Номер провадження: 11-кп/813/863/21

Номер справи місцевого суду: 496/755/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

цивільного позивача ОСОБА_7 , та його представника ОСОБА_8 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» ОСОБА_10 , на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 30.11.2020 у кримінальному провадженні № 12018161250000662 від 10.11.2018 стосовно

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Роздільна, Одеської обл., громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 8500 гривень, що складає 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму у розмірі 14300 гривень.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_11 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 99600 (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 46120,48 (сорок шість тисяч сто двадцять гривень сорок вісім копійок) гривень та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 20080515) та ОСОБА_11 в рівних частинах на користь ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у загальному розмірі 4000 гривень.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_11 визнано винуватим у тому, що 09.11.2018 близько 14 год. 00 хв. на 461км + 220м автошляху «Київ - Одеса» Біляївського району Одеської області, він, керуючи технічно справним автомобілем «Аudi А6», д/н НОМЕР_2 (реєстрація республіка Литва), та рухаючись з боку м. Києва у напрямку м. Одеса, на прямій ділянці дороги, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не контролюючи в повному обсязі рух транспортного засобу, не дотримуючись необхідної дистанції та бічного інтервалу, не переконався в безпеці виконуючого маневру перестроювання з крайньої лівої смуги у середню смугу для руху, не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого допустив виїзд в подальшому керованого ним автомобіля «Аudi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 (реєстрація республіка Литва) на середню смугу руху, чим порушив вимоги п.п. 1.5., 2.3. «б», 10.1., 12.1., 13.1., 13.3. «Правил дорожнього руху» України, допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля з задньою лівою частиною автомобіля «Chevrolet Aveo» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався у попутному напрямку по середній смузі руху, від чого останнього відкинуло на смуху розгону, де сталося зіткнення передньою правою боковою частиною автомобіля «Chevrolet Aveo» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з задньою боковою лівою частиною автомобіля «Opel Astra» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по смузі розгону в попутному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Chevrolet Aveo» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому тіла правої п`яткової кістки, які згідно дослідження, спричинені від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону рухомого автомобіля, у момент зіткнення транспортних засобів при дорожньо-транспортній пригоді 09.11.2018 року, та відповідно п. 2.2.2. і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до пошкоджень середньої тяжкості, по критерію тривалого розладу здоров`я строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день).

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_11 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» ОСОБА_10 , посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, просить вирок в частині цивільного позову ОСОБА_7 до ПрАТ «СК» ЕТАЛОН» щодо стягнення з ПрАТ «СК» ЕТАЛОН на користь ОСОБА_7 99600 гривень відшкодування матеріальної шкоди та 2000 гривень судових витрат скасувати повністю.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» не є відповідальною особою за відшкодування майнової та моральної шкоди з огляду на нікчемність полісу серії AM № 4207760 згідно ст.989ЦК України,оскількина момент ДТП діяв поліс серії АМ № 3818428 від 03.06.2018, укладений з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» про страхування того ж самого об`єкта автомобіля «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , від тих саме ризиків, а страхувальник не повідомив страховика (ПрАТ «СК» ЕТАЛОН») про те, що об`єкт вже застрахований. Тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В судове засідання апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_11 не з`явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив, однак у зв`язку з тим, що в апеляційній скарзі представника ПрАТ «СК» ЕТАЛОН» не ставиться питання про погіршення його становища, апеляційний суд вважає можливим розглянути провадження за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПрАТ «СК» ЕТАЛОН» ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 цивільного позивача та його представника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду 1-ої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК в апеляційній скарзі не оспорюється.

Що стосується доводів апеляційної скарги цивільного відповідача про неправильне вирішення у справі цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_7 , то апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Такий позов розглядається за правилами визначеними цим Кодексом з дотриманням норм і положень Цивільного процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, відповідно до якого він просить суд стягнути на його користь із відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 100000 грн., із відповідача ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 48940,48 грн., моральну шкоду в розмірі 50000 гривень та стягнути з відповідачів судові витрати (т. 1, а.с. 25-70).

Ці позовні вимоги суд першої інстанції задовольнив частково, ухваливши рішення про стягнення на користь ОСОБА_7 з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 99600 грн., з ОСОБА_11 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 46120,48 грн., з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн., з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_11 в рівних частинах на користь понесені судові витрати у загальному розмірі 4000 грн.

Апеляційний суд вважає таке рішення суду 1-ої інстанції законним, обґрунтованим та справедливим з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Як установлено в ході судового розгляду, 09.11.2018 близько 14 год. на 461км + 220м автошляху «Київ - Одеса» водій ОСОБА_11 , керуючи технічно справним автомобілем «Аudi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 (реєстрація республіка Литва), та рухаючись з боку м. Києва у напрямку м. Одеса, порушив вимоги п.п. 1.5., 2.3. «б», 10.1., 12.1., 13.1., 13.3. «Правил дорожнього руху» України, в результаті чого допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля з задньою лівою частиною автомобіля «Chevrolet Aveo» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався у попутному напрямку по середній смузі руху, від чого останнього відкинуло на смуху розгону, де сталося зіткнення передньою правою боковою частиною автомобіля «Chevrolet Aveo» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з задньою боковою лівою частиною автомобіля «Opel Astra» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по смузі розгону в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_13 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Крім того, внаслідок ДТП автомобіль «Opel Astra» державний номерний знак НОМЕР_4 , який на праві власності належав цивільному позивачу ОСОБА_7 , отримав механічні пошкодження, чим було спричинено матеріальні збитки, які відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 145-18 від 17.12.2018 складають 249421,45 грн (т.1, а.с. 33-41).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Аudi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 (реєстрація республіка Литва), під керуванням водія ОСОБА_11 застрахована страховою компанією ПрАТ «СК «Еталон», про що свідчить поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ № 4207760 (т.1, а.с.112).

За доводами апеляційної скарги, ПрАТ «СК «Еталон» не є відповідальною особою за відшкодування майнової та моральної шкоди через неповідомлення страхувальником про те, що об`єкт вже був застрахований у ТДВ «СК «Альфа-Гарант». Відтак, апелянт вважає договір страхування АМ № 4207760 нікчемним, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України через наявність двох діючих полісів на транспортний засіб «Аudi А6», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Водночас, відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За правилами Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний, зокрема, ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування, страхувальник, серед іншого, зобов`язаний при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору (п. 1 ч. 1 ст. 20, п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 21 цього Закону.

Відповідно до п.17.3 ст. 17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Разом з тим, ст. 11 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Згідно з п. 55.1. ст. 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пунктом 1.2. Положення Про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 9 липня 2010 року № 566 із змінами (далі Положення), метою створення єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є накопичення відомостей про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників для організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням.

Пунктом 5.3. Положення передбачено, що інформація, отримана з бази даних МТСБУ, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов`язкового страхування. До відкритої інформації відносяться відомості про наявність чи відсутність в базі даних договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та відомості про страховика, який уклав відповідний договір страхування. Відкрита інформація надається користувачам шляхом доступу через мережу Інтернет до відповідного інформаційного ресурсу, та/або в порядку, передбаченому чинним законодавством про звернення громадян, та/або відповідно до укладених договорів з Моторним (транспортним) страховим бюро України (пункт 5.9 Положення).

Водночас, обов`язки страховика при укладенні внутрішніх договорів страхування визначаються Положенням про особливості укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженим Розпорядженням Держфінпослуг від 27.10.2011 за № 673 із змінами. Зазначене Положення не містить жодних вимог до страховика в частині перевірки наявності на момент укладення внутрішнього договору страхування інших договорів страхування, укладених щодо забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, обов`язку отримання інформації з бази даних МТСБУ про наявність або відсутність внутрішнього договору страхування на дату укладення іншого договору страхування страховиком не передбачено.

Згідно з п. 20-1.1. ст. 20-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.

Тобто, при зміні власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування, укладений з попереднім власником залишається чинним для нового власника, який набуває прав та обов`язків страхувальника.

Відповідно до пункту 1.6. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно відповіді ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (т.1, а.с. 117) та витягів із відомостей єдиної централізованої бази даних МТСБУ (т.1, а.с. 83-87), транспортний засіб «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП був забезпечений згідно полісу АМ № 3818428 від 03.06.2018 з терміном дії до 03.06.2019, укладений ОСОБА_14 з ТДВ «СК «Альфа-Гарант».

За правилом п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

При розгляді даного провадження, апеляційний суд враховує позицію Верховного суду, викладену в постанові від 10.03.2021 по справі № 753/731/16 (провадження № 61-25171св18), згідно якої ВС відхилив доводи касаційної скарги та зазначив, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч.2 ст. 215 ЦКУ). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків (тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків).

Страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним (п.3 ч.1 ст. 989 ЦК України).

Верховний суд, з урахуванням практики ЄСПЧ, навів наступне тлумачення вищезазначеної норми: «Переддоговірний обов`язок страхувальника надати страховику достовірні відомості про об`єкти страхування і фактори ризику єпроявом найвищої добросовісності (доктрина ОСОБА_15 )і пов`язаний з ризиковим характером договору страхування. По суті страховику потрібна інформація для оцінки страхового ризику. Нікчемність другого договору страхування пов`язується із невиконанням переддоговірного обов`язку, який має суттєве значення для виконання майбутнього договору страхування. Цивільне законодавство не містить вказівки про те, який стандарт розкриття інформації майбутнім страхувальником має бути застосований. З урахуванням принципів цивільного права, слід зробити висновок, що для розкриття інформації майбутнім страхувальником потрібно застосувати конструкцію«розумного повідомлення про ризик», тобто, майбутній страхувальник повинен надати інформацію, яку він знає або повинен знати щодо об`єкта, який страхується». Дійсно, у справі, що переглядається, на момент укладення договору страхування винним, в базі МТСБУ містилася інформація про різні автомобілі BMW X5 і різних страхувальників. Очевидно, що розумна і обачна людина не може допустити існування ситуації, за якої різні транспортні засоби (BMW X5) належні різним власникам мають одинакові державні номерні знаки. З урахуванням саме таких обставин та застосовуючи конструкцію «розумного повідомлення про ризик» слід констатувати, що страхувальник не міг повідомити страховика про те, що стосовно його об`єкта страхування укладені інші договори страхування.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про те, що оскільки ОСОБА_11 не мав права власності на автомобіль, вказаний у полісі, тому не повинен був повідомляти страхову компанію «СК Еталон» про наявність іншого полісу АМ № 3818428 від 03.06.2018, укладеного з ОСОБА_14 , про існування якого він міг не знати, оскільки доказів про його обізнаність в цьому суду не надано.

Обвинувачений ОСОБА_11 не надав суду жодних пояснень, які стосувалися предмету спору, доказів перевірки відомостей з бази даних МТСБУ про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника автомобіля «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 на час укладення ним договору страхування.

Враховуючи те, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, існування відкритої бази даних МТСБУ, володілець (користувач) транспортного засобу «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_11 при набутті права керування цим автомобілем уклав договір страхування щодо нього.

Таким чином, на переконання апеляційного суду ПрАТ «СК «Еталон» є відповідальною особою за відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу позивача внаслідок ДТП за участю транспортного засобу «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

З урахуванням матеріалів справи, колегія суддів визнає правильними та обґрунтованими висновки суду 1-ої інстанції про підстави та розміри частково задоволеного цивільного позову потерпілого.

Отже апеляційна скарга представника ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду 1-ої інстанції в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_7 до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 99600 грн. та процесуальних витрат у сумі 2000 грн. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 128, 370, 376, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Вирок Суворовського райсуду м. Одеси від 01.02.2021, яким ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4