У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12016150050002376,

Учасники судового провадження:

заявник ОСОБА_6

адвокат - ОСОБА_5

встановив :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, а матеріли провадження направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12016150050002376 .

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Апелянт стверджує, що рішення суду є необґрунтованим, та винесене з порушенням норм процесуального права та Конституції України.

Вважає безпідставним висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_6 не є потерпілою у даному кримінальному проваджені.

Звертає увагу, що ОСОБА_6 рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 січня 2021 року визнано членом сім`ї ОСОБА_7 , а тому вона є потерпілою у даному кримінальному проваджені.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Заявник ОСОБА_6 звернулася до суду зі скаргою, в обґрунтування якої вказала, що слідчим незаконно було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150050002376 від 14.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, розслідування проведено не всебічно, не повно та не об`єктивно. Також заявник зазначила, що слідчий відмовився видати їй копію постанови про закриття кримінального провадження через те, що вона не є стороною у даному кримінальному провадженні. Просила скасувати постанову слідчого СВ ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 28 серпня 2021 року.

Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя вказала, що ОСОБА_6 не була визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, та не є представником потерпілого, чи іншою особою, визначеною п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, а тому вона не має права оскаржувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження. За такого у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 28.08.2021 року відмовив.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.

Так,з матеріалівкримінального провадженнявбачається,що в проваджені СВ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріли кримінального провадження № 12016150050002376 від 14.09.2016 року, за фактом заволодіння квартирою ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Постановою слідчого СВ ВП № 3 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 від 28.08.2021 року вказане кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину.

Не погоджуючись з даним рішенням слідчого ОСОБА_6 звернулася до суду зі скаргою, в обґрунтування якої вказала, що слідчим незаконно було закрито вказане кримінальне провадження. Також заявник зазначила, що слідчий відмовився видати їй копію постанови про закриття кримінального провадження через те, що вона не є стороною у даному кримінальному провадженні. Просила скасувати постанову слідчого СВ ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 28 серпня 2021 року.

Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя вказала, що ОСОБА_6 не була визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, та не є представником потерпілого, чи іншою особою, визначеною п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, а тому вона не має права оскаржувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Проте з таким рішенням слідчого судді не можна погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.55 КПК України права та обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим після початку кримінального правопорушення подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч.5 ст.55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Так, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.07.2021 року ( провадження № 1-кс/488/307/21) було зобов`язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_6 від 20.07.2020 року про визнання потерпілою. Проте, слідчим в порушення вимог ст. 220 КПК України вказане клопотання ОСОБА_6 належним чином не розглянуто. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчий СВ ВП № 3 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 листом від 20.07.2021 року повідомив ОСОБА_6 про відмову у визнанні потерпілою у вказаному кримінальному проваджені. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Як встановлено апеляційним судом, постанови про відмову у визнанні ОСОБА_6 потерпілою у цьому кримінальному провадженні не виносилось, таке процесуальне рішення не приймалось, а лише направлено ОСОБА_6 листа з повідомленням, про те, що вона не може бути залучена в якості потерпілої, оскільки потерпілим у вказаному кримінальному проваджені є ОСОБА_7 , який помер, та відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність. Крім того, слідчим залишено поза увагою, що за час життя ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_6 22.03.2019 року склав заповіт, наразі приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_9 відкрито спадкову справу, в якій ОСОБА_6 є спадкоємицею ОСОБА_7 .

За таких обставин колегія суддів вважає, що з моменту подання ОСОБА_6 заяви про залучення її потерпілою і відсутності відповідної вмотивованої постанови про відмову у визнанні її такою, остання має статус потерпілої у цьому кримінальному провадженні, і може звертатись із клопотаннями за процедурою, визначеною ст. 220 КПК України. Тому в даному випадку слід керуватися приписами ч. 1 ст. 220 КПК України, відповідно до якої клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

А тому, є помилковим висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_6 не була визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, та не є представником потерпілого, чи іншою особою, визначеною п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, а тому вона не має права оскаржувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.

Зазначені обставини не були враховані слідчим суддею при ухваленні судового рішення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, так як перешкоджали прийняти законне та обґрунтоване рішення за скаргою ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.409 КПК України, тому є підставою для скасування судового рішення.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Так, згідно з вимогами ч.2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.

З огляду на сутність та підсумковий характер рішення про закриття кримінального провадження в загальній динаміці кримінального процесу, особливе значення набуває забезпечення його своєчасності, законності та обґрунтованості. Адже передчасне прийняття такого рішення стороною обвинувачення не відповідає вимозі проведення ефективного розслідування та завданню поновлення прав особи, що постраждала від злочину. Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що ст. 3 КЗПЛ вимагає від органів влади проведення ефективного офіційного розслідування, а неодноразове закриття кримінального провадження і його поновлення стосовно заявника слід розглядати як неефективність розслідування та затягування провадження справи (рішення у справі «Никоненко О. проти України», «Сорокоходов Д. проти України»). Згідно з мінімальними критеріями ефективності, які ЄСПЛ визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю («Мута проти України»). Ретельність розслідування означає, що органи влади завжди повинні намагатися добросовісно з`ясувати, що трапилося й не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Під час досудового слідства національні органи влади не повинні приймати безпідставні рішення про закриття справи або зупинення досудового слідства, оскільки це може призвести, в тому числі, до закінчення строку давності, без вжиття необхідних заходів та зробити неможливим подальше провадження.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що слідчим при закритті кримінального провадження вказаних вище вимог у повному обсязі дотримано не було.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий зазначає, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виникли цивільно-правові відносини, які мають бути вирішені виключно у порядку цивільного судочинства та ознак кримінального правопорушення не містять, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході проведення досудового розслідування слідчим, не прийнято рішення з приводу усіх викладених у заяві ОСОБА_7 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, не проаналізовано сукупність доказів, які були отримані під час проведення досудового розслідування та не надано їм правильної юридичної оцінки. За такого, слідчий прийшов до невірного та передчасного висновку, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виникли цивільно-правові відносини.

Усунути вказані істотні порушення можливо лише шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження та належного виконання слідчим вимог кримінального процесуального закону щодо проведення повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин провадження.

Варто зауважити, що вимоги ст. 219, 284 КПК України обумовлені необхідністю додержання під час досудового розслідування розумних строків проведення процесуальних дій, а не з метою надання органу досудового розслідування можливості формального закриття кримінальних проваджень та зняття з держави обов`язку розслідувати злочини.

Орган досудового розслідування впродовж строків, визначених ст. 219 КПК України, зобов`язаний забезпечити ефективне досудове розслідування.

Відтак, апеляційний суд вважає, що закриття даного провадження фактично внаслідок неналежного виконання органом досудового розслідування своїх обов`язків порушує права заявника, а зазначені недоліки залишились поза увагою слідчого судді при розгляді скарги ОСОБА_6 .

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даному випадку дії органу досудового розслідування суперечать загальним засадам та завданням кримінального провадження, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою постанову слідчого про закриття кримінального провадження слід скасувати, з направленням матеріалів кримінального провадження органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись ст. 303, 376, 405, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12016150050002376 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ВП № 3 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 від 28.08.2021 року про закриття кримінального провадження №12016150050002376 задовольнити.

Постанову слідчого СВ ВП № 3 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 від 28.08.2021 року про закриття кримінального провадження №12016150050002376 від 14.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.15 ч. 4 ст.190 КК України скасувати.

Матеріали кримінального провадження №12016150050002376 від 14.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.15 ч. 4 ст.190 КК України направити прокурору для проведення досудового розслідування.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді