Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2021 року № 820/18496/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Дяченко Ю.В.,

представника позивача Ситніка О. О.,

представника відповідача Мулик К. К.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", у листопаді 2014 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 31.07.2014 року №0000064601 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1848605 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 924302,5 грн., № 0000084601 та № 0000074601.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно, відтак останні підлягають скасуванню у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 позовні вимоги Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 31.07.2014 №0000064601 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1848605 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 924302,5 грн., №0000084601 та №0000074601.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову від 07.07.2016 скасовано, прийнято нову постанову якою, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Верховного суду від 07.05.2021 здійснено заміну в порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі №820/18496/14 зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постановою Верховного суду від 20.05.2021 касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову від 07.11.2016 та постанову від 07.07.2016 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями головуючим суддею по справі №820/18496/14 визначено суддю Севастьяненко К.О.

Ухвалою суду від 02.06.2021 прийнято до провадження адміністративну справу №820/18496/14.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, що надані суду.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позову просив суд відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на підставі направлень №427 від 19.05.2014, № 428 від 19.05.2014, № 426 від 19.05.2014, №429 від 19.05.2014, №430 від 19.05.2014, №431 від 19.05.2014, №432 від 19.05.2014, №439 від 21.05.2014, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст. 77; п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010, наказу від 08.05.2014 №379 проведена документальна планова перевірка Державного підприємства Харківський машинобудівний завод ФЕД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013.

Результати перевірки оформлено актом від 15.07.2014 № 218/28-09-46-01-03/14310052.

Відповідно до акту 15.07.2014 №218/28-09-46-01-03/14310052 відповідачем встановлені порушення:

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ ДП ХМЗ ФЕД за період з 01.10.2012 по 31.12.2013 на загальну суму -1849205 грн., в тому числі по періодам: грудень 2012 -156115 грн., січень 2013 - 69764 грн., лютий 2013 -37375 грн., березень 2013 - 40758 грн., червень 2013 -205424 грн., липень 2013 - 194108 грн., серпень 2013 - 163084 грн., вересень 2013 - 829515 грн., грудень 2013 - 153062 грн.;

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (змінами і доповненнями), в результаті чого ДП ХМЗ ФЕД занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 637 739 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2012 - 137250 грн., листопад 2012 - 23848 грн., січень 2013 - 206624 грн., квітень 2013 -315807 грн., травень 2013 - 152724 грн., жовтень 2013 - 686741 грн., листопад 2013- 114745 грн.

п.152.11 ст.152, пп. ґ п. 17 підр. 4 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток (діяльність, що підлягає оподаткуванню на загальних підставах) за період, що перевірявся, на суму 278 912 грн., утому числі: за 4 квартал 2012 - на суму 22 586 грн., за 2013 -на суму 256 326 грн.;

пп. 1388.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п.138.8 ст.138, п. 152.11 ст.152 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, в результаті чого, підприємством занижено прибуток, звільнений від оподаткування (п.17 підр. 4 р. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) на загальну суму 7 126 730 грн. по рядку 09 декларації: за 4 квартал 2012 - на суму 1 608 849 грн., за 2013 рік-на суму 5 517 881 грн. ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, з врахуванням Закону України від 06.11.2012 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок, п. 1 Постанови Правління НБУ від 14.05.2013 №163 Про зміну строків рахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті, зареєстрована в Мін`юсті 14.05.2013 за №718/23250, в результаті чого ДП МЗ ФЕД у лютому 2014 року отримано валютні цінності у сумі 333114,0 рос. руб. (75381,33 грн.) по імпортному контракту №0035ЛЗСПЗ від 15.01.2013 Федеральное бюджетное учреждение "регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте", Росія, з порушенням строків розрахунків.

На підставі акту 15.07.2014 №218/28-09-46-01-03/14310052 контролюючим органом складені податкові повідомлення-рішення від 31.07.2014 №0000064601 та №0000084601, №0000074601.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття контролюючий орган податкового повідомлення-рішення від 31.07.2014 №0000074601, суд дійшов до висновку про наступне.

Між ДП "ХМЗ "ФЕД" (в якості підрядника) та ПАТ "ФЕД" (в якості замовника) укладено договори підряду №16/12-237 від 21.02.2012 та №44/13-237 від 13.05.2013.

Предметом вказаних договорів є виконання робіт з капітального ремонту виробів, що надаються Замовником, а саме пред`явницькі випробування (здача відділу технічного контролю), контровка, фарбування та приймально-здавальні випробування (здача Представництву Замовника № 155) з оформленням необхідної супровідної документації на продукцію в номенклатурі, кількості та ціні, які зазначені в Специфікаціях до Договору.

Всього за договорами підряду ДП ХМЗ ФЕД на адресу ПАТ ФЕД виконано пред`явницькі випробування (здача ОТК), контровка, та приймально-здавальні випробування (ПСИ-здача ПЗ №155) за період з 21.11.2012 по 31.12.2013 на загальну суму 5905140,68 грн., крім того ПДВ 1181028,14 грн., собівартість яких складає 2983147,21 грн. (прибуток 2921993,47 грн.).

На підтвердження факту виконання робіт, між сторонами складені акти виконаних робіт, акти заліку взаємних заборгованостей та акти звірок взаєморозрахунків.

В податковому обліку ДП ХМЗ ФЕД доходи від реалізації робіт по договорам підряду та собівартість таких реалізованих робіт, враховано в окремому податковому обліку доходів і витрат від діяльність, прибуток від якої звільнено від оподаткуванням податком на прибуток згідно з пп. ґ п.17 підр. 4 розд. ХХ Перехідні положення ПК України.

Фактичною підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення, слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про неправомірне звільнення позивачем від оподаткування прибутку підприємства за вищевказаними господарськими операціями, оскільки ремонтні роботи, поставлені позивачем ПАТ ФЕД у межах виконання зобов`язань за договорами не є капітальним ремонтом, а тому операції з постачання цих робіт мають оподатковуватися за загальними правилами оподаткування.

В обґрунтування вказаних висновків, відповідач посилається на те, що аналіз калькуляцій та щомісячних відомостей формування собівартості реалізованих робіт свідчить про невідповідність витратних матеріалів, використаних позивачем при виконанні робіт, які досліджувалися, витратам на капітальний ремонт об`єктів основних засобів. Також СДПІ з ОВП у м. Харкові встановлено, що агрегати передавалися позивачеві замовником (ПАТ ФЕД) вже після виконання певного обсягу ремонтних робіт, вартість яких значно перевищує вартість виконаних ДП ХМЗ ФЕД робіт. Отже, позивач фактично виступав субпідрядником ПАТ ФЕД та виконував лише окремі види технічних робіт (пред`явницькі випробування, контровку, приймально-здавальні випробування).

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Відповідно до підпункту ґ пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності (підклас 35.30.0 клас 35.30 група 35.3 розділ 35 КВЕД ДК 009:2005), а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (підклас 73.10.2 клас 73.10 група 73.1 розділ 73 КВЕД ДК 009:2005), які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

З набранням чинності Законом України від 02.10.2012 року № 5412-VI Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування (тобто з 04.11.2012 року) наведену норму було викладено у такій редакції: тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності (клас 30.30 група 30.3 розділ 30 КВЕД ДК 009:2010), а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (клас 72.19 група 72.1 розділ 72 КВЕД ДК 009:2010), які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

Згідно з Довідкою АА №744989 з ЄДРПОУ ДП ХМЗ ФЕД здійснює, зокрема, такі види діяльності: 30.30 (Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування); 33.16 (Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів); 72.19(Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук).

Відповідно до Наказу Держкомстату від 23.12.2011 №396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності", зазначено, що до класу 30.30 включається: виробництво літаків для перевезення вантажів або пасажирів, для використання у військових, спортивних або інших цілях; виробництво гелікоптерів; виробництво планерів, дельтапланів: виробництво дирижаблів, аеростатів, повітряних куль; виробництво частин і приналежностей для повітряних літальних апаратів.

Вказаний клас також включає, виробництво наземних тренажерів для пілотів; виробництво космічних літальних апаратів і засобів виведення на орбіту, штучних супутників, міжпланетних зондів, орбітальних станцій, космічних кораблів багаторазового використання (човників); виробництво міжконтинентальних балістичних ракет (ІСВМ); капітальний ремонт, реконструкцію повітряних літальних апаратів та їх двигунів та виробництво сидінь для літальних апаратів.

До класу 33.16 (Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів), включається: заводський капітальний ремонт суден повітряних і космічних літальних апаратів. Цей клас включає: ремонт і технічне обслуговування повітряних літальних апаратів (крім їх реконструкції і заводського капітального ремонту); ремонт і технічне обслуговування двигунів повітряних літальних апаратів

Цей клас не включає капітальний ремонт, реконструкцію повітряних літальних апаратів та їх двигунів.

Тобто, з 04.11.2012 року відповідно до вимог пп. ґ п.17 підр.4 розд. XX Перехідні положення ПК України звільняється від оподаткування прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності, зокрема, клас 30.30 група 30.3 розділ 30 КВЕД ДК 009:2010, до якого з робіт включається лише капітальний ремонт і реконструкція повітряних літальних апаратів та їх двигунів.

Представником відповідача зазначено про дефектність первинної документації, що надана ДП ХМЗ ФЕД до перевірки.

Наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561 "Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів" (згідно п. 30) закріплено, що витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка погребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Згідно п. 32 вищевказаного Наказу визначено, що витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Капітальні інвестиції включають інвестиції в основний капітал (основні засоби), в інші необоротні матеріальні активи; витрати, пов`язані з поліпшенням об`єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об`єкта, і на суму яких збільшується первісна вартість основних засобів (капітальний ремонт будівель, споруд, машин та обладнання); інвестиції У необоротні нематеріальні активи, а також витрати на формування основного стада.

Поліпшення об`єкта основних засобів - витрати, пов`язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо об`єкта основних засобів, у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, що первісно очікуються від його використання.

У відповідності до договорів підряду, замовник (ПАТ ФЕД) передає ремонтні вироби (продукцію) вже після виконання певних операцій (коди: 1810, 1542, 1542) з підписом в справі виробу про приймання ВТК, а підрядник (ДП ХМЗ ФЕД) зобов`язується виконати лише пред`явницькі випробування (здача ОТК), контровку, фарбування та приймально-здавальні випробування (ПСИ-здача ПЗ №155).

Так, оскільки в планових калькуляціях та щомісячних відомостях формування собівартості реалізованих робіт відсутні матеріальні витрати, то роботи з фарбування ДП ХМЗ ФЕД не проводились.

Під час судового розгляду справи відповідач вказував, що згідно наявної у податкового органу інформації перевіряючими встановлено, що реалізовані ДП ХМЗ ФЕД на адресу ПАТ ФЕД роботи (пред`явницькі випробування (здача ОТК), контровка, та приймально-здавальні випробування (ПСИ-здача ПЗ №155) за договорами підряду від 21.02.2012р. №16/12-237 та від 13.05.2013р. №44/13-237 за ціною 14265,00 грн. без ПДВ та 14764,28 грн. без ПДВ, відповідно, використовувались ПАТ ФЕД для виконання договорів, укладених з ПАТ "МОТОР СІЧ" (код ЄДРПОУ 14307794), №315Ф/07 від 05.12.2007р. та №385Ф/12 від 24.01.2013р. за цінами постачання одиниці послуги без урахування ПДВ - 277291,67 грн., 112293,12 грн., 291307,50 грн., 296701,67 грн., 120146,67 грн., про що свідчать номери агрегатів в графі номенклатура товарів/послуг продавця в зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних ДП ХМЗ ФЕД, виписаних на адресу ПАТ ФЕД, та податкових накладних ПАТ ФЕД, виписаних на адресу ПАТ "МОТОР СІЧ". Тобто, ПАТ ФЕД фактично до передачі виробів Підряднику (ДП ХМЗ ФЕД), вже виконав певні ремонтні операції цих виробів, вартість яких в 8 - 20 разів більша, ніж виконані ДП ХМЗ ФЕД пред`явницькі випробування (здача ОТК), контовка, та приймально-здавальні випробування (ПСИ-здача ПЗ №155).

Таким чином, ДП ХМЗ ФЕД за договорами підряду фактично не виконував капітальний ремонт, а виступав лише субпідрядником ПАТ ФЕД в виконаних пред`явницьких випробуваннях (здача ОТК), контовці та приймально-здавальних випробуваннях (ПСИ-здача ПЗ №155).

Відтак, ДП ХМЗ ФЕД при проведенні робіт за договорами підряду від 21.02.2012 №16/12-237, від 13.05.2013 №44/13-237 фактично не здійснював реконструкцію, модифікацію, модернізацію, заміну окремих частин устаткування, внесення в конструкцію змін, (фактично були виконані послуги з випробування та контовки агрегатів), а отже, такі роботи не можуть кваліфікуватись як капітальний ремонт та, відповідно, дохід (прибуток) від їх реалізації не може бути звільнений від оподаткування податком на прибуток відповідно до вимог пп.г п.17 підр.4 розд. XX Перехідні положення ПК України і підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 31.07.2014 №0000084601 судом встановлено наступне.

Фактично підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, слугували висновки відповідача про відсутність реального характеру укладених між позивачем ПП ВБП Рембудмонтаж, ТОВ Укртехснаб, ТОВ УТК Пласт, ТОВ КП Ім-Пульс, ТОВ ТВП Кварц, ТОВ ТПК Аякс, ПФ Євробуд господарських операцій.

Під час судового розгляду справи, позивач у період, що перевірявся мав господарські відносини із контрагентами ПП ВБП Рембудмонтаж, ТОВ Укртехснаб, ТОВ УТК Пласт, ТОВ КП Ім-Пульс, ТОВ ТВП Кварц, ТОВ ТПК Аякс, ПФ Євробуд.

Між позивачем та ПП "ВБП "Рембудмонтаж" (в якості підрядника) на підставі договору підряду № 1 від 17.01.2013 виконувались роботи з капітального ремонта об`єктів ДП ХМЗ ФЕД (в якості замовника).

На підтвердження постачання товару позивачем до матеріалів справи долучено: договір підряду, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), акти прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). відомості ресурсів (форма 5а), локальні кошториси, розрахунки витрат, податкові накладні, платіжні доручення.

ТОВ Укртехснаб на підставі договору № 2П/08-205 від 12.03.2008 поставлено ДП ХМЗ ФЕД підшипники та комплектувальні вироби (сигналізатори, сільфони, електромагніти тощо) (умова постачання СРТ - м. Харків).

На підтвердження постачання товару позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні, прибуткові ордери, лімітні картки, товарно-транспортні накладні (на транспорт постачальники ти перевізників), податкові накладні, платіжні доручення, "Ведомости покупных изделий на НР-ЗВМ. НР-ЗВМА. НР-ЗВН. НР-ЗВМ-Т. НР-ЗВМА-Т", службові записки головного конструктора заводу з переліком покупних виробів для агрегатів ГП22, ГП23-4, паспорти, етикетки.

ТОВ УТК Пласт на підставі договору № 1/08 від 03.01.2008 поставлено на ДП ХМЗ ФЕД ріжучий, мірильний, слюсарно-монтажний інструмент (умова постачання склад покупця в м. Харків).

На підтвердження постачання товару позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні, прибуткові ордери, вимоги, товарно-транспортні накладні та подорожні листи на власний автотранспорт позивача, податкові накладні, платіжні доручення, паспорти, атестат, акти на списання інструментів, фактури, лист на адресу ТОВ "Укртехснаб" з дефектними актами та накладними на повернення товару.

Щодо взаємовідносин з ТОВ КП Ім-Пульс суд зазначає, що ТОВ "КП "Ім-Пульс" на підставі рахунку-фактури №10-01-12 від 10.01.2012 поставлено позивачу патрон токарний та перехідник.

На підтвердження постачання товару позивачем до матеріалів справи долучено: видаткову накладну, прибутковий ордер, вимоги, податкову накладну, платіжне доручення.

Щодо взаємовідносин з ГТОВ ТВП Кварк суд зазначає, що ТОВ "ТВП Кварц" на підставі договору № 1/10 від 28.06.2010 поставлено позивачу сталь.

На підтвердження постачання товару позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні, прибуткові ордери, вимоги, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, паспорти, атестати.

Щодо взаємовідносин з ТОВ ТПК Аякс суд зазначає, що ТОВ ТПК Аякс поставлено структурному підрозділу ДП "ХМЗ" "ФЕД" - друкарні (згідно з положенням друкарні - укладає та виконує господарські операції самостійно) пластини abezeta 370*490*0.15.

На підтвердження постачання товару позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні, прибуткові ордери, накладні на видачу матеріалів, податкові накладні, банківські виписки.

Щодо взаємовідносин з ПФ Євробуд суд зазначає, що ПФ Євробуд на підставі виставлених рахунків-фактур поставлено позивачу господарські товари (кисті, совки та тази пластикові, відра, замки навісні).

На підтвердження постачання товару позивачем до матеріалів справи долучено: рахунки фактур, видаткові накладні, прибуткові ордери, вимоги, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.1.2 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що до Ленінського районного суду м. Харкова від прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України, надійшло клопотання про звільнення на підставі ч.4 ст. 212 КК України ОСОБА_1 , від кримінальної відповідальності у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100110000302 від 19 серпня 2014 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 у справі №642/443/17 клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32014100110000302 від 19 серпня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 212 КК України- задоволено.

ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2ст. 212 КК України на підставі ч.4 ст. 212 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100110000302 від 19 серпня 2014 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України- закрито.

Ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 в апеляційному порядку не оскаржена, відтак набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно змісту ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 у справі №642/443/17 ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам держави та суспільства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів у великих розмірах, бажаючи їх настання, керуючись злочинною метою, перебуваючи в офісному приміщенні за юридичною адресою ДП «ХМЗ «ФЕД»: м. Харків, вул. Сумська, буд. 132, у порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, 138.1.1, п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.152.1 ст.152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), шляхом заниження податку на прибуток у розмірі 278 912 грн. та у порушення п.198.1., п.198.3. ст.198, п.200.1. ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), шляхом заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 1637 739 грн., умисно ухилився в період 2012-2013 років від сплати податків, які входять в систему оподаткування, введені у встановленому законом порядку, а всього податків на загальну суму 1916 651 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у великих розмірах.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , здійснив від імені ДП «ХМЗ «ФЕД» у перевіряємий період фінансово-господарські взаємовідносини зі своїми контрагентами.

Усвідомлюючи нереальність здійснення фінансово-господарських операцій та незаконність формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємства по взаємовідносинах з ПАТ «ФЕД» (код ЄДРПОУ 14315552), ТОВ «УКРТЕХСНАБ» (код ЄДРПОУ 31217091), ПП «ВБП «Рембудмонтаж» (код ЄДРПОУ 30510614), ТОВ ТВП «КВАРЦ» (код ЄДРПОУ 21914796), ТОВ «УТК ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 33291549), ТОВ КП «ІМ-ПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 35585993), ПФ «Євробуд» (код ЄДРПОУ 30496050), ТОВ «ТПК «АЯКС» (код ЄДРПОУ 33358943), директор ДП «ХМЗ «ФЕД» ОСОБА_1 , будучи відповідальним за достовірність нарахування та своєчасність сплати податків, зборів, обов`язкових платежів до бюджету і фондів, у порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.152.1 ст.152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), занизив податок на прибуток у розмірі 278 912 грн. та у порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.10 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), занизив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 1637 739 грн., таким чином ухилившись від сплати податків на загальну суму 1916 651 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 просив суд задовольнити клопотання прокурора та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 цього Кодексу, кримінальне провадження закрити.

Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ст. 288 КПК України, розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею. Суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.212 КК України, особа яка вчинила діяння передбачені ч.2 ст. 212 КК України (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великому розмірі), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, а також відшкодувала шкоду завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Таким чином, у зв`язку з наданими ОСОБА_1 до суду платіжними дорученнями №9302 від 16.11.2016 на суму 2456608,5 грн., №9333 від 18.11.2016 на суму 441584,12 грн. щодо сплати податку на додану вартість на суму 2898192,62 грн., у тому числі основний платіж 1637 739 грн., штрафні санкції 818869,5 грн., пеня 441584,12 грн.; а також №9301 від 16.11.2016 на суму 348 640 грн., №9334 від 18.11.2016 на суму 59 532,86 грн. щодо сплати податку на прибуток підприємства в загальній сумі 408172,86 грн., в тому числі основний платіж 278 912 грн., штрафні санкції 69 728 грн., пеня 59532,86 грн., всього податків на загальну суму 3306365,48 грн. за актом перевірки №218/28-09-46-01-03/ НОМЕР_1 від 15.07.2014 кримінальне провадження закрито.

Отже, суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.07.2014 №0000074601, №0000084601.

Стосовно податкового повідомлення рішення №0000064601 від 31.07.2014 року, суд зазначає наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №0000064601 «В1» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За наслідками акту перевірки позивачу було донараховано податок на прибуток (ППР «Р» №0000074601 від 31.07.2014 року), податок на додану вартість (ППР «Р> №0000084601), встановлено завищення бюджетного відшкодування (ППР «В 1» №0000064601).

В судовому засіданні представник позивача послався на неможливость врахування ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 у справі №642/443/17 ОСОБА_1 , через те, що предметом розгляду у справі були лише два податкових повідомлення- рішення: №0000084601 та №0000074601 від 31.07.2014 року, натомість предметом розгляду справи № 820/18496/14 є три податкові повідомлення-рішення №0000084601 та №0000074601 та №0000064601 від 31.07.2014 року.

При прийнятті вказаної ухвали судом були досліджені саме обставини вчинених порушень, відображено в описовій частині саме ті обставини, які відображені в акті перевірки і у зв`язку з вчиненням яких і були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п.1 ст 212 КК України умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Предметом цього злочину є податки, збори, інші обов`язкові платежі, що входять в системі оподаткування введені у встановленому законом порядку.

Злочин, передбачений ст. 212 КК, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових , зобов`язань), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов`язковий платіж, що відповідно до визначеного ПК України порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Податковимповідомленням-рішенням №0000064601 «В1» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Бюджетне відшкодування, відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за за результатами перевірки платника. Тобто, бюджетне відшкодування не є податком, а отже не може бути предметом кримінального провадження за статтею 212 КК України.

Тому, враховуючи, що на момент перевірки позивачу було відшкодовано бюджетне відшкодування ПДВ, то податковим повідомленням-рішенням визначено податкове зобов`язання з ПДВ, яке було сплачено платником у встановлений строк після його узгодження в судовому порядку.

Проте, підставою для прийняття такого рішення, були порушення при здійсненні господарських правовідносин позивача з його контрагентами, які описані в акті перевірки та досліджувались при розгляді клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності директора ДП «ХМЗ «ФЕД» в рамках справи №642/443/17.

Тому, аргументи представника позивача щодо невідображення в ухвалі Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 року по справі № 642/443/17 податкового повідомлення- рішення №0000064601 не є підставою для її неврахування, оскільки обставини вчинених податкових правопорушень є тими ж самими, які зумовили прийняття податкового повідомлення-рішення №0000084601, що було предметом кримінального провадження.

З огляду на вказане, досліджені у спірних правовідносинах первинні документи щодо господарських відносин із контрагентами не можуть братись судом до уваги, оскільки не вважались реальними господарськими операціями.

При цьому, суд вважає за необхідне перевірити під час розгляду даної справи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

У перевіряємий період ДП ХМЗ ФЕД (Замовник) мав господарські взаємовідносини із ПП ВБП Рембудмонтаж (Підрядник) на підставі договору підряду №1 від 17.01.2013р., відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи по капітальному ремонту об`єктів Замовника, які виконуються згідно з Графіком виконання робіт (додаток 1) та Кошторисом на виконання робіт (додаток 2) (далі роботи). Роботи виконуються на об`єктах Замовника.

Пункт 5.1.1 Договору, визначає, що безпосередньо перед початком виконання робіт Замовник передає, а Підрядник приймає відповідні об`єкти робіт за дефектним актом або кошторисом.

За умовами п. 6.1 Договору, роботи виконуються з матеріалів Замовника та засобами Підрядника.

За змістом вказаного договору, останній за своєю правовою суттю є договором будівельного підряду, зміст якого визначений в ст. 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), де зазначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно частини 1 статті 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК України).

За переконанням суду, здійснення будівництва та пов`язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов`язковими та являються невід`ємною частиною цього договору.

Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов`язаний з технічною документацією. Робота за договором будівельного підряду виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути: 1) приблизним - в який у процесі будівництва можна вносити зміни. Тобто приблизний кошторис передбачає його уточнення в процесі виконання робіт у залежності від реальних умов будівництва. Уточнення приблизного договірного кошторису здійснюється в порядку, передбаченому договором. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. 2) твердим - зміни в який можуть вноситься лише за погодженням сторін. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Твердий кошторис, як правило, не передбачає його зміни після погодження сторонами, у разі ж перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

В порушення вимог наведених вище норм ЦК України, при укладенні договору будівельного підряду № 1 від 17.01.2013 р. сторонами договору не був визначений склад і зміст цієї документації, а також договір не містить даних про те, яка із сторін і у який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів, визначений загальними умовами укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, які прийняті відповідно до положень ЦК України та затверджені постановою КМУ № 668 від 01.08.05 р., що ці умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (п. 2 Загальних умов).

Таким чином, посилання на проектно-кошторисну документацію, як підставу для виконання робіт, та наявність такої документації при виконанні робіт є обов`язковою.

Також, за змістом ст. 879 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Також слід зауважити, що кошторис це документ, в якому зазначається постатейний перелік витрат на виконання робіт і який є додатком до договору підряду, його невід`ємною частиною. Він дозволяє встановити не тільки розмір ціни, а і чітко визначити її складові елементи. Скласти його може як замовник так, і підрядник. Для договорів підряду в будівельному середовищі кошторис складається в обов`язковому порядку. Таким чином, посилання на проектно-кошторисну документацію, як підставу для виконання робіт, і наявність такої документації при виконанні робіт є обов`язковою.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (далі Постанова КМУ №466), Будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до вимог п.2 Постанови КМУ №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником за формою згідно з додатком і повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об`єктів будівництва, що належать до І - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Відповідно до вимог п.6. Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, Повідомлення про початок виконання будівельних робіт надсилається замовником до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта будівництва.

Згідно з п.30 Постанови КМУ № 466, Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тяг не за собою відповідальність згідно із законом.

З метою з`ясування питання отримання ДП ХМЗ ФЕД дозвільних документів - повідомлень, декларацій, дозволів на виконання будівельних робіт (інших документів) про початок виконання будівельних робіт у 2012-2013 р.р. до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було направлено запит від 04.06.2014р. №5730/10/28-09-46-01-09, на який листом від 11.06.2014р. №7/20-3103 отримано відповідь, що інформація стосовно отримання ДП ХМЗ ФЕД дозвільних документів у 2012 - 2013р. в Інспекції відсутня.

Також, за наслідком аналізу актів виконаних робіт перевіряючими встановлено, що для виконання ремонтно-будівельних робіт, перелік яких наведено в актах виконаних робіт за формою № КБ-2в (відомості ресурсів до актів виконаних робіт), відомості про які наведено в додатку №6, ПП ВБП Рембудмонтаж необхідно було залучити до виконання будівельно-монтажних робіт від 16 до 820 осіб (додаток №6), а саме в окремому місяці залучалось: у січні 2013 року - 29 осіб, у квітні 2013 року 279 осіб, у травні 2013 року - 110 осіб, у червні 2013 року - 81 особа, у липні 2013 року-86 осіб, у серпні 2013 року - 62 особи, у вересні 2013 року - 820 осіб, у жовтні 2013 року - 16 осіб.

Проте, згідно інформації Основ`янської ОДПІ м. Харкова (лист №3653/7/20-38-17-02-15 від 08.07.2014р.) зазначено, що згідно звітів за формою 1-ДФ за 4 квартал 2012р.- 4 квартал 2013р., за цивільно-правовими договорами працівники відсутні. Також, згідно наданих копій звітів за формою 1-ДФ по ПП ВБП Рембудмонтаж за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., у підприємства лічилось лише 4 працівника. Таким чином, встановлено відсутність у ПП ВБП Рембудмонтаж власних трудових ресурсів для виконання такого обсягу будівельно-монтажних робіт, на які виписано відповідні первинні документи.

Відповідачем отримано податкову інформацію, а саме довідку зустрічної звірки ПП ВБП Рембудмонтаж із ДП ХМЗ ФЕД за період з 01.07.2011 року по 01.10.2013 року № 06-12-102з від 27.12.2013р., складену ДФІ у Харківській області, в якій зазначено, що для виконання будівельно-монтажних робіт ПП ВБП Рембудмонтаж на об`єктах Дії ХМЗ ФЕД було залучено субпідрядну організацію - ТОВ Будресурс-К (код ЄДРПОУ 38688468) на підставі укладеного договору підряду від 01.06.2013 року № 1/7.

Послуги субпідрядних робіт по 01.10.2013 року на об`єктах ДП ХМЗ ФЕД склали 8521330,26 грн.

Згідно наявної податкової інформації, яка міститься в базах даних органів Міністерстві доходів і зборів України (дані щодо зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, даних додатку № 5 до податкових декларації з податку на додану вартість) ПП ВБП Рембудмонтаж сформовано взаємовідносини з ТОВ Будресурс-К за період з 01.07.2013 року по 31.10.2013 року на суму 8817025,20 грн., в тому числі ПДВ 1469504,20 грн. При цьому, вартість таких робіт субпідрядника ТОВ Будресурс-К, яка була в періоді з 01.07.2013 по 31.10.2013 року надана ПП ВБП Рембудмонтаж на адресу ДП ХМЗ ФЕД, складає 8578968,30 грн., в тому числі ПДВ 1429828,05 грн.

Крім того, згідно інформації ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (акт Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТОВ Будресурс-К (ЄДРПОУ 38688468) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов`язання та податковий кредит за період 01.05.2013-31.12.2013 р.) встановлено, що ТОВ Будресурс-К має стан платника - 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). Інформація щодо наявності основних фондів відсутня. Чисельність працюючих: відсутня. Операції ТОВ БУДРЕСУРС-К не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв`язку з цим посадові особи ТОВ БУДРЕСУРС-К не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ БУДРЕСУРС-К до контрагентів-покупців. Враховуючи те, що у ТОВ БУДРЕСУРС-К відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції ТОВ БУДРЕСУРС-К не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.14.136 ПК України від 02.12.2010 №2755-71.

Також, вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі №524/10551/14-к, в якій розглядалися матеріали кримінального провадження №32014000000000090 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Таким чином, матеріали справи та наявні в дій докази об`єктивно засвідчують відсутність реального наміру на виконання укладених між позивачем та контрагентом господарських відносин, та як наслідок безпідставне віднесення їх до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Перевіряючи питання реальності здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "УКРТЕХСНАБ" за договором №2П/08-205 від 12.03.2008, суд дійшов до висновку про наступне.

Згідно п.2 Договору, визначено, що якість і комплектність товару, що підлягає поставці по цьому договору, повинні відповідати ГОСТам і ТУ, вказаним в паспорті на товар чи іншому, замінюючому його, документі. Якість поставляємого по договору товару повинна підтверджуватись сертифікатом якості заводу- виробника. Постачальник гарантує якість поставляє мого товару. Якість повинна посвідчуватись Постачальником доданим до продукції сертифікатом (паспортом) чи іншим документом заводу-виробника з підписом і печаткою ОТК і Представника Замовника.

Умовами договору визначено, що Постачальник поставляє Покупцю товар на умовах СРТ м. Харків, згідно міжнародним правилам Інкотермс (в редакції 2000р.). Поставка товару здійснюється автотранспортом Постачальника.

Позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують відповідність вимогам державних стандартів на товар.

Згідно ст.18 Декрету Кабінету Міністрів України Про стандартизацію і сертифікацію, відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитований в установленому порядку орган із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері, включає сертифіковану продукцію до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції на підставі: 1) декларації про відповідність, виданої виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, або 2) сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності.

На час проведення господарських операцій, правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності були визначені Законом України Про підтвердження відповідності.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону, підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог; сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам; сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Таким чином, виходячи з існуючого нормативного регулювання застосування сертифікатів якості, такий сертифікат видається на визначений вид або серію товару і є підтвердженням, що кожний виріб повинен відповідати вимогам, які пред`являються всій серії або виду товарів. Сертифікат якості являється письмовим підтвердженням сертифікованої системи якості або системи управління якістю і видається уповноваженим органом.

Сертифікати видаються незалежним органом, акредитивними відповідними міністерствами та відомствами. Може видаватись уповноваженим органом по сертифікації на підставі документів (протоколи іспитів, технічний опис продукції, ТУ, статутні документи, договори тощо).

Сертифікація основана на проведенні іспитів продукції, які проводяться в акредитованій лабораторії.

Наявність станом на час здійснення господарської операції відповідних сертифікатів якості є необхідною та вирішальною умовою для визначення факту реальності здійснених господарських операцій, оскільки їх обов`язкова наявність визначена законодавством.

Листом від 06.06.2014 № 5782/10/28-09-46-01-09 податковий орган звертався до позивача із запитом про надання відомостей та підтверджуючих документів по кожній поставці, а саме: сертифікати, паспорти чи інші документи заводу-виробника, в яких вказано інформацію про виробника, імпортера ТМЦ на митну територію України, дату виготовлення, а також надати інформацію: назву виробника вищевказаних ТМЦ по кожній номенклатурі, дату виготовлення по кожній поставці та номенклатурі.

Проте, підприємством не надано до перевірки відповідних документів.

З метою встановлення фактичного імпортера товару, дослідження походження та подальшого руху товару від імпортера по кінцевого споживача податковим органом отримано інформацію з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів щодо ввезення протягом 2012-2013 років на митну територію України ТМЦ за кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, які зазначені в податкових накладних, виписаних ТОВ "УКРТЕХСНАБ" на адресу ДП "ХМЗ "ФЕД".

Відповідно до вказаної інформації відповідач дійшов висновку, що ТОВ "УКРТЕХСНАБ" фактично не могло здійснити придбання підшипників і комплектуючих імпортного походження, так як майже всі фактичні імпортери цих товарів використовували їх для виробництва власної готової продукції, а імпортери ПАТ ФЕД та ТОВ "СІЧ ТЕХНОЛОГІЇ" реалізували практично всю імпортну продукцію на адресу ДП "ХМЗ "ФЕД". Отже, перевіркою не можливо підтвердити факт здійснення поставки ТОВ "УКРТЕХСНАБ" підшипників і комплектуючих, які зазначені у податкових, виписаних ТОВ "УКРТЕХСНАБ" на адресу ДП "ХМЗ "ФЕД".

Суд зазначає, що за відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів не видається можливим встановити факт передачі таких товарів від ТОВ "УКРТЕХСНАБ", що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій і мав місце простий документообіг.

З приводу господарських правовідносин із контрагентами ТОВ УТК Пласт, ТОВ "КП "Ім-Пульс", ТОВ "ТВП Кварц", ТОВ ТПК Аякс, ПФ Євробуд, суд зазначає наступне.

ТОВ УТК Пласт на підставі договору № 1/08 від 03.01.08р. поставлено на адресу ДП ХМЗ ФЕД ріжучий, мірильний, слюсарно-монтажний інструмент (умова постачання склад покупця в м. Харків). ТОВ "КП "Ім-Пульс" на підставі рахунку-фактури № 10-01-12 від 10.01.12р. поставлено позивачу патрон токарний та перехідник. ТОВ "ТВП Кварц" на підставі договору № 1/10 від 28.06.10р. поставлено позивачу сталь. ТОВ ТПК Аякс поставлено структурному підрозділу ДП "ХМЗ "ФЕД" - друкарні (згідно з положенням друкарні - укладає та виконує господарські операції самостійно) пластини abezeta 370*490*0.15. ПФ Євробуд на підставі виставлених рахунків-фактур поставлено позивачу господарські товари (кисті, совки та тази пластикові, відра, замки навісні).

Разом з тим, відносно вказаний підприємств контролюючим органом було отримано податкову інформацію, якою визначено, що всі підприємства не знаходяться за юридичною адресою, у вказаних підприємств відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспорті засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо.

Враховуючи обставини, викладені в матеріалах, які надійшли по вищенаведеним підприємствам, відповідач дійшов висновку про неможливість встановити зв`язок понесених витрат ДП ХМЗ ФЕД в частині взаємовідносин з названими контрагентами, з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 Податкового кодексу України Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п. 14.1.18 ст 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Згідно із ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відтак суд дійшов до висновку про обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 31.07.2014 року № 0000084601, № 0000074601, №0000064601.

З огляду на вказане, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2021 року.

Суддя Севастьяненко К.О.