ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 814/724/17

адміністративне провадження № К/9901/45991/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/724/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивниця на Толстого» до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування рішення від 09 грудня 2016 року № 1,

за касаційною скаргою Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду (суддя: В. В. Біоносенко) від 22 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. В. Джабурія, Н. В. Вербицька, К. В. Кравченко) від 22 лютого 2018 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пивниця на Толстого» (далі - ТОВ «Пивниця на Толстого», позивач, підприємство/товариство) звернулось до адміністративного суду до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС) про скасування Рішення про застосування фінансових санкцій № 1 від 09 грудня 2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 жовтня 2016 року під час перевірки за місцезнаходженням товариства було знайдено 3600 л пива, яке було зварено під час пробних варок в процесі передатестаційних робіт. Необхідність виготовлення цього пива було обумовлена тим, що товариства намагалось отримати ліцензію на виготовлення алкогольних напоїв (пива), а для цього спочатку необхідно сертифікувати свою продукцію, яку необхідно надати експертам.

Щодо такої великої кількості пива, знайденого під час перевірки, то це пояснюється тим, що було зварено 3 різних сорти 1200 л пива світлого, 1800 л пива пшеничного та 600 л пива темного. З врахуванням обсягів пивовареного обладнання фірми «Шульц-300». Технологічні особливості обладнання не дають можливість виготовити за одну варку пива менше ніж 300 л.

Також, позивач заперечив факт продажу пива у роздріб, пояснив, що за адресою: АДРЕСА_1, в одному приміщенні, але на різних поверхах знаходиться два суб`єкти господарювання ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Пивниця на Толстого». Пиво представники податкового органу придбали у ФОП ОСОБА_1 , яка має відповідну ліцензію на торгівлю алкоголем. Це було не пиво, виготовлене ТОВ «Пивниця на Толстого», а придбане у постачальників, що підтверджується первинними документами.

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Южноукраїнської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області № 1 від 09 грудня 2016 року.

4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 26 березня 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна Т. М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.) від 05 квітня 2018 року прийняти до розгляду касаційну скаргу Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області та відкрито по ній касаційне провадження. Встановлено позивачу строк у п`ятнадцять днів з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншому учаснику/іншим учасникам справи.

6. 02 травня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Заперечує проти доводів скаржника у повному обсязі.

7. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року № 2222/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

9. 04 березня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Миколаївській області, у якому останній просить замінити відповідача, а саме Южноукраїнську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області, на його правонаступника - Головне управління ДПС в Миколаївській області.

10. Ухвалою Верховного Суду прийнято до провадження адміністративну справу, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 березня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 придбала у ФОП ОСОБА_3 новий комплект пивоварні «Шульц-300».

12. 16 вересня 2016 року ОСОБА_1 створено нову юридичну особу ТОВ «Пивниця на Толстого». Основним видом діяльності новоствореного товариства є виробництво пива (Код КВЕД 11.05). Свою діяльність ТОВ «Пивниця на Толстого» здійснює за адресою: АДРЕСА_1 в одному приміщенні з баром «Пивниця на Толстого», які належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

13. 20 вересня 2016 року ТОВ «Пивниця на Толстого» уклало договір оренди обладнання з ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого взяло в оренду комплект пивоварні «Шульц-300».

14. 20 жовтня 2016 року ТОВ «Пивниця на Толстого» уклало договір з Державним підприємство «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на надання послуг з випробувань сільськогосподарської сировини або харчової продукції, а саме атестація виробництва продукції пиво в асортименті.

15. 24 жовтня 2016 року ТОВ «Пивниця на Толстого» укладено договір з вимірювальною лабораторією ТОВ ВТП «Дружба» щодо контролю основної зернової сировини та допоміжних матеріалів, пива в асортименті за органолептичними та фізико-хімічними показаними.

16. 21 жовтня 2016 року ДП «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» провів перевірку ТОВ «Пивниця на Толстого» та склав акт від 21 жовтня 2016 року про те, що позивач має всі умови для виробництва пива в асортименті стабільної якості у відповідності з вимогами діючої нормативної документації і його виробництво може бути атестоване в системі УкрСЕПРО. За результатами перевірки продукції пива в асортименті на міні-пивоварні ТОВ «Пивниця на Толстого» комісія вважає за необхідне видати підприємству атестат виробництва на термін дії 5 років.

17. 28 жовтня 2016 року уповноваженим Мінекономрозвитку України ДП «Миколаївстандартметрологія» виданий Атестат виробництва ТОВ «Пивниця на Толстого» про те, що стан виробництва пиво світле нефільтроване, пиво світле пшеничне нефільтроване, пиво темне нефільтроване виготовляється відповідно до ДСТУ 3888:2015 «Пиво. Загальні технічні умови», забезпечує стабільність органолептичних, фізико-хімічних показників та показників безпеки.

18. У період з 19 жовтня 2016 року по 28 жовтня 2016 року Головне управління ДФС у Миколаївській області провело фактичну перевірку ТОВ «Пивниця на Толстого», під час якої встановлено, що у циліндричне-конічних танках знаходиться 3600 л пива. Крім того, з метою встановлення факту реалізації незаконно виробленого пива, працівниками податкового органу придбано 0,33 л пива пшеничного. З усних пояснень офіціанту бару-ресторану, продане пиво виготовлено на нижньому поверсі, а саме в пивоварні, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

19. Директор ТОВ «Пивниця на Толстого» ОСОБА_1 факт виготовлення пива під час перевірки не заперечила, пояснила це необхідністю перед проходження сертифікації продукції.

20. 09 грудня 2017 року заступником начальника Первомайського відділення Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій № 1, яким до ТОВ «Пивниця на Толстого» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 85 000 гривень за виробництво алкогольних напоїв без ліцензії.

21. 02 грудня 2016 року Головне управління ДФС у Миколаївській області провело перевірку технологічних умов виробництва пива на відповідність вимогам законодавства, нормативної та технологічної документації ТОВ «Пивниця на Толстого», відповідно до якої визнано, що Товариство має всі технологічні умови виробництва алкогольних напоїв (пива) щодо забезпечення повного технологічного циклу виробництва, у відповідності з вимогами законодавства, нормативної та технологічної документації.

22. 19 грудня 2016 року Державною фіскальною службою України видано ТОВ «Пивниця на Толстого» ліцензію на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 19 грудня 2016 року до 19 грудня 2021 року місце провадження діяльності АДРЕСА_1.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ухвалення Головним управлінням ДФС у Миколаївській області рішення про застосування фінансових санкцій не у формі податкового повідомлення-рішення є протиправним та є безумовною підставою для його скасування.

24. При цьому, враховуючи, що з моменту набрання чинності Податкового кодексу України пройшло більше п`яти років, про існування цього питання відповідачу відомо, у тому числі, і з листа ВАСУ від 28 березня 2014 року № 375/11/14-14, але він досі не привів свою діяльність у відповідність до вимог статті 54, 58, 116 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій вважають, що зазначене неможливо кваліфікувати лише як дефект форми.

25. У той ще час, судами попередніх інстанцій встановлено, що факт виробництва ТОВ «Пивниця на Толстого» алкогольних напоїв без наявності ліцензії доведений, оскільки це підтверджується актом перевірки від 16 вересня 2016 року, власноручними поясненнями директора товариства ОСОБА_1, а також не заперечується представниками позивача під час судового засідання суду першої інстанції. Про те, що це було саме пиво, тобто алкогольний напій, також вказують протоколи випробувань ДП «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 16 грудня 2016 року. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що факт правопорушення з боку позивача є доведеним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

27. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що на час застосування відповідачем до позивача фінансових санкцій діяли два нормативно-правових акта (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Порядок № 790), які були чинними, мали статус спеціального законодавства, а значить і мали пріоритет застосування, та відповідно до статей 19 та 17 Конституції України, були обов`язковими до виконання позивачем.

28. У зв`язку з тим, що прийнято відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Порядку № 790 та воно відповідає складу правопорушення, скоєного позивачем, та розміру штрафної санкції, передбаченої Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», скаржник вважає, відсутні підстави вважати, що останній діяв не в межах своїх повноважень та не на підставі законодавства.

29. Також відповідач вказує, що навіть якщо і припустити, що відповідач мав застосовувати фінансові санкції в формі податкового повідомлення-рішення, то, вважає, це не є підставою для скасування рішення з одних лише формальних міркувань невідповідності форми. Факт порушення позивачем законодавства є доведеним та відповідно до рішень судів не спростований жодним доказом чи аргументом. Розмір застосованої фінансової санкції повністю узгоджується зі статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який є єдиним нормативно-правовим актом, що визначає вид та розмір вказаної відповідальності. Невідповідність акта лише формальним ознакам не нівелює факту порушення позивачем законодавства та, вважає, не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

32. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон 481/95-ВР).

34. Відповідно до статті 17 Закону 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85000 гривень;

35. Частиною четвертою статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону, якими є органи доходів і зборів та/або орган, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та інші органи виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

36. Суд касаційної інстанції зазначає про помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій про те, що складання контролюючим органом рішення про застосування до суб`єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону №481/95-ВР не у формі податкового повідомлення-рішення, як того вимагає Податковий кодекс України, є достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним.

37. Системний аналіз положень підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України свідчить, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган. Поняття грошового зобов`язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи, в тому числі і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

38. Враховуючи наведене, у випадку порушенням суб`єктом господарювання вимог Закону № 481/95-ВР, контролюючий орган повинен складати та надсилати (вручати) такому суб`єкту господарювання податкове повідомлення-рішення за штрафними (фінансовими) санкціями. Водночас складання контролюючим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не за формою податкового повідомлення-рішення не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови якщо суб`єкт господарювання вчинив порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

39. Рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. У цьому випадку перевага надається змісту документу порівняно з його зовнішньою формою.

40. Визначальною ознакою для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої Законом № 481/95-ВР, є встановлення фактів виробництва алкогольних напоїв без ліцензії, який доведений, оскільки це підтверджується актом перевірки від 16 вересня 2016 року, власноручними поясненнями директора товариства ОСОБА_1, а також не заперечується представниками позивача під час судового засідання суду першої інстанції.

41. Відтак, встановивши факт виробництва алкогольних напоїв без ліцензії, суд касаційної інстанції дійшов висновку про законність притягнення позивач до відповідальності за порушення вимог Закону № 481/95-ВР, а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, встановлені статтею 17 Закону № 481/95-ВР у розмірі 85000 грн.

42. Зважаючи на правове регулювання правовідносин та встановлені судами обставини, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно, при прийнятті оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень. Таким чином, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

43. З вказаного слідує, що доводи та вимоги касаційної скарги є обґрунтованими.

44. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

45. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина перша та третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

46. З огляду на зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень, а тому касаційна скарга податкового органу підлягає задоволенню.

47. Разом з тим, розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідача - Южноукраїнську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області, її правонаступником - Головним управлінням ДПС в Миколаївській області.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - Южноукраїнську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області, її правонаступником - Головним управлінням ДПС в Миколаївській області.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 814/724/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов