Справа № 344/14919/21

Провадження № 1-кс/344/5871/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 в порядку ст.303 КПК України, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою в порядку ст.303 КПК України. В скарзі заявник просить скасувати рішення і постанову ОСОБА_4 від 30.08.2021 року про закриття кримінального провадження №...2368 від 24.07.2017 року; визнати його потерпілою стороною у кримінальному провадженні № 42017000000002368 від 24.07.2017 року і № 4202009125000026 від 06.08.2020 року та ознайомити його із матеріалами їхніх досудових розслідувань, зобовязавши виконати ці дії розслідувачів цих проваджень; зобовязати СВ ТУ ДБР у м.Львові та Івано-Франківську обласну прокуратуру задоволити його попередньо заявлений відвід всім розслідувачам вказаних кримінальних проваджень або задовольнити його власноручно; зобовязати слідчого СВ ТУ ДБР у м.Львові ОСОБА_5 виконати слідчу дію за адресою місця проживання заявника за його участю ( слідчий експеримент) за фактом викрадення правоохоронцями банки із 70000 доларів США під час проведення ними повторного обшуку садиби від 24.03.2017 року, попередньо обстеживши його на поліграфі за добровільною його згодою; зобовязати розслідувачів в кримінальному провадженні № 4202009125000026 від 06.08.2020 року провести слідчий експеримент у його житловому будинку за фактом викрадення із нього із задньої складської кімнати 185000 гривень із сумки та однієї 200-ті грамової банки із золотими виробами загальною вартістю біля 10000 доларів США, яка знаходилась під камяною плитою та 4 стограмові і два 50-грамові золоті злитки 999 проби, придбані ним під час стрибка з 8 до ..., відсутність яких він виявив 14.09.2021 року у своєму житловому будинку у присутності СОГ із технічним супроводом. Крім того, зазначив, що 16.09.2021 року під час дослідження всіх своїх схованок він виявив ряд інших зникнень своїх золото-валютних заощаджень,які дослідила СОГ, відомості про які просить внести до ЄРДР обласну прокуратуру.

У судовому засіданні ОСОБА_6 скаргу підтримав та просив її задовольнити.

У судовому засіданні слідчий просив відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали скарги, та матеріали кримінальних проваджень № 42017000000002368 від 24.07.2017 року, № 4202009125000026 від 06.08.2020 року, слідчий суддя вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Четвертим слідчим відділом ( з дислокацією у м.Івано-Франківську) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002368 від 24.07.2017 року.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 є заявником.

Постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 від 30.08.2021 року кримінальне провадження № 42017000000002368 від 24.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у звязку із встановленням відсутності в діянні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

В той же час, частиною 2статті 9 КПК Українивизначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. ст.2,284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

З положеньст. 84 КПК Українислідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимогст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття,що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Згідно ч. 2ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Адже, практика ЄСПЛ що до проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Звертаючись до слідчого судді з скаргою, ОСОБА_6 зазначив, що незаконність постанови про закриття кримінального провадження полягає в її необгрунтованості та невідповідності змісту ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 20.08.2021 року справа № 344/11471/21 провадження № 11-сс/808/207/21, зауваження та вимоги якої слідчим не виконані, повторно не усунута суперечність, яка ставить під сумнів його остаточний висновок у провадженні. Слідчий залишив без детальної оцінки прямі докази очевидних ознак, які входять до контексту ст.368 ч.4 КК України і у своїй сукупності утворюють склад злочину.

Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 21.07.2017 до УСБУ в Івано-Франківській області звернувся ОСОБА_3 із заявою про те, що начальник Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_8 , використовуючи своє службове становище за попередньою змовою із адвокатом ОСОБА_9 з 31.03.2017 вимагають через посередника ОСОБА_10 в обвинуваченого ОСОБА_3 неправомріну вигоду в розмірі 50000 доларів США за сприяння в призначенні йому судом мінімальної міри покарання.

З метою встановлення обставин можливого вчинення начальником Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_8 , за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_9 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, під час досудового розслідування проведено допит ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_8 ,свідка ОСОБА_9 , проведені слідчі та процесуальні дії, досліджені матеріали НСРД.

Статтею 368 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища (частина 1), а також за діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у особливо великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (частина 4).

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження мотивована тим, що у ході досудового розслідування не встановлено фактів, які б свідчили про прохання, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання начальником Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано - Франківської області ОСОБА_8 , тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також адвокатом ОСОБА_9 неправомірної вигоди, що дає підстави стверджувати про відсутність в їхніх діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Подана скарга не містить посилань, переліку тих слідчих дій, які не провів слідчий ОСОБА_7 , які б в разі їх проведення могли б суттєво вплинути на результат прийнятого слідчим рішення. Також, скарга не містить посилань в чому виявилась неповнота досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002368 від 24.07.2017 року року та обґрунтування підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження. По суті скарга зводиться до незгоди з прийнятим слідчим процесуальним рішенням.

Доводи заявника про те, що постанова про закриття кримінального провадження полягає в її необгрунтованості та невідповідності змісту ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 20.08.2021 року справа № 344/11471/21 провадження № 11-сс/808/207/21 не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на наступне.

Скасовуючи постанову слідчого від 22.06.2021 року про закриття кримінального провадження № 42017000000002368 від 24.07.2017 року Апеляційний суд зазначив, що в резолютивній частині постанови слідчого не зазначено в діянні якої саме особи немаєскладу злочину заст. 368 ч.4 КК України. Крім того, слідчий відступив від чіткого змісту нормиКПК Українипро підстави закриття кримінального провадження, вказавши, що закриває провадження за відсутністю «ознак складу кримінального правопорушення» замість визначеного у законі виразу: «складу кримінального правопорушення». Слідчий не має права відступати від процесуальних норм і на свій розсуд трактувати вказані норми.

Зазначені в ухвалі суду порушення були усунуті слідчим при прийнятті оскаржуваної постанови.

Отже, скаржником не наведено обставин або доказів, які б не були предметом дослідження під час досудового розслідування і спростовують або ставлять під сумнів мотиви, наведені в оскаржуваній постанові.

Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження, за своїм змістом, повністю відповідає вимогамст. 110 КПК України, у тому числі щодо мотивів прийняття відповідної постанови, її обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу, зокрема щодо підстав для закриття кримінального провадження, які передбачені п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України.

Враховуючи ту обставину, що під час досудового розслідування стороною кримінального провадження з боку обвинувачення не здобуто достатніх даних, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення, оскаржувана постанова винесена слідчим з дотриманням вимог КПК України з урахуванням усіх обставин справи, під час досудового розслідування був проведений необхідний об`єм перевірочних дій, який був достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення, а тому зважаючи на вказане вважаю, що в задоволенні скарги про скасування постанови старшого слідчого Четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 від 30.08.2021 року про закриття кримінального провадження № 42017000000002368 від 24.07.2017 слід відмовити.

Що стосується інших вимог скарги слідчий суддя вважає за необхідним зазначити наступне.

Четвертим слідчим відділом ( з дислокацією у м.Івано-Франківську) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4202009125000026 від 06.08.2020 року.

Постановою слідчого Четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_11 від 21.05.2021 року відмовлено у визнанні ОСОБА_12 потерпілим у кримінальному провадженні № № 4202009125000026 від 06.08.2020 року.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 є заявником.

25.08.2021 року ОСОБА_6 звернувся до начальника Четвертого СВ ТУ ДБР у м.Львові з клопотанням-скаргою, в якому просив 1) у відповідності до ст.ст.60,221, 9 ч.6 КПК України зобовязати слідчого ознайомити його із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002368 від 24.07.2017 року, особливо із його технічним записом; 2) визнати потерпілим; 3) притягнути слідчого управління ОСОБА_7 до відповідальності, повязане із позбавленням його права на ознайомлення із матеріалами справи, в якому він абсурдно послався на ст.ст.60,221 КПК України, що вказав у своєму повідомленні від 29.07.2021 року № Х-4731 і не визнав його потерпілою стороною 4) задоволити повторний відвід слідчому СВ ТУ ДБР у м.Львові Продану у кримінальному провадженні № 4202009125000026 від 06.08.2020 року, який не дотримується у ньому розумних строків; 5) зобовязати слідчого ОСОБА_5 вручити йому постанову про обєднання непоєднаних кримінальних проваджень в одне № 4202009125000026 від 06.08.2020 року; 6) зобовязати ОСОБА_5 ( ст.56 ч.2 п.4 КПК України) провести слідчий експеримент на місці події із його участю за фактом викрадення правоохоронцями банки із 70000 доларів США під час проведення ними повторного обшуку садиби від 24.03.2017 року, попередньо обстеживши його на поліграфі за добровільною його згодою; 7) у відповідності до ст.221 КПК України, ст.56 ч.1 п.10 КПК України зобовязати ОСОБА_5 ознайомити його із матералами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202009125000026 від 06.08.2020 року, в якому він є потерпілим.

Листом Начальника Четвертого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Львові ОСОБА_13 яновського від 31.08.2021 року ОСОБА_14 повідомлено про те, що його звернення від 25.08.2021 року щодо стану досудового розслідування, проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях № 42017000000002368 від 24.07.2017 року та № 4202009125000026 від 06.08.2020 року розглянуто. Щодо ознайомлення із матеріалами кримінальних проваджень розяснено, що у відповідності до ст.ст.60,221 КПК України, він не наділений правом ознайомлюватися із матеріалами цих кримінальних проваджень. Також, у відповідності до вимог ст.220 КПК України він також не наділений правом заявляти клопотання про проведення процесуальних дій. Крім цього, заявника проінформавано, що 30.08.2021 року у кримінальному провадженні № 42017000000002368 від 24.07.2017 року слідчим прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, а відтак, на даній стадії прийняття будь-яких рішень у даному кримінальному провадженні, в тому числі й щодо визнання потерпілим, є неможливим. Вивченням стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202009125000026 від 06.08.2020 року підстав для відводу слідчого не встановлено.

Так, права заявника у кримінальному провадженні передбачені ч.2 ст.60 КПК України. Заявник має право: отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Статтею 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положеньЗакону України"Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної участині першійцієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ст.221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Так, у кримінальних провадженнях № 42017000000002368 від 24.07.2017 року та № 4202009125000026 від 06.08.2020 року ОСОБА_6 є заявником та не наділений правом на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Також, слід зазначити, що заява ОСОБА_14 про залучення до провадження № 42017000000002368 від 24.07.2017 року як потерпілого надійшла до органу досудового розслідування після прийняття слідчим постанови про закриття кримінального провадження № 42017000000002368 від 24.07.2017 року, а відтак, прийняття слідчим будь-яких рішень по поданій заяві не грунтується на нормах КПК України.

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №420 170 000 000 02 368 від 24.07.2017 завершено то відсутні підстави для зобов`язання органу, що проводив досудове розслідування вчиняти процесуальні дії щодо розгляду заяви про залучення ОСОБА_3 як потерпілого та визнання його потерпілим, а тому в задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

В задоволенні скарги в частині зобов`язання слідчих надати скаржнику матеріали кримінальних провадженнь № 42017000000002368 від 24.07.2017 року та № 4202009125000026 від 06.08.2020 року для ознайомлення слід також відмовити, оскільки права заявника відрізняються від прав потерпілого, а скаржника в даних кримінальних провадженнях потерпілим не визнано.

Відповідно до ч. 1ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Згідно до ч. 2ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Частиною 6 статті 223 КПК України передбачено, що слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги в частині зобов`язання слідчих проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження № 4202009125000026 від 06.08.2020 року слід відмовити, оскільки ОСОБА_6 не наділений правом подачі таких клопотань відповідно до норм ст.ст. 60, 220, 223 КПК України.

Що стосується вимог скарги в частині зобовязання СВ ТУ ДБР у м.Львові та Івано-Франківську обласну прокуратуру задоволити його попередньо заявлений відвід всім слідчим у вказаних кримінальних проваджень або задовольнити його власноручно.

Пунктом 2 частини 2 ст.39 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування.

Листом Начальника Четвертого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Львові ОСОБА_15 повідомлено про те, що вивченням стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202009125000026 від 06.08.2020 року підстав для відводу слідчого не встановлено.

Відповідно до змісту положень ч. 2ст. 81 КПК Українивідводи дізнавачу, слідчому, прокурорупід час досудового розслідування розглядаєслідчий суддя.

Статтею 77 частиною 1КПК Українипередбаченіпідставидля відводу прокурора, слідчого, дізнавача.

Так, підставами для відводу слідчих визначені уст. 77 КПК України, згідно якої останній не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Наведений перелік є вичерпним.

Проте заявником обставини для відводу слідчих у заяві не доведено, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу.

Що стосується вимог скарги про внесення Івано-Франківською обласною прокуратурою відомостей до ЄРДР за фактом виявлення 16.09.2021 року під час дослідження всіх своїх схованок інших зникнень своїх золото-валютних заощаджень.

Згідно з ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Оскільки у поданій скарзі заявником не вказано коли він звертався із такою заявою, підстав вважати, що посадовими особами Івано-Франківської обласної прокуратури була допущена бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення не має, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 в порядку ст.303 КПК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .

Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2021 року