справа № 165/1292/21

провадження №2/165/432/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-ПіжукО.Р.,

за участю секретаря судового засідання Пилипчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві внаслідок трудового каліцтва,-

встановив:

19 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мотуз Я.І. звернувся до суду з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкодиморальної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я суму грошових коштів у розмірі 540 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Вимоги в редакції від 27.07.2021 (а.с. 61-66) мотивує тим, що ОСОБА_1 з 10 лютого 2003 року працював на Державному підприємстві «Волиньвугілля» на різних посадах. 31 грудня 2018 року позивач був звільнений з роботи на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору, про що міститься відповідний запис в трудовій книжці позивача. 01 січня 2019 року позивач знову був прийняти на роботу до підприємства відповідача на посаду підземного гірничого майстра, 20 квітня 2019 року був призначений заступником головного інженера з виробництва, а 22 квітня 2019 року звільнений за власним бажанням. Вказує, що згодом позивач продовжив співпрацю з відповідачем, уклавши цивільно-правовий договір № 8 від 24 червня 2019 року, відповідно до якого позивач зобов`язався перед відповідачем виконувати роботи, а саме забезпечити стале і ефективне функціонування на дільниці «нарядної системи», забезпечити утримання та експлуатацію гірничих виробок, рейкових шляхів, конвеєрних ліній вагонеток, дільничного ГШО,брати участь у розробці проекту виїмкової дільниці спільно з головним технологом, проведення кріплення підземних виробок та ін.

Зазначає, що роботу як на умовах трудового договору, так і цивільно-правового, позивач виконував на території шахти №9 «Нововолинська», яка відносилась до структурного підрозділу до Державного підприємства «Волиньвугілля», а з 2016 року виділена в окрему юридичну особу. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №550 від 21 серпня 2015 року « Про створення «Шахти №9 « Нововолинська» шляхом виділу» було виділено зі складу ДП «Волиньвугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта №9 «Нововолинська» і створено на його базі Державне підприємство «Шахта №9 «Нововолинська».

За час роботи на шахті №9«Нововолинська» позивач став безпосереднім учасником та потерпілим від нещасних випадків на виробництві.

Вказує, що перший нещасний випадок стався з позивачем 02 вересня 2018 року. Працюючи в.о. заступника начальника дільниці № 1 позивач видав наряд ланці ГОВ на видобуток. Кріплення і вигризку нижньої ніши лави 415. Позивач обстежував стан гірничої виробки, де працювали люди, лаву 415 і нижню нішу лави. При пересуванні по ніші з між рамного простору покрівлі випав уламок породи і травмував спину в області попереку позивачу. Даний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Вказані обставини щодо нещасного випадку, який стався з позивачем 02 вересня 2018 року, підтверджуються актом № 9 від 05 вересня 2018 року форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та актом б/н від 05 вересня 2018 року форми Н- 5 проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Другий нещасний випадок стався з позивачем 14 серпня 2019 року. Позивач видав наряд гірничому майстру ОСОБА_2 і ланці гірників очисного вибою на вигризку гірничої маси від попереднього відпалу, кріплення виробки і проведення буровибухових робіт у розрізній печі лави № 460. Гірничий майстер ОСОБА_2 , оглянувши виробку - розрізну піч, провів усний інструктаж гірникам очисного вибоюОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо безпечного ведення робіт. Після цього він зустрів позивача на 460 конвеєрному штреку, погодив свої дії з ним і пішов на лаву. Працівники залишились виконувати роботи згідно з нарядом - завантажувати гірничу масу в вагонетки спочатку ту, що на штреку, а потім з розрізної печі. Позивач, знаходячись в розрізній печі після прибирання породи, оглядав її, побачив у покрівлі заколи і сказав підкріпити покрівлю дерев`яним шпальним брусом. Гірник очисного вибою ОСОБА_5 на 460 конвеєрний штрек. В цей час раптово на сполученні виробок з покрівлі розрізної печі лави № 460 обрушилась порода. Працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 помітили під уламками породи, що впала, позивача, який знаходився у складеному до низу положенні і самостійно не міг вилізти з-під завалу. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за руки витягли потерпілого і поклали його на штреку на лівий бік обличчям до низу. Даний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Вказані обставини нещасного випадку, який стався з позивачем 14 серпня 2019 року, підтверджуються актом б/н від 12 вересня 2019 року форми Н-1/П спеціального розслідування нещасного випадку.

Внаслідок вказаних нещасних випадків позивач зазнав численних травм, у зв`язку з чим по даний час проходить лікування та реабілітацію.

Вказує, що позивач має значне ушкодження здоров`я у зв`язку з отриманими виробничими травмами, а саме: після травматична попереково-крижова радикулопатія, двобічне враження, більше зліва в стані затяжного загострення, стійкий виражений больовий синдром, часто рецидивуючий перебіг, статико-динамічні порушення в середній мірі, перез лівої стопи. П/травматичний остеохондроз, забій поперекового відділу хребта. Правобічний сколіоз поперекового в/хребта - І-ІІ ст. кили дисків L3-S1. Підозра на пнк, інтенстиціальна форма. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість - І ст. КТ-ознаки дегенеративних змін хребта. Ознаки правобічного сколіозу І ст. Дифузорне вибухання диска L2-L3. Задні медіанні грижі L3-L4, L4-L5, L5-S1 до 6 мм з компресією дурального мішка. Відкритий відламковий перелом обох кісток лівої гомілки в середній третині і нижній третині зі зміщенням, компресійний вибуховий, уламковий перелом тіла L4 хребця з інтраспінальним зміщенням уламків і деформацією каналу, компресією дуального мішка та корінців, перелом поперечних і остистих відростків L3, L4, нижній пара парез, порушення функції тазових органів, стан після транспедикулярної фіксації L5, SI, L3, L2, декомпресійна ламінектомія L4, L2, L3, МОЄ великогомілкової кістки блокуючою пластиною і гвинтами. Нижній млявий рипарапарез, порушення ходьби.

У зв`язку із зазначеними ушкодженнями здоров`я внаслідок нещасних випадків на виробництві позивачу встановлено другу групу інвалідності та втрату професійної працездатності 90%, що підтверджується довідками МСЕК № 191700 від 26 листопада 2019 року та № 021702 від 26 листопада 2019 року.

У зв`язку з вказаними травмами порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Крім того, внаслідок отриманих захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Усе це постійно і негативно позначалося і позначається на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило йому травми, пов`язані з виробництвом.

Просить стягнути з ДП «Шахта №9 «Нововолинська» моральну шкоду в розмірі 540000 грн., із розрахунку ( 90 мінімальних заробітних плат * 6 000,00 грн. = 540 000,00 грн.)без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 02.08.2021 (а.с. 70) замінено первісного відповідача ДП «Волиньвугілля» на належного відповідача Државне підприємство «Шахта №9 «Нововолинська».

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 не з`явилися, подали суду заяву (а.с.106), в якій просять справу розглядати у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують з підстав наведених у позові, просять їх задоволити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У поданому відзиві (а.с.53-55) у задоволенні позову просить відмовити, з підстав наведених у ньому. Не заперечує, що за період трудової діяльності на підприємстві шахта №9 «Нововолинська» з позивачем 02.09.2018 стався нещасний випадок, основною причиною якого стало невиконання ним своїх посадових обов`язків. Вважає, що позивачем було не додержано вимог техніки безпеки, не виконано належно своїх посадових обов`язків, що призвело до отримання ним тілесних ушкоджень. Також наголошує, що позивач звільнився з роботи 31.12.2018 не через погіршення стану здоров`я, а на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.01.01.2019 ОСОБА_1 знову був прийнятий на роботу по договору на ВП «Шахта №9 «Нововолинська», на цей момент позивач мав стан здоров`я, який відповідно вимогам ст. 40 Гірничого закону був придатний для робіт в небезпечних умовах. Вказує, що відповідно до цивільно-правової угоди №8 від 24.06.2019 ОСОБА_1 надавав свої послуги ВП «Шахта №9 «Нововолинська». Наголошує, що за цивільно-правовим договором сторони рівноправні і замовник не зобов`язаний забезпечувати належні та безпечні умови праці, виконавець самостійно організовує процес роботи, сам виконує її та відповідає за неї. Не заперечує, що 14.08.2019 стався нещасний випадок з позивачем, внасдідок якого він отримав травму. Однак було встановлено основну причину настання нещасного випадку, зокрема особисту необережність потерпілого та порушення ним п.5.5 розділу VI «Правил безпеки у вугільних шахтах». Також враховуючи, що ОСОБА_1 працював на умовах цивільно-правового договору на роботах з підвищеною небезпекою, комісія не встановила осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці. Наголошує, що в період з 24.05.2019 по 31.08.2019 ОСОБА_1 на свій страх та ризик виконував підземні роботи на підприємстві і саме особиста необмеженість останнього призвела до отримання травми 14.08.2019, вважає, що відповідачем в даному випадку не було завдано шкоди позивачу, та взагалі відсутня вина відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 10 лютого 2003 року на підземних роботах. 31 грудня 2018 року позивач був звільнений з роботи на підставі ч. З ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору, про що міститься відповідний запис в трудовій книжці позивача. 01 січня 2019 року позивач знову був прийняти на роботу до підприємства відповідача на посаду підземного гірничого майстра (а.с.7,8).

Відповідно до Акту №9 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 05.09.2018 (а.с.11,12) 02 вересня 2018 року в.о. заступника начальника дільниці № 1 Рябович Я.І. видав наряд ланці ГОВ на видобуток. Кріплення і вигрузку нижньої ніши лави 415. Позивач обстежував стан гірничої виробки, де працювали люди, лаву 415 і нижню нішу лави. При пересуванні по ніші з між рамного простору покрівлі випав уламок породи і травмував спину в області попереку позивача. Даний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом внаслідок того, що ОСОБА_1 порушив ст. 14 Закону України «Про охорону праці в частині зобов`язання дбати про особисту безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт». Внаслідок нещасного випадку на виробництві позивач отримав забій, осадження м`яких тканин попереково-крижової ділянки спини.

З акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 02 вересня 2018 року о 23 год. 15 хв., від 05.09.2018 (а.с.13,14) встановлено, що причиною настання нещасного випадку з позивачем є невиконання посадових обов`язків. Встановлена вина ОСОБА_1 в нещасному випадку на виробництві, який стався з ним 02.09.2018, що полягало в порушенні ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Висновком Нововолинської МСЕК від 27.11.2018 позивачу ОСОБА_1 встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Вказані обставини підтверджуються копією довідок МСЕК (а.с.47). Як вбачається з довідки визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 021702 від 26.11.2019 (а.с.20) позивачу встановлено встановлено 10 % втрати професійної працездатності по т/к 2018 року з 03.11.2019.

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Як встановлено в суді відповідач ДП «Шахта №9 «Нововолинська» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці.

Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Шахта №9 «Нововолинська» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у такому.

ОСОБА_1 отримав виробничу травму, зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час, втратив 50 відсотків професійної працездатності з датою переогляду 02.11.2019, а з 03.11.2019 відсоток втрати працездатності становить 10 відсотків.

27 листопада 2018 року ОСОБА_1 затверджено індивідуальну програму реабілітації №1279 (а.с. 28). Відповідно до пункту 5 індивідуальної програми реабілітації №1279, ОСОБА_1 протипоказані важкі фізичні роботи в шкідливих умовах та доступні лише легкі поверхневі роботи.

Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві, заподіяної внаслідок нещасного випадку, який мав місце 02.09.2018 підлягає відшкодуванню відповідачем ДП "Шахта №9 "Нововолинська", з вини якого вона заподіяна.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність вини підприємства у заподіяні позивачу моральної шкоди, оскільки вони спростовані актами розслідування професійного захворювання, які досліджені судом.

Відповідно до роз`яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, беручи до уваги ступень вини позивача, суд приходить до висновку, що на користь ОСОБА_1 слід стягнути 30000 гривень на відшкодування моральної шкоди з урахуванням положень підпункту "а" пункту 164.2.14 статті 164 Податкового Кодексу України.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав 02.09.2018 виробничу травму - забій, осадження м`яких тканин попереково-крижової ділянки спини, що призвело до тривалого лікування у Волинській обласній клінічній лікарні з діагнозом: післятравматична попереково-крижова радикулопатія, двобічне враження, більше зліва в ст. затяжного загострення, стійкий виражений больовий синдром, часто рецидивуючий перебіг, статико-динамічні порушення в середній мірі, парез лівої стопи. Посттравматичний остеохондроз, забій поперекового відділу хребта від 03.09.2018. Правобічний сколіоз поперекового відділу хребта І-ІІ ст., кили дисків L3-S1, переніс ряд медикаментозних призначень, що підтверджується медичною документацією (а.с.23,28). Внаслідок травми втратив 50 відсотків працездатності, з 03.11.2019 відсоток втрати працездатності становить 10 відсотків, отримав обмеженість у фізичних можливостях, в тому числі у самообслуговуванні. Визнаний особою з інвалідністю третьої групи, потребує медикаментозного забезпечення, ВМП, санаторно-курортне лікування.

Втрата здоров`я позивача, призвела до втрати нормальних життєвих зв`язків, незручностей в побуті у самообслуговуванні, і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач втратив перспективи щодо кар`єрного росту, та розвитку в професійному плані, отримав негативні зміни в сімейному житті, додаткові витрати та зниження матеріального становища - зниження прибутків та витрати на постійне медикаментозне лікування, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. А тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, беручи до уваги встановлення комісією вини позивача у нещасному випадку, що з ним стався на виробництві, суд вважає, що до стягнення підлягає 30000 грн. моральної шкоди.

Судом також встановлено, що 24.06.2019 між ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» , павонаступником якого є ДП «Шахта №9 «Нововолинська», та позивачем ОСОБА_1 укладено цивільно-правову угоду № 8, згідно з якою ОСОБА_1 надавав свої послуги замовнику ВП «Шахта №9 «Нововолинська» (а.с.9).

Відповідно до цивільно-правової угоди від 24.06.2019 виконавець ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання забезпечити стале і ефективне функціонування на дільниці «нарядної системи» повне виконання її вимог, особливо в частині постійної видачі нарядів на усунення виявлених порушень правил безпеки; забезпечити утримання і експлуатацію гірничих виробок, рейкових шляхів, конвеєрних ліній, вагонеток, дільничного ГШО; брати участь у розробці проекту виїмкової дільниці спільно з головним технологом, проведення кріплення підземних виробок, технологічні схеми, плани ремонту і погашення гірничих виробок дільниці в строк з 24.06.2019 до 31.08.2019.

Працюючи на умовах цивільно-правової угоди укладеної 24.06.2019, 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 , виконуючи в 1 зміну роботи під землею у лаві на 460 конвеєрному штреку, внаслідок обрушення породи з покрівлі розрізної печі лави №460 отримав закриту хребетну спинномозкову травму, компресійний перелом тіла хребта з вивихом уламків, забій спинного мозку поперекового відділу хребта з нижнім парапарезом, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням.

09 вересня 2019 року комісія, утворена наказом Управління Держпраці у Волинській області від 16 серпня 2019 року 3373, склала акт спеціального розслідування нещасного випадку (а.с.15-19), що стався з позивачем 14 серпня 2019 року (форми Н-І/П), який 12 вересня 2019 року затверджено першим заступником начальника Управління Держпраці (а.с.48-52). За висновком комісії мала місце подія - обвалення та обрушення породи ґрунту. Нещасний випадок відповідно до пункту 2.25 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, визнано таким, що пов`язаний із виробництвом. Встановлюючи обставини події, за яких стався нещасний випадок, комісія зазначила, що ОСОБА_1 в момент обрушення породи з покрівлі розрізної печі лави №460 перебував у ній. Оскільки потерпілий ОСОБА_1 працював на умовах цивільно-правової угоди, комісія не встановила осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці. Як зазначено у третьому пункті акту спеціального розслідування нещасного випадку від 09.09.2019 (а.с.17) на час настання нещасного випадку ВП «Шахта №9 «Нововолинська» «Волиньвугілля» не отримано у встановленому порядку дозвіл на користування надрами, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, дозвіл на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, відсутні акти гірничих відводів.

Згідно з довідкою серії 12 ААБ №191700 до акта огляду МСЕК та довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №021702 від 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 встановлено 90% втрати працездатності, у тому числі по трудовому каліцтву 2019 року 80% і 10% по трудовому каліцтву 2018 року; встановлено І групу інвалідності із зазначенням причин інвалідності - трудове каліцтво (а.с.20-21).

Позивач вважає, що відповідач не створивши належні безпечні умови праці, та не забезпечивши додержання необхідних умов щодо прав працівників у галузі охорони праці, спровокував настання нещасного випадку на виробництві, що мало місце 14.08.2019, тому такими діями відповідача йому заподіяна шкода, яка повинна бути відшкодована позивачу.

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Однак судом встановлено, що нещасний випадок з позивачем, який мав місце 14.08.2019, трапився під час виконання ним цивільно-правової угоди від 24.06.2019 № 8, за якою ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», правонаступником якого є ДП «Шахта №9 «Нововолинська», є замовником робіт, а не роботодавцем, а позивач - виконавцем, а не працівником відповідача. Тобто між сторонами відсутні трудові відносини. На виконавця за цивільно-правовим договором передбачені трудовим законодавством пільги і гарантії не поширюються.

Укладення, виконання та припинення договору цивільно-правового характеру регулюється цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, цивільно-правовий договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Його учасниками є замовник та виконавець.

За цивільно-правовим договором: особа самостійно організує виконання роботи на власний ризик; не зараховується до штату установи (організації); не вноситься запис до трудової книжки; не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду; не передбачено жодних пільг, компенсацій та гарантій, встановлених трудовим законодавством; результати роботи, як правило, фіксуються в актах приймання виконаних робіт; виплачується винагорода за виконану роботу.

Слід зазначити, що за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Як вбачається з пункту 1.2 цивільно-правової угоди №8 від 24.06.2019, укладеної між сторонами, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а самостійно організовує процес надання послуг. Пунктом 4.2 Угоди передбачено, що виконавець організовує свою роботу і несе відповідальність за технічну безпеку збереження життя при наданні послуг, своєчасність і якість виконання, а також кінцевий результат.

На думку суду, позивач повинен був знати та усвідомлювати, що виконання робіт, які передбачають перебування під землею, є порушенням приписів лікаря та обмежень до трудової діяльності, та передбачати шкідливі наслідки для свого здоров`я виконанням робіт в таких умовах праці. Програма реабілітації мала на меті часткове відновлення трудової діяльності позивача (дата контролю за виконанням програми - 27 листопада 2019 року). Недотримання обмежень до пересування та до трудової діяльності призвело до того, що будучи в шкідливих та небезпечних умовах праці, виконавець ОСОБА_1 отримав травми, які потягли збільшення втрати працездатності. При укладанні цивільно-правового договору від 24 червня 2019 року №8 з ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» на виконання робіт в шкідливих умовах позивач мав передбачати ймовірний характер негативного результату на його здоров`я. Тому можна стверджувати, що поведінка ОСОБА_1 призвела до створення умов для нещасного випадку - впливу небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю.

З огляду на вищенаведену мотивацію, а також беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, що мав місце з позивачем 14.08.2019, до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 908 гривень.

Керуючись ст.ст.ст. ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст.ст. 264 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 626, 1167 ЦК України - суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська», юридична адреса: вул. Шахтарська, 37, с. Литовеж Іваничівського району Волинської області, код ЄДРПОУ 41936988, на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 30000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська», юридична адреса: вул. Шахтарська, 37, с. Литовеж Іваничівського району Волинської області, код ЄДРПОУ 41936988, в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук