Справа № 369/12239/20

Провадження №1-кп/369/1805/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарці: ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, проживаючого та заресєтрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , упродовж 2012-2019 років, (більш точної дати та часу судом не встановлено) перебуваючи у м. Боярка, Київської області, усвідомлюючи покладені на нього обов`язки із сплати податків та зборів згідно Конституції України, та Податкового Кодексу України, здійснював підприємницьку діяльність без належного декларування, шляхом систематичного продажу нерухомого майна, а саме продажу житлових будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; №143/8; №143/5; №143/2; №143/3; №143/4 ; №143/6; №143/7; №143/10; №143/12; №107/1; №107/2; №107/3; №107Б/4; №107Б/3; №107Б/2; №107А/5; №107А/4; №107А/3; №107А/1;№107Б/1; вул. Гоголя № 53/25-2; № 53/25-11; № 53/25-12; № 53/25-3; № 53/25-4; АДРЕСА_3 ; №82/11; №82/10; №82/6; №82/8; №82/7; №82/5; №82/2; №82/1; №82/3; №82/4; АДРЕСА_4 ; №39/9; №39/6; №39/5; №39/4; №39/3; №39/10; №39/8; №39/1; №39/7; №39/11; №39/12; земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ; №95Б/3; №95Б/2; №143/9; №143/1; №143/2; №143/5; №143/3; №143/4; №143/6; №143/7; №143/10; №143/12; №107/1; №107/2; №107/3; №107Б/4; №107Б/3; №107Б/2; №107А/5; №107А/4; №107А/3; №107А/1; №107Б/1; вул. Гоголя № 53/25-2; № 53/25-11; № 53/25-12; № 53/25-3; № 53/25-4; АДРЕСА_3 ; №82/11; №82/10; №82/6; №82/8; №82/7; №82/5; №82/2; №82/1; №82/3; №82/4; АДРЕСА_4 ; №39/9; №39/6; №39/5; №39/4; №39/3; №39/10; №39/8; №39/1; №39/7; №39/11; №39/12;квартир, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ; №95Б/3; №95Б/2; та АДРЕСА_7 ; №2; №3; №4, на загальну суму 12 648 194 грн.

Крім того, ОСОБА_4 упродовж 2019 року (більш точної дати та часу судом не встановлено) перебуваючи у м. Боярка, Київської області, усвідомлюючи покладені на нього обов`язки із сплати податків та зборів згідно Конституції України, та Податкового Кодексу України, здійснював підприємницьку діяльність без належного декларування, шляхом систематичного отримання доходу за обслуговування нерухомого майна - житлових будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_8 ; №107А; №107Б; №95Б, №143; АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 та АДРЕСА_12 ; на загальну суму 3 250 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 упродовж 2012-2019 років, отримав дохід як фізична особа від фактично здійснюваної підприємницької діяльності без належного її декларування, на загальну суму 15 898 194 грн.

ОСОБА_4 з метою приховання здійснення ним вищевказаної підприємницької діяльності, будучи фізичною особою-підприємцем, не включив до переліку КВЕД (кваліфікація видів економічної діяльності) вид діяльності 68 підклас 68.10 «купівля та продаж власного нерухомого майна», проте фактично здійснював комплекс дій спрямованих на таку діяльність, зокрема підшукував земельні ділянки, здійснював проведення землеустрою у державних органах, отримував необхідні дозвільні документи на проведення будівництва житлових будинків, облаштовував прибудинкову територію, підводив комунікації, отримував документи на права приватної власності на нерухоме майно.

Відповідно до приписів статті 42 Конституції України, кожний громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право закріплено також у статті 50 Цивільного кодексу України. При цьому, визначено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановленим законом.

Так, відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та /або реалізації товарів виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 2 ст. З Господарського кодексу України - господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємство, а суб`єкти підприємства - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємство здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залученням матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; вільного розпорядження прибутком, що залишається після сплати зборів та інших платежів, передбачених законом.

Відповідно до п.п. 3.9.1 пункту 3.9 Розділу III «Класифікації організаційно-правових форм господарювання», затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97 визначено, що підприємцем є фізична особа, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, що здійснює підприємницьку діяльність.

Разом з тим, кожний громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено і в статті 50 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435- IV, із змінами та доповненнями. При цьому зазначається, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. .

Згідно п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України - об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 177.1 ст. 177 ПКУ №2755: «Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу», тобто 15 відсотків, 17 відсотків.

Згідно п. 167.1 ст. 167: «...Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року...» ( в редакції від 19.12.2013 року).

Згідно п. 167.1 ст. 167: «Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород...»( в редакції від 28.12.2014 року).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування ( в редакції від 28.12.2014 року).

Згідно п. 167.1 ст. 167: «Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород...»(в редакції від 24.12.2015 року).

Крім того, з 2015 року згідно ст.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп.1.2. п. 16'1 підрозділу 10 розділу XX, Податкового кодексу України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи визначенні ст.163 Податкового кодексу України.

Також, відповідно до пп.1.3. п. 16"1 підрозділу 10 розділу XX, Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5відсотки від об`єкту оподаткування та пп.1.5. п. 16'1 підрозділу 10 розділу XX, Податкового кодексу України відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи визначені ст.171 Податкового кодексу України.

Внаслідок здійснення реалізації нерухомого майна в межах підприємницької діяльності фізична особа платник податку ОСОБА_4 , у відповідності доп. 177.1 ст. 177, п. 167.1 ст. 167, пп.1.2, пп.1.4 та пп.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу XX, Податкового кодексу України, за період 2012-2019 років повинен був задекларувати та сплатити податків та зборів з доходу від операцій з реалізації нерухомого майна, на загальну суму - 2 900 054,54 грн., а саме: податку на доходи фізичних осіб у розмірі - 2 782 941,63 грн. та військового збору у розмірі - 117 112,91 грн.

ОСОБА_4 , умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у період з 2012 по 2019 роки, а саме:

- 2012 рік ПДФО - сума 255 178,80 грн., що становить 476 н.м.д.г.;

- 2013 рік ПДФО - сума 408 086,20 грн., що становить 712 н.м.д.г.;

- 2014 рік ПДФО - сума 703 897,19 грн., що становить 1156 н.м.д.г.;

- 2015 рік ПДФО - сума 170 017,80 грн. та військовий збір - сума ІЗ 299,44 грн. загальна сума несплачених податків та зборів - 183 317,24 грн., що становить ЗОЇ н.м.д.г. ;

- 2016 рік ПДФО - сума 134 711,64 грн. та військовий збір - сума 11 225,97 грн. загальна сума несплачених податків та зборів - 145 937,61 грн., що становить 212 н.м.д.г.;

- 2017 рік ПДФО - сума 158 166,00 грн. та військовий збір - сума 13 180,50 грн. загальна сума несплачених податків та зборів - 171 346,5 грн., що становить 214 н.м.д.г.,

- 2018 рік ПДФО - сума 316 224,00 грн. та військовий збір - сума 26 352,00 грн. загальна сума несплачених податків та зборів - 342 576,00 грн., що становить 388 н.м.д.г.;

- 2019 рік ПДФО - сума 636 660,00 грн та військовий збір - сума 53 055,00 грн. загальна сума несплачених податків та зборів - 689 715 грн., що становить 718 н.м.д.г.

Таким чином загальна сума несплачених податків і зборів становить 2 900 054,54 грн., (4177 н.м.д.г.), що призвело до фактичного ненадходження кошті до державного бюджету у значних розмірах, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1-18/09/2020-сее від 18.09.2020 року

Відповідно до примітки ст. 212 КК України, під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, отже значним розміром коштів, за несплату станом на 2019 рік передбачена кримінальна відповідальність за ч.І ст.212 КК України являється 2 881 500 грн.

Отже, ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне ухилення від сплати податків та зборів, шляхом мінімізації податків та зборів та приховання від контролюючих органів здійснення підприємницької діяльності, яка відобразилась у здійсненні самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності з продажу нерухомого майна та надання послуг з обслуговування житлових будинків, умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб у період з 2012-2019 років на суму - 2 782 941,63 грн. та військового збору у період з 2015-2019 років на суму 117 112,91 грн., загальна сума ухилення від сплати податків та зборів у період з 2012-2019 складає 2 900 054,54 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах.

Прокурор просив закрити провадження в зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків у кримінальному провадженні.

Обвинувачений підтримав думку прокурора.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинених особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Відповідно до ч. 4 ст. 212 КК України, особа яка вчинила діяння, передбачені частиною першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов`язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Вивчивши клопотання, вислухавши думку учасників процесу, які підтримали клопотання, враховуючи, що кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_4 є кримінальним проступком, обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, повністю відшкодував завдані державі збитки та штрафні санкції, не заперечує щодо звільнення від кримінальної відповідальності з зазначених підстав, тому суд вважає за можливе закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 та звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків у кримінальному провадженні на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 284 , 286, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України звільнити, у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків у кримінальному провадженні, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

СУДДЯ ОСОБА_1