ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28721/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АП КОМЕРС»до1) Головного управління Державної податкової служби у місті Києві 2) Державної податкової служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АП КОМЕРС» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АП КОМЕРС») з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача від 28.01.2021 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ДПС у місті Києві), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-2, ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 09.09.2020 №1917087/3971224 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №308 від 11.09.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 09.09.2020 №1917089/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №307 від 11.09.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 09.09.2020 №1917090/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №309 від 11.09.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 09.09.2020 №1917091/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №310 від 11.09.2019;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №308 від 11.09.2019, №307 від 11.09.2019, №309 від 11.09.2019, №310 від 11.09.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість спірних рішень про відмову у реєстрації розрахунків коригування, оскільки, на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації, позивачем було надано пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених господарських операцій, проте, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації РК контролюючим органом не обґрунтовано чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/28721/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Крім того, вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

15 січня 2021 року (вх.№ 03-14/4734/21) через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено, що наданими документами неможливо підтвердити реальність здійснення операції, оскільки неможливо встановити реальність проведених розрахунків між покупцем та продавцем, що ставить під сумнів операцію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АП КОМЕРС» про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача в адміністративній справі №640/28721/20, залучено в якості співвідповідача по справі - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року для повного та всебічного встановлення обставин справи, призначено розгляд адміністративної справи №640/28721/20 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача Онисько М.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити їх з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 Федорчук А.О. в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у позовній заяві.

Протокольною ухвалою суду від 30.09.2021 оголошено про продовження розгляду справи без виклику сторін.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

За таких обставин суд завершує розгляду справи по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АП КОМЕРС» перебуває на обліку у ГУ ДПС у Вінницькій області з 26.03.2015.

Видами господарської діяльності TOB «АП КОМЕРС», зокрема, є:

Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (основний);

Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазин, Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

У ході провадження належної господарської діяльності товариства та з метою отримання доходу, між TOB «АП КОМЕРС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колорит Агро» (код ЄДРПОУ 34700975) було укладено Договір поставки АПК/2019-13 від 19.02.2019 згідно з умовами якого Підприємство як постачальник зобов`язало постачати на користь TOB «Колорит Агро» як Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, необхідну для вирощування сільськогосподарської продукції. Конкретні номенклатури, ціна, умови поставки тощо визначаються Сторонами у специфікаціях (п. 1.2 Договору).

На виконання зазначеного договору, згідно Специфікації №62 від 19.02.2019 р., Специфікації № 77 від 26.02.2019 р., Специфікації №107 від 27.02.2019 р., Специфікації №87 від 28.02.2019 р. у лютому 2019 підприємством було поставлено покупцю всього 1840 посівних одиниці (п/о) насіння для сівби.

Постачання товару підтверджено видатковими накладними №98 від 19.02.2019, №170 від 26.02.2019, №179 від 27.02.2019, №153 від 28.02.2019 та ТТН на перевезення товару №38 від 19.02.2019, №49 від 25.02.2019, №52 від 25.02.2019, №63 від 27.02.2019.

Якість насіння підтверджено Сертифікатами, що засвідчують якісні характеристики насіння №613/7 від 19.02.2019, №634/11 від 28.02.2019, №008699 від 29.10.2018, №017193 від 14.12.2018.

Оплата за поставлене насіння була отримана в березні, що підтверджується банківськими виписками за 01.03.2019, 05.03.2019, 15.03.2019, 29.03.2019.

На зазначену поставку позивачем, відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, були складені:

- податкова накладна № 3 від 19.02.2019, відповідно до якої було визначено суму ПДВ в розмірі 780 656,41 грн.;

- податкова накладна № 74 від 26.02.2019, відповідно до якої було визначено суму ПДВ в розмірі 476 592,77 грн.;

- податкова накладна № 108 від 27.02.2019, відповідно до якої було визначено суму ПДВ в розмірі 131 782,90 грн.;

- податкова накладна № 91 від 28.02.2019, відповідно до якої було визначено суму ПДВ в розмірі 84 215,08 грн..

Вказані податкові накладні були направлені позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно квитанцій: №9045594036 від 28.02.2019, №9045580595 від 26.02.2019, №9045581438 від 27.02.2019, №9045591900 від 19.02.2019, .

У вересні 2019 року, по закінченню агрономічного року підприємством було надано покупцю знижку на зазначене насіння, що оформлено Розрахунком знижки від 11.09.2019 №ФАРК00038. Сума знижки була повернута грошовими коштами на рахунок покупця згідно платіжного доручення від 20.09.2019 №7532898, що підтверджується банківською випискою за 20.09.2019.

Враховуючи коригування вартісних показників за рахунок отриманої знижки, у відповідності до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України , позивач сформував та направив на реєстрацію розрахунок коригування № 307 від 11.09.2019 до податкової накладної № 3 від 19.02.2019, розрахунок коригування № 308 від 11.09.2019 до податкової накладної № 74 від 26.02.2019, розрахунок коригування № 309 від 11.09.2019 до податкової накладної № 108 від 27.02.2019, розрахунок коригування № 310 від 11.09.2019 до податкової накладної № 91 від 28.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно Квитанцій від 24.09.2019, реєстраційний номер документу №9219292237, № 9219291717, № 9219261945, №9219290334 розрахунок коригування №307, № 308, №309, №310 прийнято, а реєстрацію - зупинено з підстави: «сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 1005, 1206, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару, що відповідає вимогам пп.2.5 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операції», запропоновано надати пояснення.

На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем було направлено на адресу Головного управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі повідомлення № 1 від 07 вересня 2020 року щодо надання пояснень та подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по розрахункам коригування з поясненнями та документами, які підтверджують інформацію, зазначену у відповідних розрахунках коригування №307, № 308, №309, №310 від 11.09.2019.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення від 09.09.2020 №1917087/3971224 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №308 від 11.09.2019; №1917089/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №307 від 11.09.2019; №1917090/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №309 від 11.09.2019; №1917091/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №310 від 11.09.2019 з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Вважаючи вказані рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

У розумінні підпунктів 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно із п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку № 1246).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок зупинення реєстрації 117), який діяв на момент зупинення реєстрації розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 5-7 Порядку зупинення реєстрації 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п. 10 Порядку зупинення реєстрації 117, Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку зупинення реєстрації 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації 117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.15 Порядку зупинення реєстрації 117, Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно п. 16 Порядку зупинення реєстрації 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із п. 18-21 Порядку зупинення реєстрації 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

В подальшому, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, що набула чинності з 01.02.2020 (далі по тексту - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Водночас, в квитанції про зупинення реєстрації поданого розрахунку коригування до податкової накладної вказано, що реєстрація зупинена з підстав відповідності вимогам пп.2.5 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операції».

На час подання на реєстрацію спірного розрахунку коригування, окремими положеннями Порядку № 117 не було визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку, зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Критерії ризиковості платника податку та здійснення операцій були визначені листами Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, від 07.08.2019 року за №1962/99-99-29-01-01-18, які розміщені на веб-порталі ДФС України.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акту індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у періоді, що аналізується, визначалися листами ДФС від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, від 07.08.2019 року за №1962/99-99-29-01-01-18.

Суд враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Натомість, як встановлено судом, позивачем, як платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

З наведених обставин судом встановлена безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції про зупинення реєстрації РК вказано критерії ризиковості, визначений виключно листами/листом ДФС, проте, без зазначення конкретних обставин, які слугували причиною прийняття таких рішень.

Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, як підставу застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку як про безпідставність зупинення реєстрації розрахунку коригування позивача, так і про протиправність рішення податкового органу якими відмовлено у його реєстрації.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Поряд з цим, суд зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Як зазначалось вище, в силу приписів п.11 Порядку № 1165 критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку.

Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п.4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Між тим, виходячи із власного розуміння обсягу необхідних документів, позивач у даному випадку направив пояснення та документи, які у повній мірі дають уяву та розуміння характеру та обсягу операцій, які, як вбачається з матеріалів справи, - не досліджували та не оцінювались відповідачами, про свідчить не тільки відсутність їх аналізу у квитанції та оскаржуваному рішенні, але й - під час розгляду справи.

Як вже зазначалося, у спірному рішенні також не деталізовано - які саме документи позивач мав надати разом з поясненнями та які не надано.

Також, під час розгляду справи жоден з відповідачів не навів зауважень щодо юридичної значимості та повноти вказаних документів, у т.ч первинних, як і не спростували обставин, заявлених у первинних документах, як під час розгляду справи, так і в оскаржуваних рішеннях не зазначено - у чому полягають порушення з боку позивача.

Відповідачі так і не навели жодних конкретних обставин (в контексті характеру операції), які б виправдовували зупинення реєстрації РК та відмову у його реєстрації, підтверджували б обґрунтованість сумнівів, які зумовили зупинення реєстрації такої реєстрації, як і не довели недоліків документів, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації розрахунку коригування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та безпідставними, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №308 від 11.09.2019, №307 від 11.09.2019, №309 від 11.09.2019, №310 від 11.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі по тексту - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Проте, встановлена протиправність рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних сама по собі не свідчить про наявність законних підстав для зобов`язання відповідача зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №308 від 11.09.2019, №307 від 11.09.2019, №309 від 11.09.2019, №310 від 11.09.2019, складені ТОВ «АП КОМЕРС», так як такій реєстрації має передувати проведення належної перевірки наданих первинних документів, що не входять до предмету судового дослідження в межах розгляду даної справи.

За наведених обставин позовні вимоги в частині зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №308 від 11.09.2019, №307 від 11.09.2019, №309 від 11.09.2019, №310 від 11.09.2019 задоволенню не підлягають.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень при задоволенні позову.

Згідно частини третьої зазначеної статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач - ТОВ «АП КОМЕРС» не є суб`єктом владних повноважень, звертаючись до суду сплатило 8 408,00 грн. судового збору згідно платіжного доручення №1179 від 10 листопада 2020 року, суд, задовольняючи позовні вимоги частково, відшкодовує судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у сумі 4 204,00 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АП КОМЕРС» (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27-т, літера А, код ЄДРПОУ 39712241) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.09.2020 №1917087/3971224 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №308 від 11.09.2019.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.09.2020 №1917089/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №307 від 11.09.2019.

4. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.09.2020 №1917090/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №309 від 11.09.2019.

5. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.09.2020 №1917091/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №310 від 11.09.2019.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АП КОМЕРС» (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27-т, літера А, код ЄДРПОУ 39712241) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривені 00 коп.).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов