справа № 732/1368/21

провадження № 1-кп/732/108/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Городня кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021272010000111 від 24.06.2021 по обвинуваченню за ч.2 ст. 197-1 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Тупичів, з базовою загальною середньою освітою, працюючого трактористом-машиністом фермерського господарства „Соната, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрованого і фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутата 8 скликання Тупичівської сільської ради,-

за участі:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Із Чернігівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021272010000111 від 24.06.2021 по обвинуваченню за ч.2 ст. 197-1 КК України ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, щопрацюючи трактористом-машиністом ФГ „Соната, який згідно п.4.3 Посадової інтструкції тракториста-машиніста, затвердженої 29.04.2013 головою ФГ „Соната, залучається до цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом за вчинення правопорушень у процесі своєї діяльності залежно від їх характеру та наслідків, приблизно у вересні місяці 2020 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, з метою збільшення площі земель для вирощування сільськогосподарських культур та отримання прибутку за рахунок обробітку землі і вирощування сільськогосподарської продукції, маючи корисливий мотив, діючи умисно та протиправно, в інтересах фермерського господарства всупереч вимогам ст.112,116-126,150 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, використовуючи сільськогосподарську техніку ФГ „Соната трактор марки „МТЗ-82, обробляючи суміжні земельні ділянки громадян з кадастровими номерами 7421482000:02:000:2285, 7421482000:02:000:2281, 7421482000:02:000:1338,

7421482000:02:000:2422, 7421482000:02:000:1293, 7421482000:02:000:1300, 7421482000:02:000:2265, 7421482000:02:000:1339, 7421482000:02:000:1337, які орендуються ФГ „Соната, вчинив самовільне зайняття частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 7421482000:02:000:2312, розташованої за межами с. Великий Листвен, власником якої є Тупичівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах та потребах третіх осіб, шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури озимого жита, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, загальною площею 6,5917 га, яка потрапляє в межі пам"яток археології місцевого значення, а саме поселення Великий Листвен-1» під назвою «Селище-1» охоронний № 5200-Чр) та поселення «Великий Листвен-2» під назвою «Селище-2» (охоронний № 5201-Чр), та відповідно до Закону Ураїни «Про охорону археологічної спадщини» перебуває під охороною держави.

Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_3 державі в особі Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області заподіяно збитків на загальну суму 17856,92 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді тракториста-машиніста фермерського господарства «Соната», приблизно у вересні місяці 2020 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, з метою збільшення площі земель для вирощування сільськогосподарських культур та отримання прибутку за рахунок обробітку землі і вирощування сільськогосподарської продукції, маючи корисливий мотив, діючи умисно та протиправно, в інтересах фермерського господарства всупереч вимогам ст.112,116-126,150 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, використовуючи сільськогосподарську техніку ФГ „Соната трактор марки „МТЗ-82, обробляючи суміжні земельні ділянки громадян з кадастровими номерами 7421482000:02:000:1301, 7421482000:02:000:1302 та 7421482000:02:000:1303, які орендуються ФГ „Соната, вчинив самовільне зайняття частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 7421482000:02:000:2311, розташованої за межами с. Великий Листвен, власником якої є Тупичівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах та потребах третіх осіб, шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури озимої пшениці, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, загальною площею 6,2818 га, яка потрапляє в межі пам"ятки археології місцевого значення, а саме поселення Великий Листвен-2» під назвою «Селище-2» (охронний № 5201-Чр) та відповідно до Закону України «Про охорону археологічної спадщини» перебуває під охороною держави.

Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_3 державі в особі Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області заподіяно збитків на загальну суму 17017,40 грн.

Крім того, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді тракториста-машиніста фермерського господарства «Соната», приблизно у вересні місяці 2020 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, з метою збільшення площі земель для вирощування сільськогосподарських культур та отримання прибутку за рахунок обробітку землі і вирощування сільськогосподарської продукції, маючи корисливий мотив, діючи умисно та протиправно, в інтересах фермерського господарства всупереч вимогам ст.112,116-126,150 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, використовуючи сільськогосподарську техніку ФГ „Соната трактор марки „МТЗ-82, обробляючи суміжні земельні ділянки громадян з кадастровими номерами 7421482000:02:000:2429 та 7421482000:02:000:1319, які орендуються ФГ „Соната, вчинив самовільне зайняття земель комунальної власності, у тому числі частини земельної ділянки з кадастровим номером 7421482000:02:000:2310, розташованої за межами с. Великий Листвен, власником якої є Тупичівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах та потребах третіх осіб, шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури озимої пшениці, не маючи

відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, загальною площею 4,4115 га, яка потрапляє в межі пам"ятки археології місцевого значення, а саме поселення «Великий Листвен-3» під назвою «Селище-3» (охоронний № 5202-Чр), та відповідно до Закону України «Про охорону археологічної спадщини» перебуває під охороною держави.

Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_3 державі в особі Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області заподіяно збитків на загальну суму 11950,75 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст. 197-1 КК України як самовільне зайняття земельних ділянок особливо цінних земель.

Під час підготовчого судового засіданняпрокуроромта обвинуваченим за участі захисника підтримана угода від 31 серпня 2021 року, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України, про визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до укладеної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.197-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин.

В угоді між сторонами узгоджене покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 197-1 КК України України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити укладену з обвинуваченим угоду та призначити ОСОБА_3 узгоджене покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що він повністю визнає себе винуватим у скоєнні інкримінованого злочину, просить суд затвердити угоду, погоджуючись на зазначене у ній покарання. Пояснив, що ніякого тиску на нього не чинилося, угода укладена добровільно. Він розуміє характер обвинувачення та ознайомлений з наслідками укладання та затвердження угоди.

Захисник просив затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджене покарання, надав оригінали квитанцій про добровільне досудове усунення ОСОБА_3 шкоди.

Суд, ознайомившись з обвинувальним актом та укладеною між прокурором та обвинуваченим угодою, вважає наступне.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до вимог ч.4 ст.474 КПК України обвинуваченому роз`яснено, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального Кодексів України.

Угода про визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, відповідає вимогам ст.ст. 470, 472 КПК України.

Встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін та інших осіб.

Вид покарання обвинуваченому узгоджений у відповідності до ст. 65 КК України з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, ступеня тяжкості інкримінованого злочину, сукупності обставин справи, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, повністю визнає свою вину, щиро розкаюється, співпрацював з органами досудового розслідування, позитивно характеризується за місцем проживання, усунув шкоду.

Також, враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, наявність пом`якшуючих покарання обставин, а саме: щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди.

З урахуванням співпраці обвинуваченого зі стороною обвинувачення, наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання особи обвинуваченого, на підставі ч.1 ст.69 КК України, сторони узгодили перехід до іншого, більш м`якого покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.197-1 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Обвинувачений вказує, що з урахуванням його доходу, таке покарання не є надмірним тягарем. Цивільний позов не заявлено. Збитки повністю відшкодовано.

Суд, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим його прав згідно КПК України, наслідків укладення та затвердження угоди, характеру обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, виду покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом, переконавшись у засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню з призначенням обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Процесуальні витрати слід вирішити у відповідності до ст. 124 КПК України і стягнути з винного на користь держави 4118,88 грн за проведення експертизи, а долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід не обирався, а арешт, накладений на земельні ділянки ухвалами слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_7 від 21.07.2021, ОСОБА_8 від 19 серпня 2021 слід скасувати, залишавши такі земельні ділянки, з плодами (посівами) у законному віданні Тупичівської сільської ради як органу управління відповідної обєднаної територіальної громади за місцем розташування земельних ділянок.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376, 394, 395, 468-476 КПК України

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 31 серпня 2021 року, укладену між прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання за дане кримінальне правопорушення із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальній витрати в сумі 4118,88 грн (чотири тисячі сто вісімнадцять гривень вісімдесят вісім копійок).

Скасувати арешт накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 7421482000:02:000:2310 загальною площею 3,9271 га (землі запасу), накладений згідно ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_7 від 21.07.2021. Скасувати арешт, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 7421482000:02:000:2312 площею 30,175 га (землі запасу), накладений згідно ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 від 19 серпня 2021 року, залишавши такі земельні ділянки, з плодами (посівами) у законному віданні Тупичівської сільської ради як органу управління відповідної обєднаної територіальної громади за місцем розташування земельних ділянок.

Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі відсутності апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1