Справа № 991/6646/20

Провадження 1-кп/991/62/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

представника потерпілого ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження та повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14лютого 2019 року за №52019000000000120, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мозир Гомельської області Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Павлоград, Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження.

06 серпня 2020 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

06 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч.3 ст.35 КПК України, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

10 серпня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду призначено підготовче судове засідання.

24 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду через канцелярію захисником обвинуваченої ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_9 було подано клопотання про скасування заходу забезпечення кримінального провадження та повернення застави.

2. Зміст поданого клопотання.

У клопотанні захисник ОСОБА_9 просить суд скасувати захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_7 та повернути заставу заставодавцю ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд».

Своє клопотання захисник мотивує такими доводами.

2.1. 21 лютого 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 було постановлено ухвалу, якою відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 609580 грн.

21 лютого 2020 року ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» було внесено вказаний розмір застави на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.

17 квітня 2020 року та 16 червня 2020 ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 було продовжено строк дії обов`язків щодо ОСОБА_7 .

2.2. Захисник стверджує, що на сьогодні закінчився строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , а ухвали про продовження строку дії процесуальних обов`язків відсутні, крім того, на думку захисника, у даній справі відсутні правові підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави, оскільки обвинувачена не порушувала покладених на неї обов`язків.

2.3. Разом із тим, захисник указує на відсутність обгрунтованої підозри ОСОБА_7 в інкримінованому їй злочині, оскільки предмет злочину кран, насправді був поставлений, та твердження сторони обвинувачення про відсутність такої поставки не відповідають дійсності.

2.4. Також захисник у своїх доводах посилається на відсутність ризиків, передбачених у ст.177 КПК, з таких підстав.

2.4.1. Щодо можливостіпереховуватися відорганів досудовогорозслідування після внесення застави і визначення обов`язків обвинувачена жодного разу не порушила свого обов`язку не покидати Дніпропетровську область без дозволу органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_7 багато років перебувала на керівній посаді та не мала жодних дисциплінарних стягнень, а свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон здала до Державної міграційної служби.

2.4.2. Щодо можливостізнищити,сховати абоспотворити будь-якуз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення захисник зазначає, що стороні захисту відкрито всі матеріали кримінального провадження, а отже, на думку захисника, вказаний ризик не існує.

2.4.3. Щодо незаконноговпливу насвідків,інших підозрюваних,експертів чиспеціалістів уцьому жкримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу та при продовженні дії обов`язків стороною обвинувачення не зазначено жодного свідка та експерта, на яких може впливати обвинувачена ОСОБА_7 , а також не визначено жодного свідка, з яким останній заборонено спілкуватись, а тому, на думку захисника, вказаний ризик відсутній.

2.4.4. Щодо можливостіперешкодити кримінальномупровадженню іншимчином стороною обвинувачення не враховано, що ОСОБА_7 звільнилась із посади директора Дніпровської філії ТОВ «Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж» ще в травні 2019 року, і не мала відношення до повернення крану первісному постачальнику, а тому, на думку захисника, вказаний ризик відсутній.

Разом із тим, захисник вказувала, що обвинувачена ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, багато років проживає в одному місці, не судима та раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, допомагає батьку ОСОБА_14 який є пенсіонером та інвалідом, зазначила, що розмір спричиненої шкоди поступово сплачується.

3. Позиції учасників судового провадження.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував та зазначив, що, на його думку, підстави для зміни або скасування запобіжного заходу наразі відсутні. Щодо розміру застави вказав, що є ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду, в якій були враховані всі обставини, на які посилається захисник з цього питання, вказані обставини не зникли і не змінювались. Щодо існування ризиків передбачених ст.177 КПК, на думку прокурора, обвинувачена ОСОБА_7 може переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, а з наближенням можливого винесення вироку у даному провадженні, цей ризик буде лише збільшуватись. Щодо інших ризиків, то прокурор зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, які передбачають спільні дії групи осіб, чим підтверджується можливість через інших осіб здійснити вплив на свідків, знищити, приховати чи спотворити докази. Застосований до обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід діє, а тому підстави для повернення застави відсутні. Крім того, прокурор зазначив, що заперечення заставодавця щодо вирішення долі застави можуть бути враховані при ухваленні вироку, а щодо твердження захисника про відшкодування майнової шкоди вказав, що безпосередньо сама обвинувачена ОСОБА_7 не відшкодувала ні копійки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 заявлене клопотання підтримав, стверджував, що стосовно вказаних правовідносин існує господарський спір, та сторона обвинувачення його криміналізує. Зазначив, що застава може бути стягнена в дохід держави лише у разі порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків, у даному випадку обвинувачена ОСОБА_7 покладені на неї обов`язки не порушувала, строк дії обов`язків закінчився, а тому застава має бути повернута.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_10 підтримала заявлене клопотання.

Представник потерпілого ОСОБА_11 , підтримала думку прокурора.

4. Оцінки та мотиви суду

Дослідивши подане клопотання та додатки до нього, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

4.1. Судом установлено, що 21 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відносно ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із визначенням, як альтернативи, застави у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень та, в разі її внесення, встановлення останній обов`язків, передбаченх ч.5 ст.194 КПК. Строк дії ухвали, в частині покладення обов`язків, визначено до 19 квітня 2020 року.

Указана сума застави 21 лютого 2020 року була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд».

Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2020 року та 16червня 2020 року, було продовжено строк дії обов`язків ОСОБА_7 до 16серпня 2020 року.

4.2. Відповідно до положень ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі змістом ст.178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч.1 ст.178 КПК.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, за змістом ч.5 ст.182 КПК, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи до триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до змісту ч.7 ст.182 КПК, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент унести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

4.3. Щодо твердженнясторони захиступро необгрунтованістьпідозри ОСОБА_15 , колегія суддів зазначає, що направлення до суду обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні вже саме по собі є підтвердженням обгрунтованості підозри ОСОБА_7 на цій стадії судового провадження.

4.4. Щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК, колегія суддів вважає доцільним зазначити наступне.

4.4.1. Щодо доводів захисника про те, що обвинувачена ОСОБА_7 , у період дії покладених на неї обов`язків, жодного разу не вчиняла дій, направлених на переховування від органів слідства; з`являлася на всі виклики суду, детективів, прокурорів; не вчиняла будь-яких позапроцесуальних дій у даному кримінальному провадженні, то вказане свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченою ОСОБА_7 покладених на неї обов`язків, забезпечує її належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, та не є підставою для скасування запобіжного заходу та повернення застави.

4.4.2. Щодо існування інших ризиків, передбачених пунктами2 ,3, 4 ст.177 КПК, то колегія суддів вважає, що всі вказані обставини були враховані слідчим суддею при винесенні ухвал від 17 квітня 2020 року та 16 червня 2020 року, якими відносно ОСОБА_7 було продовжено строк дії обов`язків.

4.5. Щодо доводів захисника про те, що строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 закінчився, а також відсутні правові підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави, оскільки обвинувачена не порушувала покладених на неї обов`язків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.176КПК, застава віднесена до запобіжних заходів, які, в свою чергу, є складовою частиною заходів забезпечення кримінального провадження. Частинами1-3 ст.182КПК передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті183 КПК. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Частина7 ст.42 КПК визначає загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного. Зазначені обов`язки підозрюваного (окрім обов`язків, визначених в п.2 цієї частини) покладаються на нього згідно з процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного, незалежно від застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

У свою чергу ст.194КПК визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, ч.5 ст.194 КПК визначає умовами покладення таких додаткових обов`язків, по-перше, - обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, і, по-друге, - доведеність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному запобіжного заходу при наявності визначених в ч.5 ст.194КПК умов.

Частиною7 ст.194 КПК встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків згідно із ст.194 КПК.

