open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 р. Справа№200/10653/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3)

про визнання протиправним та скасування рішення від 25 червня 2021 року, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 25 червня 2021 року про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17 червня 2021 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням рішення Конституційного Суду від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату різниці невиплачених сум пенсії з 28 липня 2017 року, обчисливши розмір пенсії по інвалідності у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» та з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Ухвалою від 25 серпня 2021 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків, а саме, надання (надіслання) суду оригінал документу про сплату судового збору у сумі 908 грн.

7 вересня 2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 13 вересня 2021 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/10653/21, задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, зобов`язав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії: рішення від 25 червня 2021 року № 6 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, витяг з пенсійної справи позивача відповідно до даних правовідносин.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до ТОВ «Аудит «Професійне судження» щодо правильності нарахування пенсії по інвалідності 3 групи від трудового каліцтва. Згідно відповіді позивачу стало відомо, що не було враховано до пільгового та страхового стажу період навчання з 1 вересня 2001 року по 1 лютого 2005 року, з 23 вересня 2002 року по 24 вересня 2002 року, з 13 жовтня 2003 року по 16 жовтня 2003 року, з 27 вересня 2004 року по 20 жовтня 2004 року, з 11 березня 2005 року по 18 березня 2005 року. Отже, на час призначення пенсії страховий стаж складав 17 років 08 місяців 17 днів, а тому нарахування пенсії повинно було б проведено з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської прані». З урахуванням вищевикладеного, 17 червня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, проте рішенням від 25 червня 2021 року відповідач відмовив. Крім того, зазначає, що згідно з листа відповідача від 16 лютого 2021 року пенсія обчислена за Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1078, замість Закону № 1058.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, тому суд розглядає справу за наявними документами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 24 квітня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Позивач є особою з інвалідністю 3 групи, про що свідчить довідка серії ААА № 067661.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за інвалідністю 3 групи від трудового каліцтва.

Листом від 16 лютого 2021 року відповідач повідомив позивача, що останній перебуває на обліку в управлінні як одержувач пенсії по інвалідності (III група від трудового каліцтва або профзахворювання) з 28 липня 2017 року, призначеної відповідно до заяви № 4396 від 12.09.2017. Пенсійна виплата була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне

забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 та обчислена з 01.10.2017 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003. Відповідно наданих при призначенні пенсії документів загальний стаж роботи складав 14 років 01 місяць 09 днів (враховано по 05.09.2017). Загальний стаж роботи складав 14 років 01 місяць 09 днів, в тому числі робота за списком № 1 шахтарі - 01 рік 10 місяців 08 днів (враховано по 05.09.2017). Додатковий стаж (період з дня встановлення інвалідності, до досягнення особою пенсійного віку - 60 років) - 28 років 05 місяців 02 дні. Коефіцієнт стажу складав 0,43500 (14 років 01 місяць + 01 рік 00 місяців + 28 років 05 місяців = 522 місяців /1200). Середньомісячний заробіток складав 7587,56 грн. (3764,40 х 2,01561) при індивідуальному коефіцієнті заробітної плати 2,01561. Показник середнього заробітку по народному господарству за 2014-2016 роки складав 3764,40 грн. При розрахунку коефіцієнта заробітної плати для розрахунку розміру пенсії по інвалідності внаслідок від трудового каліцтва або профзахворювання оптимізація не застосовується. Розмір пенсії за віком (ст.27) (7587,56 * 0,43500) - 3300,59 грн., доплата за понаднормовий стаж (ет.28 ч. 1. абз.2) (за 8 років) - 116,16 грн., загальний розмір пенсії за віком - 3416,75 грн., розмір пенсії по інвалідності (50% від розміру пенсії за віком) -1708,38 грн., надбавка на дітей до 18 років - 150,00 грн., надбавка на дітей до 18 років -150,00 грн., розмір пенсії по інвалідності з надбавками- 2008,38 грн. Всі перерахунки, передбачені чинним законодавством, було зроблено, пенсія виплачується відповідно до чинного в Україні законодавства.

Позивач 9 червня 2021 року звернувся до ТОВ «Аудит «Професійне судження» із запитом щодо правильності нарахування пенсії по інвалідності 3 групи від трудового каліцтва.

ТОВ «Аудит «Професійне судження» 9 червня 2021 року надало відповідь на запит, де зазначило наступне.

На пенсійному обліку ОСОБА_1 перебуває з 2017 року, пенсія призначена відповідно до заяви № 4396 від 12.09.2017 року, яка подана до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України. На теперішній час ОСОБА_1 не працює.

Пенсійна виплата була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року та обчислена з 01.10.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 - IV від 09.07.2003 року.

При призначенні пенсії по інвалідності загальний стаж роботи вказаний у листі Об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецькій області за № 101-253/3-02/8-0584/21 від 16.02.2021 року дорівнює 14 років 01 місяць 09 днів (враховано по 05.09.2017 року).

Зазначено, що пенсійний фонд не врахував до пільгового страхового стажу навчання у Красноармійському професійному будівельному ліцею за професією електрослюсар підземний, та машиніст підземних установок з 01.09.2001 року по 01.02.2005 року, тобто 3 роки 6 місяців. Крім того не враховано до страхового стажу навчання в навчальному пункті:

-з 23.09.2002 року по 24.09.2002 року 2 дні;

-з 13.10.2003 року по 16.10.2003 року - 4 дні;

-з 27.09.2004 року по 20.10.2004 року - 24 дні;

-з 11.03.2005 року по 18.03.2005 року - 8 днів.

Разом 1 місяць 8 днів. Пенсійним фондом не враховано страховий стаж - 3 роки 7 місяців 8 днів.

Таким чином страховий стаж на дату призначення (28.07.2017 року) вже складає - 17 років 08 місяців 17 днів, тобто нарахування пенсії повинно було б проведено з урахуванням ст.8 Закону № 345 - VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від його заробітної плати визначеної відповідно ст. 40 ЗУ «Про загальнодержавне пенсійне страхування») у розмірі 50%, а не за Законом № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року. Зазначено, що також не врахований заробіток у розрахунку заробітна плата за період з 01.07.2002 року по 27.06.2003 року.

У відповідності до статті 29 Зокону № 1788 якщо у інвалідів є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи та обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії. Таким чином, Покровське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області має можливість перерахувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 28.07.2017 року.

17 червня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 404 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

25 червня 2021 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії з виду на вид, оскільки відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування закону пенсія за віком на пільгових умовах призначається після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, відповідно до ч. 3 ст.114 Закону незалежно від віку при наявності стажу 20-25 років. Станом на 17.06.2021 року страховий стаж заявника становить 15 р. 2 м. 9 д. (в тому числі робота за списком 13 р. 4 м. 26 д.), перебування на інвалідності по трудовому каліцтві 3 р. 3 м. 3 д. Відповідно до ст. 24 Закону час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Зважаючи на вищезазначені факти, підстави для перерахунку пенсії відповідно до Закону відсутні.

Крім того, як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 позивач проходив навчання в навчальному пункті від ПАТ Шахтоуправління «Покровське» у період з 23 вересня 2002 року по 24 вересня 2002 року, з 13 жовтня 2003 року по 16 жовтня 2003 року, з 27 вересня 2004 року по 20 жовтня 2004 року, з 11 березня 2005 року по 18 березня 2005 року. Як вбачається з диплома № НОМЕР_4 позивач у період з 1 вересня 2001 року по 1 лютого 2005 року навчався у Красноармійському професійному будівельному ліцеї та здобув професію «Електрослюсар підземний; Машиніст підземних установок».

Як вбачається з розрахунку стажу позивача, наявного в матеріалах справи, управлінням не враховано до страхового періоди навчання з 23 вересня 2002 року по 24 вересня 2002 року, з 13 жовтня 2003 року по 16 жовтня 2003 року, з 27 вересня 2004 року по 20 жовтня 2004 року, з 11 березня 2005 року по 18 березня 2005 року та до страхового та пільгового не враховано період навчання з 1 вересня 2001 року по 1 лютого 2005 року у Красноармійському професійному будівельному ліцеї.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (далі - Закон № 1058) страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Як встановлено судом раніше, позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах, окрім трудової книжки, були надані документи, що підтверджують факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України «Про освіту» (далі - Закон № 1060-XII).

Згідно з вказаним Законом професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію (стаття 41).

Згідно статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання до 01.10.2017 обчислювались за нормами Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

З 01.10.2017 Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю ІІ групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю ІІІ групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не врахував до страхового та пільгового стажу відповідні періоди навчання, що призвело до неправильного обчислення пенсії по інвалідності з групи від трудового каліцтва, яку отримує позивач. Проте, позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою щодо здійснення належного перерахунку, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату різниці невиплачених сум пенсії з 28 липня 2017 року, обчисливши розмір пенсії по інвалідності у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» та з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не підлягають задоволенню, як передчасно заявлені.

Крім того, суд зазначає, оскільки відповідачем не було зараховано відповідні періоди навчання до страхового та пільгового стажу, то й рішення відповідача від 25 червня 2021 року про відмову у переведенні пенсії з виду на вид є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання призначити пенсію, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення пенсії, її перерахунок, тощо є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про переведення з виду на вид пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до страхового стажу період навчання в навчальному пункті позивача з 23 вересня 2002 року по 24 вересня 2002 року, з 13 жовтня 2003 року по 16 жовтня 2003 року, з 27 вересня 2004 року по 20 жовтня 2004 року, з 11 березня 2005 року по 18 березня 2005 року та до пільгового стажу період навчання позивача з 1 вересня 2001 року по 1 лютого 2005 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1816 грн. відповідно до квитанцій від 13 серпня 2021 року та від 2 вересня 2021 року.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення від 25 червня 2021 року, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 25 червня 2021 року № 914270330018 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в перерахунку пенсії з виду на вид.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 17 червня 2021 року, зарахувавши до страхового стажу період навчання в навчальному пункті з 23 вересня 2002 року по 24 вересня 2002 року, з 13 жовтня 2003 року по 16 жовтня 2003 року, з 27 вересня 2004 року по 20 жовтня 2004 року, з 11 березня 2005 року по 18 березня 2005 року та до пільгового стажу період навчання з 1 вересня 2001 року по 1 лютого 2005 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 13 жовтня 2021 року. Повне судове рішення складено 13 жовтня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар

Джерело: ЄДРСР 100307048
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку