Справа № 234/5788/20

Провадження № 2/234/901/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі - Зеленкової С.М.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Біленка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 03.04.2020р звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказуючи, що з 09 січня 2018 року він працював в Комунальному підприємстві «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» (надалі - КП "КТТУ"), відповідача у справі, на посаді начальника служби експлуатації, а згідно наказу №81 від 05 березня 2020 року його було звільнено з посади у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, які покладені трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно п.3 ст.40 КЗпП України. З зазначеним наказом він не погоджується, оскільки він є незаконним, а звільнення безпідставним, факти трудових порушень, які зазначені в наказі, не відповідають дійсності та є надуманими. Свої вимоги мотивує тим, що невиконанням обов`язків, які покладені трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що зазначено у наказі №81 від 05.03.2020р, є не проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці та отримання відповідного допуску з електробезпеки у відповідності до наказу КП «КТТУ» від 27.01.2020р №26, чим на думку відповідача ним ( ОСОБА_1 ) порушено вимоги ст.ст.139, 159 КЗпП, ст.ст.14, 18 Закону України «Про охорону праці», Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпраці №4 від 09.01.1998р, Правил технічної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Мінпалива та енергетики №258 від 25.07.2006р, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом №15 Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005, Положення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці на КП «КТТУ», затверджене наказом директора КП "КТТУ" №308 від 14.09.2018р, Положення про організацію та проведення виробничих інструктажів та порядок навчання водіїв трамвайних вагонів, тролейбусів в КП "КТТУ", Правил внутрішнього трудового розпорядку КП «КТТУ». Зазначає, що в своїх поясненнях він ( ОСОБА_1 ) вказав, що пройшов навчання, перевірку знань з питань охорони праці та отримав відповідний допуск з електробезпеки у ТОВ «Навально-виробничий комбінат Вектор», про що свідчить видане відповідне посвідчення № НОМЕР_1 TOB "НВК "Вектор" про проходження навчання та посвідчення № НОМЕР_2 про допуск до роботи в електроустановках. Однак, на думку відповідача, це не звільняє його ( ОСОБА_1 ) від обов`язку пройти навчання саме на КП «КТТУ», а тому невиконання цього «обов`язку» відповідач вважає порушення ним трудових обов`язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, з чим він ( ОСОБА_1 ) не погоджується, оскільки законодавство не вимагає проходження спеціального навчання з охорони праці виключно на підприємстві. Згідно діючого законодавства він ( ОСОБА_1 ) мав право пройти спеціальне навчання, до якого відноситься навчання та перевірка знань з питань охорони праці та отримання відповідного допуску з електробезпеки, - в навчальному центрі. Вважає, що таким чином, в його діях відсутні порушення трудових обов`язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, тобто ознаки дисциплінарного проступку, що виключає можливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності і є підставою для визнання наказу №81 від 05.03.2020р незаконним та його скасуванню. Крім того зазначає, що виходячи з положень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вказує, що наказ №81 від 05.03.2020р містить посилання на дисциплінарні стягнення у вигляді догани, що застосовувались до нього ( ОСОБА_1 ) раніше (наказ №246 від 02.08.2019р та наказ №337 від 19.11.2019р). Однак, зазначені накази є такими, що прийняті в порушення діючого законодавства, у зв`язку з чим вони оскаржені до суду. Враховуючи відсутність в його ( ОСОБА_1 ) діях щодо не проходження навчання з перевірки знань з питань охорони праці та отримання відповідної групи допуску з електробезпеки дисциплінарного проступку, а також відсутність системи в розумінні п.3 ст.40 КЗпП України, що є обов`язковою умовою для звільнення на підставі п.3 ст.40 КЗпП, вважає, що в його ( ОСОБА_1 ) діях відсутнє систематичне невиконання трудових обов`язків, покладених трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати наказ №81 від 05.03.2020р про звільнення його з посади начальника служби експлуатації управління КП «КТТУ», поновити його на посаді начальника служби експлуатації управління КП «КТТУ» та стягнути з відповідача на його ( ОСОБА_1 ) користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.03.2020р по день ухвалення судом рішення.

Ухвалою суду від 06.04.2020 по вказаній позовній заяві відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

24 квітня 2020 року від відповідача КП «КТТУ» до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що згідно п.п.1.4.3. Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №103 від 10.12.1996р "Про затвердження Правил експлуатації трамвая та тролейбуса" кваліфікація та стан здоров`я працівників міського електротранспорту повинні відповідати чинним вимогам до працівників підприємств підвищеної небезпеки. Згідно п.п.1.4.4. цього наказу до робіт, пов`язаних з рухом електротранспорту, експлуатацією та ремонтом електроустановок, перебуванням на висоті, на проїжджій частині вулиць та трамвайних коліях допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку згідно із займаною посадою та виконуваною роботою і мають відповідні посвідчення встановленого зразка. Згідно п.п.1.4.6 - робітники міського електричного транспорту, безпосередньо пов`язані з експлуатацією, технічним обслуговуванням і ремонтом електроустановок (тягових підстанцій, контактних і кабельних мереж, обладнань сигналізацій, управління рухом, зв`язку, електрифікованого технологічного устаткування заводів (майстерень) з ремонту рухомого складу та інших), допускаються до роботи тільки після вивчення Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, інших нормативно-правових актів (Наказу Міністерства палива та енергетики України №75 від 09.02.2004р "Про затвердження Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації із електроенергетики" (далі - Наказ №75), Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №103 від 10.12.1996р "Про затвердження Правил експлуатації трамвая та тролейбуса" (далі - Наказ №103), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України №4 від 09.01.1998р (далі - ПБЕЕС), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №258 від 25.07.2006р (далі - ПТЕЕС), що стосуються їх функціональних обов`язків та присвоєння відповідної кваліфікаційної групи. Тому складовою навчання та перевірки знань з питань охорони праці для працівників міського електротранспорту є спеціальне навчання та перевірка знань з питань електробезпеки та отримання відповідної групи допуску з електробезпеки у відповідності до займаної посади.

Зазначає, що у січні 2018 року ОСОБА_1 був прийнятий на КП "КТТУ" на посаду начальника служби експлуатації. Під час прийому на роботу позивач пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, а також спеціальну підготовку, навчання та перевірку знань з питань електробезпеки та отримав II групу з питань електробезпеки, оскільки раніше він групу з питань електробезпеки не мав. У відповідності до своїх функціональних обов`язків начальника служби експлуатації КП "КТТУ" ОСОБА_1 керує роботою служби експлуатації, забезпечує регулярний випуск рухомого складу на лінію, проводить планові інструктивні наради, заняття з водіями і кондукторами тролейбусів, диспетчерами, тощо. ОСОБА_1 підпорядковані водії тролейбусів, які у відповідності до п.3.1. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС) є електротехнологічними працівниками. Згідно п.2.1. ПТЕЕС основні вимоги до працівників щодо проведення навчання і перевірки знань з питань хорони праці повинні відповідати Наказу №75. Згідно п.2.3. ПТЕЕС «керівники структурних підрозділів, яким безпосередньо підпорядковані електротехнологічні працівники, повинні мати групу з електробезпеки не нижчу, ніж у підлеглих працівників. Вони повинні здійснювати технічне керівництво цими працівниками та контроль за їх роботою». Згідно до п.2.1.3. ПБЕЕС для одержання ІІІ-ІУ груп вимагається спеціальне навчання стосовно посади, яку займає працівник; п.3.1. ПТЕЕС спеціальна підготовка - це додаткове навчання працівників споживача, які мають базову та (або) повну вищі освіти, професійно-технічну освіту, для їх підготовки до виконання своїх функціональних обов`язків. Спеціальна підготовка проводиться до початку самостійної роботи; п.3.2. Наказу №75 спеціальна підготовка працівників проводиться до початку самостійного виконання своїх функціональних обов`язків та призначення його на посаду, що потребує додаткових знань з питань технічної експлуатації або додаткових практичних навичок. Крім того, згідно з цим пунктом працівники електроенергетики, які мають повну вищу, базову вищу або професійно-технічну освіту, можуть проходити спеціальну підготовку безпосередньо на об`єктах електроенергетики без додаткового навчання в спеціальних навчальних закладах; п.3.7. Наказу №75 після навчання в СНЗ і одержання свідоцтва, а також завершення навчання на підприємстві в обсягах затвердженої програми спеціальної підготовки працівників підприємства допускається до перевірки знань в комісії за місцем роботи. Крім того, у відповідності до п.5.4. Типового положення №15 посадові особи, крім зазначених у п.п.5.2. та 5.3. проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що входять до їх функціональних обов`язків безпосередньо на підприємстві. З огляду на наведене, ОСОБА_1 , у відповідності до займаної посади, повинен проходити навчання та перевірку з питань охорони праці та електробезпеки виключно за місцем роботи. Враховуючи, що майже усі водії КП "КТТУ" мають III групу допуску з електробезпеки, начальник служби експлуатації ОСОБА_1 повинен мати III групу допуску з електробезпеки для чого зобов`язаний пройти щорічну спеціальну підготовку та навчання з питань охорони праці на КП "КТТУ" у відповідності до вимог ПТЕЕС, ПБЕЕС, Наказу №75, Положення про спеціальну підготовку, навчання та перевірку знань з питань безпечної та технічної експлуатації електроустановок на КП "КТТУ", затвердженого наказом КП "КТТУ" №203 від 30.11.2016р, про що він знав та не заперечував. Цей факт підтверджується протоколом засідання комісії КП "КТТУ" з перевірки знань з охорони праці №5 від 18.01.2018р, згідно з яким ОСОБА_1 повинен був пройти спеціальне навчання з питань безпечної та технічної експлуатації електроустановок на КП "КТТУ" та пройти перевірку знань з цих питань 18.01.2019р за місцем роботи. В цьому протоколі засідання комісії КП "КТТУ" №5 від 18.01.2018р стоїть підпис ОСОБА_1 . Зазначає, що позивач у 2019 році у зазначений термін без поважних причин ухилився від навчання та перевірки знань з питань безпечної та технічної експлуатації електроустановок на КП "КТТУ". Протягом 2019 року йому неодноразово пропонувалось керівництвом КП "КТТУ" пройти навчання та перевірку знань з питань безпечної та технічної експлуатації електроустановок на КП «КТТУ» для підтвердження відповідної його посаді III групи з електробезпеки. Однак, останній від навчання та перевірки знань ухилився. У 2020 році на підставі наказу №26 від 27.01.2020ро "Про навчання та перевірку знань адміністративно-технічних працівників КП "КТТУ" з питань охорони праці, ПБЕЕС. ПТЕЕС, ПБ Бути ОСОБА_4 зобов`язаний був у період з 28.01.2020р по 07.02.2020р пройти навчання та перевірку знань з питань безпечної та технічної експлуатації електроустановок на КП "КТТУ" для підтвердження відповідної його посаді III групи з електробезпеки, але ОСОБА_1 від навчання та перевірки знань з питань безпечної та технічної експлуатації електроустановок на КП "КТТУ" без поважних причин ухилився. Наказом №59 від 19.02.2020р "Про відсторонення від роботи" ОСОБА_1 на період з 20.02.2020р по 28.02.2020р був відсторонений від роботи зі збереженням йому двох третин посадового окладу та йому було запропоновано у строк до 28.02.2020 року пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці, оскільки він не має відповідної для його посади групи допуску з електробезпеки, але останній від спеціального навчання та перевірки знань з питань охорони праці та отримання чергової III групи з електробезпеки без поважних причин ухилився. Крім того, вказує, шо позивачем 11.02.2020р до Служби охорони праці на безпеки руху КП «КТТУ» були надані документи, що підтверджують проходження ним навчання та перевірку знань з питань охорони безпеки та отримання III групи допуску з питань електробезпеки, а саме витяг з протоколу №13-2020 від 13 січня 2020 року засідання комісії з перевірки знань, щодо отримання групи допуску з електробезпеки та витяг з протоколу №13-1-2020 від 03 лютого 2020 року засідання комісії з перевірки знань щодо «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів». Ці документи зареєстровані на КП «КТТУ» під вхідним № 01/2-125 від 11.02.2020р на підставі службової записки начальника Служби охорони праці та безпеки руху КП «КТТУ». Витяги затверджені директором філії ТОВ «НВК «Вектор» м.Слов`янськ Наумиком О.М., в яких містися суттєві невідповідності, а саме: 1) У витязі з протоколу №13-2020 від 31.01.2020р засідання комісії з перевірки знань, щодо отримання групи допуску з електробезпеки у розділі «Комісія у складі» Голова комісії - Гринюк Віталій Анатолійович (начальник відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління праці у Полтавський області), Члени комісії: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В розділі «Підписи» Голова комісії - В.І. Сокур, члени комісії - ОСОБА_14, ОСОБА_15. В таблиці в графі «Дата попередньої перевірки» значиться 22.12.2017р, III група до 1000В, але при прийомі на роботу у січні 2018 року позивач ніякої групи допуску з електробезпеки не мав, тому йому після спеціальної підготовки на КП «КТТУ» 01 січні 2018 року була надана тільки II група до 1000В у відповідності до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Це підтверджується Протоколом засідання комісії КП «КТТУ» з перевірки знань №5 від 18.01.2018р, де стоїть підпис ОСОБА_1 ; 2) у витязі з протоколу №13-1-2020 від 03 лютого 2020 року засідання комісії з перевірки знань, щодо «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» в таблиці в графі «Дата попередньої перевірки» значиться 22.12.2017р, але позивач при прийомі на роботу у січні 2018 року до КП «КТТУ» ніяких підтверджуючих документів не надавав і стверджував, що навчання з питань технічної експлуатації електроустановок споживачів він не проходив.

Вважає, що твердження ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, що він пройшов навчання в іншій організації, про що отримав відповідне посвідчення, не звільніє його від обов`язку у встановлені терміни пройти таке навчання та перевірку знань на КП "КТТУ", як це передбачено вимогами Наказу №75, локальними нормативними актами КП «КТТУ» та діючим законодавством України з питань охорони праці. Таким чином, вважає, що позивач під час своєї роботи на КП «КТТУ» порушив вимоги ст.ст.139, 159 КЗпП, ст.ст.14, 18 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992ру №2694-ХІІ, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України №4 від 09.01.1998р, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №258 від 25.07.2006р, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005р №15, Положення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці на КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління», затвердженого наказом директора КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» №308 від 14.09.2018р, Правил внутрішнього розпорядку КП «КТТУ». Зазначає, що невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку ОСОБА_1 неодноразово вчиняв і раніше, за що відповідно до наказу №246 від 02.08.2019р та №337 від 19.11.2019р до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани. З огляду на наведене, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою суду від 09 червня 2020 року, за клопотанням представника відповідача, провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №234/15419/19 за позовом ОСОБА_1 до КП «КТТУ» про визнання наказів недійсними.

Згодом, ухвалою суду від 23 листопада 2020 року, провадження по справі було поновлено.

15 лютого 2021 року від ОСОБА_2 , представника позивача, до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що звільнення з роботи має ґрунтуватися на підставах, передбачених законом. Ця теза є аксіомою для судів, оскільки відповідне правило містить ч.1 ст.235 КЗпП України, що вимагає поновлювати на роботі працівників, звільнених без законних підстав. Загальний підхід до застосування цієї норми був визначений пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів». Зокрема, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати: з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Так, згідно з роз`ясненнями, наданими у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Зазначає, що у своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця. Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше (постанова ВС від 19.12.2018 у справі №700/63/18, постанова ВС від 03.04.2019 у справі №520/3689/16-ц). Вказує, що важливим є те, що при звільненні працівника відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України підприємство повинно навести у наказі конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли. Так у справі №456/2368/16 суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог про поновлення позивача на роботі, оскільки відповідач в наказі про звільнення не зазначив, у чому проявилось порушення працівником трудових обов`язків, яке стало підставою для звільнення позивача, не навів даних на підтвердження того, що невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків є систематичним, і раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (постанова ВС від 18.07.2019). Також зазначив, що відповідно до позиції Верховного Суду при оскарженні до суду наказу про звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України, суд зобов`язаний перевірити правильність накладення дисциплінарного стягнення, які враховані при звільненні, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установлений законом строк.

Вважає, що на цей час позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки наказ про звільнення не містить в чому проявилися порушення працівником трудових обов`язків. З наказу не вбачається, що працівник зобов`язаний був проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Дисциплінарне стягнення у вигляді догани, застосованої до позивача наказом №246 від 02.08.2019, скасоване судовим рішенням, як незаконне. Відсторонення від виконання обов`язків не є дисциплінарним стягненням, так як законодавством про працю передбачено застосування двох дисциплінарних стягнень, догана та звільнення. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Відповідно до ч.4 вказаної норми закону, посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Відповідно до ч.6 вказаної норми закону, не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. Представник зазначає, що вказані правові норми повністю відповідають нормам пункту 5 «Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб» Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. При прийомі на роботу в 2018 році на посаду начальника служби експлуатації, позивач ОСОБА_1 на підприємстві пройшов відповідне навчання, перевірку знань з охорони праці, та був допущений до роботи, про що свідчать документи надані відповідачем та виконував свої обов`язки до відсторонення від роботи 20 лютого 2020 року. У разі не проходження відповідного навчання та перевірки знань з охорони праці, ОСОБА_1 не мав би бути допущений до роботи. Вимога адміністрації пройти навчання та перевірку знань з охорони праці в 2020 році є безпідставною та незаконною, так як наступне навчання обов`язкове після спливу трирічного строку після проходження попереднього навчання. Таким чином, на думку представника, наказ №81 від 05.03.2020 про звільнення ОСОБА_7 на підставі не проходження навчання та перевірку знань з питань охорони праці не відповідає вимогам чинного законодавства, і об`єктивно вказує на неприязні відносини між адміністрацією та позивачем.

У своїй відповіді на заперечення, яка надійшла до суду 22.02.2021, представник відповідача Біленко О.В. зазначив, що позивача звільнено на підставі наказів №246 від 02.08.2019р, №337 від 19.11.2019р та на підставі факту не проходження ОСОБА_1 без поважних причин навчання та перевірку знань з питань охорони праці та тримання відповідної для його посади групи допуску з електробезпеки у відповідності до наказу КП "КТТУ " від 27.01.2020р №26. Зазначає, що Наказ №246 від 02.08.2019р скасований судовим рішенням, але наказ №337 від 19.11.2019р про оголошення позивачу догани дійсний, а факт не проходження ОСОБА_1 без поважних причин навчання та перевірку знань з питань охорони праці та тримання відповідної для його посади групи допуску з електробезпеки задокументовано відповідними протоколами комісії з питань перевірки знань з охорони праці КП "КТТУ", та поясненнями самого ОСОБА_1 від 03.03.2020р (вхідний №01/2-195). Тобто, вважає, що позивач систематично, без поважних причин не виконує службові обов`язки, покладені на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку. Крім того, вказує, що наказом від 19.01.2018р №37"Про допуск до самостійної роботи" позивач був допущений до самостійної роботи за умови проходження протягом року спеціальної підготовки на КП "КТТУ" для отримання III групи допуску до 1000В з питань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, як того вимагають ці правила на Наказ Міністерства палива та енергетики України №75 від 09.02.2004р "Про затвердження Положення про спеціальну підготовку та навчання з питань технічної експлуатації об`єктів електроенергетики" (далі Наказ №75). Вказує, що позивач у 2019 та 2020 роках умисно ухилився від проходження спеціальної підготовки на КП "КТТУ", а в своєму поясненні від 03.03.2020р (вхідний №01/2-195) позивач повідомив, що він пройшов навчання в TOB "НВК "Вектор" та отримав необхідну для його посади III групу до 1000В з питань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Але проходження позивачем навчання в спеціальному навчальному закладі ТОВ "Вектор" згідно п.3.7. Наказу №75 не звільняє його від обов`язку пройти перевірку знань за місцем роботи (на КП "КТТУ"), як це передбачено п.3.2. Наказу №75. Тому вимоги адміністрації КП "КТТУ" про проходження позивачем спеціальної підготовки є законні, та і сам позивач з цим погодився, про що свідчить його особистий підпис у протоколі №5 від 18.02.2018р засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

17 травня 2021 року до суду надійшли додаткові заперечення представника позивача ОСОБА_2 , в яких він зазначив, що доводи відповідача про те, що позивач повинен отримати третю групу з електробезпеки відповідно до вимог законодавства є надуманими та не відповідають вимогам діючого законодавства. Зазначив, що посилання відповідача на вимоги Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об`єктів електроенергетики, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України №75 від 09.02.2004 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2004 року за №418/9017, взагалі не мають ніяких правових підстав. Вказаний нормативний акт встановлює термін, між спеціальною підготовкою і навчанням з питання технічної експлуатації об`єктів електроенергетики та перевірки цих знань для працівників електроенергетики, від 3 років до 5 років. Крім того, вказаний правовий акт для посадових осіб, які займають посаду не в підприємствах електроенергетики, відсилає до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26.01.205 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року за №231/10511. Відповідно, вимоги щодо терміну проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та проведення спеціальної підготовки і навчання з питання технічної експлуатації об`єктів електроенергетики та перевірки цих знань, є тотожними, та складають 3 роки. Отже, наказ №81 від 05.03.2020 року про звільнення ОСОБА_7 на підставі не проходження навчання та перевірку знань з питань охорони праці не відповідає вимогам чинного законодавства, і об`єктивно вказує на неприязні відносини між адміністрацією та позивачем, та умисне порушення вимог діючого законодавства.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Біленко О.В. в судовому засіданні просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних у повному обсязі через їх необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі наказу №2 від 09.01.2018р прийнятий до Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» на посаду начальника Служби експлуатації».

Відповідно до посадової інструкції начальника Служби експлуатації КП «КТТУ», затвердженої директором 26.12.2018р., начальник Служби експлуатації: відноситься до категорії керівників; призначається на посаду і звільняється з посади наказом директора за поданням головного інженера; повинен знати, зокрема Правила внутрішнього трудового розпорядку та Правила і норми охорони праці, виробничої санітарії та протипожежної безпеки. Діяльність начальника Служби експлуатації регламентують накази і розпорядження директора підприємства, головного інженера, посадова інструкція, правила внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно Протоколу №5 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 18.01.2018 року позивач ОСОБА_1 18.01.2018 року на КП «КТТУ» пройшов перевірку знань з питань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та отримав ІІ групу допуску до 1000 В. Дата наступної перевірки - 18.01.2019.

Наказом директора КП «КТТУ» від 19.01.2018 №37 ОСОБА_1 з 19.01.2018 року було допущено до самостійної роботи на посаді начальника Служби експлуатації з подальшим проходженням протягом року спеціальної підготовки на КП «КТТУ» для отримання ІІІ групи допуску до 1000 В з питань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил безпечної експлуатації електроустановко споживачів.

Як вбачається з Протоколу №5 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 18.01.2019, ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явився.

Наказом директора КП «КТТУ» від 02.08.2019 №246 ОСОБА_1 - начальника Служби експлуатації, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за підсумками роботи за липень місяць, та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Наказом заступника директора з виробництва КП «КТТУ» від 19.11.2019 №337 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання без поважних причин своїх обов`язків, та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани. З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 02.12.2019, однак з ним не погодився, про що зробив відповідний запис на наказі.

Наказом директора КП «КТТУ» від 27 січня 2020 року №26 з 28.01.2020 року по 03.02.2020 року на підприємстві було організовано навчання з питань охорони праці та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил пожежної безпеки, а з 04.02.2020 року по 07.02.2020 року - перевірку знань з питань охорони праці та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил пожежної безпеки, керівників структурних підрозділів, їх заступників, інженерів відділів, майстрів, диспетчерів підприємства або осіб, що виконують їх обов`язки, у відповідності до плану - графіку проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці на 2020 рік, та списку працівників, яким необхідно пройти навчання та перевірку знань з охорони праці у 2020р.

Згідно Додатку №2 до наказу №26 від 27.01.2020 було затверджено Список адміністративно-технічних працівників, що повинні пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці у 2020 році, до якого увійшов і ОСОБА_1 , як начальник Служби експлуатації.

Як вбачається з Протоколу №2 та Протоколу №3 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 04.02.2020, ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явився.

Згідно до наказу директора КП «КТТУ» №59 від 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 був відсторонений від роботи у період з 20 лютого 2020 року по 28 лютого 2020 року, у зв`язку з тим, що останній для перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки на засідання КП «КТТУ» не з`явився. ОСОБА_1 було запропоновано у строк до 28.02.2020 р пройти навчання і перевірку знань з охорони праці й пожежної безпеки на КП "КТТУ".

Згідно Протоколу №12 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 28.02.2020, ОСОБА_1 на засідання комісії знову не з`явився.

В своїх поясненнях від 03.03.2021 року ОСОБА_1 зазначив, що пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці та отримав відповідний допуск з електробезпеки у ТОВ «Навчально-виробничий комбінат Вектор», на підтвердження чого надав відповідне посвідчення №25-2020-11 ТОВ «НВК «Вектор» про надходження навчання та посвідчення № НОМЕР_2 про допуск до роботи в електроустановках, а також витяг з протоколу №13-2020 від 31 січня 2020 року засідання комісії з перевірки знань, щодо отримання групи допуску з електробезпеки та витяг з протоколу №13-1-2020 від 03 лютого 2020 року засідання комісії з перевірки знань щодо «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів».

Наказом № 81 від 05 березня 2020 року, за підписом директора КП «КТТУ» ОСОБА_8 , ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади начальника Служби експлуатації Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п.3 ст.40 КЗпП України.

Позивач не погодився з вказаним наказом та оскаржив його до суду.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст.148 КЗпП України.

Відповідно до вимог статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно роз`яснень, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з пунктом 23 вищевказаної постанови за передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша статті 235 КЗпП).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) зазначено, що:

«ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2020 року у справі № 755/901/18 (провадження № 61-19450св19) вказано, що:

«для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 336/3679/17 (провадження № 61-227св18)зазначено, що:

«для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у пункті 3 частини першої статті 40 КЗпП, необхідними є такі умови: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання трудових обов`язків мало систематичний характер; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення.

Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору. Цю підставу не можна застосовувати до працівника, який відмовився виконати незаконне розпорядження роботодавця, або за відмову виконання роботи, яка не входить до кола його посадових обов`язків, а також за дії, що не пов`язані з виконанням службових обов`язків.

При оспорюванні до суду наказу про звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, суд зобов`язаний перевірити правильність накладення дисциплінарних стягнень, які враховані при звільненні, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установлений законом строк (постанова ВС від 16.01.2019 у справі № 499/78/17-ц).

Як вбачається з оскаржуваного наказу, начальник Служби експлуатації КП «КТТУ» ОСОБА_1. без поважних причин не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці та отримання відповідної групи допуску з електробезпеки у відповідності до наказу КП «КТТУ» від 27.01.2020 №26 «Про навчання та перевірку знань адміністративно-технічних працівників КП «КТТУ» з питань охорони праці, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, пожежної безпеки», чим порушив вимоги ст.ст.139, 159 КЗпП, ст.ст.14, 18 Закону України «Про охорону праці», Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпраці №4 від 09.01.1998р, Правил технічної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Мінпалива та енергетики №258 від 25.07.2006р, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом №15 Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005, Положення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці на КП «КТТУ», затверджене наказом директора КП "КТТУ" №308 від 14.09.2018р, Правил внутрішнього трудового розпорядку КП «КТТУ», оскільки проходження ОСОБА_1 навчання та перевірку знань з питань охорони праці у Товаристві з обмеженою відповідальністю «навчально-виробничий комбінат «Вектор» не звільняє його від обов`язку пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці та отримання відповідної групи допуску з електробезпеки на підприємстві.

При звільненні враховані також накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності № 246 від 02.08.2019 року та №337 від 19.11.2019 року.

Оцінюючи правомірність розірвання відповідачем трудового договору з позивачем на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до ст.159 КЗпП України та ст.14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов`язаний, зокрема, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Відповідно до вимог ст.18 Закону Державний комітет України з нагляду за охороною праці своїм наказом від 26.01.2005 року №15 затвердив Типове положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці, яке встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання (п.1.1).

Вимоги Типового положення є обов`язковими для виконання усіма центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб`єктами господарювання (далі - підприємства) незалежно від форми власності та видів діяльності (п.1.3).

Пунктом п.5.1. вказаного Положення також передбачено, що керівники, заступники керівників, головні спеціалісти, керівники основних виробничих та технічних служб підприємств, установ й організацій, об`єднань підприємств незалежно від форм власності та характеру виробничої діяльності, які безпосередньо пов`язані з організацією безпечного ведення робіт, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки.

Аналогічні вимоги щодо періодичності проходження навчання та перевірку знань з питань охорони праці також містяться в Положенні про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом КП «КТТУ» №308 від 14.09.2018 року (п.4.1).

Як було зазначено вище, ОСОБА_1 при прийомі на роботу в 2018 році пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, а отже, відповідно до вказаних вище норм, наступне навчання та перевірка знань у нього повинні були відбутися лише через три роки, тобто у 2021 році.

Правових підстав для проведення навчання та перевірку знань ОСОБА_1 з питань охорони праці до закінчення трирічного терміну, у відповідача не було.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 у 2019 році був зобов`язаний, але ухилився від проходження спеціальної підготовки та перевірки знань з питань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів навчання та перевірку знань, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про ознайомлення ОСОБА_1 з відповідним наказом №37 від 19.01.2018 року. Крім того, жодної реакції на це з боку відповідача не було, ОСОБА_1 не був відсторонений від займаної посади, його не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У п.1.4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці визначено, що навчання з питань охорони праці - це навчання працівників, учнів, курсантів, студентів, слухачів з метою отримання необхідних знань і навичок з питань охорони праці або безпечного ведення робіт; спеціальне навчання - щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Аналогічне визначення вказаних термінів міститься і у Положенні про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженому наказом КП «КТТУ» №308 від 14.09.2018.

Проте, в наказі №81 від 05.03.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » зазначено, що позивач не пройшов саме навчання та перевірку знань з питань охорони праці, а не спеціальне навчання.

Отже, суд вважає, що відповідачем в судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Суд вважає необхідним також зазначити, що наказ №246 від 02.08.2019 року, який став однією з підстав для звільнення ОСОБА_1 з роботи, рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16.06.2020 року, яке набрало законної сили 28.10.2020, скасовано.

Перевіривши законність дисциплінарного стягнення, накладеного на позивача наказом №337 від 19.11.2019 року, який було враховано при звільненні позивача, суд дійшов таких висновків.

Так, відповідно до вказаного наказу позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за: 1) невиконання без поважних причин своїх обов`язків, передбачених пунктом 1.7.1. посадової інструкції начальника служби експлуатації КП "КТТУ", частиною 1 ст.14 Закону України «Про охорону праці" від 14.10.1992р, а саме, невиконання вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; 2) порушення вимоги пунктів 6.8., 6.10 Наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005р №15 "Про ствердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", а саме не проведення інструктажів з питань охорони праці з водіями тролейбусів, а також не ведення журналів реєстрації інструктажів з питань охорони праці; 3) порушення вимоги пунктів 5.4, 5.5 "Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в КП "КТТУ", затвердженого наказом директора КП "КТТУ" від 14.09.2018р №308.

Згідно п.1.7.1 посадової інструкції начальника Служби експлуатації КП «КТТУ» начальник служби експлуатації повинен керуватися законодавчими і нормативними правовими документами, постановами, наказами вищих організацій, що стосуються експлуатації та безпеки руху.

Начальник Служби експлуатації проводить планові інструктивні наради, заняття з водіями і кондукторами тролейбусів, диспетчерами (п.3.9 Посадової інструкції).

