open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 р. Справа№200/8414/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" до Краматорського міського голови Гончаренко Олександра Васильовича, Краматорської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення від 17.12.2020 року за № 2/VIII-17, визнання протиправним та скасування довіреності

В С Т А Н О В И В:

07.07.2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Варта" (код ЄДРПОУ: 25107377, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 79-В) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Краматорського міського голови Гончаренко О.В. (місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, пл.Миру, 2), Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ: 24812116, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, пл.Миру, 2), у якій просив:

- визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт з моменту його прийняття - рішення Краматорської міської ради від 17.12.2020 року за № 2/VIII-17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.04.2020 року за № 68/VII-177 "Про затвердження переліку посадових осіб, які беруть участь у судових справах та діють в судах України від імені Краматорської міської ради без окремого доручення керівника" щодо передачі повноважень Краматорського міського голови, зазначених ст.ст. 12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стороннім особам;

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - довіреність, надану особі ОСОБА_1 Краматорським міською головою Гончаренко О.В. на виконання його повноважень, зазначених в статтях 12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В обґрунтування позову навів, що товариство є відповідачем по справі про стягнення 1 818 003, 36 грн., яка розглядається Господарським судом Донецької області за позовом Краматорської міської ради (надалі - Рада). Відповідна позовна заява підписана ОСОБА_1, яка діє від імені Ради як представник на підставі довіреності від 24.02.2021 та рішення Ради від 17.12.2020 про затвердження переліку посадових осіб, які беруть участь у судових справах без окремого доручення керівника.

Позивач вважає, що представляти Раду у відносинах з підприємствами, у тому числі у судах, може виключно особа, що має представницький мандат - міський голова. З посиланням на Конституцію України, статті 12, 14 Закону України "Про місцеве самоврядування" позивач стверджує, що повноваження міського голови не можуть бути передані за довіреністю іншій особі. Так само Рада не має повноважень з передачі прав міського голови іншим особам, оскільки міський голова не вважається керівником ради. На інформаційний запит керівника позивача Радою не було надано "розпорядчих актів засновників, власників юридичної особи з назвою "Краматорська міська рада"" щодо внесення до ЄДР відомостей про осіб, що вчиняють дії від імені Ради в порядку самопредставництва.

Таким чином позивач вважає протиправним надання ОСОБА_1 повноважень з представництва Ради у господарських судах, у зв`язку з чим просить визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт, яким на його думку є рішення Ради від 17.12.2020 №2/VIІI-17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.04.2020 року №68/VII-177 "Про затвердження переліку посадових осіб, які беруть участь у судових справах та діють в судах України від імені Краматорської міської ради без окремого доручення керівника". Крім того, просить визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - довіреність, надану ОСОБА_1 . Краматорським міським головою Гончаренко О.В. на виконання його повноважень, зазначених у статтях 12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою від 12.07.2021 позовну заяву було залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків. 23.07.2021 позивач на виконання цієї ухвали надав виправлений адміністративний позов та додаткові документи.

Ухвалою від 26.07.2021 провадження у справі було відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач -2 у відзиві від 12.08.2021 №10-23/191 проти задоволення позовних вимог заперечував. З посиланням на ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представник відповідача вказав, що повноваження міського голови щодо представництва територіальної громади, ради та її виконавчого комітету у відносинах з державними органами не є його виключною компетенцією. При їх здійсненні голова є підзвітним, підконтрольним та відповідальним перед територіальною громадою, місцевою радою. У свою чергу, рада відповідно до ст. 59 того самого Закону в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Також, з посиланням на положення Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування представник відповідача-2 наполягає на праві органів місцевого самоврядування приймати нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії, обов`язкові до виконання на відповідній території. Спірне рішення відповідача-2 опубліковане на його сайті, не скасовано, а тому носить обов`язковий характер.

Крім того зазначає, що представництво юридичних осіб у суді здійснюється представниками, які можуть діяти на підставі виданої за підписом керівника довіреності, засвідченим печаткою такої особи. Відтак представництво відповідача-2 у господарському суді здійснювалося у відповідності до вимог закону.

Вважає, що позивач, як юридична особа приватного права, не здійснює представництва територіальної громади, не може здійснювати контроль за органами місцевого самоврядування. Тож його права та охоронювані законом інтереси не порушуються спірними рішеннями.

30.08.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зауважує на відсутність необхідних повноважень у особи, що підписала відзив на позовну заяву. Також зазначає, що рішенням про призначення власних представників відповідач-2 позбавив засновника та працівників позивача, як виборців, вирішувати питання про володіння та розпорядження комунальною власністю громади. Зокрема, права позивача безкоштовно користуватися земельною ділянкою, яке було надано йому на загальних зборах територіальної громади міста Краматорська 27.09.2015.

Наполягає на неможливості делегування представницьких функцій органів місцевого самоврядування особам, що не були обрані, в обґрунтування чого наводить положення Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Конституційного Суду України. На думку позивача Краматорського міського голову було фактично відсторонено від повноважень внаслідок передачі їх спірним рішенням іншим особам. Враховуючи, що це рішення прийняте радою з ініціативи міського голови, він тим самим склав власні повноваження, а тому має бути звільнений з посади з переданням його функцій секретареві місцевої ради. Звертає увагу суду на те, що міський голова не вважається керівником міської ради, оскільки не є депутатом цієї ради.

Додатково зазначає, що спірні акти порушують права ОСОБА_2 , який є засновником ТОВ "Варта", та одночасно людиною, виборцем.

Ухвалою від 31.08.2021 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі відмовлено.

Відповідач-1 правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суддя Бєломєстнов О.Ю. в період часу з 30.07.2021 по 28.08.2021, з 01.09.2021 по 03.09.2021, з 21.09.2021 до 03.10.2021 та з 06.10.2021 до 08.10.2021 з різних підстав перебував у різних видах відпусток та відрядженні. З урахуванням цього справу з об`єктивних причин розглянуто у розумний строк після виходу судді на роботу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Протягом визначеного ст.258 КАС України шестидесятиденного строку суд з наведених вище підстав не мав можливості розглянути наявний спір. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте, можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент, слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважало за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» правосуддя не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.

Беручи до уваги неможливість продовження строків розгляду у справах, які вирішуються в порядку спрощеного провадження, розгляд справи здійснюється поза межами визначеного, оскільки більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і дасть можливість всебічно, повно та об`єктивно розглянути усі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене суд не приймає до уваги посилання позивача у заяві від 13.10.2021 на неможливість ухвалення судом законного рішення у справі.

Дослідивши зібрані у справі докази, ознайомившись зі змістом заяв сторін по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Варта" є юридичною особою, ідентифікаційний код 25107377, місцезнаходження - 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 79 В.

Відповідач-1 - Гончаренко Олександр Васильович є Краматорським міським головою, суб`єктом владних повноважень - посадовою особою територіальної громади міста Краматорська.

Відповідач - 2 Краматорська міська рада є суб`єктом владних повноважень - органом місцевого самоврядування та одночасно юридичною особою, ідентифікаційний код 24812116, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 19-20).

Судом встановлено, що відповідачем-2 17.12.2020 прийняте рішення №2/VIІI-17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.04.2020 року №68/VII-177 "Про затвердження переліку посадових осіб, які беруть участь у судових справах та діють в судах України від імені Краматорської міської ради без окремого доручення керівника" (а.с. 23, надалі - Рішення).

Як вбачається зі змісту цього рішення, воно прийняте з метою забезпечення самопредставництва Ради у судах, у тому числі господарської юрисдикції, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Цим рішенням Рада внесла зміни до прийнятого раніше рішення від 29.04.2020 року №68/VII-177 та виклала перелік посадових осіб, які беруть участь у судових справах та діють у судах України від імені Краматорської міської ради без окремого доручення керівника, з визначенням процесуальних прав, у певній редакції.

Додатком до Рішення є перелік вказаних осіб, до якого включена ОСОБА_1 (радник міського голови).

Як вбачається з копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі - Єдиний державний реєстр) від 28.01.2021, вказана особа як представник відповідача-2 включена до переліку осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, із зазначенням обмежень щодо представництва.

Крім того, матеріали справи містять копію довіреності від 04.02.2021 №01-29/570, якою Рада довіряє ОСОБА_1 бути її представником у судових органах та представляти інтереси Ради у тому числі у судах з усіх питань, пов`язаних з правовою діяльністю (а.с. 15). Для виконання представницької функції довіреністю передбачене наділення ОСОБА_1 повноваженнями, передбаченими для учасників справ процесуальними кодексами, та встановлені їх обмеження.

Строк дії довіреності обмежений 6 місяцями. Довіреність підписана Краматорським міським головою Гончаренко О.В. та засвідчена печаткою Ради.

Також судом встановлено, що Краматорська міська рада звернулася до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" 1 818 003,36 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Позовна заява підписана ОСОБА_1 ..

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 по справі №905/755/21 вказаний вище позов задоволений, з ТОВ "Варта" стягнуто на користь Краматорської міської ради 1 818 003, 36 грн безпідставно збережених коштів. На момент розгляду справи адміністративним судом рішення господарського суду не набрало законної сили.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності Рішення суд виходить з того, що згідно з визначенням, яке міститься у пункті 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Право оскаржити нормативно-правовий акт відповідно до ч.2 ст. 264 КАС України мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Зі змісту спірного Рішення не вбачається, що воно містить норми права, тобто загальні правила регулювання однотипних відносин.

Крім того, на користь відсутності у Рішення ознак обов`язкового до виконання відповідачем нормативно-правового акту свідчить відсутність факту його оприлюднення, у тому числі у друкованих засобах масової інформації (вимагається ст. 57 Конституції України, ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.1, 2 ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", ч.5 ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності").

Натомість за визначенням, що міститься у п. 19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

За своєю суттю Рішення є актом, яким впорядкована діяльність Ради щодо її представництва у судових справах. Рішення стосується прав визначеного у ньому кола осіб.

Дію Рішення вичерпано його виконанням - внесенням вказаних у Рішенні відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (адже воно прийнято відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", та пунктом 3 Рішення працівнику Ради вказано вчинити дії з такого внесення).

Після внесення, відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, що прямо передбачено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Таким чином суд дійшов висновку, що Рішення є індивідуальним, а не нормативно-правовим актом, як на тому наполягав позивач.

За приписами п. 4 ч.4 ст. 246 КАС України у мотивувальній частині рішення має зазначатися, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Залишаючи позовну заяву без руху суд пропонував позивачеві навести обґрунтування прав та охоронюваних законом інтересів товариства, які порушені внаслідок прийняття відповідачем-2 спірного рішення. Позивач навів відповідні доводи, серед яких порушення прав та інтересів фізичної особи - власника товариства та працівників товариства, які вважаються членами територіальної громади міста Краматорськ.

При наданні оцінки впливу спірного Рішення, як індивідуального акту, на права, свободи та охоронювані законом інтереси ТОВ "Варта" суд виходить з того, що права учасників товариства, а так само і його працівників, не є тотожними правам юридичної особи.

При цьому суд враховує Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 по справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), яким розтлумачено, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Зважаючи на те, що за правовим змістом (з урахуванням певних особливостей, обумовлених статусами юридичних осіб) права учасників (власників, засновників) товариства з обмеженою відповідальністю ідентичні правам акціонерів акціонерного товариства, застосування вказаних висновків Конституційного Суду України є можливим в даній адміністративній справі. Загальні права акціонерів та учасників товариства з обмеженою відповідальністю врегульовані спільними нормами права (ст. 116 ЦК України), що дозволяє екстраполювати висновки Конституційного Суду України на спірні правовідносини.

З їх урахуванням суд зазначає, що права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Варта" у відносинах з Радою не збігаються з правами, свободами та охоронюваними законом інтересами фізичних осіб - учасників цього товариства.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі №187/687/16-а, оскільки позивач як юридична особа не вважається членом територіальної громади, а тому не вправі посилатися на порушення прав жителів муніципального утворення спірним Рішенням.

Товариство є окремим учасником господарських та адміністративних правовідносин, наділяється адміністративною правоздатністю і дієздатністю самостійно, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 ЦК України, ст. 43 КАС України). При цьому позивач в адміністративному процесі - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

ТОВ "Варта" не вважається судом особою, права, свободи та охоронювані законом інтереси порушені Радою внаслідок прийняття спірного Рішення. Товариство не є учасником правовідносин, які склалися на підставі Рішення між Радою, ОСОБА_1 та та державним реєстратором Єдиного державного реєстру. Дія спірного Рішення вичерпана шляхом відображення відомостей щодо ОСОБА_1 у вказаному реєстрі, після чого юридичні наслідки для третіх осіб мають відомості з ЄДР, а не само рішення.

Позовна заява про стягнення з ТОВ "Варта" коштів, що була підписана ОСОБА_1 , адресована перш за все господарському суду, до компетенції якого належить правова оцінка наявності чи відсутності у неї відповідних повноважень. ТОВ "Варта" у господарській справі наводило доводи щодо їх відсутності, які мали бути оцінені господарським судом. Адміністративний суд не повинен перебирати на себе повноваження суду апеляційної інстанції господарської юрисдикції та надавати оцінку правильності висновків господарського суду.

Посилання позивача на порушення ОСОБА_1 права безкоштовного користування ТОВ "Варта" земельною ділянкою шляхом звернення до господарського суду суд не приймає до уваги, оскільки звернення до суду не створює матеріально-правових наслідків для права користування земельною ділянкою.

Судом не встановлена наявність позасудових відносин між ТОВ "Варта" та Радою, у яких питання повноважень ОСОБА_1 було б спірним.

Зважаючи на наведене, першою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі є відсутність порушеного права чи охоронюваного законом інтересу ТОВ "Варта", внаслідок чого відсутній предмет судового захисту у даній справі.

Іншою (окремою) підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є додержання відповідачем-2 положень законодавства при прийнятті спірного Рішення та видачі довіреності.

Так, статтями 169, 172 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому за приписами ч.1 статті 16 того самого Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

За загальними нормами ч.1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Спеціальною за суб`єктним складом нормою, яка стосується відносини органів місцевого самоврядування із судами загальної юрисдикції, є стаття 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Згідно з нею орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Таким чином реалізація прав територіальної громади відбувається через Ради як органи місцевого самоврядування, для чого останні наділяються правами юридичної особи. Окрім створення, рада підлягає реєстрації у встановленому порядку як юридична особа. Такі юридичні особи наділені правом звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень ради.

Форма та процедура звернення до суду визначається законами, одним з яких є Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 56 цього кодексу територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган місцевого самоврядування, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Що стосується самопредставництва слід зазначити, що відповідно до п. 8 ч. 3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо органів місцевого самоврядування як юридичних осіб - відомості про осіб, що можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Для внесення (у тому числі зміни) таких відомостей до Єдиного державного реєстру щодо органів місцевого самоврядування як юридичних осіб ради в межах своїх повноважень мають фіксувати своє волевиявлення у актах, єдиною формою яких у відповідності до ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є рішення.

Зважаючи на це, для уповноваження особи на здійснення самопредставництва органу місцевого самоврядування у суді та подальшого внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру, рада має ухвалити таке рішення, що і було зроблено відповідачем-2 шляхом прийняття рішення від 17.02.2021.

Що стосується довіреностей, повноваження представників сторін та інших учасників справи відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 60 ГПК України мають бути підтверджені довіреністю. У разі видання довіреності від імені юридичної особи вона підписується посадовою особою, уповноваженою на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.

Законом не визначені інші особи, повноваження яких прямо передбачали б підписання довіреностей на представництво ради у судах. Тому такі повноваження слідують із загальних повноважень міського голови щодо організації роботи ради, які передбачені п.2 ч.4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За відсутності спеціальної норми закону, застосування при визначенні уповноваженої на підписання вказаної довіреності особи загальних положень Закону обумовлено неможливістю у інший спосіб реалізувати право ради брати участь в судовому процесі через представника.

Таким чином, залежно від підстав для представництва органу місцевого самоврядування у суді господарської юрисдикції таким органом видається довіреність або приймається рішення, на підставі якого відбувається внесення особи та даних про її повноваження до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі щодо органу місцевого самоврядування як юридичної особи.

Видана Радою довіреність відповідає вказаним вище вимогам ГПК України, підписана уповноваженою особою, скріплена печаткою Ради, тому підстави для твердження про її невідповідність вимогам закону у суда відсутні.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на неможливість передачі (делегування) за довіреністю повноважень міського голови, оскільки за спірною довіреністю від 04.02.2021 ОСОБА_1 надані повноваження бути представником Ради, а не міського голови.

У відповідності до п. 14 ч.4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Проте, наявність у міського голови таких повноважень не виключає можливості надання повноважень з представництва ради як юридичної особи у судах іншим особам, у тому числі за довіреністю.

Позивач помилково ототожнює наділення особи повноваженнями представляти раду за законом в силу її обрання на посаду міського голови з наділенням особи повноваженнями представника ради в суді саме як юридичної особи.

З виданням довіреності на представництво в суді Ради, ОСОБА_1 не набула повноважень Краматорського міського голови, оскільки повноваження голови виникають за законом та не можуть бути передані. Голова отримує представницький мандат за результатами його прямих виборів територіальною громадою, у той час як представництво за довіреністю має зовсім іншу правову природу.

Те саме стосується набуття ОСОБА_1 повноважень представляти Раду як юридичну особу в порядку самопредставництва. Коло її повноважень обмежено рішенням Ради, дані про них внесені до Єдиного державного реєстру. Ці повноваження не наділяють особу компетенцією депутата чи міського голови, оскільки вона представляє раду виключно в контексті її статусу юридичної особи, а не як носій владних управлінських функцій.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на відсутність у ОСОБА_1 повноважень з підписання відзиву на позов у даній адміністративній справі.

Відповідно до ч.4 с. 55 КАС України територіальна громада бере участь у справі через орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу місцевого самоврядування), або через представника.

На підтвердження повноважень діяти від імені Ради в порядку самопредставництва до відзиву на позовну заяву додана виписка з Єдиного державного реєстру від 28.01.2021, згідно з якою ОСОБА_1 зазначена як особа, що має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, зокрема діяти у судах України.

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Зважаючи на такий статус відомостей про ОСОБА_1 , у суду відсутні підстави вважати її особою, що не має повноважень на підписання відзиву на позовну заяву.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про безпідставність заявлених ТОВ "Варта" позовних вимог, у зв`язку з чим вони не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" до Краматорського міського голови Гончаренко Олександра Васильовича, Краматорської міської ради про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту з моменту його прийняття - рішення Краматорської міської ради від 17.12.2020 року за № 2/VIII-17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.04.2020 року за № 68/VII-177 "Про затвердження переліку посадових осіб, які беруть участь у судових справах та діють в судах України від імені Краматорської міської ради без окремого доручення керівника" щодо передачі повноважень Краматорського міського голови, зазначених ст.ст. 12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стороннім особам; визнання протиправним та скасування індивідуального акту - довіреності, наданої особі ОСОБА_1 Краматорським міською головою Гончаренко О.В. на виконання його повноважень, зазначених в статтях 12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18 жовтня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.

Джерело: ЄДРСР 100400814
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку