Справа № 142/586/17

Провадження №11-кп/801/352/2021

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого судді : ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем: ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовому засіданні в м.Вінниціапеляційну скаргу начальника Піщанського відділу Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 28.12.2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №120170202600000 від 20.07.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм ПАТ «Піщанські електричні мережі», проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : ОСОБА_8

захисника: ОСОБА_9

обвинуваченого: ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Бершадської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, просив вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 28.12.2020 року відносно ОСОБА_7 виправданого за ч.1 ст. 332 КК України скасувати через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним за ч.1 ст. 332 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покласти обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України , а саме автомобіль

ВАЗ -2107 д.н.з. НОМЕР_1 конфіскувати в дохід держави, CD-диск залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 28.12.2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 332 КК Українита виправдано його в зв`язку з недоведеністю в його діянні складу даного кримінального правопорушення.

Арешт майна, накладений в даному кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року скасовано відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Речові докази у даному кримінальному провадженні автомобіль марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 , повернуто власнику ОСОБА_7 .

Згідно вироку суду відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 120170202600000 від 20.07.2017 року досудовим слідством ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 20 травня 2017 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, він разом із дочкою ОСОБА_10 , при якій був паспорт громадянки України НОМЕР_2 , виданий 05.10.2006 Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області на ім`я ОСОБА_11 , власним автомобілем ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_12 , що являється матір`ю ОСОБА_7 , та свекрухою дочки ОСОБА_13 виїхали до пункту пропуску «Болган - авто».

20 травня 2017 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, для перетину державного кордону України із Республікою Молдова вони автомобілем, належним ОСОБА_7 , під`їхали до прикордонного пропускного пункту «Болган-авто». Перебуваючи на території пропускного пункту, при перевірці документів, ОСОБА_7 надав інспектору прикордонної служби особисті документи та паспорт ОСОБА_11 для проведення паспортного контролю, під час якого ОСОБА_10 представилась ОСОБА_11 . Однак, інспектором було виявлено розбіжність фото в наданому паспорті із зовнішністю ОСОБА_10 . Тоді присутній поряд ОСОБА_7 , розуміючи, що вони можуть бути викриті у незаконному перетині державного кордону, почав переконувати інспектора у тому, що його дочка є ОСОБА_11 та паспорт належить їй.

В подальшому, працівниками прикордонної служби ОСОБА_10 було затримано та доставлено до адмінприміщення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , а паспорт на ім`я ОСОБА_11 вилучено.

Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 28.12.2020 року відносно ОСОБА_7 є незаконним та підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення про визнання ОСОБА_7 невинуватим у вироку безпідставно зазначив про відсутність в його діях суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України, яка характеризується тільки прямим умислом, тобто коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності),у даному випадку незаконне переправлення осіб через державний кордон України, і свідомо бажала його вчинити.

Також судом зазначено про відсутність у діях обвинуваченого об`єктивної сторони злочину, оскільки перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон, але без відповідних документів може означати, що особа перетнула державний кордон з дійсним документом, але оформленим на іншу особу.

Також в порушення вимог ст. 374 КПК України, в мотивувальній частині вироку не вказано обгрунтованих підстав, з яких він не бере до уваги показання свідка ОСОБА_14 , який вказав, що коли виявив невідповідність паспорту одній із предявниць, саме ОСОБА_7 став переконувати, що паспорт належить саме їй.

Не надано оцінку показам свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , яким ОСОБА_10 пояснила, що саме ОСОБА_7 надав їй паспорт на ім`я ОСОБА_11 для перетину кордону, про що зазначено у вироку.

Крім того, у вироку не зазначено підстав, з яких суд відкидає докази обвинувачення, які надані суду в підтвердження вини ОСОБА_7 в причетності до вчинення кримінального правопорушення, а саме покази свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження стало хибною підставою для обгрунтування судом висновку про те, що письмові докази надані стороною обвинувачення, а також покази свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 не підтвердили факту причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується.

На думку прокурора, судом першої інстанції незаконно визнано невинуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України,а тому суд не застосував кримінальний закон , який підлягав застосуванню, що є порушенням вимог п.1 ч.1 ст. 413 КПК України та тягне за собою скасування судового рішення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який просив вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 28.12.2020 року скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним за ч.1 ст. 332 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покласти обовязки, передбачені ст. 76 КК України , речові докази автомобіль

ВАЗ -2107 д.н.з. НОМЕР_1 конфіскувати в дохід держави, CD-диск залишити в матеріалах кримінального провадження, захисника ОСОБА_9 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 28.12.2020 року залишити без змін, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно дост. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зіст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Пунктом 3 ч.1 ст. 373 КПК України передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 374 КПК Україниу разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Положеннями ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора.

Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.

Суд дотримався вимог ч.6 ст. 22 КПК України, створив необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано допустимих, належних та достатніх доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватими та виправдано за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення, суд належним чином оцінив докази у даному кримінальному провадженні та перевірив відповідність вимогам КПК.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи прокурора про незаконність вироку суду через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення кримінального процесуального закону.

Під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції перевірено доводи прокурора, допитано обвинуваченого, свідків, досліджено докази.

Проаналізувавши сукупність доказів, оцінивши їх з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд апеляційної інстанції вважає, що судом в дотримання вимог ст. 370 КПК України прийнято відносно ОСОБА_7 законне, обгрунтоване, вмотивоване рішення.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив про відсутність в діях ОСОБА_7 суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України.

З такими доводами прокурора не погоджується суд апеляційної інстанції.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, характеризується тільки прямим умислом. Прямим є умисел, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), у даному випадку незаконного переправлення осіб через державний кордон України, і свідомо бажала його вчинити.Мотиви злочину, як і його мета, на кваліфікацію вчиненого не впливають, але мають встановлюватися в ході досудового розслідування.

Згідно формулювання обвинувачення в обвинувальному акті ОСОБА_7 інкримінується незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню з наданням засобів.

Разом з тим обвинувальному акті із зміненим обвинуваченням не зазначено, в чому саме виражалось керівництво ОСОБА_7 незаконним переправленням ОСОБА_10 через державний кордон України та в чому полягали дії по сприянню в його вчиненні.

Висновки суду першої інстанції, що у даному кримінальному провадженні, доказуванню підлягає саме факт обізнаності ОСОБА_7 в тому, що для перетину державного кордону України його дочка ОСОБА_10 мала при собі паспорт ОСОБА_11 , який ОСОБА_7 , знаючи, що він належить іншій особі, пред`явив для перевірки є вірними.

При зміні обвинувачення під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурор виключив з обвинувачення факт забезпечення своєї дочки ОСОБА_10 необхідними документами для перетину кордону, та зверненням ОСОБА_7 до своєї рідної сестри ОСОБА_11 із проханням надати йому її паспорт громадянина України, оскільки дані обставини свого підтвердження не знайшли.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності субєктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України суд прийняв до уваги норми Законів України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", "Про прикордонний контроль", проаналізував показання обвинуваченого ОСОБА_7 , свідків у сукупності .

З показань обвинуваченого, свідків під час апеляційного розгляду встановлено, що обвинувачений не був обізнаний, що інспектору прикордонної служби подавався паспорт ОСОБА_11 .

Так, обвинувачений ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду пояснював, що у травні 2017 року він на прохання матері з дочкою ОСОБА_10 , свахою ОСОБА_13 їхав до Республіки Молдова у монастир. Під час перевірки паспортів зясувалося , що прикордонникам було надано паспорт ОСОБА_11 , а не ОСОБА_10 про що йому стало відомо під час перевірки прикордонником документів. Коли пред`являлись паспорта, він був впевнений , що для перевірки предявлено паспорт його дочки. Чому у ОСОБА_10 опинився паспорт ОСОБА_11 йому невідомо. Зі слів ОСОБА_10 в подальшому йому стало відомо, що на хрестинах діти гралися її сумкою та сумкою ОСОБА_11 , тому могли переплутати паспорти, оскільки вони мають однакові обгортки. Також звернув увагу на те, що ОСОБА_11 працює у державній установі та потребувала спеціального дозволу для перетину кордону, тому на підставі паспорту ОСОБА_11 . ОСОБА_10 не змогла б проїхати до Молдови.

Твердження сторони обвинувачення, що ОСОБА_7 свідомо надав паспорт ОСОБА_11 для проведення паспортного контролю почав переконуватиінспектора утому,що йогодочка є ОСОБА_11 та паспортналежить їйспростовуються показами свідків допитаними під час апеляційного розгляду

Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_13 пояснювали, що їм не було відомо, що на пропускному пункті на кордоні було пред`явлено паспорт ОСОБА_11 , ОСОБА_10 . ОСОБА_11 не представлялась.

Крім того, ОСОБА_10 пояснювала, що перед поїздкою вона свій паспорт не перевіряла, помилково у неї опинився паспорт ОСОБА_11 .

Крім того, свідок ОСОБА_13 під час апеляційного розгляду пояснювала, що являється свекрухою ОСОБА_10 . У травні 2017 року вона, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 їхали у монастир, який знаходиться в Республіці Молдова, оскільки ОСОБА_10 хотіла проконсультуватися з приводу здоровя. В дорогу потрібно було брати з собою паспорт громадянина України. В автомобілі ОСОБА_7 запитував чи є паспорти у них, вони відповіли, що є. Коли вони під`їхали до прикордонного пропуску працівник служби подивилася паспорти, потім повернула їх і пропустила їхати далі. До прикордонного віконця кожен підходив сам, вона не чула щоб ОСОБА_10 представлялася іншою особою. Про те, що предявлено паспорт ОСОБА_11 стало відомо від прикордонника.

Свідок ОСОБА_10 пояснювала, що у травні 2017 року її бабуся ОСОБА_12 , свекруха ОСОБА_13 та батько ОСОБА_7 їхали у Молдову в монастир. Вона також їхала з ними, оскільки мала проблеми зі здоров`ям після народження дитини. Порядок перетину кордону вона не знає, так як ніколи за кордоном не була. Знає, що з собою потрібно мати паспорт. Паспорти вони передали ОСОБА_18 . На кордоні працівник митниці подивилася їхні паспорти, повернула їм і вони поїхали далі. На контролі, коли дійшла черга до неї прикордонники почали до неї придивлятися, дали аркуш паперу, щоб вона поставила підпис, запитували хто така ОСОБА_11 . ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_11 її тітка. За два тижні перед поїздкою в їх родині були хрестини, діти могли гратися їхні сумками та переплутати паспорти, оскільки паспорти мають однакові обгортки. ОСОБА_7 її ОСОБА_11 на кордоні не представляв.

Свідок ОСОБА_11 пояснювала, що для виїзду за кордон їй потрібний спеціальний дозвіл, оскільки вона має доступ до державної таємниці. 20.05.2017 року її племінниця ОСОБА_10 хрестила свого сина, а вона була його хрещеною матір`ю. В той день себе погано почувала, оскільки була вагітна, тому попросила чоловіка, щоб він завіз її додому. ЇЇ сумка залишилася у племінниці вдома, оскільки саме святкування хрестин відбувалося у кафе. Не знає вона, як її паспорт міг потрапити до ОСОБА_10 , можливо її дочка гралася і виклала його з сумки, а ОСОБА_10 його забрала собі, оскільки обидва паспорти мають однакові обгортки. ОСОБА_10 не могла використати її паспорт для перетину кордону, оскільки без дозволу їй заборонено перетинати кордон.

Свідок ОСОБА_14 пояснював, що в кінці травня 2017 року він працював інструктором-кінологом в ВПС «Болган». Вранці, приблизно о 08 годині 30 хвилин, коли він готувався до здачі зміни, на територію заїхав білий автомобіль марки ВАЗ 2107, який слідував по «Зеленому коридору» на виїзд з території України, в автомобілі перебувало чотири людини водій- чоловік та три жінки пасажири. Автомобіль під керуванням ОСОБА_7 прослідував до стоп лінії, зупинився перед шлагбаумом, де відбулася перевірка документів. Перевіркою документів займався ОСОБА_15 . Громадяни, які сиділи в автомобілі підійшли на паспортний контроль, під час перевірки було виявлено, що один з паспортів не належить одній з осіб, яка перебуває у автомобілі. Це була дівчина. Старший змінидав їйаркуш паперута попросивїї розписатися,після чоговиявилося щоїї підписта підпису паспортірізні.Дівчина мовчалата свогопрізвища неназивала.Особи, які їхали з ОСОБА_7 у автомобілі не перетнули кордон. Якщо особа подає паспортні документи для перевірки, і в них проставляються відповідні відмітки і відповідні дані вносяться до бази даних, особа вважається такою, що перетнула кордон. В паспортних документах ОСОБА_7 та осіб, які були разом з ним, такі відмітки не проставлялися, оскільки вони їхали за внутрішніми документами, і проблеми з документами були встановлені на стадії ідентифікації осіб.

Свідок ОСОБА_19 пояснювала, що до її обов`язків не входить перевірка документів. ОСОБА_7 вона не знає, бачила, як її колега давав дівчині розписатися на аркуші паперу, чи то ОСОБА_10 чи інша особа була вона не знає. При перевірці документів був ОСОБА_20 , ОСОБА_14 то заходив, то виходив, ОСОБА_15 безпосередньо при перевірці документів не був, оскільки це не входить до його обов`язків, а вона несла службу на пункті пропуску.

Свідок ОСОБА_15 пояснював, що під час перевірки документів було встановлено, що один документ не відповідає особі, яка його надала. Шляхом ідентифікації було встановлено, що паспорт не належить особі, яка була у автомобілі.

Свідок ОСОБА_16 пояснював, що в день його чергування від ОСОБА_20 надійшла інформація, що існує підозра, що особа, яка перетинає кордон має при собі паспорт, який належить іншій особі.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що жоден з свідків не підтвердив, що ОСОБА_10 під час паспортного контролю представлялася ОСОБА_11 , та того факту, що ОСОБА_7 переконував працівників прикордонної служби в тому, що ОСОБА_10 є саме ОСОБА_11 .

Суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо ОСОБА_7 прийняв до уваги покази свідків на яких посилається прокурор у апеляційній скарзі, як на свідків сторони обвинувачення.

Оцінивши докази в сукупності, прийнявши до уваги покази свідків обвинувачення, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо відсутності доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 достовірно знав, що для перетину державного кордону його дочка ОСОБА_10 має використати паспорт ОСОБА_11 та на момент здійснення контролю свідомо пред`явив паспорт ОСОБА_11 .

Дані обставини знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що достеменно встановлено, що після повідомлення працівником прикордонної служби, що для перевірки надано паспорт, який не належить ОСОБА_10 , обвинувачений ОСОБА_7 не наполягав на подальшому перетині державного кордону та згоден був повернутися через відсутність у його дочки необхідних документів для перетину державного кордону.

Прокурор в апеляційній скарзі вказує на те, що злочин є закінченим у момент, коли виконано відповідні дії: організовано переправлення осіб через державний кордон України, здійснено керівництво таким направленням , надано необхідні поради, вказівки чи засоби для незаконного перетину державного кордону України іншим особам чи усунено перешкоди для цього.

Стаття 332 КК Україниє бланкетною нормою, тобто такою, яка безпосередньо не визначає ознаки злочинного діяння, а відсилає до нормативних актів інших галузей права, тобто йдеться про порушення лише формально визначених правил. Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, перелік яких затверджено нормами чинного законодавства. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни України, крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

При цьому слід мати на увазі, що не будь-яке порушення порядку перетинання державного кордону України є кримінально караним заст. 332 КК України. Ним є тільки переправлення осіб через державний кордон України з недотриманням встановлених правил, як зазначалося вище.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

В п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 № 57(у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 534)закріплено,що перетинаннягромадянами Українидержавного кордонуздійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Обвинувачений ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 не перетнули державний кордон України тому що не пройшли паспортний контроль. Особа вважається такою, що перетнула державний кордон, після проходження процедури ідентифікації, реєстрації в базі даних та проставленні відповідних відміток в контрольних талонах.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент події ОСОБА_10 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , що слідує з копії її паспорта громадянина України, який був долучений до матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування, та в якому на сторінці під номером «11» міститься відповідна і єдина відмітка про адресу реєстрації місця проживання (Т.1, а.с.131,140,165), що давало їй можливість перетнути українсько-молдовський державний кордон у спрощеному порядку за власним паспортним документом, що також свідчить про відсутність прямого умислу у ОСОБА_7 на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.

Посилання в апеляційній скарзі прокурора на те, що суд першої інстанції в порушення ст. 374 КПК України не надав оцінку показам свідків, не зазначив підстав з яких відкинув докази обвинувачення, які надані суду в підтвердження вини ОСОБА_7 в причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України є надуманими.

Спростовуючи пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення, суд першої інстанції навів мотиви за яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші і обґрунтовано дійшов правильного висновку про його виправдання.

Твердження апеляційної скарги прокурора, що судом першої інстанції не надана оцінка показанням свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , а також матеріалам кримінального провадження є помилковими, з огляду на те, що різна оцінка доказів суду, у порівнянні з їх оцінкою стороною обвинувачення, не може свідчити про їх неправильну оцінку судом.

Судом оцінено зазначені прокурором докази у сукупності з іншими доказами з точки зору достатності та взаємозв`язку

Доводи прокурора, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 94 КПК України допустив вибірковість у дослідженні доказів, надавши перевагу показанням обвинуваченого ОСОБА_7 і не надав належну правову оцінку всім доказам у сукупності належним чином необгрунтовані.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження судом першої інстанції в дотримання вимогст. 94 КПКдосліджено всі обставини кримінального провадження, судом оцінено кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У постановленому рішенні відносно ОСОБА_7 свої висновки щодо невинуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України суд першої інстанції умотивував належним чином, перевірив та дав оцінку показам обвинуваченого, свідків, доказам.

Під час апеляційного розгляду перевірено покази обвинуваченого ОСОБА_7 , свідків, досліджено докази, а саме: витяг зкримінального провадження№ 12017020260000093,з якоговбачається,що 20травня 2017року,о 17годині 36хвилин доЄРДР буливнесені відомостіпро кримінальнеправо рушення,передбачене ч.1ст.332КК Українипро те,що 20травня 2017року,близько 08години 50хвилин,в пунктіпропуску «Болган-авто»на виїздз Українив автомобілімарки «ВАЗ2107»,д.н. НОМЕР_1 підкеруванням ОСОБА_7 перебувала громадянка ОСОБА_10 .В ходіперевірки встановлено,що документна ім`я ОСОБА_11 ,паспорт НОМЕР_2 від 05жовтня 2006року неналежить пред`явникові,також ОСОБА_7 повідомив,що перевозить ОСОБА_10 до ПМРз метоюлікування; -повідомлення начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_21 від 20 травня 2017 року начальнику Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_22 про виявлення кримінального правопорушення (протиправного діяння, що містить ознаки злочину, в якому повідомляється про виявлення в ході оперативно-службової діяльності інформації про можливу спробу незаконного переправлення через державний кордон України з ПМР громадянином України ОСОБА_7 громадянки України ОСОБА_10 , яка для перевірки надала паспортний документ на ім`я ОСОБА_11 , який не належить пред`явникові; -постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 25 травня 2017 року, відповідно до якої визнано та приєднано до кримінального провадження № 12017020260000093 від 20 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України в якості речового доказу автомобіль ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_1 , з тих підстав, що вказаний автомобіль був використаний як знаряддя злочину; - облікову картку № НОМЕР_3 від 16 березня 2016 року на легковий автомобіль марки ВАЗ моделі 21070, з номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_7 ; -відповідь управління протидії митним правопорушенням Вінницької митниці ДФС від 06 червня 2017 року на запит слідчого Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_23 , відповідно до якої надаються завірені копії контрольних талонів для проходження по «зеленому коридору»; -копії контрольних талонів для проходження по «зеленому коридору» видані на автомобіль ВАЗ з номерним знаком НОМЕР_1 ; -лист начальника оперативно-розшукового відділу ( з м.л. н.п. Ямпіль) оперативно-розшукового управління ПдРУ ДПС України підполковника ОСОБА_24 про виконання доручення, адресований слідчому Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_23 , згідно якого слідчому надаються копія технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Болган-Хрустова», диск CD-R 700 МВ, серійний номер С3126 TGO 2230295 LH, об`єм файлу 111915922 байтів, копії справ про адміністративне правопорушення за ст.. 202 та ст.. 204-1 КУпАП на громадянку ОСОБА_10 , а також повідомляється, що Піщанським районним судом Вінницької області ОСОБА_10 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 204-1 КУпАП та оголошено усне зауваження, що відповідна постанова буде надана окремо;- копію титульного листа до справи № 14/33 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 202 КУпАп стосовно ОСОБА_10 ;копію внутрішнього опису документів, що знаходяться в справі про адміністративне правопорушення до справи № 14/33 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 202 КУпАп стосовно ОСОБА_10 ; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 150984 від 20 травня 2017 року відносно ОСОБА_10 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 202 КУпАП; копію рапорта інспектора прикордонної служби 1 категорії ВПС «Болган» старшого прапорщика ОСОБА_25 від 20 травня 2017 року про те, що 20 травня 2017 року, о 08 годині 50 хвилин, в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Болган» , прикордонним нарядом «перевірка документів» в складі старшого прапорщика ОСОБА_20 було виявлено порушення прикордонного режиму громадянкою ОСОБА_10 , яка знаходилася в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу, чим порушила вимоги п. 7 «Положення про прикордонний режим», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27 липня 1998 року, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 202 КУпАП; копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_10 серії НОМЕР_4 , виданого Піщаським РВ УМВС України у Вінницькій області 03 вересня 2009 року, засвідчену ОСОБА_10 ;копію постанови начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » майора ОСОБА_26 про накладення адміністративного стягнення № 150984 від 20 травня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_10 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 202 КУпАП та накладено на неї штраф в розмірі 119 гривень за те, що ОСОБА_10 знаходилася в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу; копію квитанції № 24 від 26 травня 2017 року про сплату ОСОБА_10 адміністративного штрафу в розмірі 119 гривень;копію титульного листа до справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП стосовно ОСОБА_10 ;Копію внутрішнього опису документів, що знаходяться в справі про адміністративне правопорушення до справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП стосовно ОСОБА_10 ; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 150985 від 20 травня 2017 року відносно ОСОБА_10 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, складеному за те, що 20 травня 2017 року, о 08 годині 50 хвилин, в міжнародному пункті пропуску "Болган" ОСОБА_10 вчинила спробу незаконного перетинання державного кордону України по чужому паспортному документу, який не відповідає пред`явникові, а саме подала на паспортний контроль паспорт на ім`я ОСОБА_11 , 10 січня 1983 серії НОМЕР_2 , виданий Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області 05 жовтня 2006 року, чим порушила вимоги ст. 9 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991 року; копію рапорта начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшого майора ОСОБА_21 від 20 травня 2017 року про те, що 20 травня 2017 року, о 08 годині 50 хвилин, в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Болган» , прикордонним нарядом «Перевірка документів» в складі старшого прапорщика ОСОБА_20 було виявлено спробу незаконного перетину державного кордону громадянкою України ОСОБА_10 , яка намагалася перетнути державний кордон України без відповідних документів, а саме: на паспортний контроль подала паспорт громадянки України ОСОБА_11 , серії НОМЕР_2 , чим порушила вимоги ст.. 12 Закону Країни «Про державний кордон», тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП; копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_10 серії НОМЕР_4 , виданого Піщаським РВ УМВС України у Вінницькій області 03 вересня 2009 року; копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_11 серії НОМЕР_2 , виданого Піщаським РВ УМВС України у Вінницькій області 05 жовтня 2006 року; копію супровідного листа начальника ВПС «Болган» майора ОСОБА_26 від 01 червня 2017 року про направлення справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_10 до Піщанського районного суду Вінницької області ; копію постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року про повернення справи про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204 КУпАП відносно ОСОБА_10 , для доопрацювання; копію витягу з бази даних «відомості про осіб, які перетинають державний кордон України» в період з 01 січня 2017 року і по теперішній час відносно громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в кому зазначено, що 20 травня 2017 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_7 оформлено виїзд, а об 11 годині 53 хвилин в`їзд; копію технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Болган-Хрустова», затверджену наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23 листопада 2015 року № 256, яка визначає послідовність здійснення прикордонного та митного контролю під час пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у пункті пропуску «Болган-Хрустова»; постанову про призначення слідчого у здійсненні досудового розслідування від 20 травня 2017 року, відповідно до якої начальником СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області постановлено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120170202600000093 від 20 травня 2017 року слідчим ОСОБА_23 ; повідомлення слідчого СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_23 про початок досудового розслідування від 20 травня 2017 року, адресоване керівнику Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області; постанову про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 20 травня 2017 року, відповідно до якої постановлено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120170202600000093 від 20 травня 2017 року слідчою групою у складі слідчого ОСОБА_23 та начальника СВ Піщанського ВП ОСОБА_27 ; клопотання слідчого СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_23 про арешт майна від 30 травня 2017 року, в якому він просить накласти арешт на автомобіль «ВАЗ-2107», державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_7 , шляхом обмеження користуватись майном та заборони розпоряджатись даним майном будь-яким способом та обмеженням права користуватись автомобілем шляхом заборони перетинати вказаним автомобілем державний кордон України до скасування арешту майна; копію постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 13 червня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_10 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оголошено їй усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, відносно ОСОБА_10 закрито; копію ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року, відповідно до якої задоволено клопотання слідчого СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Піщанського відділуБершадської місцевої прокуратури Вінницької області, радником юстиції ОСОБА_2, по матеріалах кримінального провадження №12017020260000093 від 20 травня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України, про арешт майна, накладено арешт на рухоме майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки "ВАЗ 21070", номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, білого кольору, який належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом заборони розпоряджатися зазначеним автомобілем будь-яким способом та обмеження права користування автомобілем шляхом заборони перетину вказаним автомобілем Державного кордону України, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Судом перевірено допустимість доказів відповідно до вимог ст. 86 КПК України та визнано недопустимими рапорт оперативного працівника від 20.05.2017 року, доручення слідчого від 06.06.2017 року та 07.06.2017 року.

З висновком суду , що не підтверджено факту незаконного перетину переправлення будь-якої особи , в тому числі ОСОБА_10 через державний кордон України обвинуваченим ОСОБА_7 шляхом керівництва її діями, а також сприянні з наданням засобів для таких цілей погоджується суд апеляційної інстанції.

Оцінивши покази обвинуваченого ОСОБА_7 , свідків, які узгоджуються між собою, дослідивши докази в сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Твердження в апеляційній скарзі, щодо порушення ст. 374 КПК України судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо ОСОБА_7 є надуманими.

Суд, приймаючи рішення оцінив та дослідив всі докази, дав вірну оцінку показам обвинуваченого, свідків та доказам наявним в матеріалах кримінального провадження.

Суд,дійшов вірноговисновку про наявність підстав для визнання невинуватим ОСОБА_7 у предявленому обвинуваченні за ч.1ст. 332 КК України та виправдання в зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Доводи прокурора щодо істотних порушень кримінального-процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року N 1-р/2019 у справі щодо відповідностіКонституції України(конституційності)ст. 368-2 ККзауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio proreo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах "Ірландія проти Сполученого Королівства", "Яременко проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Кобець проти України").

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування вироку суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404,405, 407,419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Вирок Піщанського районного суду Вінницької областівід 28.12.2020 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.332 КК України залишити без змін.

Судоверішення можебути оскарженов касаційномупорядку доВерховного Судупротягом трьохмісяців здня проголошення.

На підставі ч.4ст.532 КПК Українисудове рішення суду апеляційної інстанціїнабирає законної сили з дня проголошення.

Судді:

ОСОБА_28