Отже, вказана у ст.182 КПК мета забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків не пов`язана лише з тими обов`язками, які визначені у ст.194КПК і застосовуються додатково до запобіжного заходу, а охоплює більш широке їх поняття, яке поглинається ч.7 ст.42 КПК. Тому ототожнення захисником цих обов`язків із запобіжним заходом і твердження про те, що з закінченням їх дії втрачає чинність обраний запобіжний захід, суд вважає помилковим. Так само не відповідає дійсності твердження захисту про те, що застава забезпечує тільки обов`язки, покладені судом, адже ч.1 ст.182КПК використовує термінологію «з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків» і не уточнює, що вони повинні бути покладені саме судом.

Відповідно до ч.11 ст.182КПК, встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави.

Крім того, аналіз положень статей182,194,196,197,199,181,203 КПК в їх системному взаємозв`язку, дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч.5 ст.194цього Кодексу обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді), строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

В інформаційному листі № 9-3167/0/4-16 від 30.12.2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звертав увагу суддів, зокрема, на необмежений строк застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, таких як застава, особиста порука (п. 2).

Окремо, суд звертає увагу на зміст ч.8 ст.182 КПК, відповідно до якої, застава звертається у дохід держави у випадках:

1) невиконання обов`язків заставодавцем;

2) якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки;

3) якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки.

Таким чином, застава забезпечує добросовісну процесуальну поведінку та виконання обов`язків: 1) заставодавця; 2) підозрюваного, обвинуваченого в частині явки до суду (віднесено до обов`язків визначених ч.7 ст.42 КПК, тобто покладених на нього нормами КПК); 3) підозрюваного, обвинуваченого в частині виконання обов`язків, покладених на нього ухвалою суду при застосуванні запобіжного заходу (за їх наявності).

Окрім того, суд враховує, що заставодавець - ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд», звернувся з листом, який надійшов до канцелярії Вищого антикорупційного суду 08 вересня 2020 року (т.2, а.с.240-243), в якому зазначив, що підприємство знаходиться в скрутному матеріальному становищі та просив суд розглянути питання щодо повернення застави та повернути заставу у розмірі 609580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.

Відповідний лист суд розглядає як висловлення заставодавцем своєї позиції щодо підтримки заявленого клопотання, у частині повернення застави.

Суд також бере до уваги те, що заставодавець висловився про ненадання ним згоди на звернення застави у дохід держави у випадку визначеному ч.11 ст.182 КПК, відповідно до якого, застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Суд ураховує, що внесення за обвинувачену ОСОБА_7 застави було правом, а не обов`язком третьої особи - ТОВ «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд», а сам факт її внесення означає, що розмір застави не є надмірним для заставодавця.

Ураховуючи викладене, доводи захисника, у частині того, що застава втратила свою правову сутність у зв`язку зі спливом строків, на які на обвинувачену ОСОБА_7 було покладено обов`язки, визначені ст.194 КПК, судомвідхиляються.

4.6. Аналізуючи зміст клопотання адвоката ОСОБА_9 суд вказує на те, що воно не містить нових обставини, а також до нього не додано будь-яких додаткових доказів, у клопотанні відсутні обставини, які б свідчили про доцільність скасування запобіжного заходу та повернення застави, оскільки характер та обсяг висунутого ОСОБА_7 обвинувачення не зменшився, крім того, кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що ризики, встановленні слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу не зникли та продовжують існувати, а застосований до неї запобіжний захід у виді застави є достатнім та дієвим для досягнення мети кримінального провадження, та забезпечить належне виконання обвинуваченою ОСОБА_7 процесуальних обов`язків,

Таким чином, оскільки після внесення грошових коштів у якості застави за ОСОБА_7 , строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді застави відповідно дост.203 КПК Українидіє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме - ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, відповідно дост.182 КПК Україницей запобіжний захід не має граничного строку дії.

Отже, суд уважає, що підстави для скасування запобіжного заходу і повернення застави відсутні, та приходить до висновку про те, що клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 42, 110, 176-178, 181-183, 194, 196, 197, 199, 201, 314, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_7 та повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14лютого 2019 року за №52019000000000120 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3