Справа № 137/1582/20

Провадження №11-кп/801/1013/2021

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 22 червня 2021 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вербівка Літинського району Вінницької області, громадянин України, одружений, працює водієм в ТОВ «БУДТ», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України з призначенням йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 гривні.

Вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и в:

За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він, маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, переслідуючи мету допомогти уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення своєму знайомому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 12 год. 39 хв. 14.09.2020, перебуваючи у службовому кабінеті сектору реагування патрульної поліції, розташованому на першому поверсі адміністративної будівлі Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою: вул. Вінницька, 58, смт. Літин Вінницької області, висловив пропозицію та в подальшому передав поліцейському сектору реагування патрульної поліції № 1 Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшому сержанту поліції ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді 100 доларів США за не притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

14.09.2020 поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_10 та інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 , які згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, та посади яких згідно з п. З ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну службу» відносяться до посад категорії "В", відповідно до Дислокації нарядів поліції Літинського ВП Калинівського ГУНП у Вінницькій області в складі екіпажу «ЛІС - 51», на службовому автомобілі марки «Рено» моделі «Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалося патрулювання на території Літинського району.

В ході патрулювання приблизно о 12 год 00 хв 14.09.2020 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по вул. Центральній в с. Селище Літинського району Вінницької області, па підставі ст.ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по узбіччі дороги зі спущеним колесом.

У ході спілкування з водієм автомобіля, в якого було відсутні документи, що посвідчують особу та який представився ОСОБА_9 працівниками поліції було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп`яніння. У подальшому, водієві ОСОБА_9 працівниками поліції запропоновано на підставі ст.ст, 32, 33 Закону України «Про Національну поліцію» проїхати до поліцейського приміщення, а саме до будівлі Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою: вул. Вінницька, 58, смт. Літин Вінницької області. На вказану пропозицію ОСОБА_9 погодився та разом з поліцейським на службовому автомобілі прибув до приміщення Літинського відділення поліції Літинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Згодом, коли особу ОСОБА_9 було встановлено, на прохання останнього до приміщення Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області приїхав його знайомий - ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати за ч.1 ст. 369 КК України через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення.

Вважає, що висновки, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Зокрема, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не підтвердили того, що ОСОБА_7 висловив кому-небудь з них пропозицію надати неправомірну вигоду за непритягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_9 , також вони не підтвердили факту надання ОСОБА_7 працівнику поліції ОСОБА_10 неправомірної вигоди.

У вироку спотворені пояснення вказаних свідків, зокрема, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що не знає обставин, так як його не було, ОСОБА_10 пояснив, що йому ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_7 неправомірної вигоди не пропонували, ОСОБА_7 мовчки поставив гроші на стіл, там, де знаходився ОСОБА_9 .

Досліджений в судовому засіданні доказ відеозапис не підтверджує про те, що працівник поліції ОСОБА_10 попереджував про кримінальну відповідальність.

У вироку спотворені пояснення ОСОБА_9 та викладені у такому порядку, який забезпечує ухвалення обвинувального вироку. Не взято до уваги та не спростовано пояснення ОСОБА_7 , які логічно підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_9 попросив привезти йому кошти для того, щоб заплатити за доставку та тримання його автомобіля на штрафмайданчику.

Крім того, із наявного у кримінальному провадженні відео, поліцейський Бірюков не попередив ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про те, що ведеться відекозйомка. Отже він проводив негласну відеозйомку, яка не може бути здійснена у рамках цього провадження. Крім цього, судом не взято до уваги, що відеозапис не є безперервним, частина відеозапису, яка містить інформацію про затримання автомобіля, яким керував ОСОБА_9 на штрафмайданчик 14.09.2020 відсутня.

Кримінальне провадження не містить відомостей про те, що ОСОБА_10 отримав та здав портативний відеореєстратор та карту пам`яті, яким 14.09.2020 ніби-то здійснював відеозапис, що суперечить службовій Інструкції щодо застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, а тому такий доказ є недопустимим.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 внаданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будьякої дії з використанням наданої їй влади, за вказаних у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, належно оцінених судом.

Невизнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, колегія суддів розцінює як спосіб його захисту від пред`явленого обвинувачення.

Показання обвинуваченого щодо непричетності у наданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будьякої дії з використанням наданої їй влади, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10 , які він дав у суді першої інстанції, з яких вбачається, що правопорушник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_7 зайшли до кабінету та мовчки поклали на стіл грошові кошти. Гроші на стіл поклав саме обвинувачений. Свідок попереджав присутніх про кримінальну відповідальність та про те, що здійснюється відеофіксація на нагрудну камеру.

З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що він задля уникнення відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень пропонував працівникам поліції гроші, після цього зателефонував до свого сусіда ОСОБА_7 , щоб той привіз йому кошти. Оскільки ОСОБА_9 не хотів давати гроші, то зайшов до кабінету спільно із ОСОБА_7 . Обвинувачений поклав гроші на стіл, однак поліцейський їх вигнав з кабінету. Після того, як обвинувачений поклав купюру на стіл, а згодом не встиг їх забрати, адже поліцейський закричав на обвинуваченого та вигнав з кабінету.

Дані показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 , а також письмовими доказами: протоколом огляду місця події, яким зафіксовано у службовому кабінеті на столі купюру номіналом 100 доларів США; відеозаписом огляду місця події від 14.09.2020, зафіксованого на компактдиску; показаннями приладу «Драгер» та висновком медичного огляду ОСОБА_9 ; протоколом огляду, згідно якого ОСОБА_9 добровільно надав з метою огляду та вилучення мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Redmi S2», у журналі викликів було виявлено дзвінки за 14.09.2020, зокрема, від абонента « ОСОБА_12 »; протоколом огляду, згідно якого ОСОБА_7 добровільно надав з метою огляду та вилучення мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SM-F015F/DS», у журналі викликів було виявлено дзвінки за 14.09.2020; витягом з наказу за № 67 о/с від 03.04.2017, згідно якого ОСОБА_10 призначено на посаду старшого сержанта поліції СРПП № 1 Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області; листом за № 6803 від 21.09.2020, згідно якого направлено для приєднання до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу оптичний диск із відеозаписом із нагрудної камери поліцейського ОСОБА_10 ; протоколом огляду оптичного диску «CD-R» із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_10 та самим відеозаписом на компакт-диску, на якому зафіксована процедура складення протоколу про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності у службовому кабінеті поліції. На 13:09 хв. відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_9 , стоячи у кабінеті жестикулює до ОСОБА_7 . Згодом ОСОБА_7 дістає грошову банкноту номіналом 100 доларів США, яку складає вдвоє та кладе на стіл під папку-швидкозшивач на куті столу. В цей час ОСОБА_9 лівою рукою допомагає ОСОБА_13 покласти гроші під папку. Коли ж поліцейський попереджає присутніх про те, що їх дії є кримінально караними то ОСОБА_7 не зазначає будь-яких тверджень про те, що повертає кошти ОСОБА_9 , а навпаки каже: «То ви мене не знаєте? Я понімаю, шо Ви», вказує на ОСОБА_9 «Як він мені так подзвонив, сказав то я ж….».

Твердження захисника про недопустимість доказів у кримінальному провадженні, а саме те, що воно не містить відомостей про те, що ОСОБА_10 отримав та здав портативний відеореєстратор та карту пам`яті, яким 14.09.2020 здійснював відеозапис, що суперечить службовій Інструкції щодо застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Отже, умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.

Будь-яких даних про те, що поліцейським ОСОБА_10 порушені обов`язки, передбачені Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису немає.

Встановлено на якому саме технічному пристрої виконаний цей відеозапис та з яким об`ємом, одержаному з належного джерела та належним суб`єктом (а.кр. пров. 157).

При цьому, суд обґрунтовано відкинув твердження сторони захисту щодо визнання недопустимим цього доказу з тих підстав, що судом не досліджуються правомірність дій поліцейського щодо отримання ним портативного відеореєстратора та карти пам`яті.

Відповідно до п.5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

На відеозаписі зафіксована процедура складення протоколу про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності у службовому кабінеті поліції та факт надання ОСОБА_13 службовій особі неправомірної вигоди.

Що стосуєтьсятверджень захисникапро відсутністьвідеозйомки,зокрема,в частині відеозапису, яка містить інформацію про затримання автомобіля, яким керував ОСОБА_9 на штрафмайданчик 14.09.2020, то цей факт не впливає на доведеність вини обвинуваченого.

В контексті наведеного доводи сторони захисту, наведені ним у апеляційній скарзі щодо відсутності у діях ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, в зв`язку з чим ОСОБА_7 потрібно виправдати, колегія суддів до уваги не бере.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України.

Так, суд врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин покарання; призначив обвинуваченому покарання в межах санкції вчиненого ним кримінального правопорушення, таке покарання узгоджується з роз`ясненнями, які містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Літинського районного суду Вінницької області від 22 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4