ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. Справа №926/1115/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 12.08.2021 (вх.№01-05/2786/21 від 16.08.2021)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2021 (повний текст складено 22.07.2021, суддя Швець М.В.)

у справі №926/1115/21

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

до фізичної особи-підприємця Шеромової Тетяни Василівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

про розірвання договору оренди, звільнення та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 53948,86 грн, інфляційні втрати в сумі 1545,25 грн, пеню в сумі 2892,22 грн та 3 % річних в сумі 707,74 грн.

за участю представників:

від позивача: Сопко С.П.

від відповідача: Шеромов В.Д.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: не з`явився

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2021 у справі №926/1115/21 позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Шеромової Тетяни Василівни на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях заборгованість з орендної плати в розмірі 16263,07 грн, інфляційні втрати в розмірі 852,97 грн, пеню в розмірі 377,82 грн та 244,76 грн 3 % річних від простроченої суми за договором оренди №238 від 20.10.2009 року в дохід Державного бюджету України. У задоволенні решти частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 37685,79 грн, інфляційних втрат в сумі 692,28 грн, пені в сумі 2514,40 грн та 3 % річних в сумі 462,98 грн відмовлено. Зобов`язано фізичну особу-підприємця Шеромову Тетяну Василівну звільнити і передати нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ.А) площею 298,4 кв.м., розміщені за адресою м. Чернівці, вул. Стасюка, 4б, по акту приймання-передавання Чернівецькому національному університету ім. Ю. Федьковича. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Шеромової Тетяни Василівни на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях судовий збір в сумі 2951 грн. В частині розірвання договору оренди № 238 від 20.10.2009 року нерухомого майна, що належить до державної власності закрито провадження у справі. Повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях судовий збір в сумі 2270 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2021 у справі №926/1115/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ФОП Шеромової Т.В. заборгованості з орендної плати в сумі 37685,79 грн, інфляційних втрат в сумі 692,28 грн, пені в сумі 2514,40 грн та 3 % річних в сумі 462,98 грн; прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити та стягнути з ФОП Шеромової Т.В. заборгованість з орендної плати в розмірі 53948,86 грн., інфляційних витрат в розмірі 1545,25 грн., пеню в розмірі 2892,22 грн. та 707,74 грн. 3 % річних від простроченої суми за договором оренди №238 від 20.10.2009 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях; стягнути з ФОП Шеромової Т.В. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях витрати пов`язані з із сплатою судового збору в розмірі 14755,00 грн. за подання апеляційної скарги та позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 15.09.2021.

15.09.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/6417/21 від 15.09.2021).

15.09.2021 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 розгляд справи призначено на 06.10.2021.

В судовому засіданні 06.10.2021 сторони надали суду пояснення щодо фактичних обставин справи.

Представник апелянта (позивача) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції в оскарженій частині скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи - підприємця Шеромової Тетяни Василівни про розірвання договору оренди № 238 від 20.10.2009 року нерухомого майна, що належить до державної власності, зобов`язання фізичної звільнити та передати нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ. А), загальною площею 298,4 кв. м., за адресою: м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 4Б по акту приймання-передавання Чернівецькому національному університету ім. Ю. Федьковича та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 54348,28 грн, інфляційних втрат в сумі 1542,05 грн, пені в сумі 2889,60 грн та 3 % річних в сумі 707,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях в особі Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області та ФОП Шеромовою Т.В. 20 жовтня 2009 року укладено договір №238 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ. А), загальною площею 298,4 кв. м., за адресою: м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 4Б. Дія даного договору продовжена додатковим договором від 16.10.2014 року та додатковим договором від 13.11.2020 року, який укладений між сторонами на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2020 року у справі №926/2764/19, яке залишено постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 року без змін. 07.08.2020 року рішенням комісії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях визначено ФОП Шеромовій Т.В. розмір орендної плати по договору № 238 на рівні 50 % на період дії карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України, починаючи з 12.03.2020 року.

Внаслідок невиконання умов договору оренди №238 від 20.10.2009 року зі змінами у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі з квітня 2020 року по 17 лютого 2021 року в сумі 54348,28 грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат в сумі 1542,05 грн, пені в сумі 2889,60 грн та 3 % річних в сумі 707,25 грн. Крім того, відповідачем в порушення п.5.6. договору оренди №238 від 20.10.2009 року, об`єкт оренди застрахований за старою оцінкою.

У зв`язку з чим позивач заявив вимоги про розірвання договору оренди № 238 від 20.10.2009 року нерухомого майна, що належить до державної власності, та зобов`язання фізичної особи - підприємця Шеромової Тетяни Василівни звільнити та передати нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ. А), загальною площею 298,4 кв. м., за адресою: м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 4Б по акту приймання-передавання Чернівецькому національному університету ім. Ю. Федьковича.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що ФОП Шеромовою Т.В. фактично не здійснювалась господарська діяльність в орендованому приміщенні у спірний період, оскільки окрім, введених урядом карантинних обмежень, балансоутримувач проводив ремонтні роботи, внаслідок чого відбулось пошкодження приміщення внаслідок прориву труб опалення та каналізації.; вказував, що позивачем не враховано вимоги п. 14 Прикінцевих та перехідних положень та ст. 762 ЦК України, ст. 286 ГК України, згідно яких ФОП Шеромова Т.В. мала право за її зверненням на звільнення в повному обсязі від сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 238 від 20.10.2009 року на період дії карантину.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.06.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, отже, нова ціна майнової вимоги складає: 53948,86 грн заборгованість з орендної плати, 1545,25 грн інфляційні втрати, 2892,22 грн пеня та 707,74 грн 3 % річних.

Також позивач подав клопотання про закриття провадження у справі в частині розірвання договору оренди № 238 від 20.10.2009 нерухомого майна, що належить до державної власності, оскільки сторонами укладено нотаріально завірений додатковий договір від 15.07.2021 про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №238 від 20.10.2009.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 16263,07 грн, інфляційні втрати в розмірі 852,97 грн, пеню в розмірі 377,82 грн та 244,76 грн 3 % річних від простроченої суми за договором оренди №238 від 20.10.2009 в дохід Державного бюджету України.

У задоволенні решти частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 37685,79 грн, інфляційних втрат в сумі 692,28 грн, пені в сумі 2514,40 грн та 3 % річних в сумі 462,98 грн відмовив.

Також суд зобов`язав відповідача звільнити і передати нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ.А) площею 298,4 кв.м., розміщені за адресою м. Чернівці, вул. Стасюка, 4б, по акту приймання-передавання Чернівецькому національному університету ім. Ю. Федьковича, а в частині розірвання договору оренди № 238 від 20.10.2009 нерухомого майна, що належить до державної власності закрив провадження у справі.

Апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог

Вимоги апеляційної скарги щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 37685,79 грн, інфляційних втрат в сумі 692,28 грн, пені в сумі 2514,40 грн та 3 % річних в сумі 462,98 грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що орендар в порушення умов договору оренди №238 від 20.10.2009 починаючи з квітня 2020 року не сплачувала до Державного бюджету України кошти за оренду державного майна, заборгованість з урахуванням зменшеного на 50% розміру орендної плати з дня запровадження карантину, становить 53 948,86 грн.

Апелянт вважає помилковим застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин ч.6 ст.762 ЦК України помилковим, посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах №915/1046/19 від 30.06.2020, №914/2264/17, №914/1248/18, №914/70/18, відповідно до яких підставою для звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату норма ч.6 ст.762 ЦК України визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись в ньому, зберігати в ньому майно, тощо), через обставини, за які орендар не відповідає.

Апелянт вказує, що запроваджені урядом карантинні обмеження починаючи з 12.03.2020 підлягали періодичним посиленням і послабленням, тому не може бути повністю звільнено відповідача від сплати орендних платежів, адже ним не доведено, що за весь час абсолютно неможливо було використовувати предмет найму. За таких обставин апелянт вважає цілком об`єктивним прийняття урядом постанови №611 із градацією зменшення розміру орендної плати в залежності від мети використання об`єкту найму та відповідно застосування положень цієї постанови при нарахуванні відповідачу орендної плати за договором №238 від 20.10.2009.

Також скаржник зауважує, що пряма заборона діяльності закладів громадського харчування була встановлена до 11.05.2021, а не до 01.07.2020 як зазначено у рішенні, та не погоджується з тим, що недоведення балансоутримувачем майна як третьою особою у справі факту завершення ремонтних робіт може впливати на можливість орендаря не сплачувати орендні платежі до державного бюджету.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на хибному трактуванні апелянтом законодавства без врахування фактичних обставин у цій справі, та жодним чином не вказують на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Спростовуючи доводи апелянта, відповідач зазначає, що норму ч.6 ст.762 ЦК України слід застосовувати із врахуванням можливості чи неможливості використовувати приміщення відповідно до його призначення за договором оренди №238 від 20.10.2009, а не просто встановлювати наявність чи відсутність доступу до приміщення; постанова Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020, на яку посилається апелянт, жодним чино не нівелює право відповідача на звільнення від орендної плати, передбачене п.14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та пп.6 п.2 Розділу ІІ Закону №530 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; послаблення карантинних обмежень після 11.05.2020 не стосується діяльності відповідача, оскільки всі орендовані приміщення є внутрішніми, відсутні літні майданчики, їдальня у відповідності до ДСТУ 3862-99 «Громадське харчування. Терміни та визначення» є закладом, що виробляє, продає і організовує споживання продукції саме в приміщенні, а не на виніс; апелянт вказує, що балансоутримувач не довів суду доказів завершення ремонтних робіт, однак, не надав жодних доказів протилежного, не просив витребувати такі докази в балансоутримувача.

До відзиву додано доказ, що був отриманий відповідачем після прийняття рішення суду 19.07.2021, а саме звіт про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта від 21.07.2021, що підтверджує непридатність використання приміщення за його цільовим використанням відповідно до умов договору оренди.

Колегія суддів апеляційної інстанції не бере доданий до відзиву доказ, оскільки в силу вимог ч.3 ст.269 ГПК України апеляційний суд не вправі брати до уваги докази, що не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції та виникли в часі пізніше дати ухвалення оскарженого рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вірно встановив наступні фактичні обставини спору.

20.10.2009 між Регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (орендодавець) та ФОП Шеромовою Т.В. (орендар) укладено договір оренди № 238 нерухомого майна, що належить до державної власності на нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ.А) площею 298,4 кв.м., розміщені за адресою м. Чернівці, вул. Стасюка, 46, що перебувають на балансі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи (студентська їдальня), терміном на 5 років.

Даний договір, з урахуванням терміну на який його укладено, згідно ч. 2 ст.793 ЦК України нотаріально посвідчений Іпатовою М.М., нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2631.

Згідно пункту 1.1. цього договору об`єктом оренди за договором № 238 від 20.10.2009 року є нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ.А) Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича загальною площею 298,4 кв.м., які є частиною гуртожитку.

Пунктом 1.4. договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи (студентська їдальня).

Розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку (червень 2009 року) становить без ПДВ - 4684,30 грн (п. 3.1. договору оренди).

Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні (50% до 50 %) не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 3.7. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з орендаря до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати

Відповідно до п. 3.11. договору оренди у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Пунктом 5.2. Розділу 5 Обов`язки орендаря договору визначений обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується Призначення платежу за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 20.10.2009 до19.10.2014 включно (п. 10.1. договору оренди).

Пунктом 10.5. договору оренди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, при наявності згоди балансоутримувача. В той же час пролонгація вказаного договору у визначеному вище порядку буде можливою лише за умови, якщо інше не буде передбачено законодавством на момент закінчення строку дії цього договору.

В пункті 10.7 договору оренди сторони погодили, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, систематично (протягом трьох місяців підряд) не вносить орендну плату за користування державним майном.

У відповідності до п. 10.10. Договору оренди у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Балансоутримувач у трьохденний термін з моменту підписання акту приймання-передавання з орендарем повинен надати орендодавцю один примірник акту приймання-передавання підписаного орендарем та балансоутримувачем.

Відповідно до акту №б/н від 20.10.2009 приймання-передавання балансоутримувач передав, орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ.А) Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, загальною площею 298,4 кв.м., які є частиною гуртожитку, з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи (студентська їдальня).

16.10.2014 між регіональним відділенням ФДМУ та ФОП Шеромовою Т.В. укладений додатковий договір до договору оренди № 238, яким продовжено дію цього договору на 5 років, а саме: з 20.10.2014 по 19.10.2019 включно, а також внесено зміни до пунктів цього договору оренди (найму).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2020 у справі №926/2764/19, яке набрало законної сили 23.06.2020 на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду, задоволено позов ФОП Шеромової Тетяни Василівни до Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та зобов`язано орган приватизації укласти додатковий договір з позивачем, яким продовжити дію договору № 238 від 20 жовтня 2009 року строком на 3 роки шляхом внесення змін до п. 10.1 договору № 238 від 20 жовтня 2009 року та внести зміни до п. 3.1 договору №238 від 20 жовтня 2009 року оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з урахуванням висновку про вартість майна, затвердженого наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 18 жовтня 2019 року №123-0М.

30.11.2020 на виконання вказаного рішення суду по справі №926/2764/19 між орендодавцем та орендарем укладений додатковий договір до договору оренди №238 від 20.10.2009 (із змінами). Відповідно до цього додаткового договору строк оренди продовжено по 19.10.2022 включно, розмір орендної плати з урахуванням висновку про вартість майна, затвердженого наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, визначено за базовий місяць оренди (вересень 2019 року), починаючи з 20.10.2020, в розмірі 18289,40 грн.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Обов`язок щодо сплати орендних платежів аналогічного змісту передбачений також ст.ст. 285, 286 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Нормами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини четвертої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

До спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Згідно ч. 4 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Частиною 1 ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до умов договору оренди (п.п. 3.5. та 5.3. договору) відповідач з моменту прийняття в оренду нежитлових приміщень мав сплачувати на користь позивача орендну плату не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Позивач, вказуючи, що ФОП Шеромова в порушення умов договору оренди №238 від 20.10.2009 не здійснювала орендні платежі з березня 2020 року по січень 2021 року, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 53948,86 грн. (у т.ч. недоїмка в сумі 399,42 грн за період з 20.10.2019 по 29.02.2020 в зв`язку із застосуванням нової оцінки).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості борг за період з березня 2020 року по січень 2021 року за орендними платежами складає 53948,86 грн., в тому числі: 399,42 грн недоїмки у зв`язку із застосуванням нової оцінки об`єкта оренди з 20.10.2019 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 11.03.2020 в сумі 3287,14 грн (11 днів березня до введення карантину), з 12.03.2020 по 31.03.2020 в сумі 2988,31 грн (50 % орендної плати за 20 днів після введення карантину), за квітень 2020 року 4668,94 грн (50 % орендної плати), за травень 2020 року 4682,94 грн (50 % орендної плати), за червень 2020 року 4692,31 грн (50 % орендної плати), за липень 2020 року 4664,15 грн (50 % орендної плати), за серпень 2020 року 4654,82 грн (50 % орендної плати), за вересень 2020 року - 4678,10 грн (50 % орендної плати), за жовтень 2020 року 4724,88 грн (50 % орендної плати), за листопад 2020 року 4786,30 грн (50 % орендної плати), за грудень 2020 року 4829,38 грн (50 % орендної плати) та за січень 2020 року 4892,16 грн (50 % орендної плати).

Відповідач вказує, що у зв`язку із запровадженням карантинних заходів та обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України, перелік яких є загальнодоступним та загальновідомим, а також через ремонтні роботи та затоплення приміщення, ФОП Шеромова Т.В. вимушена була призупинити роботу їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи (студентська їдальня) та діяльність якої була заборонена в період встановленого карантину, а тому відповідача має бути повністю звільнено від сплати орендних платежів за договором оренди № 238 від 20.10.2009 року керуючись пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 762 ЦК України та ч. 2 ст. 286 ГК України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами внесеними постановою КМУ від 16.03.2020 року № 215) установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, та з 17 березня 2020 року заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року №239 були внесені зміни до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до якого було заборонено до 24 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Крім того, підпунктом 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови КМУ від 22.04.2020 року № 291) було заборонено до 11 травня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Актом від 14.05.2020 комісійного огляду об`єкта оренди за договором № 238 від 20.10.2009, комісією за участю представників орендодавця та балансоутримувача встановлено, що на момент обстеження об`єкт оренди зачинений (не функціонує), їдальня не працює.

Також згідно із підпунктосм 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови КМУ від 04.05.2020 року № 343) заборонено до 22 травня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до п.п. 6 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів (в редакціях постанов КМУ від 29.05.2020 № 424; від 03.06.2020 № 435; від 12.06.2020 року № 477; від 12.06.2020 № 480) на період карантину забороняється робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів (крім розміщених у них магазинів), діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім: діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках, у тому числі під тентами, на верандах, за умови дотримання відстані не менш як 1,5 метра між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як чотирьох клієнтів за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років), діяльності з надання послуг із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос за умови, що суб`єкт господарювання, який провадить таку діяльність, є оператором ринку харчових продуктів відповідно до Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, та за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема захист обличчя, очей, рук) і використання відвідувачами, крім часу приймання їжі, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно.

Водночас, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови КМУ від 17.06.2020 року № 500, яка набрала чинності 22.06.2020) на період карантину не передбачено заборони роботи закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо).

Пунктом 4 цієї постанови передбачено, що у регіонах, в яких здійснюється посилення протиепідемічних заходів, можуть встановлюватися за поданням головного державного санітарного лікаря регіону особливості діяльності та обмеження щодо, зокрема діяльності закладів харчування.

Протоколом №35 від 22.06.2020 позапланового засідання комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернівецької обласної державної адміністрації, враховуючи результати оцінки поточної епідемічної ситуації у регіоні, продовжено дію обмежувальних заходів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №480 на всій території Чернівецької області до 31 липня 2020 року.

Протоколом №37 від 26.06.2020 (п. 1 по другому питанню) позапланового засідання комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернівецької обласної державної адміністрації за поданням Головного державного санітарного лікаря Чернівецької області з 01.07.2020 введено особливості та обмеження діяльності закладів харчування.

Згідно з протоколом №38 від 30.06.2020 позапланового засідання комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернівецької обласної державної адміністрації робота закладів харчування допускається за умови одночасного перебування в приміщенні закладу не більше 10 осіб (клієнтів), включаючи персонал, але з розрахунку не більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі, де проводиться захід. Керівники (власники) закладів харчування забезпечують контроль та несуть персональну відповідальність за проведення протиепідемічних заходів в закладі та виконання рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС. Термін встановлений до прийняття відповідних рішень (п.п. 3 п. 2 по першому питанню).

Разом з тим, в матеріалах справи наявні заяви відповідача від 04.05.2020 (вх.№ 18/00651 від 05.05.2020), від 27.11.2020 (вх.№ 18/01872 від 30.11.2020), від 12.01.2021 (вх. № 18/00039) та від 22.01.2021 (вх. № 18/00138) до Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях з проханням звільнити ФОП Шеромову Т.В. як орендаря від орендної плати за договором оренди № 238 нерухомого майна від 20.10.2009 у зв`язку з запровадженням карантинних обмежень на території України.

