Справа № 760/3460/20

Провадження № 2/760/2007/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Єрко Н. П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання розпорядження незаконним та зобов`язання вчинити дію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить визнати незаконним розпорядження Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 21 червня 2019 року № 495 в частині відмови його в зарахуванні на квартирний облік та зобов`язати Солом`янську районну у місті Києві державну адміністрацію зарахувати його на квартирний облік.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він, будучи інвалідом війни, звернувся до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про прийняття на квартирний облік на підставі пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

18 грудня 2019 року він отримав від відповідача листа за № 108-16782, з якого дізнався, що розпорядженням від 21 червня 2019 року № 495 йому відмовлено у прийнятті на квартирний облік на підставі пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР.

Позивач зазначає, що вищевказане розпорядження є незаконним, оскільки він є особою з інвалідністю внаслідок війни і відповідно до пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на позачергове забезпечення житлом, а згідно з пунктом 13 Правил також є особою, яка потребує поліпшення житлових умов.

У зв`язку з вищевикладеним позивач вважає, що відповідач не мав права йому відмовляти у взятті на квартирний облік, а тому він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2020 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Жовноватюк В. С.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року вказаний позов залишено без руху.

19 лютого 2020 року позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаним позовом та призначено підготовче судове засідання, яке 17 вересня 2020 року закрито ухвалою цього ж суду та призначено справу до судового розгляду по суті.

20 березня 2020 року до канцелярії суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що згідно із статтею 34 Житлового Кодексу Української РСР та пунктом 13 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в УРСР» потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Радою Міністрів Укранської РСР і Українською Республіканською Радою професійних спілок.

Згідно з пунктами 2, 5 постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і Президії Київської міської ради профспілок від 30 квітня 1991 року № 234 встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визначаються громадяни, які мають житлову площу до 7,5 кв. м. Середній рівень забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею встановлено чинним законодавством України в розмірі 9 кв. м. на одну особу.

В той же час, відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва, ОСОБА_1 , зареєстрований з 10 липня 2018 року в Центрі обліку бездомних осіб на АДРЕСА_1 , який згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15 листопада 2002 року № 2080 є закладом соціального захисту (соціальний готель), що надає соціальні послуги бездомним громадянам, створений для перебування бездомних громадян та має у своєму складі відділення нічного перебування, а громадяни зареєстровані у зазначеному будинку не підлягають зарахуванню на квартирний облік.

У зв`язку з викладеним, розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 21 червня 2019 року № 495, ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні на квартирний облік.

Розпорядженням Виконуючого обов`язки керівника апарату Петухової А. О. від 03 лютого 2021 року № 115 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/3460/20, провадження № 2/760/2007/21, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В. С. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

На підставі вищевикладеного та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду вказаної цивільної справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Cолом`янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 вказаний позов прийнято до провадження головуючим суддею Ішуніною Л. М. за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 березня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на обставини, які викладені у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Порядок зарахування осіб на квартирний облік врегульований Житловим кодексом Української РСР, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 зі змінами (далі - Правила); Постановою виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міської ради профспілок від 30 квітня 1991 року № 234 (в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2018 року, є особою з інвалідністю 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, дійсне до 01 березня 2020 року. Водночас 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 строк дії вказано посвідчення встановлений «довічно» (а. с. 4, 17, 18).

Відповідно до довідки, виданої Відділом з питань реєстрації місця проживання, перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 18 вересня 2020 року № 13123240 ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_2 (соціальний заклад) з 10 липня 2018 року по теперішнй час (а. с. 71).

13 червня 2019 року позивач звернувся до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про зарахування його на квартирний облік (а. с. 49).

Розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 21 червня 2019 року № 495 ОСОБА_1 було відмовлено в прийнятті на квартирний облік. Підставою для прийняття такого рішення зазначено пункт 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Українській РСР та Постанова виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міськради профспілок від 30 квітня 1991 року № 234 (а. с. 50).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 31 ЖУ Української РСР передбачено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Статтею 34 ЖК Української РСР визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до пункту 18 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Враховуючи викладене, першочергове забезпечення житлом осіб з інвалідністю внаслідок війни здійснюється лише щодо осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Перелік осіб, які потребують поліпшення житлових умов визначений пунктами 13, 14 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила).

Відповідно до підпункту 8 пункту 13 Правил, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема, внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пунктом 14 Правил визначено, що тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 15 Правил, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.

Громадяни, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

З огляду на викладене, чинне законодавство України розмежовує відповідні категорії осіб з числа осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Зокрема, враховуючи конструкцію підпункту 8 пункту 13 Правил, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, особи з інвалідністю внаслідок війни, визнаються такими особами, що потребують поліпшення житлових умов нарівні з іншими особами, які зазначені в піпдпунктах 1-7 пункту 13 Правил.

Як встановлено судом, позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується посвідченням (пункт 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до довідки, виданої Відділом з питань реєстрації місця проживання, перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 18 вересня 2020 року № 13123240 ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_3 (соціальний заклад) з 10 липня 2018 року по теперішнй час (а. с. 71).

Отже ОСОБА_1 належить до категорії громадян, які потребують поліпшення житлових умов та мають пільги щодо першочергового отримання житла.

Як вбачається із заяви від 13 червня 2019 року позивач звернувся до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про взяття на квартирний облік як інваліда війни та додав до заяви копію посвідчення, яке підтверджує, що він є особою з інвалідністю 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, приймаючи розпорядження від 21 червня 2019 року № 495 вказаних вимог закону та обставин не врахувала, у зв`язку з чим дійшла помилкового висновку щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті його на квартирний облік.

Отже позов в частині визнання незаконним розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 21 червня 2019 року № 495 є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Солом`янської районної в місті Києві державної адмінстрації зарахувати на квартирний облік ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктами 19-20 Правил передбачено, що попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету. Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт. Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник. Громадяни беруться на квартирний облік: за місцем проживання -рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів. Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.

Тким чином, заявлені позивачем вимоги не відповідають встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки зобов`язання Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації ухвалити певне рішення є фактичним втручанням у діяльність житлової комісії.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною шостою статті 141 ЦПК України, судові витрати, що включають судовий збір у розмірі 840, 80 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтею 47 Конституції України, статтями 38-44 ЖК Української РСР, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 зі змінами, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133,141, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розпорядження Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 21 червня 2019 року № 495 в частині відмови в зарахуванні на квартирний облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати незаконним.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач - Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, ЄДРПОУ - 37378937, місцезнаходження: 03020, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна