ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 340/3161/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Брегей Р.І.) у справі №340/3161/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати пенсії відповідно до норм статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату у сумі 478458,81 за період з лютого 2012 року по квітень 2018 року та за період з липня 2019 року по вересень 2019 року;

зобов`язати відповідача проводити перерахунок та виплату пенсії довічно з урахуванням прожиткового мінімуму для непрацюючих осіб, починаючи з жовтня 2019 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року закрито провадження у справі в частині вимог про зобов`язання перерахувати пенсію і сплатити кошти за період з 01 червня 2013 року по 01 грудня 2015 року (а.с.131-133).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року залишено без розгляду позовні вимоги в частині зобов`язання перерахувати пенсію і сплатити кошти за період з 01 грудня 2015 року по квітень 2018 року (а.с.165-166).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, має ІІ групу інвалідності. З 2011 року позивач отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 01 лютого 2012 року по 30 квітня 2018 року позивачу виплачувалась пенсія на підставі приписів статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсія по інвалідності). З 01 травня 2018 року по 23 липня 2019 року пенсія виплачувалась на підставі іншого закону (перехід на інший вид пенсії за заявою пенсіонера). 24 липня 2019 року позивач подав заяву про поновлення виплати пенсії по інвалідності. Відповідач призначив пенсію по інвалідності на підставі приписів статті 59 вказаного Закону, так як розмір перевищував розмір, який обчислено відповідно до приписів статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач подав до управління заяву від 23 вересня 2019 року про перерахунок основної і додаткової пенсії відповідно до приписів статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, відповідач листом від 01 жовтня 2019 року повідомив позивача, що пенсія обчислюється на підставі приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення з 24 липня 2019 року ОСОБА_1 основної і додаткової пенсії на підставі приписів статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити з 24 липня 2019 року ОСОБА_1 основну і додаткову пенсію на підставі приписів статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши кошти з урахуванням правового висновку суду, та доплатити додаткові кошти з урахуванням раніше сплачених.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити. Зазначає, що позивач з моменту призначення пенсії по теперішній час отримав усі нараховані йому головним управлінням пенсійні виплати. Жодної недоотриманої або невиплаченої пенсії в головному управлінні не обліковується. Сума, яку виставлено позивачем в прохальній частині в розмірі 478458,81 грн. жодним доказом не обґрунтована, відповідно надумана позивачем. Відповідно до матеріалів пенсійної справи та наданого розрахунку нарахованих складових пенсій, позивачу нараховується та виплачується пенсія виходячи із прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони повідомлені про день розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 набув статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, має ІІ групу інвалідності (а.с.11-13). Захворювання пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що не заперечується відповідачем (а.с.14).

З 01 лютого 2012 року по 30 квітня 2018 року ОСОБА_1 виплачувалась пенсія на підставі приписів статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсія по інвалідності) (а.с.114).

З 01 травня 2018 року по 23 липня 2019 року пенсія виплачувалась на підставі іншого закону (перехід на інший вид пенсії за заявою пенсіонера) (а.с.114).

24 липня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про поновлення виплати пенсії по інвалідності на підставі приписів Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.79 (на звороті)).

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначило пенсію по інвалідності на підставі приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як розмір перевищував розмір, який обчислено відповідно до приписів статей 50 і 54 цього Закону (а.с.114).

Обчислюючи розмір пенсії на підставі приписів статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач застосовував приписи п.9-1 Порядку №1210.

Сума пенсії за серпень 2019 року склала 9290,85 грн. (а.с.114):

11765,21 грн. - заробітна плата для обчислення пенсій інвалідам - чорнобильцям (4404,35 грн. - середня заробітна плата в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки, / збільшена на коефіцієнт 1,17) х (4173 грн. - розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2019 f- р. х 5/7810,88 грн.);

70 - відсоток втрати працездатності;

8235,65 грн. - основний розмір пенсії від середнього заробітку(11765,21 х 70%) ;

379,60 грн. - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС;

625,60 грн. - підвищення інвалідам війни 2 групи (1564,00 грн. - прожитковий мінімум

для осіб, які втратили працездатність х 40 %);

50 ,00 грн. - цільова допомога інвалідам війни 2 групи.

Позивач подав до відповідача заяву від 23 вересня 2019 року про перерахунок основної і додаткової пенсії відповідно до приписів статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.19).

Листом від 01 жовтня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача, що пенсія обчислюється на підставі приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і постанови Уряду України (а.с.14).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з таких підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до статті 49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно статті 50 Закону №796-XII (в чинній на час призначення позивачу пенсії редакції), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII (в чинній на час призначення позивачу пенсії редакції) визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Разом з тим, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 №3491-VI (далі - Закон №3491-VI), яким розділ VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 наступного змісту - установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) положення пункту 4 розділу VІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».

Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.На виконання пункту 7 Закону №3491-VI, 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745, яка набрала чинності з 23.07.2011, п.п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою. А тому саме із цієї дати органами пенсійного фонду були переглянути усі судові рішення на предмет можливого закінчення їх виконання у зв`язку зі зміною правового регулювання та розмірів здійснених виплат.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Приписами пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено, що норми і положення статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Згідно абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З 01 січня 2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не встановлювалось жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій на підставі приписів статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чинним залишився й Порядок.

Отже, 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій мали здійснюватися у розмірі, який встановлено приписами статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»» від 31 липня 2014 року, який набрав чинності з 03 серпня 2014 року, Розділ Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 67, котрим встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Тобто з 03 серпня 2014 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»» від 31 липня 2014 року Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідач мав нараховувати та виплачувати основну і додаткову пенсію в розмірах, які встановленні приписами саме статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №619/2262/17.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-ІІІ), що набрав чинність з 01.01.2015, внесено зміни до Закону України №796-ХІІ.

Зокрема, текст статей 50 та 54 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" (стаття 50 Закону №796-ХІІ).

«Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань» (стаття 54 Закону №796-ХІІ).

Отже, Законом №76-VIII статті 50, 54 Закону №796-ХІІ викладено в нових редакціях, згідно з якими особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Зазначена редакція статей 50 і 54 Закону №796-ХІІ діє і у період, за який позивач просить здійснити перерахунок пенсії по інвалідності і щомісячної додаткової пенсії (з 24 липня 2019 року). Згідно рішень Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року N20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 законодавець вправі законом делегувати Уряду України регулювати бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту (виплату пенсій і інших соціальних виплат) за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак, Конституційний Суд України змінив юридичну позицію у рішенні від 13 травня 2015 року №4-рп/2015, зазначивши у висновку: «В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України). Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України».

З огляду на викладене, приписи підпунктів 9 і 13 пункту 4 Розділу 1 Закону №76-ІІІ, якими викладено у новій редакції приписи статей 50 і 54 Закону №796-ХІІ, що почали діяти з 01 січня 2015 року, суперечать положенням пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України.

Відповідно до частини 4 статті 7 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Відтак, спірні правовідносини з 24 липня 2019 року регулюються виключно приписами статей 50 і 54 Закону №796-ХІІ в редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 725/5885/14-а.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, допустив помилку, розглядаючи заяву позивача про перехід на пенсію по інвалідності на підставі приписів статей 50 і 54 Закону №796-ХІІ від 24 липня 2019 року.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи наведені відповідачем аргументи, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані доводи, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак