ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2021Справа № 910/7642/21Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джен-Ай Київ» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 45 В, код ЄДРПОУ 39775296)

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227)

про стягнення 2 109 018,78 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Парненко А.А. адвокат;

Від відповідача: Остапенко С.Л. адвокат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джен-Ай Київ» звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов`язання припинити дії, спрямовані на нарахування позивачу послуг з передачі електричної енергії по договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0144-02024 від 10.07.2019 (далі - Договір) при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 2 109 018,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зобов`язання відповідача припинити дії спрямовані на нарахування ТОВ «Джен-Ай Київ» послуг з передачі електричної енергії по договору та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії, а також стягнення безпідставно набутих коштів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.05.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 08.06.2021.

25.05.2021 позивач засобами поштового зв`язку подав заяву про забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.05.2021 відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

07.06.2021 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій ТОВ «Джен-Ай Київ» просило суд: стягнути з ПАТ «НЕК «Укренерго» безпідставно набуті кошти в розмірі 4 709 241,14 грн.; зобов`язати відповідача припинити дії, спрямовані на нарахування позивачу послуг з передачі електричної енергії по договору при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії.

У підготовчому засіданні 08.06.2021 було оголошено перерву до 20.07.2021.

09.06.2021 від ПАТ «НЕК «Укренерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач категорично заперечив проти позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

16.06.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

30.06.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

20.07.2021 суд протокольною ухвалою за відсутності підстав для відкладення підготовчого засідання, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 10.08.2021.

10.08.2021 на електронну адресу суду надійшла заява відповідача про відкладення судового засідання, яка в подальшому була відкликана заявником.

У судовому засіданні 10.08.2021 розгляд справи було відкладено на 07.09.2021.

Судове засідання 07.09.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.09.2021 було повідомлено про призначення розгляду справи по суті спору на 28.09.2021.

21.09.2021 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

28.09.2021 від ПАТ «НЕК «Укренерго» до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому заявник просив зупинити провадження у справі до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 910/9627/20.

У судовому засіданні 28.09.2021 представник відповідача підтримав клопотання та просив суд зупинити провадження у справі; у свою чергу, представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки, в силу приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України це є правом суду, а не обов`язком, і відсутні обставини, які б унеможливлювали прийняття рішення з даного господарського спору.

У судовому засіданні 28.09.2021 представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 ТОВ «Джен-Ай Київ» (користувач) та державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», правонаступником майна, усіх прав та обов`язків якого є ПАТ «НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі; далі - ОСП), було укладено договір, який відповідає типовій формі договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 309 від 14.03.2018.

Відповідно до п. 1.1 договору ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу.

Пунктом 4.1 договору визначено, що для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі даних користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється: для ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку.

Згідно з п. 5.1 договору планова та фактична вартість послуги за Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку визначеному законодавством.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії договору, то договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 14.1 договору).

Позивач є трейдером, що здійснював і продовжує здійснювати свою діяльність в процесі імпорту та експорту електричної енергії, а також на організованих сегментах ринку.

Відповідач виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

ТОВ «Джен-Ай Київ» вказує, що: умовами договору не передбачено надання відповідачем послуги з передачі електроенергії в процесі її експорту для позивача; також, ані договором, ні Кодексом системи передачі, затвердженим Постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018, який регулює взаємовідносини ОСП та користувачів системи передачі, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачений обов`язок щодо сплати за передачу електричної енергії при її експорті; механізм розрахунку фактичних обсягів послуги з передачі електроенергії при експорті, що унеможливлює визначення фактичної вартості такої послуги.

Разом з тим, 07.02.2020 НКРЕКП було прийнято Постанову № 360 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі (далі - Постанова №360), якою, зокрема, було змінено п. 5.1, 5.3 та 5.6 глави 5 Розділу XI та додатки 5, 6 Кодексу, чим вперше запроваджено обов`язок користувачів щодо сплати за Послугу з передачі електричної енергії при її експорті, а також змінено типову форму договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

21.10.2020 Постанова №360 була визнана протиправною та нечинною з моменту її прийняття в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI та змін до додатків 5 та 6 Кодексу, у зв`язку з набуттям законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 640/3041/20.

Позивач зазначає, що не дивлячись на вищевказане, відповідач здійснює і продовжує здійснювати нарахування плати за послугу з передачі електроенергії при експорті та виставляв і продовжує виставляти відповідні рахунки ТОВ «Джен-Ай Київ».

Так, позивач вказує, що відповідачем були виставлені рахунки-фактури на оплату послуг з передачі електроенергії при експорті, а саме:

- від 04.10.2019 №0.144-02024/04/10/2019 на суму 45 590,45 грн.;

- від 04.11.2019 №0144-02024/04/11/2019 на суму 263 054,09 грн.;

- від 04.08.2020 № 0144-02024/04/08/2020 на суму 126 060,48 грн.;

- від 04.09.2020 № 0144-02024/04/09/2020 на суму 14 702,08 грн.;

- від 05.10.2020 № 0144-02024/05/10/2020 нас суму 387 442,94 грн.;

- від 04.12.2020 №0144-02024/04/12/2020 на суму 133 471,79 грн.;

- від 04.01.2021 №0144-02024/04/01/2021 на суму 523 560,24 грн.;

- від 04.02.2021 №0144-02024/04/02/2021 на суму 390 809,33 грн.;

- від 04.03.2021 №0144-02024/04/03/2021 на суму 224 327,38 грн.;

- від 05.04.2021 № 0144-02024/05/04/2021 на суму 1 298 347,60 грн.;

- від 05.05.2021 № 0144-02024/05/05/2021 на суму 1 301 874,76 грн.

ТОВ «Джен-Ай Київ» оплатило вказані рахунки у повному обсязі, посилаючись на уникнення настання наслідків передбачених главою 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕП № 307 від 14.03.2018, зокрема, присвоєння позивачу статусів «Переддефолтний» та «Дефолтний» (з усіма суміжними наслідками), що унеможливило б здійснення ним господарської діяльності на ринку електричної енергії.

Позивач вказує, що ним не було підписано жоден з актів приймання-передачі за вказані періоди, оскільки він не погоджується із включенням відповідачем послуг з передачі електричної енергії по договору при здійсненні експорту електричної енергії.

До матеріалів справи долучено листування (від 17.06.2020, від 14.08.2020, від 24.09.2020, від 15.10.2020, від 16.12.2020, від 15.01.2021), з якого вбачається, що позивач повідомляв відповідача про відсутність в ПАТ «НЕК «Укренерго» будь-яких обґрунтованих підстав на нарахування відповідних платежів та виставлення зазначених рахунків.

Також, 24.12.2020 ТОВ «Джен-Ай Київ» надіслало ПАТ «НЕК «Укренерго» претензію, в якій просило останнього повернути кошти, сплачені позивачем за рахунками.

Відповідач у своєму листі вих. №01/6288 від 18.02.2021 зазначив, що питання сплати тарифу за послугу з передачі електроенергії при експорті наразі є суперечкою між ПАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Джен-Ай Київ» і до вирішення спору в судовому порядку відповідач продовжуватиме нарахування обсягів експортованої електричної енергії.

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідачем мають бути повернені безпідставно нараховані кошти у розмірі 4 709 241,14 грн. та ПАТ «НЕК «Укренерго» зобов`язане припинити дії з нарахування послуг з передачі електричної енергії за договором при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії.

Відповідач у відзиві надав заперечення на доводи позивача та просив у позові відмовити, посилаючись на те, що відмовляючись оплачувати послуги в обсязі переданої та експортованої електричної енергії, позивач фактично вимагає безоплатного отримання послуги, що не передбачено умовами договору та не узгоджується з чинним законодавством; у експортерів, яким являється позивач, є обов`язок оплачувати послуги з передачі електричної енергії в обсягах експортованої електроенергії; пункт 4.1 договору не звільняє позивача від обов`язку оплачувати послугу з передачі електричної енергії щодо якої здійснюється експорт; в силу прямої вказівки Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі забезпечує передачу електричної енергії (включаючи експортовану) з використанням в тому числі міждержавних ліній; при цьому, здійснення експорту електричної енергії без використання системи передачі є неможливим; позивачем обрано неправильний та неефективний спосіб захисту своїх прав щодо позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії.

Проаналізувавши доводи усіх учасників справи, норми законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Правовідносини щодо повернення безпідставно набутих коштів регулюється Цивільним кодексом України, зокрема статтею 1212 Цивільного Кодексу України.

Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, для застосування вказаної норми необхідно підтвердити те, що відповідач отримав грошові кошти від позивача без достатньої правової підстави.

Слід зазначити, що рахунки, які були виставлені відповідачем і в подальшому оплачені позивачем були оформлені на підставі договору, що за своєю правовою природою є договором з надання послуг з передачі електричної енергії.

Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закону) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, такий вид договору як про надання послуг з передачі.

Оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (частина перша статті 31 Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі (далі - КСП).

За змістом п. 1.2 глави 1 розділу XI КСП послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним Кодексом. Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії є додатками № 5 та 6 до КСП відповідно.

Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Діяльність на ринку електричної енергії без укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у випадках, передбачених цим Кодексом, не допускається (пункту 1.3 глави 1 розділу XI КСП).

Згідно з пунктом 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов`язки оператора системи передачі відповідно до цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, або акціонерне товариство, утворене в процесі перетворення державного підприємства, яке має ліцензію на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.

Акціонерним товариством, утвореним в процесі перетворення державного підприємства, що здійснювало централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України та має відповідну ліцензію, є саме відповідач (пункти 1.1, 2.1, 2.2 статуту ПАТ «НЕК «Укренерго»).

Таким чином, в силу вищевикладеного ОСП, тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії є саме ПАТ «НЕК «Укренерго».

Відповідач наполягає на тому, що ним виставлялися рахунки позивачу, виключно на виконання умов Договору та відповідно до законодавства України.

За доводами відповідача пункт 4.1 договору уточнює особливості визначення обсягу послуги для певних видів діяльності на ринку електричної енергії (розподілу електричної енергії, її виробництва, постачання тощо), проте не містить вичерпного переліку підстав для визначення планового та фактичного обсягів послуги, як помилково вважає позивач, та не виключає обсяги експортованої електричної енергії з обсягу послуги, що підлягає оплаті за Договором.

Пунктом 4.2 договору визначено, що вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії у точках комерційного обліку користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов`язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до додатку до договору обсяг послуги з передачі електричної енергії розраховується згідно з фактичними показами засобів вимірювання, що надаються Адміністратором комерційного обліку.

Отже, відповідно до вказаних вище пунктів договору та додатку до нього визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних обліку Адміністратора комерційного обліку.

Відповідач стверджує, що дані, які містяться в актах приймання-передачі, вказані ПАТ «НЕК «Укренерго» на підставі наданих Адміністратором комерційного обліку, що містяться на платформі MMS (Market management system).

Пункт 4.1 договору дійсно не містить вичерпного переліку підстав для визначення планового та фактичного обсягів послуги, як вважає позивач, та не виключає обсяги експортованої електричної енергії з обсягу послуги, що підлягає оплаті за Договором.

Частиною другою статті 3 Закону передбачено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється, зокрема, на принципах недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та недискримінаційної участі в ринку електричної енергії.

Пунктом 5.1 глави 5 розділу XI КСП (в редакції від 05.11.2019 № 2267) визначено, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електроенергії електричними мережами ПАТ «НЕК «Укренерго» від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні її експорту, імпорту та транзиту.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що новою моделлю ринку електричної енергії передбачено надання оператором системи передачі доступу до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі всім користувачам системи передачі, в тому числі, при здійсненні експорту.

Також, необхідність оплати послуг з передачі електричної енергії закладена як в Законі, так і в підзаконних актах, зокрема, в КСП та Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженому постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 585 (далі - Порядок № 585).

Відповідно до пункту 15 частини другої статті 3 Закону функціонування ринку електричної енергії здійснюється, зокрема, на принципі недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.

Пунктом 7 частини третьої статті 6 Закону передбачено, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, в тому числі, встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 585 тариф на послуги з передачі електричної енергії - це розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу передачі (споживання), експорту електричної енергії електричними мережами визначеної якості що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

У пункті 7 Додатку до постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2020 рік» від 10.12.2019 № 2668 у структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії враховано, зокрема, обсяг експорту електричної енергії.

Також, обсяг експорту електричної енергії враховано при визначенні тарифу НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2021 рік (Постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020).

Відповідно до роз`яснень НКРЕКП № 10479/17.2.1/7-19 від 02.10.2019 при здійсненні трейдерами експорту електричної енергії, ОСП надаються послуги з передачі електричної енергії в обсягах експортованої електроенергії, оскільки, вони фізично користуються мережами ОСП з метою транспортування електричної енергії до енергосистеми країни, до якої здійснюється експорт.

При цьому, суд відхиляє аргументи позивача, що вказаний лист за підписом одного із членів НКРЕКП є лише думкою, а не позицією, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1 Закону регулятором є НКРЕКП.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

В силу приписів частини третьої статті 6 Закону до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема: затвердження правил, порядків та умов, визначених цим Законом; встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора віднесено до функцій та повноважень Регулятора (НКРЕКП).

Отже, НКРЕКП в силу приписів вказаного Закону має право надавати роз`яснення з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.

Відповідно до пункту 60 частини першої статті 1 Закону передача електричної енергії - це транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.

Згідно з пунктом 46 частини першої статті 1 Закону міждержавна лінія електропередачі - це лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою державою і з`єднує об`єднану енергетичну систему України з системою передачі суміжної держави.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги доводи відповідача, про те, що в силу прямої вказівки Закону відповідач як ОСП забезпечує передачу електричної енергії (включаючи експортовану) з використанням, в тому числі, міждержавних ліній. При цьому, здійснення експорту електричної енергії без використання системи передачі є неможливим.

Оскільки, при експортуванні електричної енергії здійснюється її транспортування до енергосистеми іншої країни, що передбачає фізичне користування відповідним учасником ринку електричної енергії (експортером) мережами ОСП (міждержавними лініями), такий експортер фактично отримує послугу з передачі електричної енергії та повинен її оплачувати в обсягах експортованої електричної енергії.

Водночас, як зазначає відповідач, з метою уникнення подвійної оплати за послуги з передачі електричної енергії імпортери електричної енергії не сплачують такі послуги в обсягах імпортованої електричної енергії, оскільки, будь-який обсяг імпортованої електричної енергії буде сплачений стороною споживання (попиту) через електропостачальника, оператором системи розподілу (у вигляді купівлі технологічних втрат), виробником (у разі купівлі електричної енергії для власних потреб) або споживачем безпосередньо (у разі самостійної участі на ринку електричної енергії та набуття ним статусу учасника ринку).

Суд зазначає, що листом від 02.10.2019 № 10479/17.2.1/7-19 НКРЕКП також підтвердила існування в експортерів обов`язку оплачувати послуги з передачі електричної енергії в обсягах експортованої електроенергії.

Таким чином, регулятором ринку електричної енергії (НКРЕКП) по суті визнано правомірність позиції відповідача щодо обов`язковості оплати послуг ОСП при здійсненні експортно/імпортних операцій.

Оскільки послуга з передачі електричної енергії фактично надається при експорті електричної енергії, така послуга має бути оплачена відповідно до вимог чинного законодавства за тарифами, встановленими НКРЕКП.

З рахунків, які додані до матеріалів справи вбачається, що вони виставлені з врахуванням тарифів, які встановлені НКРЕКП відповідними постановами, які є чинними та не скасовані; доказів протилежного суду не подано.

За змістом пункту 2 частини третьої, частини п`ятої статті 33 Закону ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі, у свою чергу, відповідно до пункту 7 частини другої статті 57 Закону встановлюється обов`язок електропостачальника щодо своєчасного та повного розрахування за отриману послугу.

Щодо постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360, яка була скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 зі справи № 640/3041/20, суд дійшов висновку про таке.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі № 640/3041/20 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/3041/20 від 13.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 було скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, за результатами розгляду Верховним Судом справи № 640/3041/20, Постанова НКРЕКП № 360 є чинною з дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП, а тому дії ПАТ «НЕК «Укренерго» щодо нарахування послуг з передачі електричної енергії при здійсненні експорту електричної енергії є правомірними.

В силу приписів частини п`ятої статті 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, Верховним Судом під час розгляду справи № 640/3041/20 встановлено, зокрема, таке:

«Пункт 47. Отже, оплата тарифу учасниками ринку, які здійснюють експорт електричної енергії та фактично отримують послуги з передачі електричної енергії, фізично користуються мережами ОСП з метою транспортування електричної енергії до енергосистеми країни, у яку здійснюється експорт електроенергії є платою за надані ОСП послуги.

Пункт 48. До того ж послуги з передачі електроенергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління сплачуються усіма учасниками внутрішнього ринку енергетики, тому вони не можуть бути розцінені станом на сьогодні як додаткові платежі.

Пункт 49. Також колегія суддів відхиляє посилання позивача на висновки, зроблені у рішенні суду Європейського союзу у справі № С-305/17 FENS vs Slovak Republic від 06.12.2018 щодо тлумачення положень Директиви 2003/54/ЄС, оскільки вказане рішення не є джерелом права, яке застосовуються адміністративним судом в розумінні статті 9 Конституції України та статті 7 КАС України.

Пункт 53. З урахуванням наведеного, Верховний Суд, виконуючи завдання, визначені частиною другою статті 2 КАС України, перевіряючи чи діяла Нацкомісія ухвалюючи оспорювану постанову на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, дійшов висновку про те, що відповідач, у спірних відносинах не допустив порушень Закону N9 1540-VIII, Закону N9 2019-VIII чи міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, діяв підставно, законно та у межах наданих повноважень, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.».

Таким чином, необхідність оплати послуг з передачі з 01.07.2019 закладена як в Законі, так і в підзаконних актах, зокрема, в КСП, Порядку № 585 та у Постанові від 07.02.2020 № 360.

Щодо посилань позивача на рішення Суду Європейського Союзу від 06.12.2018 у справі № С-305/17 FENS vs Slovak Republic, то вказане рішення не є джерелом права, яке застосовуються судом в розумінні статті 9 Конституції України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 зі справи № 640/3041/20).

Також, позивач не підтвердив те, що при нарахуванні вартості послуг з передачі електричної енергії відповідач порушує міжнародні зобов`язання України.

Слід зазначити, що у виставлених відповідачем рахунках взагалі відсутні дані щодо суми нарахованої плати за експорт електричної енергії, а вказано найменування послуги - послуга з передачі електричної енергії за відповідний місяць.

Як вже зазначалося вище, рахунки містять тарифи, які встановлені НКРЕКП, що не оскаржені в судовому порядку та не скасовані, та фактичні обсяги розмір, яких не оспорено та не спростовано позивачем.

Суду не подано належних і допустимих доказів того, що відповідач виставляв рахунки та нараховував вартість послуг з порушенням умов договору, зокрема, пункту 5.1.

Таким чином, позивач не підтвердив безпідставність отримання відповідачем коштів, відсутність підстав для виставлення відповідачем рахунків за відповідними тарифами і фактичним обсягом, а тому не вбачається за можливе застосування приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також оскільки позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів як безпідставно набутих, внаслідок того, що відповідачем неправомірно були виставлені рахунки, не підтверджено те, що дії відповідача під час виставлення рахунків суперечили умовам договірних відносин, заявлена вимога щодо зобов`язання відповідача припинити дії, також не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не доведено порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Джен-Ай Київ» відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 25.10.2021.

Суддя О.М.Ярмак