi та галузевої належностi, а також щодо громадян визначено Положенням про порядок укладання контрактiв при прийняттi на роботу працiвникiв, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.03.94 р. № 170 (iз змiнами, далi - Положення № 170).

Вiдповiдно до п. 3 Положення № 170 прийняття (наймання) на роботу працiвникiв через укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом може вiдбуватися у випадках, прямо передбачених законами.

Відповідно до статті 26, 42,43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 65, 78 Господарського кодексу України, Кодексу законів про працю України порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників комунальних підприємств, організацій, установ, закладів, що належать до комунальної власності, визначається рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Оскільки саме на підставі рішення 3 сесії 24 скликання Ладижинської міської ради від 07.08.2002 року було створено комунальне підприємство «Ладижинська радіокомпанія «Лада», саме до компетенції останньої належить вирішення питання про прийняття та звільнення з посади керівника зазначеного підприємства. Проте трудові правовідносини у даному випадку виникають між керівником комунального підприємства та самим підприємством, яке є самостійною юридичною особою.

Аналогічного висновку щодо виникнення трудових відносин між комунальним підприємством та керівником, з яким міська рада, як орган управління майном, уклала контракт на управління комунальним підприємством, дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах від "01.04.2015 року в справі № 6-43890св14, від 15.03.2017 р. в справі 2218/18757/2012; Верховний Суд України в постанові від 01.08.2018 р. в справі № 712/4466/16-ц.

У статті 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно з частиною першою статті 176 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Виходячи з установчих документів комунального підприємства «РК «Лада» та положень ст. 4 ЗУ «Про оплату праці» дане підприємство є госпрозрахунковим і джерелом коштів на оплату праці працівників є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок господарської діяльності підприємства.

Згідно рішення 16 сесії 24 скликання Ладижинської міської ради від 12.12.2003 року «Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчих органів міської ради», що міститься в матеріалах справи, до штатного розпису Ладижинської міської ради не входить така посада, як директор комунального підприємства «РК «Лада». Заробітна плата та інші матеріальні виплати ОСОБА_3 , як директору КП «РК «Лада», відділ бухгалтерського обліку Ладижинської міської ради не нараховував та не виплачував, табелювання її робочого часу відділом організаційної та кадрової роботи Ладижинської міської ради також не проводилось.

Як вбачається з розрахунково-платіжних відомостей по КП «РК «Лада» за період часу з червня 2017 року по червень 2018 року, з наказів по підприємству бухгалтерія комунального підприємства «РК «Лада» нараховувала та виплачувала ОСОБА_3 заробітну плату, відпускні та інші види матеріальних виплат в тому числі, матеріальні допомоги та премії. Факт нарахування та отримання заробітної плати та інших виплат від КП РК «Лада» не заперечує і сама позивачка та зазначає про це в своїй позовній заяві, що також підтверджується копіями наказів № № 02К від 31.01.2017 р. 05К від 28.02.2017 р., 06К від 31.03.2017 р., 08КВ від 14.04.2017 р., 10К від 28.04.2017 р., 12К від 31.05.2017 р., 14К від 30.06.2017 р., 18КВ від 19.07.2017 р., 21К від 31.07.2017 р., 27/1К від 31.08.2017 р., 36К від 28.09.2017 р., 39К від 31.10.2017 р., 42К від 30.11.2017 р., 43КВ від 04.12.2017 р., 45К від 28.12.2017 р., копії розрахунково-платіжних відомостей по заробітній платі за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2018 року).

Крім того, рішенням 24 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради № 682, яким було прийняте рішення про ліквідацію комунального підприємства «РК «Лада» шляхом ліквідації, було також створено ліквідаційну комісію та встановлено двомісячний строк, з дня публікації повідомлення про ліквідацію підприємства, для заявления вимог кредиторів.

Відповідно до даних оборотно-сальдової відомості КП «РК «Лада» по рахунку 661 «Співробітники, Місяць нарахування ЗП за липень 2018 р.» сальдо на кінець відповідного періоду, тобто на 31.07.2018 року заборгованість у підприємства «РК «Лада» перед ОСОБА_3 - відсутня.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії із заявами щодо невиплати їй підприємством належних при звільненні коштів не зверталась. За даними балансу КП «РК «Лада» станом на 01.11.2018 року заборгованості по заробітній платі немає, що підтверджується копією оборотно-сальдової відомості КП «РК «Лада» по рахунку 661 «Співробітники, Місяць нарахування ЗП за липень 2018 р.», копією рішення 24 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради № 682 від 23.08.2018 р., копією балансу КП «РК «Лада» станом на 01.11.2018 р.).

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підстави для звільнення позивача від доказування, передбачені ст.82 ЦПК України, відсутні.

Наданий розрахунок заборгованості по заробітній платі не підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.

Належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження факту порушення трудових прав відповідачем, позивачем не надано.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає що Ладижинська міська рада Вінницької області не є належним відповідачем за даним позовом, тому позивачем невірно обрано спосіб захисту свого права, в зв`язку з чим вважає даний позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

В Постанові Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 752/19715/14-ц зазначено, що позивач визначає відповідача у справі самостійно. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Рішення судупро відмовуу задоволенніпозову зпідстав йогопред`явленнядо неналежноговідповідача,не перешкоджаєпозивачу захиститисвої правашляхом пред`явленняу встановленомузаконом порядкутакого позовудо належнихучасників справи,тому йогоправо насудовий захист,гарантоване статтею6Конвенції прозахист правлюдини таосновоположних свобод,не порушене.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням відмови у позові підстави для стягнення судових витрат на користь позивача відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_3 до Ладижинської міської ради Вінницької області про стягнення заробітної плати, грошових коштів, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь