Єдиний унікальний номер № 181/1031/21

Провадження №1-кс/181/231/21

У Х В А Л А

13 жовтня 2021 року смт. Межова

Слідчий суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Межова клопотання слідчого СВ ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041480000116 від 08.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозове, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, працюючого ШУ «Першотравневе» шахта «Ювілейна» проходчиком, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12021041480000116 від 08.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого відділення відділення поліції № 2 Синельниківського районного Управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області маються матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041480000116 від 08.10.2021 року.

Підставою внесення стало те, що 02.10.2021 року у період часу приблизно з 18.20 до 19.00 години ОСОБА_4 , знаходячись по вул. Соборна в смт. Петропавлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, погрожував застосуванням насильства, вбивством поліцейським СРПП ВП № 4 Синельниківського РУП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які виконували свої службові обов`язки, та ногами наніс останнім декілька ударів по тулубу та кінцівкам, заподіявши фізичний біль.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 02.10.2021 року приблизно о 18.20 год. (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), знаходячись біля приміщення магазину «Варус», який розташований за адресою: вул. Миру, 10, смт. Петропавлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП та ч.2 ст.178 КУпАП, та в подальшому перешкоджав працівникам поліції реалізовувати надані їм права та виконати обов`язки, передбачені відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність працівника правоохоронного органу, в якому вони працюють, та умисно спричинив працівнику правоохоронного органу тілесне ушкодження за наступних обставин.

Так, 02.10.2021 року о 18.20 год. до чергової служби ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що біля магазину «Варус» знаходяться двоє чоловіків в стані алкогольного сп`яніння, які поводять себе неадекватно, ображають оточуючих нецензурною лайкою, погрожують фізичною розправою та справляють природні потреби біля приміщення магазину. Вказане повідомлення зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 2716 від 02.10.2021 року.

З метою перевірки та прийняття рішення за вказаним повідомленням поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Синельниківського РУП ГУНПв Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 , призначеним на посаду наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 17.08.2020 року №221 о/с, посвідчення ДНП № НОМЕР_1 , та інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 , призначеним на посаду наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 17.08.2020 року №221о/с, посвідчення ДНП № НОМЕР_2 , які заступили з 08:00 год. 02.10.2021 року на добове чергування в якості поліцейських сектору реагування патрульної поліції, здійснено виїзд до магазину «Варус», розташованого за адресою: вул. Миру, 10, смт. Петропавлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Прибувши за вказаною адресою на службовому автомобілі «SkodaRapid», держ. номер 04 « НОМЕР_3 », ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вдягнені у однострій поліцейського, передбачений постановою КМУ №823 від 30.09.2015 року, підійшли до ОСОБА_4 , який разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою(далі по тексту особою) відійшли від приміщення магазину у бік центрального парку відпочинку та сиділи на лавочці, при цьому розпивали спиртні напої.

Працівники поліції зробили зауваження та попередили про адміністративну відповідальність, передбачену ст. 173 КУпАП, в разі повторення з його боку нецензурних висловлювань в бік інших людей. Проте, ОСОБА_4 та особа на зауваження працівників поліції не відреагували та продовжували висловлюватися нецензурною лайкою в бік оточуючих та працівників поліції.

Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 запропонували останнім пройти до адміністративної будівлі ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для встановлення особи. Не реагуючи на вимоги працівників поліції ОСОБА_4 скоротив визначену між ними відстань та маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , умисно наніс не менше, ніж два удари правою ногою ОСОБА_6 в гомілку лівої ноги, внаслідок чого у ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 127 від 04.10.2021 року утворились побої - тілесні ушкодження у вигляді гематоми середньої третини передньої поверхні лівої гомілки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Крім того, продовжуючи не підкорюватися законним вимогам поліцейських, реалізуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень поліцейським, ОСОБА_4 умисно наніс не менше, ніж два удари лівою ногою в тильну поверхню правої ноги ОСОБА_7 , внаслідок чого у останнього відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 126 від 04.10.2021 року утворились побої - тілесні ушкодження у вигляді синця по тильній поверхні в проекції 4 - 5 плюсневих кісток правої ступні, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день).

Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до ст.ст.43,45

ЗУ «Про Національну поліцію» 580-VIII від 02.07.2015 року, застосували заходи примусу, а саме спецзасіб - кайданки, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23, ст. 45 Закону України «Про національну поліцію» 580-VIII від 02.07.2015 року, що виразилося у надяганні на праву руку ОСОБА_4 кайданок, та надівши кайданки на праву руку ОСОБА_4 почав надівати на ліву руку ОСОБА_4 кайданки, але останній продовжив чинити активний опір працівникам поліції, а саме не реагувавши на вимоги припинення чинення опору, продовжив застосовувати фізичну силу до поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , намагаючись спричинити останнім тілесні ушкодження.

Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_4 поліцейському сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшому сержанту поліції ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 127 від 04.10.2021 року, нанесені тілесні ушкодження у вигляді гематоми середньої третини передньої поверхні лівої гомілки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Вказане тілесне ушкодження утворилося від дії чи при ударі об тупий предмет з достатньою силою для його утворення.

Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_4 поліцейськиму сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_7 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 126 від 04.10.2021 року, нанесене тілесне ушкодження у вигляді синця по тильній поверхні в проекції 4 - 5 плюсневих кісток правої ступні, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Вказане тілесне ушкодження утворилося від дії чи при ударі об тупий предмет з достатньою силою для його утворення.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, а саме умисному спричиненні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

ОСОБА_4 08.10.2021 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачений ч.2 ст.345 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-відеозаписом з нагрудного реєстратора працівника СРПП, який був присутній під час вчинення кримінального правопорушення;

-протоколами допиту потерпілих працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які засвідчують яким чином розвивалися обставин кримінального правопорушення;

-протоколом допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які вказують на ОСОБА_4 , як ту людину, яка порушувала громадський порядок, погрожувала працівникам поліції, наносила їм удари та іншим чином вчиняла активний опір працівникам поліції;

-висновками судово-медичної експертизи - № 126 від 04.10.2021 року та № 127 від 04.10.2021 року, відповідно до яких у працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.

Проаналізувавши матеріали даного кримінально провадження, слідство приходить до висновку, що у даному випадку виникає необхідність в обранні ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий запобіжний захід у даному випадку є необхідним та достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, так як жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

ОСОБА_4 фізично та психічно здоровий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно працевлаштований, зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами. ОСОБА_4 на даний час проживає сам, одружений з ОСОБА_14 , сплачує аліменти на утримання дітей. Ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованого йому злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці. Офіційна дружина, під час допиту в якості свідка зазначає, що ОСОБА_4 постійно вчиняє з нею сварки, бійки тощо, у зв`язку з чим вона неодноразово зверталася з письмовими заявами до правоохоронних органів, та в теперішній час у Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області знаходиться на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Зі слів останньої встановлено, що її чоловік ОСОБА_4 погрожує фізичною розправою, насильством окрім неї, ще своїй родині, веде себе зухвало та являється небезпечною особою для суспільства. Зі слів ОСОБА_14 , останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї та систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, в результаті чого вона змушена постійно змінювати місце свого проживання, в результаті чого органом досудового розслідування відділення поліції № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство,тобто умиснесистематичне вчиненняфізичного,психологічного абоекономічного насильстващодо подружжячи колишньогоподружжя абоіншої особи,з якоювинний перебуває(перебував)у сімейнихабо близькихвідносинах,що призводитьдо фізичнихабо психологічнихстраждань,розладів здоров`я,втрати працездатності,емоційної залежностіабо погіршенняякості життяпотерпілої особи.

Вказані обставини свідчать про неможливість забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейського суду з прав людини зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив новий злочин, а після направлення обвинувальних актів відносно нього до суду та проведень інших превентивних заходів, висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та умисно продовжує вчиняти нові злочини.

Виходячи з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово вчиняв кримінальні проступки та притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 13.07.2021 року останній органом досудового розслідування відділення поліції № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України та обвинувальний акт направлено до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області. Окрім цього, 08.10.2021 року прокурором Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_15 відносно ОСОБА_4 направлено обвинувальний акт до суду за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. В провадженні СВ ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12021041530000151 від 12.08.2021року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України. 02.10.2021 року ОСОБА_4 вчиняє нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.

Згідно зібраних під час досудового розслідування матеріалів у своїй сукупності на підставі ч.2 ст.177 КПК України приведені в даному клопотанні обставини безпосередньо вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) того чи іншого ризику.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У зв`язку з викладеним виникає необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі, переховування особи від правосуддя та здійснення впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних. При цьому зазначено, що перешкоджання встановленню істини у справі, здійснення впливу на свідків та потерпілих, переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою у якій її переслідують. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З урахуванням зазначеного та враховуючи, що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задоволити.

Підозрюваний заперечив щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та, дослідивши докази по даних матеріалах (надані сторонами письмові документи), заслухавши думку прокурора, підозрюваного, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

08.10.2021 року зареєстроване кримінальне провадження № 12021041480000116 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

08.10.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України умисне спричинення працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Так, відповідно до вимог п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, тобто нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, а отже можуть існувати ризики, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, так як підозрюваний, з метою уникнути можливого покарання у виді позбавлення волі може незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В підтвердженні даного ризику органами досудового розслідування надано суду протокол допиту свідка ОСОБА_14 (дружини підозрюваного ОСОБА_4 ), яка дає покази про події, які сталися 02.10.2021 року, свідком яких вона була і жодним чином не вказує на тиск відносно неї з боку її чоловіка ОСОБА_4 (а.с.60-61).

Натомість у судовому засіданні прокурором інших обґрунтувань існування ризику того, що підозрюваний може впливати на свідків, суду не надано.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, не може слугувати однією з підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки кримінальні правопорушення в яких обвинувачується підозрюваний були скоєні ним до вчинення вище зазначеного кримінального правопорушення і судові рішення відносно нього до цього часу не прийняті всі інші обгрунтування даного ризику, слідчий суддя вважає з боку органу досудового розслідування надуманими.

Разом з тим, встановлено, що досудове розслідування триває, обставини кримінального правопорушення повністю не з`ясовані.

Однак, зауважую, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Запобігання наявним ризикам не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Звертаю увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив виконання ним своїх процесуальних обов`язків та запобіг спробам підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню.

Отже, забезпечення належної процесуальної поведінки можливо досягти при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з визначенням часового обмеження та покладанням обов`язків ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин та беручи до уваги докази на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини події кримінального правопорушення (спосіб, передумови т.і.) слідчий суддя вважає, що такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, обирати до підозрюваного ОСОБА_4 недоцільно.

Разом з тим, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років.

Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, відносно нього в провадженні органів досудового розслідування та суду знаходяться ряд кримінальних проваджень за ч.1 ст. 125 КК України, 162 КК України, ч.1 ст. 185 КК України, 126-1 КК України, що свідчать про його соціальну не благонадійність, скоєне ним кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правлопорушень проти авторитету органів державної влади.

Таким чином події вчиненого злочину свідчать, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання або особистої поруки все ж суд вважає не забезпечать усунення обставин, запобігання яким обумовлює застосування запобіжного заходу.

Наступним на суворістю запобіжним заходом є домашній арешт.

З огляду на характер обставин події кримінального правопорушення, беручи до уваги надані докази, які обгрунтовують клопотання про обрання міри запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та досягнення мети застосування запобіжного заходу, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому, виходячи з обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу, вважаю за необхідне задля підтримання дієвості запобіжного заходу покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п. 2, 4 ч. 5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041480000116 від 08.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України протягом встановленого строку домашнього арешту:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;

-не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, місце постійного проживання: АДРЕСА_2 - цілодобово, з носінням електронного засобу контролю;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання/роботи;

-не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет), крім випадків необхідності їхньої участі при проведенні слідчих дій.

Копію даної ухвали вручити підозрюваному, слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору - для відома та виконання.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Копію цієї ухвали мені вручено «_____»_____________2021 року о «_____» год. «____» хв. Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний ОСОБА_4