Наказом КП «КТТУ» №97 від 13.03.2019 ОСОБА_1 призначено відповідальним за загальний стан охорони праці в службі експлуатації, а наказом №46 від 23.01.2019 позивача призначено відповідальним за проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів з питань охорони праці в Службі експлуатації, та покладено обов`язок проводити інструктажі, вносити записи в журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці про проведення інструктажів та про допуск працівників до роботи.

Відповідні обов`язки начальника Служби експлуатації передбачені також Положенням про організацію проведення виробничих інструктажів та навчання водіїв трамвайних вагонів і тролейбусів в КП «КТТУ», затвердженим наказом №308 від 14.09.2018 року, а також Положенням про порядок проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці, затвердженим наказом №308 від 14.09.2018 року (п.п.2.3, 5.4 - 5.10).

Порушення позивачем вказаних трудових обов`язків підтверджено наданими відповідачем доказами, а саме:

- приписом служби охорони праці №24 від 30.09.2019 начальнику Служби експлуатації КП «КТТУ» про усунення порушень та недоліків, а саме: 1) 05.07.2019р не проведено повторний інструктаж з охорони праці водіям тролейбуса ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; 2) не проведено первинний інструктаж з охорони праці водіям тролейбуса ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які призвели до створення виробничої ситуації, що загрожує життю (здоров`ю) працюючих;

- Актом службового розслідування КП "КТТУ" від 25 жовтня 2019 року, відповідно до якого комісія виявила порушення з боку начальника служби експлуатації КП "КТТУ" ОСОБА_1 : 1) ОСОБА_1 не виконує обов`язки, передбачені пунктом 1.7.1. посадової інструкції начальника служби експлуатації КП "КТТУ", частиною 1 ст.14 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992р №2694-Х11, а саме, не виконує вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; 2) ОСОБА_1 не виконує вимоги пунктів 6.8., 6.10 Наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005р №15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, а саме не проводить інструктажі з питань охорони праці; 3) ОСОБА_1 відмовився від отримання припису служби охорони праці та безпеки руху №24 від 30.09.2019р, чим порушив вимоги розділу 4 Наказу Державного комітету України з нагляду за охороною паці від 15.11.2004р №255 «Про затвердження Типового положення про службу охорони праці»; 4) ОСОБА_1 не виконує вимог пункту 5.4,5.5 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в КП «КТТУ»;

- копією Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці водіїв тролейбуса Служби експлуатації КП «КТТУ»;

- пояснювальною запискою ОСОБА_1 від 22.10.2019 року про те, що ним був отриманий припис служби охорони праці №24 від 30.09.2019р. та на цей час вже усунені недоліки вказані в приписі.

З урахуванням викладеного, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у виді догани, згідно наказу №337 від 19.11.2019 року, на законних підставах, з дотриманням норм трудового законодавства, за неналежне виконання позивачем своїх трудових обов`язків без поважних причин.

Встановивши наведені вище обставини, на підставі оцінки сукупності доказів, суд дійшов висновку, що звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України не можна вважати законним, оскільки відсутні ознаки систематичності порушення ним трудової дисципліни, у зв`язку з чим є достатні правові підстави для скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення незаконно звільненого працівника на роботі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік.

Згідно роз`яснень, викладених у п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до п.8 р.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» № 13/313 від 25.03.2020 року заробітна плата позивача у січні 2020 року склала 17 558,00грн, у лютому 2020 року - 15 530,02 грн.

Середньоденна заробітна плата позивача становить 807,02 грн = (17 558,00 грн + 15 530,02 грн) / 41 день (кількість робочих днів у січні та лютому 2020 року).

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 313 930,78 грн = 807,02 грн (середньоденна заробітна плата) х 389 дні ( кількість робочих днів з 06.03.2020 по 27.09.2021 включно).

Відповідно до ч.7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з п.2,4 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, а також присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 681,60грн = 840,80 грн (за розгляд вимог немайнового характеру) + 840,80 грн (за розгляд вимог майнового характеру)

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №81 від 05.03.2020 року про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з посади начальника служби експлуатації Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» (ЄДРПОУ 32576420).

Поновити на роботі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на посаді начальника служби експлуатації Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» (ЄДРПОУ 32576420).

Рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» (ЄДРПОУ 32576420), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 березня 2020 року по 27 вересня 2021 року включно у розмірі 313 930,78грн (триста тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 78коп).

Допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» (ЄДРПОУ 32576420), на користь держави судовий збір у розмірі 1 681,60грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення суду виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 27.09.2021 року.

Головуючий суддя А.М.Лутай