Справа № 278/1759/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Франчука В. С., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду позовом, у якому просить виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 06.09.2019 року та зареєстрований в реєстрі за № 2623, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: садовий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, садове товариство «Тетерів» (СТ «Соколовське») № НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» для погашення заборгованості по кредитному договору №ZRZ0GK00004178 від 29.11.2007 року в сумі 24264,75 доларів США та 3500,00 грн витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовує позов тим, що в червні 2021 року їй стало відомо, що будинок, який є предметом іпотеки, АТ КБ «ПриватБанк» виставлено на торги в межах виконавчого провадження № 62447736 відкритого Житомирським РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Вважає, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений без правових підстав, а заборгованість за кредитним договором не є безспірною.

Відповідач подав до суду відзив (а.с. 43-49), у якому щодо задоволення позову заперечив; вказав, що підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є встановлений судом факт відсутності боргу або менший його розмір. Факти, які підтверджують відсутність боргу або невідповідність суми боргу, в позові відсутні.

Наголошує, що банком було подано нотаріусу весь перелік необхідних документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку. Обставина, що сума заборгованості за кредитом більша, ніж у повідомлені, не свідчить про наявність спору.

Вказує, що банком не порушено строки вчинення виконавчого напису, оскільки, на думку відповідача, початок перебігу строку слід відраховувати з дати припинення договору. Договір відповідно до п.9.6 Умов та правил надання банківських послуг продовжує діяти, а тому банк скористався свої правом достроково заявити вимогу про повернення заборгованості. Зважаючи на вказане, у задоволенні позову просив відмовити.

Позивач у судове засідання не з`явилась; подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність, позов підтримує повністю, наполягає на його задоволенні (а.с. 60)

Представник відповідача,якийповідомлений про дату, час і місце судових засідань належним чином у судове засідання не з`явився (а.с. 63, 65), причин неявки суду не повідомив.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надіслала до суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність (а.с. 67).

Ухвалою суду від 22.06.2021 року відкрито провадження у справі (а.с. 31).

Ухвалою від 26.07.2021 року закритопідготовчепровадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 61).

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

29.11.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (назву змінено на АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 , яка 06.06.2008 року уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с. 6), був укладений кредитний договір № ZRZ0GK00004178 (а.с. 7-8).

З метою забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки, посвідчений 29.11.2007 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л., за реєстровим № 7619, згідно якого основне зобов`язання за кредитним договором забезпечується шляхом передачі в іпотекунерухомого майна садового будинку загальною площею 30,6 кв м та земельної ділянки загальною площею 0,0440 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:0454, які розташовані за адресою: Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, Садове товариство «Тетерів» (СТ «Соколовське») № 286 (а.с. 10-11).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25.07.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 13070,12 дол. США, що за курсом НБУ станом на 24.03.2016 року еквівалентно 339953,84 грн. та 5099,31 грн. судового збору (а.с. 13).

З мотивувальної частини рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25.07.2016 року року вбачається, що заборгованість у сумі 13070,12 дол. США судом встановлена станом на24.03.2016року згідно розрахунку заборгованості, та складається з: 11572,38 дол. США - заборгованість за кредитом, 632,62 дол. США - заборгованість по процентах за користування кредитом, 127,90 дол. США - заборгованість по комісії, 105,68 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи, а саме: 9,61 дол. США штраф (фіксована частина) та 621,93 дол. США штраф (процентна складова).

06.09.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 2623, про звернення стягнення на нерухоме майно- садовий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , передане в іпотеку на підставі договору іпотеки № ZRZ0GK00004178, посвідченого 29.07.2007 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л., за реєстровим № 7619, передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі: 24264,75 доларів США, з яких заборгованість за кредитом11596,50 доларів США, заборгованість за відсотками 4564,15 доларів США, комісія 1010,24 доларів США та пеня 7093,86 доларів США за період з 29.11.2007 року по 16.04.2019 рік; також стягнено плату за вчинення виконавчого напису 3500,00 грн (а.с. 12).

Із зазначених вище документів - рішення сду та виконавчого напису вбачається, що суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за майже один і той самий період часу значно різняться (нараховані відсотки, комісія, пеня). Даний факт суд розцінює як відсутність безспірності заборгованості боржника на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису перед стягувачем.

З витягу з сайта Державного підприємства «СЕТАМ», який надано позивачем, вбачається, що нерухоме майно - будинок та земельну ділянку під № НОМЕР_1 в СТ "Тетерів» (СТ «Соколовське»), належне останній, було виставлено на продаж - № лоту: 481410, аукціон мав відбутися 29 червня 2021 року (а.с. 15, 16).

Згідност. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост. 88 цього ж Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 4, 5ст. 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст.77, ч. 1 ст.79 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частина 2ст. 76 ЦПК Українивстановлює вичерпний перелік засобів доказування у цивільному процесі. До них належить: письмові докази, речові докази, електронні докази, показання свідків та висновки експертів.

Доказування, відповідно до ч. 6ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 р. (справа №916/3006/17) наголосила, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат» у такомуспорі судповинен перевіритидоводи сторіну повномуобсязі йустановити тазазначити врішенні,чи справдіна моментвчинення нотаріусомвиконавчого написуборжник мавбезспірну заборгованістьперед стягувачем,тобто чиіснувала заборгованістьузагалі,чи булазаборгованість саметакого розміру,як зазначеноу виконавчомунаписі,та чине булоневирішених посуті спорівщодо заборгованостіабо їїрозміру начас вчиненнянотаріусом виконавчогонапису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 № 1172для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вирішуючи питання про те, які документи підтверджують заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання Верховний Суд у постанові від 06.06.2019 (справа № 750/1627/18) дійшов висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимогстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Згідно з указаними положеннямЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254(в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

Доказів зазначеного стороною відповідача суду не надано, відтак суд позбавлений можливості встановити наявність заборгованості саме такого розміру, як вказано у спірному виконавчому написі від 06 вересня 2019 року.

Представник банку у відзиві, заперечуючи пропущення банком строку звернення до нотаріуса, стверджував, що договір у відповідності до вимог п. 9.6 Умов та правил надання банківських послуг не був припинений та є дійсним до моменту належного виконання сторонами зобов`язань. Проте оскільки представником відповідача вказаний доказ суду не надавався, урахувуючи вимогист.229ЦПК України, судом не досліджувався, суд вказані доводи представника відповідача відкидає.

Крім того, як вбачається зі спірного виконавчого напису, строк, за який проводиться стягнення, - одинадцять років чотирі мясяці вісімнадцять днів, а саме: з 29.11.2007 року по 16.04.2019 рок, тобто у строк, що перевищує 3 роки, відповідно, поза межами строку, визначеномустаттею 88 ЗУ «Про нотаріат», відтак вказана заборгованість не є безспірною. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 (справа №766/11996/18).

Щодо неправомірності нарахування, а, відповідно, і подальшого стягнення, відповідачем процентів за користування позивачем кредитом та пені після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту суд назначає наступне.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 (провадження N 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Відповідно до умов договору № ZRZ0GK00004178 - розділ 7 Особливі умови (а.с. 9), кредит позивачу надавався зі строком погашення до 28.11.2027 року, зі сплатою відсотків за користування ним, а також проведення інших платежів у строки та в порядку, що встановлений кредитним договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

За положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З тексту рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25.07.2016 року не вбачається, що заборгованість з ОСОБА_1 стягнута достроково. Отже, право відповідача нараховувати відсотки за користування кредитом та неустойку за несвоєчасне погашення кредиту ще не припинилося, оскільки строк кредитування не сплив.

Доказів іншого (графік погашення кредиту, розрахунки, довідки, платіжні документи, виписки по рахунках, тощо) для перевірки доводів сторін суду останніми не надано.

Таким чином, дослідивши обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням норм чинного законодавства, а тому останній підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Питання розподілу судових витрат в частині судового збору судом не вирішується з огляду на клопотання позивача в цій частині (зворот. а.с. 5).

Керуючись ст. ст.81,264-265 ЦПК України,ст. 18 ЦК України, ст.87,88 Закону України «Про нотаріат»,постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 06.09.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 2623, яким запропоновано звернути стягнення на майно ОСОБА_5 , а саме: садовий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яке передано в іпотеку Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" на підставі договору іпотеки №ZRZ0GK00004178 від 29.11.2007 року, в рахунок погашення заборгованості на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» у сумі 24264 долари США 75 центів та 3500,00 гривень плати за вчинення виконавчого напису - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2021 року.

Суддя О. М. Дубовік