ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2021 року

Київ

справа №520/987/2020

адміністративне провадження № К/9901/20333/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №520/987/2020

за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, за участю третіх осіб, які не заявляють предмету спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,

за касаційною скаргою Фонду державного майна України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року, ухвалене суддею Бадюковим Ю.В., та

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Бегунца А.О., суддів: Рєзнікової С.С., Мельнікової Л.В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач, ФДМ України), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (далі - третя особа 1, РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях), ОСОБА_2 (далі - третя особа 2, ОСОБА_2 ), у якому, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним і скасувати рішення голови ФДМ України про визначення переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії "Б", проведеного відповідно до наказу Фонду з кадрових питань (особового складу) від 16 грудня 2019 року № 462-р "Про оголошення конкурсу" на зайняття вакантної посади начальника Регіонального відділення ФДМ України по Полтавській та Сумській областях ОСОБА_2 ;

1.2. скасувати наказ голови ФДМ України від 14 лютого 2020 року № 27-р «Про призначення за результатами конкурсу ОСОБА_2 на посаду начальника РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях» з 17 лютого 2020 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади начальника РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях суттєво порушив вимоги Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (далі - Порядок № 246), що істотно вплинуло на його результати. Зокрема, позивач вказує на те, що конкурс, на його думку, був упереджений та не прозорий, позаяк переможець конкурсу ОСОБА_2 при подачі документів не надав підтвердження рівня вільного володіння державною мовою, у зв`язку із чим не повинен був бути допущеним до участі у конкурсі. Також зазначає, що за результатами другого етапу (співбесіди) ОСОБА_2 набрав непрохідний бал та не міг бути включеним до загального рейтингу. Водночас ОСОБА_2 включений з порушеннями до загального рейтингу на 3 місці, тобто не міг одержати перемогу. А з урахуванням перемоги саме ОСОБА_2 , незважаючи на численні порушення, позивач уважає, що він також мав всі шанси на перемогу у конкурсі, аби не незаконне визначення переможцем ОСОБА_2 .

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Наказом ФДМ України з кадрових питань (особового складу) від 05 грудня 2019 року № 453-р «Про затвердження складу конкурсної комісії ФДМ України» за підписом Голови ФДМ України утворено конкурсну комісію у складі: голови комісії - ОСОБА_3 , членів комісії - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

3.1. У пункті 3 вказаного наказу виконання обов`язків адміністратора конкурсної комісії покладено на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

4. Наказом ФДМ України від 16 грудня 2019 року № 462-р «Про оголошення конкурсу» за підписом в.о. керівника апарату ФДМ України ОСОБА_12 оголошено конкурс, зокрема, на зайняття вакантної посади начальника РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях.

5. 23 грудня 2019 року позивачем подано пакет документів до ФДМ України для участі у конкурсі на посаду начальника РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях згідно з наказом від 16 грудня 2019 року № 462-р «Про оголошення конкурсу».

6. 24 грудня 2019 року на електронну адресу позивача надійшло електронне повідомлення від відповідача, яким позивача сповіщено про те, що він допущений до тестування в рамках оголошеного конкурсу, та яке призначено на 26 грудня 2019 об 11 год 00 хвилин.

7. Згідно з рішенням конкурсна комісія (протокол від 24 грудня 2019 року № 1) одноголосно вирішено не проводити черговий етап конкурсу з розв`язання ситуаційних завдань на посаду категорії Б.

8. 26 грудня 2019 року позивачем в межах оголошеного конкурсу пройдено тестування з результатом 32 із 40, після чого його було повідомлено шляхом надсилання електронного листа про допущення позивача до наступного етапу конкурсу - співбесіди з конкурсною комісією, яку призначено на 15 годин 00 хвилин 26 грудня 2019 року за адресою місцезнаходження відповідача.

9. Після співбесіди з конкурсною комісією, того ж дня, позивачу на електронну адресу від відповідача надійшло повідомлення про те, що за наслідком співбесіди його допущено до співбесіди з головою ФДМ України, яка відбудеться 27 грудня 2019 року.

10. Згідно з загальним рейтингом кандидатів: ОСОБА_13 набрав 8,20 балів та за рейтингом перебував на першій позиції; ОСОБА_14 набрала 6,00 балів та за рейтингом перебувала на другій позиції; ОСОБА_2 набрав 5,80 балів та за рейтингом перебував на третій позиції; ОСОБА_1 набрав 4,80 балів та за рейтингом перебував на четвертій позиції.

11. За результатами співбесіди, яка проводилася спочатку головою ФДМ України, а потім двома його заступниками та співробітником кадрової служби, 29 грудня 2019 року позивач отримав від ФДМ України листа від 28 грудня 2019 року № 10-09-23516, яким позивача повідомлено, що за рішенням голови ФДМ України переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади начальника РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях визначено ОСОБА_2 .

12. Наказом голови ФДМ України від 28 грудня 2019 року № 491-р «Про визначення переможця конкурсу» визначено ОСОБА_2 переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади начальника РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях.

13. На виконання рішення голови ФДМ України про визначення переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби головою ФДМ України винесено наказ від 14 лютого 2020 року № 27-р «Про призначення ОСОБА_15 » на посаду начальника РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

14. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, позов задоволено у повному обсязі.

14.1. Скасовано наказ голови ФДМ України від 28 грудня 2019 року № 491-р «Про визначення переможця конкурсу».

14.2. Скасовано наказ голови ФДМ України від 14 лютого 2020 року № 27-р «Про призначення ОСОБА_2 ».

15. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ФДМ України не визначив у встановленому пунктом 18 Порядку № 246 осіб, які мали виконувати функції адміністратора під час проведення конкурсу на зайняття посад категорій "Б". До таких висновків суди попередніх інстанцій дійшли у зв`язку з тим, що виконання обов`язків адміністраторів конкурсної комісії у спірних правовідносинах на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 покладено пунктом 3 наказу ФДМ України з кадрових питань (особового складу) від 05 грудня 2019 року № 453-р «Про затвердження складу конкурсної комісії ФДМ України» за підписом голови ФДМ України. Водночас, за висновками судів попередніх інстанцій, голова ФДМ України, який є суб`єктом призначення, не уповноважений визначати осіб, які будуть виконувати функції адміністраторів чи покладати на будь-кого такі обов`язки, оскільки це виключна прерогатива керівника державної служби, яким у спірному періоді, на думку суду, була в.о. керівника апарату Фонду В.Мельник, що мала повноваження визначати адміністраторів конкурсної комісії. А тому суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що встановлення осіб кандидатів, складання і підписання всіх протоколів, складання і підписання всіх відомостей у процедурі конкурсу на посаду начальника РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях здійснювалося неуповноваженими особами.

15.1. Недоліки в оформленні конкурсної документації суди попередніх інстанцій також побачили в тому, що голова конкурсної комісії ОСОБА_16 не ставила підпис під результатами тестів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а в зведених відомостях кожного кандидата поряд з іншими членами комісії вона зазначена як ОСОБА_17 . Крім того, у протоколі конкурсної комісії від 26 грудня 2019 року № 2 не зазначено причини відсутності на конкурсі члена комісії ОСОБА_8 , а у протоколі від 26 грудня 2019 року № 3 не зазначено причини відсутності на конкурсі членів комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , що, на думку судів попередніх інстанцій, є порушенням пункту 17 Порядку № 246.

15.2. Судами попередніх інстанцій установлені порушення на етапі прийняття та розгляду інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, зокрема в частині підтвердження рівня вільного володіння державною мовою ОСОБА_2 . До таких висновків суди попередніх інстанцій дійшли у зв`язку з тим, що третьою особою 2 конкурсній комісії надано диплом НОМЕР_1 про закінчення Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, де він навчався з 2014 по 2017 рік, який у розумінні пункту 5 частини першої статті 25 Закону № 889-VIII не підтверджував рівня вільного володіння державною мовою та не мав бути прийнятий у якості підтвердження рівня вільного володіння державною мовою. Тому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що адміністраторами конкурсної комісії безпідставно допущено ОСОБА_2 до участі у конкурсі, чим порушено вимоги абзацу другого пункту 20-1 Порядку № 246.

15.3. Стосовно етапу здійснення оцінювання професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби суди попередніх інстанції указали, що знання спеціального законодавства було п`ятою вимогою у другому етапі, який проводився у один день з тестуванням. Водночас ОСОБА_2 не підтвердив високий рівень знання спеціального законодавства, який він продемонстрував на першому етапі, і отримав від чотирьох членів комісії по 0 балів і один член комісії виставив 2 бали, що у зведеній відомості за п`яту вимогу надало ОСОБА_2 0,40 балів. Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, відсутність даних на підтвердження знань ОСОБА_2 , що містяться у документації на програмне забезпечення та результати ОСОБА_2 у наступному етапі дають суду підстави для сумніву у дотриманні принципів проведення конкурсу, які закріплені у пунктах 3.8, 3.9, 3.10 Порядку № 246, а саме: надійності та відповідності методів тестування, узгодженості застосування методів тестування, ефективного і справедливого процесу відбору.

15.4. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що у ході судового розгляду не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних, у розумінні приписів статей 73-76 КАС України, доказів у підтвердження проведення обговорення щодо відповідності професійної придатності кандидатів та здійснення їх оцінювання шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди. Крім того, відповідачем не надано суду відповідну інформацію про програмне забезпечення, яке використовується для здійснення автоматичного визначення результатів тестування; копію документа, яким затверджено перелік запитань для конкурсантів у ході проведення конкурсу, копію затверджених методів оцінювання вимог, визначених в умовах проведення конкурсу на зайняття посад категорій Б і В, які застосовувалися у конкурсі.

15.5. За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем при проведенні конкурсу допущено грубі порушення положень Порядку № 246, чим також порушено основні принципи проведення конкурсу, визначені пунктом 3 цього Порядку, а також норми Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), частину другу статті 19 Конституції України, частину другу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що призвело до прямого порушення прав та інтересів позивача як учасника конкурсу.

15.6. Тому, за висновками судів попередніх інстанцій, належним способом відновлення порушених прав позивача є скасування наказу голови ФДМ України від 28 грудня 2019 року № 491-р «Про визначення переможця конкурсу» та наказу голови ФДМ України від 14 лютого 2020 року № 27-р, прийнятого за наслідком реалізації незаконного рішення голови ФДМ України про визначення переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

16. 13 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФДМ України, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі

17. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статті 25 Закону № 889-VIII у взаємозв`язку із положеннями Порядку № 246, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Крім того, скаржник указує на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права (статті 55 Конституції України та частини першої статті 2 КАС України) у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17 та від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 9901/815/18, у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 904/404/15.

17.1. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаних постановах, скаржник зазначає, що відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 30 Закону № 889-VIII та пунктів 64, 65 Порядку № 246 право на зайняття посади з підстав скасування оскаржуваного наказу ФДМ України отримує лише другий за результатами конкурсу кандидат і у разі його відсутності, відповідне право не надається наступним кандидатам, а оголошується повторний конкурс для добору працівника на вакантну посаду. За таких обставин, позивач, який згідно із загальним рейтингом кандидатів перебував за рейтингом на четвертій позиції, фактично звернувся з позовом не в своїх інтересах, а в інтересах третьої особи - кандидата, який перебував за рейтингом на другій позиції. На переконання скаржника, заявлені позивачем позовні вимоги, фактично не спрямовані на відновлення будь-яких прав та законного інтересу позивача за захистом, яких він звернувся до суду. Натомість, право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, про яке йдеться у частини другої стаття 55 Конституції України, має спеціальну мету і призначення - правовий захист порушених прав та свобод особи, усунення перешкод у їх реалізації. Відсутність порушення прав та інтересів позивача є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.

17.2. Скаржник наполягає на відсутності у конкурсної комісії правових підстав для недопуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі, оскільки матеріалами справи підтверджено, що останній на підтвердження вільного володіння державною мовою в резюме зазначив про наявність у нього диплому НОМЕР_2 про закінчення Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який станом на момент оголошення та проведення оскаржуваного конкурсу був належним документом, що підтверджував рівень вільного володіння державною мовою у розумінні пункту 5 частини першої статті 25 цього Закону № 889-VIII.

17.3. На думку скаржника, відповідачем не допущено порушень порядку проведення оскаржуваного конкурсу, визначеного Порядком № 246, які б мали вплив на результати цього конкурсу.

18. 13 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 29 вересня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

21. 15 жовтня 2020 року від РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому підтримує доводи та вимоги касаційної скарги та просить її задовольнити, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

22. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Джерела права

23.Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

25. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. Статтею 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» від 9 грудня 2011 року № 4107-VI (далі - Закон № 4107-VI, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що ФДМ України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

27. За змістом частин першої та третьої статті 6 Закону № 4107-VI ФДМ України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених ФДМ України, у разі необхідності.

Регіональні відділення та представництва діють на підставі положень, що затверджуються головою ФДМ України.

Керівники регіональних відділень та представництв призначаються на посаду за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій та звільняються з посади головою ФДМ України.

28. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

29. За приписами частини першої, пункту 2 частини другої статті 6 Закону № 889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія "Б" - посади, серед іншого, керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення

30. Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 889-VIII вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

31. За змістом частин першою, другою статті 22 Закону № 889-VIII з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.

32. Частинами першою, другою статті 23 Закону № 889-VIII визначено, що оголошення разом з інформацією про проведення конкурсу оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій державної служби відповідно до цього Закону і Порядку проведення конкурсу, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, у якому оголошено конкурс (за наявності), та інших веб-сайтах.

Рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади державної служби категорії "А" приймає суб`єкт призначення, на посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівник державної служби відповідно до цього Закону.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження).

33. Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 17 Закону № 889-VIII повноваження керівника державної служби здійснюють: в іншому центральному органі виконавчої влади - керівник відповідного органу; в інших державних органах або в разі прямого підпорядкування окремій особі, яка займає політичну посаду, - керівник апарату (секретаріату).

34. Частиною другою статті 17 Закону № 889-VIII визначено, що керівник державної служби, серед іншого, призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на посади державної служби категорій "Б" і "В", звільняє з таких посад відповідно до цього Закону.

35. За змістом частин першої, п`ятої статті 25 Закону № 889-VIII особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії, серед іншого, таку інформацію: […] 5) підтвердження рівня вільного володіння державною мовою […].

Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи.

36. За приписами частини першої статті 27 Закону № 889-VIII конкурс на зайняття посад державної служби категорії "Б" або "В" проводить конкурсна комісія, утворена суб`єктом призначення у державному органі.

37. Відповідно до частин першої, другої статті 28 Закону № 889-VIII рішенням конкурсної комісії визначаються кандидатури на зайняття посад державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів (не більше п`яти осіб на одну посаду), для вибору суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця конкурсу.

Результатами конкурсу є визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу.

Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом трьох років.

38. Процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби, метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, визначає Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (далі - Порядок № 246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

39. За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 246 проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби (далі - посада) за результатами оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов`язків.

Конкурс проводиться з дотриманням принципів: 1) забезпечення рівного доступу; 2) політичної неупередженості; 3) законності; 4) довіри суспільства; 5) недискримінації; 6) прозорості; 7) доброчесності; 8) надійності та відповідності методів тестування; 9) узгодженості застосування методів тестування; 10) ефективного і справедливого процесу відбору.

40. Згідно з пунктом 5 Порядку № 246 рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади категорій «Б» і «В» приймає керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби).

41. Пунктом 6 Порядку № 246 визначено, що Конкурс проводиться такими етапами: 1) прийняття рішення про оголошення конкурсу; 2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; 3) прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; 4) проведення тестування та визначення його результатів; 5) розв`язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у разі визначення Комісією або конкурсною комісією необхідності розв`язання ситуаційних завдань); 6) проведення співбесіди та визначення її результатів; 7) складення загального рейтингу кандидатів; 8) визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу; 9) оприлюднення результатів конкурсу.

42. Відповідно до пункту 8 Порядку № 246 особи, які подали необхідну інформацію для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття посади (далі - кандидати).

43. За змістом пунктів 13, 15 Порядку № 246 конкурс на зайняття посад категорій "Б" і "В" проводить конкурсна комісія, утворена суб`єктом призначення у державному органі, у складі голови і членів комісії. Суб`єкт призначення може прийняти рішення про утворення кількох конкурсних комісій у державному органі.

Конкурсна комісія утворюється суб`єктом призначення у складі не менше п`яти осіб.

44. Згідно з пунктом 17 Порядку № 246 засідання Комісії є правоможним, якщо в ньому бере участь не менше половини її загального складу.

У разі коли член Комісії не може бути присутнім на її засіданні, такий член Комісії може брати участь у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів, про що зазначається в протоколі засідання Комісії.

Одночасно забезпечувати свою участь у засіданні Комісії дистанційно шляхом застосування технічних засобів можуть не більше двох членів Комісії.

45. За приписами пункту 18 Порядку № 246 керівник державної служби органу, в якому проводиться конкурс, визначає з числа працівників служби управління персоналом особу, яка виконуватиме функції адміністратора під час проведення конкурсу на зайняття посад категорій "Б" і "В".

За рішенням голови НАДС або керівника державної служби органу, в якому проводиться конкурс, функції адміністратора можуть виконувати дві особи.

У разі коли в державному органі неможливо визначити адміністратора з числа працівників служби управління персоналом, функції адміністратора виконує особа з числа інших працівників такого органу, яка визначається керівником державної служби.

Адміністратор не є членом Комісії або конкурсної комісії.

Адміністратор веде протокол засідання Комісії або конкурсної комісії, оформляє відомості про результати конкурсу, роздруковує звіти про результати проходження тестування, перевіряє особу кандидата тощо.

46. Пунктом 19 Порядку № 246 визначено, що особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає Комісії або конкурсній комісії через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС таку інформацію:

1) заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади за формою згідно з додатком 2;

2) резюме за формою згідно з додатком 2-1, в якому обов`язково зазначається така інформація: прізвище, ім`я, по батькові кандидата; реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти; підтвердження рівня вільного володіння державною мовою; відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах;

3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону.

Особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, може подавати додаткову інформацію, яка підтверджує відповідність встановленим вимогам, зокрема стосовно попередніх результатів тестування, досвіду роботи, професійних компетентностей, репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).

На електронні документи, що подаються для участі у конкурсі, накладається кваліфікований електронний підпис кандидата.

Спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, розглядає інформацію, подану кандидатами для участі у конкурсі.

У разі неподання кандидатом необхідної інформації, передбаченої пунктом 19 цього Порядку, виявлення невідповідності поданої кандидатом інформації щодо кваліфікаційних вимог до освіти та/або досвіду роботи, неправильності заповнення заяви або резюме такий кандидат не допускається до проходження конкурсу.

47. Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 246 для забезпечення максимальної прозорості проведення конкурсу на зайняття посад категорії "А" здійснюється відеофіксація процедури проведення конкурсу (тестування, розв`язання кандидатами ситуаційних завдань (у разі їх розв`язання) та їх презентація у передбачених випадках, проведення співбесіди). Відеозаписи публікуються на офіційному веб-сайті НАДС не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після завершення відповідного етапу.

Під час проведення конкурсу на зайняття посад категорій "Б" і "В" за рішенням конкурсної комісії може здійснюватися відео- або аудіофіксація, якщо інше не передбачено законом.

Про здійснення фіксації процедури проведення конкурсу за допомогою технічних засобів адміністратор оголошує перед початком відповідного етапу конкурсу.

48. Пунктами 1, 26 - 30 Порядку № 246 передбачено, що у Центрі оцінювання кандидатів на зайняття посад державної служби (далі - Центр оцінювання) проводиться тестування на зайняття, зокрема, посад категорій "Б" і "В" у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади (крім посад у їх територіальних органах, які утворені як структурні підрозділи апарату, що не мають статусу юридичної особи). Інші державні органи можуть проводити конкурс або його окремі етапи у Центрі оцінювання.

Кандидати проходять такі види тестування: для посад категорій "Б" і "В" - на знання законодавства.

Усі кандидати, які претендують на одну посаду, проходять однакові види тестування.

Про дату і час, передбачений для тестування всіх кандидатів, їм повідомляється в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 17 цього Порядку, не пізніше ніж за один робочий день до початку проходження такого тестування.

Тестування у Центрі оцінювання проводиться у присутності не менш як двох адміністраторів Центру оцінювання.

Тестування на зайняття посад державної служби в інших державних органах проводиться у присутності не менш як двох членів конкурсної комісії.

Тестування на знання законодавства проводиться з метою визначення рівня знань Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного та іншого законодавства.

Перелік тестових питань на знання законодавства та варіанти відповідей (із зазначенням правильної відповіді) затверджуються НАДС та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.

Проведення тестування та визначення його результатів здійснюється за допомогою програмного забезпечення, адміністрування якого здійснюється НАДС.

49. Під час проведення тестування питання для кожного кандидата обираються автоматично з переліку тестових питань. Одне тестове завдання включає 40 тестових питань. Кожне питання передбачає чотири варіанти відповіді, один з яких є правильним (пункт 32 Порядку № 246).

50. Згідно з пунктом 34 Порядку № 246 після закінчення кандидатом проходження тестування або після закінчення часу, відведеного для його проведення, здійснюється автоматичне визначення результатів тестування за допомогою програмного забезпечення.

За результатами тестування формується звіт, який роздруковується та підписується кандидатом, після чого передається адміністратору.

Адміністратор підписує такий звіт у членів Комісії, які здійснюють нагляд, або присутніх членів конкурсної комісії, фіксує зазначені результати у відомості про результати тестування за формою згідно з додатком 4 та заповнює зведену відомість середніх балів.

У разі проведення тестування у Центрі оцінювання такий звіт роздруковується та підписується кандидатом, після чого передається адміністратору Центру оцінювання.

Адміністратор Центру оцінювання підписує зазначений звіт та передає адміністратору.

Звіт за результатами тестування додається до відомості про результати тестування.

51. Відповідно до пункту 36 Порядку № 246 за результатами тестування виставляються такі бали: для посад категорії "Б":

2 бали - кандидатам, які відповіли правильно на 34 питання тестового завдання і більше;

1 бал - кандидатам, які відповіли правильно на 26-33 питання тестового завдання;

0 балів - кандидатам, які відповіли правильно на 25 і менше питань тестового завдання;.

52. Згідно з пунктом 39 Порядку № 246 кандидати, які за результатами тестування набрали 0 балів, а також кандидати, які не з`явилися для його проходження протягом часу, передбаченого для тестування всіх кандидатів, вважаються такими, що не пройшли тестування та не можуть бути допущені до чергового етапу конкурсу.

Кандидати, які набрали 1 або 2 бали, вважаються такими, що пройшли тестування.

З інформацією про результати тестування та кількість отриманих балів кандидати ознайомлюються під час підписання відповідного звіту.

Результати тестування відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії.

53. Пунктами 40, 41 Порядку № 246 передбачено, що про дату і час проведення розв`язання ситуаційних завдань (у разі їх розв`язання) та/або співбесіди кандидатів інформують на попередньому етапі конкурсу або не пізніше ніж за один робочий день до початку проходження відповідного етапу конкурсу одним із доступних способів, обраним кандидатом, зокрема засобами телекомунікаційного зв`язку.

Розв`язання ситуаційних завдань може здійснюватися кандидатами на зайняття посад державної служби категорій "А" і "Б" за рішенням Комісії або конкурсної комісії.

54. Згідно з пунктами 50 - 53 Порядку № 246 співбесіда проводиться з метою оцінки відповідності професійної компетентності кандидата встановленим вимогам, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу.

Співбесіду проводить Комісія або конкурсна комісія, а також особи, які залучені до її роботи.

Під час оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою на співбесіді виставляються такі бали:

2 бали - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі та які виявили глибокі знання, уміння, компетенції, необхідні для ефективного виконання посадових обов`язків;

1 бал - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі в обсязі, мінімально достатньому для виконання посадових обов`язків;

0 балів - кандидатам, професійна компетентність яких не відповідає вимозі.

Оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії або конкурсної комісії індивідуально після обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою на засіданні Комісії або конкурсної комісії за участю залучених до її роботи осіб шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди за формою згідно з додатком 7.

Після оцінювання члени Комісії або конкурсної комісії надають відомості про результати співбесіди адміністратору, який заповнює зведену відомість середніх балів.

Остаточною оцінкою у балах за кожною вимогою під час проведення співбесіди є середнє арифметичне значення індивідуальних балів, виставлених членами Комісії або конкурсної комісії.

Кандидати, які під час проведення співбесіди отримали середній бал 0 за однією з вимог (абзац третій пункту 53 у редакції постанови КМУ від 27 листопада 2019 року № 962, який був чинним на момент проведення оскаржуваного конкурсу), а також кандидати, які не з`явилися для проведення співбесіди, вважаються такими, що не пройшли конкурсний відбір та не можуть бути включеними до загального рейтингу.

Результати проведення співбесіди відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії та повідомляються кандидатам.

Про результати проведення співбесіди спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, повідомляє кандидатам в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 17 цього Порядку.

55. За змістом пунктів 56, 57 Порядку № 246 загальна кількість балів кандидата визначається шляхом додавання середніх балів, виставлених у зведеній відомості середніх балів за формою згідно з додатком 8 за кожною окремою вимогою до професійної компетентності, та балів за результатами тестування.

Рейтинг кандидата, який успішно пройшов конкурс, залежить від загальної кількості набраних ним балів.

Загальний рейтинг кандидатів визначається за формою згідно з додатком 9.

Результати визначення загального рейтингу кандидатів відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії.

З метою допущення до наступного етапу конкурсу Комісія або конкурсна комісія визначає п`ять кандидатур, які набрали найбільшу загальну кількість балів відповідно до загального рейтингу кандидатів.

Якщо за загальним рейтингом кандидатів їх кількість становить менше п`яти осіб, до наступного етапу конкурсу допускаються усі наявні кандидати.

56. За правилами пункту 59 Порядку № 246 з метою визначення переможця (переможців) конкурсу проводиться співбесіда з кожним кандидатом, визначеним Комісією або конкурсною комісією, зокрема:

на зайняття посад категорії "А" та посад категорії "Б", які здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, - суб`єктом призначення;

на зайняття інших посад категорій "Б" і "В" - керівником державної служби.

Після проведення співбесіди суб`єкт призначення або керівник державної служби приймає рішення про визначення переможця (переможців) конкурсу або про його (їх) відсутність. Зазначене рішення оформлюється шляхом видання наказу (розпорядження) або протокольного рішення.

57. Кандидат як учасник конкурсу має право оскаржити рішення конкурсної комісії відповідно до статті 28 Закону України "Про державну службу" (пункт 67 Порядку № 246).

58. Відповідно до частини шостої статті 28 Закону № 889-VIII кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати.

Оскарження рішення Комісії або конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на відповідну посаду державної служби.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

59. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

60. Спір у цій справі виник у зв`язку із реалізацією позивачем права на доступ до посади начальника РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях, яка належить до посад державної служби, у процедурі прийняття на публічну службу за конкурсом.

61. Верховний Суд зауважує, що право на доступ до публічної служби не означає, що особі гарантується право на зайняття посади публічної служби. Сутність права на рівний доступ зводиться до того, що такий доступ має бути рівним та заснованим на особистих якостях та досягненнях.

62. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 16 жовтня 2007 року №8-рп/2007 (справа про граничний вік перебування на державній службі та на службі в органах місцевого самоврядування) "…право на працю означає не гарантування державою працевлаштування кожній особі, а забезпечення саме рівних можливостей для реалізації цього права… Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування є одним з видів трудової діяльності громадян. Право рівного доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування є юридичною можливістю і не означає його негайної і беззастережної реалізації".

63. Тож у спорах, пов`язаних із прийняттям на публічну службу, судам необхідно перевіряти чи було забезпечено особі рівний доступ, зокрема, у конкурсних процедурах на зайняття посад державної служби.

64. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

65. Пунктом 8 Порядку № 246 визначено, що особи, які подали необхідні документи для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття посади. А відповідно до пункту 67 цього Порядку та статті 28 Закону № 889-VIII кандидат як учасник конкурсу, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати.

66. Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 820/4038/18 сформував правову позицію, яка полягає у тому, що законодавцем закріплено беззаперечне право кандидата на посаду, якого не визначено переможцем конкурсу, оскаржити рішення конкурсної комісії, якщо він вважає, що конкурс було проведено з порушенням умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. Підстави для відступу від цієї позиції у цій справі відсутні.

67. За таких обставин Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про необхідність застосування при вирішенні спору у цій справі висновків щодо застосування норми права (статті 55 Конституції України та частини першої статті 2 КАС України), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17 та від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 9901/815/18, у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 904/404/15, оскільки у жодній із зазначених справ предметом розгляду не були позовні вимоги кандидата на посаду, якого не визначено переможцем конкурсу, пов`язані із оскарженням до суду рішення конкурсної комісії, що, у свою чергу, не дає підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

68. Аналізуючи доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 25 Закону № 889-VIII у взаємозв`язку із положеннями Порядку № 246, колегія суддів виходить із такого.

69. Зі змісту спірних правовідносин, які склалися у цій справі, позивач фактично не погоджується із результатами проведеного ФДМ України конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" - начальника РФ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях, на зайняття якої претендував позивач, та процедуру проведення якого позивач уважає порушеною.

70. Однією із підстав для оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій слугувала незгода ФДМ України із висновками судів попередніх інстанцій про порушення процедури проведення конкурсу в частині визначення осіб, які виконували функції адміністратора під час проведення конкурсу, не уповноваженою особою.

71. Так, за доводами касаційної скарги, відповідач наполягає, що керівником державної служби для начальника РФ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях є голова ФДМ України, яким і визначено адміністраторів у спірному конкурсі у межах його повноважень.

72. Верховний Суд звертає увагу, що статтею 3 Закону № 889-VIII визначено коло осіб, на яких не поширюється дія цього Закону, до якого згідно з пунктом 6 частини третьої цієї статті, серед інших, належать голова ФДМ України та його заступники.

73. Таким чином, оскільки на голову ФДМ України не поширюється дія Закону № 889-VIII, він не може бути керівником державної служби.

74. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що у спірному конкурсі адміністраторів конкурсної комісії визначено наказом від 05 грудня 2019 року № 453-р за підписом голови ФДМ України.

75. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недотримання відповідачем процедури визначення адміністраторів спірного конкурсу.

76. Водночас аналіз частини сьомої 28 Закону № 889-VIII дає підстави для висновку, що підставою для скасування результатів конкурсу є встановлення факту порушень умов конкурсу, які могли вплинути на результати конкурсу.

77. Тож у спорах, пов`язаних із оскарженням учасниками конкурсів на зайняття посад публічної служби результатів конкурсу, судам необхідно не лише перевіряти чи було дотримано процедуру проведення конкурсу, а й досліджувати питання щодо того, чи є встановлені порушення такими, що мали можливість вплинути на результат проведеного конкурсу.

78. Верховним Судом напрацьовано підходи до оцінки порушення встановленої законодавством процедури ухвалення рішення як підстави для скасування цього рішення (наприклад, постанови від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18, від 29 листопада 2019 року у справі №359/7194/16-а, від 11 лютого 2020 року у справі №210/3268/15-а ).

79. У цих постановах Верховний Суд указував на те, що межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення та неістотне, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення за умови дотримання передбаченої законом процедури.

80. У цій справі Верховний Суд також враховує, що процедурні порушення в залежності від їх характеру можуть мати наслідком оспорюваність результатів конкурсу, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його результати.

81. Застосовуючи указаний підхід до обставин цієї справи, колегія суддів наголошує, що відповідно до положень пункту 18 Порядку № 246 адміністратори не є членами конкурсної комісії, до повноважень адміністраторів віднесено ведення протоколів засідання конкурсної комісії, оформлення відомостей про результати конкурсу, роздруківка звітів про результати проходження тестування, перевірка осіб кандидатів. Тобто, виконуючи свої обов`язки у процедурі конкурсу, адміністратори фактично не мають жодного впливу на визначення результатів конкурсу, оскільки не приймають рішень ані щодо допуску чи недопуску осіб до участі у конкурсі, ані щодо оцінювання учасників конкурсу.

82. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач, пройшовши всі етапи конкурсу, які складаються, в свою чергу, із тестування та співбесіди, фактично погодився зі складом адміністраторів конкурсної комісії, оскільки брав безпосередню участь у цьому конкурсі.

83. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у близьких за змістом фактичних обставинах справиу постанові від 20 грудня 2018 року у справі №815/4701/16.

84. Таким чином, встановлене порушення процедури визначення адміністраторів конкурсу не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

85. Надаючи оцінку висновкам судів про наявність інших порушень процедури проведення спірного конкурсу у контексті доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

86. Колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставне допущено ОСОБА_2 до участі у конкурсі з наступних підстав.

87. Перш за все, колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах розгляд інформації, поданої кандидатами для участі у конкурсі, пунктом 20-1 Порядку № 246 віднесено до повноважень служби управління персоналом державного органу, а не адміністраторів конкурсної комісії, як помилково зазначено судами попередніх інстанцій.

88. Згідно зі статтею 25 Закону № 889-VІІІ особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, зокрема, мала подати до конкурсної комісії посвідчення щодо вільного володіння державною мовою.

89. Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який набрав чинності 25 вересня 2019 року, внесено зміни до Закону № 889-VІІІ, в тому числі до пункту 5 частини першої статті 25. Зазначеними змінами передбачено, що переможець конкурсу, оголошеного після 25 вересня 2019 року, має надати копії документів про підтвердження рівня вільного володіння державною мовою.

90. У роз`ясненні Національного агентства державної служби України від 11 жовтня 2019 року № 79- р/з зауважено, що, з урахуванням вищевказаних законодавчих змін, документами, які підтверджують рівень вільного володіння державною мовою, можуть бути, зокрема, документи державного зразка про середню/вищу освіту, в яких зазначено про вивчення предмету/дисципліни, що підтверджують знання української мови, та посвідчення щодо вільного володіння державною мовою, отримані до 25 жовтня 2019 року.

91. Крім того, слід урахувати, що Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 301 «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою», яка визначала порядок проведення атестації осіб, які претендують на зайняття посади державної служби, щодо вільного володіння державною мовою з метою забезпечення виконання вимог Закону № 889-VIII із наданням посвідчення щодо вільного володіння державною мовою, втратила чинність 03 грудня 2019 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 974.

92. Тож з аналізу пункту 4 частини першої статті 25 Закону № 889-VIII (у редакції Закону № 117-IX, яка діяла станом на день оголошення спірного конкурсу (16 грудня 2019 року) у взаємозв`язку із положеннями статті 40 Закон № 2145-VIII, статті 27 Закон № 1060-ХІІ, статті 7 Закону №1556-VII, слідує, що на час виникнення спірних правовідносин рівень вільного володіння державною мовою для цілей Закону № 889-VIII міг підтверджуватися особами, які бажають взяти участь у конкурсі, шляхом надання, зокрема, документу державного зразка про успішне завершення навчання за освітньою програмою середньої/вищої освіти, в якому зазначено про вивчення предмету/дисципліни, що підтверджують знання української мови.

93. Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_15 надав резюме за встановленою формою, в якому зазначив, серед іншого, інформацію на підтвердження рівня вільного володіння державною мовою, а саме наявність у нього диплому НОМЕР_1 про закінчення Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, у якому ОСОБА_15 навчався з 2014 по 2017 рік та отримав ступінь магістра за спеціальністю Державне управління. При цьому, відповідно до навчального плану йому викладалася дисципліна - ділова українська мова у державному управлінні.

94. Слід також урахувати, що на стадії розгляду службою управління персоналом державного органу інформації, поданої кандидатами для участі у конкурсі, відповідно до положень пункту 20-1 Порядку № 246 здійснюється лише перевірка подання інформації, передбаченої пунктом 19 цього Порядку, а копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій статті 25 Закону № 889-VIII, відповідно до частини п`ятої цієї ж статті подаються лише переможцем конкурсу.

95. Помилковими є також висновки судів попередніх про порушення відповідачем пункту 17 Порядку № 246. Так, цією нормою надано право, але не встановлено обов`язок, члену конкурсної комісії, у разі коли він не може бути присутнім на її засіданні, брати участь у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів, про що зазначається в протоколі засідання конкурсної комісії. Цим же пунктом Порядку № 246 передбачено, що засідання конкурсної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше половини її загального складу. При цьому, Порядок № 246 не передбачає обов`язково зазначення у протоколі засідання конкурсної комісії причин відсутності члена такої комісії.

96. Тобто відсутність членів комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на засіданнях конкурсної комісії, оформлених протоколами від 26 грудня 2019 року № 2 та № 3 відповідно, не свідчить про порушення порядку та процедури проведення спірного конкурсу, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, конкурсна комісія була визначена у складі семи осіб, тобто за відсутності вказаних осіб засідання конкурсної комісії проводилися у складі більше половини від її загального складу, а отже були правоможними.

97. Колегія суддів також зауважує, що зазначення у зведених відомостях поряд з іншими членами комісії голови комісії ОСОБА_3 як ОСОБА_17 є опискою, яка не впливає на дотримання порядку та процедури проведення спірного конкурсу та не могла вплинути на його результати.

98. Помилковим також є висновок судів попередніх інстанцій про порушення пункту 17 Порядку № 246 з огляду на відсутність підпису ОСОБА_16 під результатами тестів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

99. Так, положеннями пунктів 27, 30, 34 передбачено, що у разі відсутності підстав для обов`язкового проведення тестування у Центрі оцінювання, таке оцінювання здійснюється за допомогою програмного забезпечення, адміністрування якого здійснюється НАДС, у присутності не менш як двох членів конкурсної комісії. При цьому, визначення результатів тестування здійснюється автоматично за допомогою зазначеного програмного забезпечення, у результаті чого формується звіт, який підписується кандидатом після чого передається адміністратору, який підписує такий звіт у присутніх членів конкурсної комісії.

100. Тобто у разі, якщо тестування проводиться не у Центрі оцінювання, як це відбувалося за обставинами цієї справи, воно повинно проводитися у присутності не менш як двох членів конкурсної комісії і саме цим членам конкурсної комісії адміністратор подає на підпис сформований указаним програмним забезпеченням звіт про результати тестування.

101. Таким чином, відсутність підпису саме ОСОБА_3 , як голови конкурсної комісії, під результатами тестів позивача та третьої особи 2 не свідчить про порушення порядку та процедури проведення спірного конкурсу, як помилково указали суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях.

102. Необґрунтованими є також і висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем Порядку № 246 з огляду на недоведеність факту проведення обговорення щодо відповідності професійної придатності кандидатів та здійснення їх оцінювання шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди.

103. Так, співбесіда з кандидатами є одним із обов`язкових етапів конкурсу. При цьому, незважаючи на передбачення пунктом 52 Порядку № 246 під час проведення співбесіди обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою на засіданні конкурсної комісії, цим Порядком не передбачено винесення будь-якого колегіального рішення щодо оцінки професійної компетентності кандидатів. Оцінка професійної компетентності кандидатів за наслідком проведення співбесіди за кожною окремою вимогою здійснюється кожним членом конкурсної комісії індивідуально за його внутрішнім переконанням.

104. Відтак достатнім підтвердженням здійснення цього етапу процедури проведення конкурсу, згідно з пунктом 53 Порядку № 246, є надані адміністратору членами конкурсної комісії після оцінювання відомості про результати співбесіди, на підставі яких адміністратор заповнює зведену відомість середніх балів кандидатів.

105. З огляду на вищевикладене, колегія суддів уважає, що у вимірі обставин цієї справи відсутність зафіксованого певним чином факту обговорення відповідності професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди на засіданні конкурсної комісії, не є істотним процедурним порушенням, яке впливає на результати конкурсу, оскільки оцінка професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою здійснюється кожним членом конкурсної комісії індивідуально, а не шляхом ухвалення такою комісією колегіального рішення.

106. У зв`язку з цим колегія суддів констатує, що порушення права позивача на рівний доступ до посади державної служби, на яку він претендував за умовами конкурсу, не відбулося.

107. У контексті наведеного слід зауважити, що у цій частині висновок судів попередніх інстанцій про суттєві порушення Порядку № 246 заснований, зокрема, на сумнівах у дотриманні принципів проведення конкурсу.

108. Водночас Верховний Суд наголошує, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд повинен надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним та дослідити їх в обсязі, достатньому для виникнення повного переконання щодо достовірності обставин справи.

109. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що у цій справі суди попередніх інстанцій у цілому правильно і з достатньою повнотою встановили обставини справи, однак висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову не відповідають фактичним обставинам і ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема, статей 25, 28 Закону № 889-VIII, пунктів 17, 18, 19, 20-1, 27, 30, 34, 52 та 53 Порядку № 246, що за правилами частини першої статті 351 КАС України є підставою для скасування судових рішень з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

110. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

111. За змістом частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

112. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих судових рішень, Верховний Суд уважає необхідним рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

113. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 520/987/2020 скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

О.В. Калашнікова ,

Судді Верховного Суду