За результатами розгляду заяви ФОП Шеромової Т.В. від 04.05.2020 (вх.№18/00651 від 05.05.2020) на підставі підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 Регіональне відділення ФДМУ прийняло рішення (оформлене протоколом №9 від 07.08.2020) про доцільність встановлення орендної плати в розмірі 50% від суми, розрахованої згідно постанови КМ України №786 від 04.10.1992 (із змінами), на період дії карантину, встановленого КМ України, фізичній особі - підприємцю Шеромовій Т.В. з 12.03.2020, у зв`язку із неможливістю використання у вказаний період об`єкта оренди в повному обсязі через встановлені заборони (підпункт 3, пункту 2 постанови КМ України №211, із змінами).

В обґрунтування підстав для звільнення від орендної плати на період запровадження карантинних заходів відповідач надав сертифікат № 3100-20-1087 (вих. № 1010/05-4 від 23.06.2020), виданий Торгово-промисловою палатою України ФОП Шеромовій Т.В. про форс-мажорні обставини, яким засвідчено, що карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), яка перешкоджає відповідачу використовувати орендоване нежитлове приміщення відповідно до його призначення з 12 березня 2020 року до 23 червня 2020 року.

Згідно з пп. 2 п. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 17 березня 2020 року торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За приписами підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) № 530-IX від 17.03.2020 р. (в редакції Закону № 1071-ІХ від 10.12.2020 р.) на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) суб`єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: 14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 13 квітня 2020 року № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: 14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» від 16.06.2020 пункт 14 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України було викладено у новій редакції, відповідно до якої з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково. Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до ч. 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Так, виходячи з аналізу наведених положень, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України норма визначає в якості підстави для звільнення від зобов`язання по сплаті орендної плати об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Аналогічна позиція викладена в постановах ВС від 30.06.2020 року у справі № 915/1046/19, від 18.08.2020 року у справі № 910/10657/19, від 17.11.2020 р. у справі № 925/1289/19.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо невірного застосування судом ч. 6 ст. 762 ЦК України і зазначає, що трактування апелянтом вказаної норми в контексті наявності підстав для звільнення від сплати орендних платежів лише внаслідок повного обмеження у доступі до приміщення є звуженим. Такий підхід не передбачає можливості врахування внесених законодавцем змін до законодавчих актів України з метою державної підтримки сфери малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема, п.14 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а також необхідності дослідження можливості використання об`єкта оренди за призначенням відповідно до укладеного договору оренди.

За положеннями ч. 4 ст. 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

При цьому незалежно від змісту укладеного між сторонами договору (зокрема п. 5.2. договору щодо своєчасної і повному обсязі сплати орендарем орендної плати незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) та його дійсності, застосуванню підлягає правило, закріплене у частині 6 статті 762 ЦК, що формулює у розумінні частини 4 статті 14 цього Кодексу правомірну підставу звільнення відповідача від виконання встановленого договором обов`язку з внесення орендної плати за користування майном за період, коли він був фактично позбавлений можливості використовувати це майно.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі частини шостої статті 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це.

Визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Подібні правові висновки наведено в п. 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

Листом від 22.06.2020 №30/31-1231 ЧНУ ім. Ю. Федьковича (балансоутримувач) об`єкта оренди підтвердив факт невикористання орендованого майна (по договору №238) орендарем в період карантину.

Крім того, матеріали справи містять накази ФОП Шеромової Т.В. № 1 від 12.03.2020, № 2 від 26.03.2020, № 2 від 23.04.2020, № 4 від 11.05.2020, № 5 від 22.05.2020 та № 6 від 20.06.2020, з яких вбачається що відповідачем зупинено господарську діяльність у зв`язку із введенням постановами Кабінету Міністрів України на території України карантину.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість використання відповідачем орендованого за договором оренди № 238 нерухомого майна від 20.10.2009 приміщення в період з 12.03.2020 по 30.06.2020 через обставини, за які він не відповідає, прямо передбачена зазначеними вище постановами КМУ та протоколами регіональної комісії ТЕБ, якими була встановлена заборона роботи закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо) у зазначений період, оскільки спірне приміщення використовувалося відповідачем з метою розміщення студентської їдальні.

Апелянт вказує, що прямі заборони існували лише до 11.05.2020, однак, такі зауваження спростовуються дослідженими судом першої інстанції протоколами позапланових засідань комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернівецької обласної державної адміністрації.

Таким чином, відповідач не був зобов`язаний сплачувати орендну плату у період з 12.03.2020 по 30.06.2020, коли законодавчими актами була встановлена пряма заборона на здійснення суб`єктами господарювання діяльності у закладах громадського харчування, зокрема їдальні (студентської їдальні).

В період з 01.07.2020 по 23.08.2020 діяла постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 (в редакціях постанов КМУ № 500 від 17.06.2020, № 522 від 25.06.2020, № 588 від 08.07.2020, № 615 від 15.07.2020), згідно з якою дію карантину продовжено до 31 липня 2020 року та встановлено послаблення протиепідемічних заходів, а саме п.п. 16 п. 3 даної постанови передбачено, що робота після 23-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів), а також суб`єктів господарської діяльності з надання послуг громадського харчування з організацією дозвілля або без нього (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), закладів культури, крім кінотеатрів та крім діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень та замовлень на винос. Послаблення протиепідемічних заходів встановлено також протоколом комісії ТЕБ та НС Чернівецької ОДА №38 від 30.06.2020, згідно з яким робота закладів харчування допускається за умови одночасного перебування в приміщенні закладу не більше 10 осіб (клієнтів), включаючи персонал, але з розрахунку не більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі, де проводиться захід.

Отже, робота закладів громадського харчування (їдалень) в період з 01.07.2020 по 23.08.2020 з певними обмеженнями була дозволена, а тому нарахування позивачем орендної плати за цей період є правомірним.

Зміни, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 від 16.06.2020 № 692-IX, який набрав чинності 16.07.2020, якими викладено пункт 14 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України в новій редакції, стосуються підстав, за яких можливе зменшення плати за користування нерухомим майном (його частиною) за вимогою наймача, а не підстав звільнення наймача від плати за користування майном за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, якими в цьому випадку є введення постановами Кабінету Мінітсрів України заборони роботи суб`єктів господарювання, зокрема студентської їдальні.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року було продовжено дію карантину на всій території України з 01 серпня до 31 серпня 2020 року та залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

В пп. 3 п. 15 постанови зазначено, що на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено червоний рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для зеленого, жовтого та помаранчевого рівня епідемічної небезпеки, забороняється приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сферах культури, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом; провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп`ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об`єктів поштового зв`язку; торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень.

На території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено помаранчевий рівень епідемічної небезпеки забороняється робота після 24-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів), а також суб`єктів господарювання з надання послуг громадського харчування з організацією дозвілля або без нього (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень та замовлень на винос (пп. 3 п. 14 постанови).

Разом з цим, відповідач не міг надавати у орендованому приміщенні послуги громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень та замовлень на винос, оскільки це суперечить змісту його господарської діяльності, ДСТУ 3862-99 «Громадське харчування. Терміни та визначення», цільовому призначенню орендованого майна.

Пунктом 6 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 передбачено, що рішення про зміну рівня епідемічної небезпеки на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону з урахуванням результатів оцінки епідемічної ситуації та положень цієї постанови приймає Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Так, протоколами № 24 від 20.08.2020, № 26 від 27.08.2020, № 28 від 03.09.2020 та № 30 від 10.09.2020 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на території Чернівецької області та міста Чернівці з 24.08.2020 до 20.09.2020 встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Надалі протоколами № 31 від 18.09.2020, № 33 від 24.09.2020 та № 35 від 10.09.2020 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на території Чернівецької області та міста Чернівці з 21.09.2020 встановлено помаранчевий рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Таким чином, робота закладів громадського харчування (їдалень) в період з 21.09.2020 по 18.10.2020 згідно із пп. 3 п. 14 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 була дозволена, а тому нарахування позивачем орендної плати за цей період є правомірним.

Протоколами № 37 від 15.10.2020, № 39 від 23.10.2020, № 40 від 30.10.2020 та №41 від 06.11.2020 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на території Чернівецької області та міста Чернівці з 19.10.2020, з 26.10.2020, з 02.11.2020 та з 09.11.2020 встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020 продовжено дію карантину на всій території України з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року та відповідно до п.п. 1 п. 3 даної постанови в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 року на території України забороняється приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах.

Згідно ч.3 ст.75 ГПК України обставини введення карантинних обмежень є загальновідомими, тому не потребують доказування.

Також слід зазначити, що 30.10.2020 Чернівецький національний університет ім. Ю Федьковича листом № 30/31-2261 повідомив ФОП Шеромову Т.В. про початок ремонтних робіт (заміни каналізаційних труб) в орендованому приміщенні та просив надати безперешкодний доступ до приміщень для проведення даних робіт.

В період з 02.11.2020 у орендованому приміщенні за замовленням балансоутримувача (ЧНУ) ПП ДВІРБУД проводились ремонтні роботи, які також позбавили відповідача можливості використовувати орендоване приміщення відповідно до умов договору оренди № 238 нерухомого майна від 20.10.2009.

05.10.2020 за результатом проведення процедури закупівлі між Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича (замовник, третя особа) та ПП ДВІРБУД (підрядник) було укладено договір підряду №426 (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 24.12.2020), згідно з яким підрядник виконує замовникові роботи по капітальному ремонту санвузлів, систем водопостачання та каналізації гуртожитку №5 ЧНУ ім. Ю. Федьковича за адресою: м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 4Б.

Згідно зі звітом від 31.12.2020 про виконання договору про закупівлю (підряду № 426) строк дії даного договору становить з 05.10.2020 по 31.12.2020.

Разом з цим, звіт про виконання договору про закупівлю не може вважатися доказом у справі в підтвердження завершення ремонтних робіт в орендованому приміщенні, оскільки не є первинним документом. Первинними документами, що підтверджують виконання робіт за договором підряду є підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та КБ-3, проте в матеріалах справи відсутні дані акти.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги звіт про виконання договору про закупівлю, адже, окрім того, що звіт не є первинним документом та не може слугувати належним доказом завершення ремонтних робіт, вказаний звіт не містить інформації про дату завершення виконання робіт та про сам факт виконання робіт щодо капітального ремонту санвузлів, систем водопостачання та каналізації гуртожитку.

Відповідно до листів Чернівецького національного університету ім. Ю Федьковича від 12.11.2020 №30/32-2360 (вх.№ 16/01779 від 16.11.2020) та від 26.11.2020 №30/31-2454 (вх.№16/01902 від 02.12.2020) в період з 02.11.2020 орендар не використовує орендоване приміщення для здійснення своєї господарської діяльності та в подальшому не зможе використовувати по 25.12.2020 у зв`язку із заміною каналізаційної труби за адресою м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 46 (приміщення гуртожитку №5 ЧНУ).

30.12.2020 ФОП Шеромова Т.В. звернулась із листом до ЧНУ з проханням повідомити їй період (кінцевий термін) проведення відновлювальних ремонтних робіт та приведення у відповідність санітарним нормам орендованого приміщення. Однак відповіді на даний лист від ЧНУ не надійшло.

Листом від 30.12.2020 ФОП Шеромова Т.В. повідомила Регіональне відділення ФДМУ про подальшу неможливість використання орендованого майна в період з 25.12.2020 року внаслідок незавершення відновлювальних ремонтних робіт балансоутримувачем.

18.01.2021 представниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та балансоутримувача (ЧНУ) в присутності представника орендаря (ФОП Шеромової Т.В.) було проведено візуальний огляд приміщення, що є об`єктом оренди за договором № 238 від 20.10.2009, за результатами якого складено акт, здійснено фотофіксацію та встановлено, що на момент візуального обстеження (огляду) об`єкт оренди перебуває у користуванні орендаря, їдальня, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи станом на 18.01.2021 не працює, відвідувачі відсутні; у приміщеннях (6-3), (6-4), (6-6), (6-15) мають місце ознаки ремонтних робіт; на момент огляду ремонтні роботи на об`єкті не проводились. Про незавершення ремонтних робіт в орендованому приміщенні зазначено і в протоколі № 17 від 08.02.2021 засідання комісії Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях з розгляду питання звільнення ФОП Шеромової Т.В. від сплати орендної плати або зменшення її розміру за користування державним майном на період дії карантину, запровадженого КМУ.

27.01.2021 відповідач направила ректору ЧНУ Петришину Р. листа щодо продовження припинення діяльності у зв`язку із затопленням приміщення внаслідок прориву труби теплопостачання.

Згідно з актом огляду місця події від 05.05.2021 НАСК ОРАНТА встановлено, що 25.01.2021 з 15:00 год. по 18:20 год. відбувся прорив труби теплопостачання, тому було вимкнено опалення, внаслідок чого пошкоджено стелю (покрита цвіллю внаслідок затоплення) на 110 кв. м. та деякі дерев`яні елементи стелі (покриті цвіллю та прогнили) на 50 кв. м.

Також відповідачем в якості доказу подано заяву свідка Берника Юрія Володимировича від 10.06.2021, що підтверджує незавершення ремонтних робіт балансоутримувачем в орендованому приміщенні та стану приміщення, в якому внаслідок проведення цих робіт стіни, стеля та підлога залишились частково зруйнованими.

Заява свідка у справі врахована судом першої інстанції як додатковий доказ, відтак протиставлення в апеляційній скарзі заяви свідка звіту про виконання договору про закупівлю є недоречним, адже у відповідності до вимог ст.86 ГПК України суд здійснює оцінку як кожного доказу окремо так і їх сукупності.

Неможливість використання орендованого приміщення через монтаж каналізаційних труб, а також через затоплення цього приміщення, підтверджується також актом обстеження від 04.06.2021, проведеним трьома представниками відповідача.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази усунення в повному обсязі наслідків проведення ремонтних робіт в приміщенні, що є об`єктом оренди за договором №238 від 20.10.2009, а тому неможливим є встановлення дати закінчення ремонтних робіт балансоутримувачем в орендованому приміщенні. Таким чином, з матеріалів справи слідує, що в період з 02.11.2020 по 31.01.2021 у відповідача не було можливості користуватися даним орендованим приміщенням, що в силу вимог ч.6 ст.762 ЦК України є підставою для звільнення від зобов`язання по сплаті орендної плати.

Зауваження апелянта про те, що недоведення балансоутримувачем майна факту завершення ремонтних робіт не повинно впливати на обов`язок орендодавця сплати орендних платежів, колегія суддів вважає безпідставним та звертає увагу апелянта на те, що обов`язок доведення підстав вимог чи заперечень покладається саме на сторону, яка покликається на такі підстави. В цьому випадку відповідач довів факт неможливості використання майна за його цільовим призначення внаслідок проведення капітального ремонту балансоутримувачем.

Відтак, враховуючи введення на території України та в регіоні (Чернівецькій області та м. Чернівці) карантинних заходів, наявність відповідного сертифікату про форс-мажорні обставини, проведення ремонтних робіт третьою особою та прорив труби теплопостачання, відповідач не могла використовувати нежитлове приміщення, розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Стасюка, 46, яке було передане в оренду згідно з договором оренди № 238 нерухомого майна від 20.10.2009, за цільовим призначенням в період з 12 березня по 30 червня 2020 року (на підставі постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211 (зі змінами), сертифікат № 3100-20-1087 (вих. № 1010/05-4 від 23.06.2020 року) Торгово-промислової палати України та протоколами ТЕБ Чернівецької ОДА №35 від 22.06.2020 року, №37 від 26.06.2020 року, №38 від 30.06.2020 року), з 24 серпня по 20 вересня 2020 року (введено червоний рівень епідемічної небезпеки в м. Чернівці згідно постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641), з 19 жовтня 2020 року по 31 січня 2021 року (введено червоний рівень епідемічної небезпеки в м. Чернівці згідно протоколів Державної комісії ТЕБ № 37 від 15.10.2020 року, № 39 від 23.10.2020 року, № 40 від 30.10.2020 року та № 41 від 06.11.2020 року, здійснювався ремонт згідно договору підряду та листів ЧНУ, заборона діяльності їдалень згідно постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року) через обставини, за які він не відповідає, що у відповідності до вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України та Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15 липня 2020 року Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з 12 березня по 30 червня 2020 року, з 24 серпня по 20 вересня 2020 року, з 19 жовтня 2020 року по 31 січня 2021 року.

Отже, за період з 20.10.2019 року по 29.02.2020 року (недоїмка у зв`язку із застосуванням нової оцінки), з 01.03.2020 року по 11.03.2020 року (11 днів березня до введення карантину), з 01.07.2020 року по 23.08.2020 року (послаблення карантину), з 21.09.2020 року по 18.10.2020 року (помаранчевий рівень епідемічної небезпеки в м. Чернівці) відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату.

Здійснивши перевірку визначених судом першої інстанції сум, що підлягають до стягнення, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд вірно встановивши обставини справи, надавши повну та об`єктивну оцінку зібраним у справі доказам, вірно визначив, що сума заборгованості з орендної плати по договору оренди державного майна №238 від 20.10.2009, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, складає 16263,07 грн, а саме: за період з 20.10.2019 року по 29.02.2020 року 399,42 грн (недоїмка у зв`язку із застосуванням нової оцінки), за період з 01.03.2020 року по 11.03.2020 року 3287,14 грн (11 днів березня до введення карантину із розрахунку 100% орендної плати), за період з 01.07.2020 року по 23.08.2020 року 8117,73 грн (за липень 4664,15 грн, за 23 дні серпня 3453,58 грн, із розрахунку 50 % орендної плати), за період з 21.09.2020 року по 18.10.2020 року 4458,78 грн (за 11 днів вересня 1715,30 грн, за 18 днів жовтня 2743,48 грн, із розрахунку 50 % орендної плати).

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В свою чергу невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (невнесення відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного і комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3.7. договору оренди державного майна №238 від 20.10.2009 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з орендаря до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з розрахунком позивача розмір пені за період з 01.04.2020 по 17.02.2021 становить 2892,22 грн., однак, із врахуванням розміру основного боргу та періодів, за які він підлягає стягненню, відсутні підстави для нарахування пені в періоди дії вказаних карантинних обмежень щодо заборони роботи закладів харчування, проведення ремонтних робіт та прориву труби теплопостачання. Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 377,82 грн за період з 01.04.2020 по 17.02.2021, а в стягненні пені в сумі 2514,40 грн слід відмовити у зв`язку із безпідставністю.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання зобов`язання позивачем було проведено нарахування відповідачу на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України: 3% річних за період з 01.04.2020 року по 17.02.2021 року в сумі 707,74 грн та інфляційних втрат за період з квітня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 1545,25 грн.

Із врахуванням періодів дії карантинних обмежень, встановлених судом першої інстанції, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в сумі 244,76 грн за період з 01.04.2020 року по 17.02.2021 року та інфляційних втрат в сумі 852,97 грн за період з квітня 2020 року по лютий 2021 року, а в стягненні 3% річних в сумі 462,98 грн та інфляційних втрат в сумі 692,28 грн слід відмовити у зв`язку із безпідставністю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 16263,07 грн, інфляційних втрат в розмірі 852,97 грн, пені в розмірі 377,82 грн та 244,76 грн 3 % річних від простроченої суми за договором оренди №238 від 20.10.2009 в дохід Державного бюджету України підлягають до задоволення, а у задоволенні решти частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 37685,79 грн, інфляційних втрат в сумі 692,28 грн, пені в сумі 2514,40 грн та 3 % річних в сумі 462,98 грн слід відмовити.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 12.08.2021 (вх.№01-05/2786/21 від 16.08.2021) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2021 у справі №926/1115/21 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 19.10.2021.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.