Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 р.Справа № 520/2905/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 25.05.21 року по справі № 520/2905/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буменерго"
до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Буменерго" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнень просило суд:
- визнати протиправним, застосованим з порушенням вимог чинного законодавства України та таким, що порушує права та законні інтереси позивача застосування у Постанові НКРЕКП №1878 від 13 жовтня 2020 р. коефіцієнта - 2.16 (замість належного - 3,24) "зеленого" тарифу на електричну енергію, вироблену на об`єктах енергетики, що використовують альтернативні джерела енергії ТОВ "Буменерго" для Шумської ГЕС;
- зобов`язати відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг - встановити з 13.10.2020 року для товариства з обмеженою відповідальністю "Буменерго" (ГЕС Шуми, Вінницька область, Крижопільський район, с. Шуми, вул. Шумилівська 38 а) "зелений" тариф на електричну енергію з коефіцієнтом 3,24, як для об`єкта, введеного в експлуатацію 16.05.2016 року, шляхом внесення змін у п.7 постанови НКРЕКП № 1878 від 13.10.2020 року;
- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №520/2905/21 позов задоволено частково.
Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, встановити для Товариства з обмеженою відповідальністю "Буменерго коефіцієнт "зеленого" тарифу, як для об`єкта, введеного в експлуатацію 16.05.2016 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Буменерго" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі № 520/2905/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що «зелений» тариф встановлюється для об`єкта електроенергетики, в даному випадку для Шумської ГЕС, право власності на який може бути змінено безліч разів, що не є підставою для перегляду рівня тарифу, оскільки він розраховується виключно з урахуванням величини встановленої потужності та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики. Відповідач зазначає, що зміна права власності/користування об`єктом електроенергетики ніяким чином не змінює дату введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики. Крім того, відповідач зазначає, що рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про встановлення позивачу «зеленого» тарифу для Шумської ГЕС прийнято відповідно до Постанови від 31.03.2021 року № 525 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», на підставі тих документів, які підтверджують речове право на зазначений об`єкт електроенергетики. Також, відповідач зазначає, що питання перегляду «зеленого» тарифу не могло бути розглянуто взагалі, оскільки товариством не було надано всього пакету документів відповідно до вимог п. 2.1. Порядку від 30.08.2019 року № 1817, на підставі яких визначається рівень «зеленого» тарифу. Крім того, відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановити позивачу коефіцієнт «зеленого» тарифу з урахуванням введення в експлуатацію ГЕС Шуми 16.05.2016 року, віднесено виключно до компетенції відповідача.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги відповідача.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Буменерго з 20.07.2020 набуло право користування Шумською ГЕС (яка розташована за адресою: Вінницька обл., Крижопільський р-н, с. Шуми, вул. Шумилівська, 38а), що раніше перебувала у власності ПП Новітня енергія України та здійснювала відпуск електричної енергії за "зеленим" тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 18.05.2017 року № 669 "Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 30.03.2017 № 427.
Право користування ГЕС виникло у Товариства на підставі договорів оренди: договору оренди обладнання від 20.07.2020 № 200720/Ш2 (гідротурбіни ГТРО-60ГФ), договору оренди обладнання від 20.07.2020 № 200720/ШЗ (двигуна асинхронного трифазного 4АЗ15М6-УЗ) та договору оренди нерухомого майна від 20.07.2020 №200720/Ш1 (нежитлова будівля ГЕС з гідроспорудами, земляна гребля ГЕС, водозливна гребля ГЕС, дериваційний канал з водозабором, напірний басейн ГЕС).
ТОВ Буменерго звернулось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг з заявою про встановлення зеленого тарифу на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №1878 від 13.10.2020 року ТОВ "Буменерго" для Шумської ГЕС було встановлено зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об`єкті електроенергетики, що використовує альтернативні джерела енергії, а саме встановлено коефіцієнт зеленого тарифу 2,16.
Відповідачем зазначено, що оскільки датою закінчення будівництва ГЕС відповідно до декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, зазначено 05 лютого 2010 року, при розрахунку зеленого тарифу буде застосовуватись коефіцієнт зеленого тарифу 2,16, як для мікрогідроелектростанції, яка була введена в експлуатацію до 31.03.2013 включно, згідно із Законом України Про альтернативні джерела енергії.
Не погодившись із висновками відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, встановити для Товариства з обмеженою відповідальністю "Буменерго коефіцієнт "зеленого" тарифу, як для об`єкта, введеного в експлуатацію 16.05.2016 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Відповідно до частини 1статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Закон України «Про ринок електричної енергії»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з п. 8 ч. 1статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають"зелені" тарифи.
Статтею 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» визначено, що "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Згідно з ч. 1 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Згідно з ч.7 ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» "зелений" тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону.
Частиною 24 ст.9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» визначено, що "зелений" тариф для суб`єктів господарювання, які експлуатують мікро-, міні- або малі гідроелектростанції, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої відповідно мікро-, міні- або малими гідроелектростанціями.
Коефіцієнт "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію, встановлюється згідно таблиці, наведеній в ч. 26 ст.9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» і визначається залежно від дати введення в експлуатацію об`єкта.
Частиною 29 ст.9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» визначено, що підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що в залежності від того, коли введений в експлуатацію об`єкт електроенергетики безпосередньо залежить розмір «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, що розраховується за формулою та встановлюється НКРЕКП.
Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює Порядок встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений Постановою Національної комісії 30 серпня 2019 року № 1817 (надалі Порядок №1817).
Відповідно до п. 1.6. Порядку № 1817 рішення щодо встановлення «зелених» тарифів для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств приймаються на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до вимог статей14та16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Пунктом 2.1 Порядку № 1817 для встановлення «зеленого» тарифу встановлено, що суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і такі документи:
пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання (форма власності, установлена потужність, корисний відпуск електричної енергії та інші характеристики об`єкта електроенергетики);
зведений кошторис фактичних витрат будівництва об`єкта електроенергетики (вартість генеруючого обладнання, вартість будівельних та пусконалагоджувальних робіт, вартість приєднання електроустановок до електричних мереж, вартість іншого енергетичного обладнання та споруд, розташованих на об`єкті електроенергетики, що є невід`ємною частиною об`єкта електроенергетики);
копію пояснювальної записки проекту будівництва об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу));
копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;
копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт, виданих відповідно до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466;
копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації з відповідним актом готовності до експлуатації, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
У разі відсутності в копії декларації про готовність об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)) відмітки про дату та/або номер її реєстрації суб`єкт господарювання для підтвердження дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики подає до НКРЕКП належним чином підписаний уповноваженою особою лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому зазначається дата та номер реєстрації відповідної декларації;
загальну фотографію об`єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді.
Додатково суб`єкт господарювання має надати копію договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, укладеного відповідно до частини четвертоїстатті 71 Закону України «Про ринок електричної енергії», якщо об`єкт електроенергетики (черга його будівництва (пусковий комплекс)) введений в експлуатацію після 31 грудня 2019 року та виробляє електричну енергію з енергії:
сонячного випромінювання встановленою потужністю, яка більше або дорівнює 1 МВт;
вітру встановленою потужністю, яка більше або дорівнює 5 МВт, або складається з трьох та більше вітроустановок незалежно від встановленої потужності.
Сторінки документів, що додаються до заяви, нумеруються та завіряються підписом керівника суб`єкта господарювання (уповноваженої ним особи).
Заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та визначені цим пунктом документи до неї можуть подаватися суб`єктом господарювання одночасно із заявою на видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.
У разі звернення суб`єкта господарювання щодо встановлення/перегляду зеленого тарифу на електроенергію, що виробляється з енергії сонячного випромінювання об`єктом електроенергетики, який вмонтований (встановлений) на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, до заяви щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу додаються документи, які підтверджують, що споруди/будівлі, на дахах та/або фасадах яких вмонтований (встановлений) такий об`єкт електроенергетики, є капітальними (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо).
Згідно п.п.2.4., 2.5 Порядку № 1817 якщо заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку,законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, або містять недостовірну інформацію, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.
Відповідний структурний підрозділ НКРЕКП розглядає заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та додані до неї документи, готує та подає матеріали на засідання НКРЕКП, що проводяться у формі відкритого слухання, протягом 30 календарних днів з дня їх надходження.
Як встановлено матеріалами справи, відповідачем за результатами розгляду поданої позивачем заяви про встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії винесено постанову. Наведеною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №1878 від 13.10.2020 року ТОВ "Буменерго" для Шумської ГЕС було встановлено зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об`єкті електроенергетики, що використовує альтернативні джерела енергії, а саме встановлено коефіцієнт зеленого тарифу 2,16.
Даний тариф розрахований та встановлений НКРЕКП на підставізакону України «Про альтернативні джерела енергії»та Порядку № 1817, при розрахунку зеленого тарифу буде застосовуватись коефіцієнт зеленого тарифу 2,16, як для мікрогідроелектростанції, яка була введена в експлуатацію по 31.03.2013 включно. Підставою для прийняття вказаного рішення, як зазначає відповідач, стала дата закінчення будівництва ГЕС відповідно до декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду 05 лютого 2010 року.
Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, датою введення в експлуатацію об`єкту, як електростанції є 16.05.2016 року, про що свідчить Декларація від 16.05.2016 року №ВН 143161370706, яка була зареєстрована у департаменті ДАБІ Вінницької області (т. 1 а.с. 8).
Так, колегія суддів зазначає, що порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461(у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750) (далі - Порядок № 461).
Згідно з п. 3 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).
Пунктом 11 Порядку № 461 передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Відповідно до п. 13 - 16Порядку № 461 зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно доЗакону України "Про регулювання містобудівної діяльності"протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Згідно з ч. 5 ст.39 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
З огляду на викладені вище норми, датою введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики є: 1) або дата видачі уповноваженим органом сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, 2) або дата реєстрації відповідно до законодавства декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що датою введення в експлуатацію Шумської ГЕС, слід вважати дату реєстрації декларації, а саме 16 травня 2016 року, що узгоджується з вимогами статті ст.9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії.
Отже, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для відмови у встановленні коефіцієнту "зеленого" тарифу 3,24.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що «зелений» тариф встановлюється для об`єкта електроенергетики, в даному випадку для Шумської ГЕС, право власності на який може бути змінено безліч разів, що не є підставою для перегляду рівня тарифу, оскільки він розраховується виключно з урахуванням величини встановленої потужності та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, колегія суддів зазначає, що датою введення в експлуатацію об`єкту є 16.05.2016 року, про що свідчить саме дата реєстрації декларація від 16.05.2016 року №ВН 143161370706.
Також посилання апеляційної скарги про встановлення «зеленого» тарифу Шумської ГЕС для ПП Новітня енергія України у 2017 році, на підставі Постанов НКРЕКП від 18.05.2017 року № 668 та № 669 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дію зеленого тарифу для ПП Новітня енергія України припинено на підставі постанови НКРЕКП від 19 серпня 2020 року № 1576 Про припинення дії зеленого тарифу ПП Новітня енергія України.
Крім того, з аналізу наведених вище норм чинного законодавства, НКРЕКП має здійснювати регулювання порядку (методики) формування цін, тарифів, таким чином, щоб вони забезпечували, зокрема покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника. Тобто, суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто з застосуванням вищого коефіцієнтузеленоготарифу.
Так, у справіЩокін проти України № 23759/03 та № 37943/06 від 14.10.2010, Європейський суд з прав людини визнав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свободз точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення певного важливого фінансового питання, порушує вимогуякості закону, передбаченуКонвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
Таким чином, колегіясуддів зазначає, що у даній справі, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача, тобто діяв протиправно, нерозсудливо, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що при прийнятті рішення зобов`язального характеру суд втручається в дискреційні повноваження відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Повноваження відповідача щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі щодо встановлення тарифу за своєю правовою природою є дискреційними.
Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, ефективним засобом юридичного захисту прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для ТОВ «Буменерго» "зелений" тариф, як для об`єкта, що введений в експлуатацію 16.05.2016 року.
Аналогічного висновку щодо дискреційних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №826/13735/18, від 08.05.2020 у справі №826/7112/18.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача не містять аргументів, які не були враховані під час вирішення справи судом першої інстанції та повторюють доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Згідно зіст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно дост. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, при ухваленні рішення, дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду -залишити без змін.
Керуючись ст. ст.311,315,316,321,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 по справі № 520/2905/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 13.10.2021 року
