П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня2021 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 375/793/20

Номер провадження 22-ц/824/10643/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Головачова Я. В., Шахової О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 травня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Музиченко О. О., у справі за позовом ОСОБА_2 до державного нотаріуса Рокитнянської державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Людмили Броніславівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до державного нотаріуса Рокитнянської державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Людмили Броніславівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 червня 2020 року, винесену державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Людмили Броніславівни протиправною та такою, що підлягає скасуванню; зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_4 .

15 жовтня 2002 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Запруднянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, у якому все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму сину ОСОБА_2 ..

03 червня 2020 року позивач подав до Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області документи для оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої матері.

03 березня 2020 року державним нотаріусом Калітенко Л. Б. надано позивачеві постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що обґрунтована порушенням засвідчувального напису на заповіті: відсутнє місце та дата його складання, що передбачено ст.541 ЦК УРСР; відсутні дані, якою сільською радою посвідчено заповіт.

Зазначену постанову позивач вважає протиправною, оскільки при її винесенні нотаріус послався на Постанову КМУ від 15 червня 1994 року № 419 «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених» в редакції 2013 року, хоча заповіт був складений в 2002 році і до застосовування у даному випадку підлягав Наказ № 22/5 від 25 серпня 1994 року «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України» в редакції від 10.06.1999 року.

Позивач зазначає, що заповіт складено та посвідчено відповідно до вимог наказу № 22/5 від 25 серпня 1994 року і законодавства, що було чинним станом на день його посвідчення, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Розпорядженням Рокитнянського районного суду Київської області від 11 лютого 2021 року (а.с. 33) дану справу передано на розгляд до Таращанського районного суду Київської області.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 11 травня 2021 року (а.с. 102-109) позовні вимоги ОСОБА_2 , задоволено частково, визнано протиправною і скасовано постанову державного нотаріуса Рокитнянської державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Людмили Броніславівни від 03 червня 2020 року про відмову ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії.

У позовній вимозі про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_2 , відмовлено.

Стягнуто з державного нотаріуса Рокитнянської державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Людмили Броніславівни судовий збір на користь держави у розмірі 840 грн. 80 коп.

Судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. віднесено на рахунок держави.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 04 червня 2021 року ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу у якій, просила рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову, відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що внаслідок встановлення невідповідності поданого позивачем заповіту визначеній формі, нотаріус правомірно відмовила останньому у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

Скаржник зазначає, що форма вищевказаного заповіту не повністю відповідає формі, передбаченій додатком 6 до Інструкції № 22/5, а саме: в посвідчу вальному написі відсутня дата посвідчення заповіту та не вказано секретарем виконкому якої саме сільської ради його посвідчено. Крім того, судом було встановлено, що заповіт складено з порушенням чинного законодавства, проте суд вирішив, що такі порушення не є суттєвими.

На думку скаржника, у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилаючись на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2021 року у справі № 272/583/19, зазначив про них так, як потрібно позивачу, а не так, як вони викладені насправді.

Скаржник зазначає, що нотаріусом були встановлені істотні порушення, передбачені додатком № 6 до інструкції № 22/5, які у постанові Верховного Суду також визнанні істотними.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

30 липня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від позивача з відповідними підтвердження про направлення його всім учасникам справи.

З вказаного відзиву вбачається, що позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення, без змін.

На думку позивача, оскаржуване рішення є правильним, законним та обґрунтованим.

28 серпня 2021 року від скаржника на адресу Київського апеляційного суду надійшла відповідь на відзив з якого вбачається, що скаржник в повній мірі підтримує доводи викладені нею в апеляційній скарзі, та просить апеляційну скаргу, задовольнити.

У судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Заліський Б.С. заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін.

Скаржник до суду апеляційної інстанції не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується конвертом з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач до суду апеляційної інстанції не з`явився, направивши клопотання про розгляд справи у відсутність останнього.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши заперечення позивача та його представника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови державного нотаріуса від 03 червня 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд першої інстанції виходив з того, що заповіт складено уповноваженою посадовою особою Запруднянської сільської ради Рокитнянського району Київської області з дотриманням форми та посвідчення, а допущені відхилення від форми посвідчувального напису не є суттєвими і самі по собі не призводять до нікчемності цього заповіту. Крім того, допущення уповноваженою посадовою особою неточностей форми вчиненого нею посвідчувального напису на заповіті при дотриманні усіх інших вимог щодо його форми і посвідчення - не може порушувати майнове право позивача.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, суд першої інстанції виходив з того, що такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат».

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с.12), яка є матір`ю ОСОБА_2 (а.с.11 на звороті).

15 жовтня 2002 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким зробила заповітне розпорядження: все майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла у власність свого сина ОСОБА_2 (а.с. 13).

Постановою державного нотаріуса Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Калітенко Л. Б. від 03 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на житловий будинок і земельні ділянки площами 0,2500 га і 0,2913 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 3,5699 га, розташовану на території Запрудянської сільської ради Рокитнянсько району Київської області (а.с. 16).

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 541 ЦК УРСР встановлено, що заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про нотаріат» до системи нотаріату України входять посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють визначене законодавством коло нотаріальних дій у населених пунктах, де немає нотаріусів.

У відповідності до пункту 1 частини другої статті 37 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту) у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, вчиняють, зокрема, такі нотаріальні дії, як посвідчення заповітів.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту) секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту) до складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.

Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту) при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Пунктом 29 Інструкції № 22/5 (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту) при з`ясуванні дієздатності заповідача чи довірителя посадова особа виконавчого комітету вимагає документ, в якому вказано вік заповідача чи довірителя.

Згідно пунктів 18, 19 Розділу ІІ Порядку посвідчень заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 15 червня 1994 року (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту) у заповіті повинно бути зазначено місце і час його складення. Прізвище, ім`я та по батькові заповідача вказуються повністю за паспортом або іншим документом, який встановлює особу громадянина. Текст заповіту повинен бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини.

Як вбачається з пункту 22 Розділу ІІ Порядку посвідчень заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 15 червня 1994 року (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту)після підписання заповіту заповідачем посадова особа повинна його посвідчити. Посвідчення заповіту полягає у вчиненні на ньому посвідчувального напису. Коли заповіт підписано на прохання заповідача іншою особою, у посвідчувальному написі зазначаються причини, через які заповідач не міг підписати заповіт особисто. Посвідчувальний напис на заповіті повинен бути вчинений у день складання заповіту. Текст посвідчувального напису на заповіті може бути надрукований на друкарській машинці або написаний від руки. Підчистки в посвідчувальному написі не допускаються. Дописки та інші виправлення у тексті заповіту повинні бути застережені посадовою особою, яка посвідчує заповіт, у посвідчувальному написі. Посвідчувальний напис розміщується після підпису заповідача на цій же сторінці або на зворотному боці заповіту чи на окремому аркуші. Посвідчувальний напис підписується посадовою особою і скріплюється печаткою установи, судновою печаткою, печаткою з умовним найменуванням місця позбавлення волі, печаткою експедиції, яка застосовується для офіційних документів, залежно від місця роботи посадової особи, яка посвідчує заповіт чи доручення.

Згідно пункту 18 Інструкції № 22/5, нотаріальне посвідчення заповітів та довіреностей, засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою виконавчого комітету з прикладенням гербової печатки виконавчого комітету Ради народних депутатів (додатки №№ 6-27).

Текст посвідчувального напису може бути надрукований на друкарській машинці або написаний чорнилом від руки ясно, чітко, без підчисток, вільні місця повинні бути прокреслені, дописки та інші виправлення - застережені.

Для вчинення посвідчувальних написів можуть застосовуватися штампи з текстом відповідного напису.

Із приписів ст. 49 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що 03 червня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Рокитнянської районної державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Разом з тим, постановою державного нотаріуса Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Калітенко Л. Б. від 03 червня 2020 року було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину.

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, підставою для відмови у вчинені нотаріальних дій стало те, що в ході посвідчення заповіту ОСОБА_4 від 15 жовтня 2002 року за реєстровим № 55, секретарем Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області не було враховано вимоги ст. 541 Цивільного кодексу УРСР та пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених», а саме порушено засвідчувальний напис на ньому: - відсутнє місце і дата його складання, що передбачено ст. 541 ЦК УРСР; - відсутні дані, якою сільською радою посвідчено заповіт. У посвідчувальному написі дієздатність заповідача перевірено по паспорту, тоді як по паспорту встановлюється особа заповідача, а згідно п.1 ст. 30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Так, зі змісту заповіту вбачається, що він укладений у письмовій формі із зазначенням місця укладення - село Запруддя Рокитнянського району Київської області, та часу його укладення - 15 жовтня 2002 року о 9-00 год., який підписано особисто заповідачем ОСОБА_4 та посвідчено уповноваженою на це посадовою особою виконавчого комітету Запрудянської сільської ради - секретарем виконкому Саліковською.

На вищевказаному заповіті після підпису заповідача міститься посвідчувальний напис, який не в повній мірі відповідає вимогам інструкції № 22/5, а саме: в посвідчувальному написі відсутня дата посвідчення заповіту та не вказано секретарем виконкому якої саме сільської ради його посвідчено.

Разом з тим, допущене уповноваженою посадовою особою Запруднянської сільської ради Рокитнянського району Київської області неточностей форми вчиненого нею посвідчувального напису на заповіті не спростовує волевиявлення заповідача та не може бути безумовною підставою для порушення майнових прав позивача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першоїінстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною і скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 червня 2020 року.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зобов`язання нотаріуса видати позивачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки рішенням суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 червня 2020 року, скасовано, що само по собі є підставою для видачі зазначених свідоцтв.

Посилання скаржника на те, що заповіт не відповідає формі, передбаченій додатком 6 до Інструкції № 22/5 у зв`язку з чим, нотаріус правомірно відмови позивачу у видачі свідоцтв, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки недотримання встановленої законом форми посвідчувального напису в момент посвідчення заповіту не спростовує волевиявлення заповідача та не може бути безумовною підставою для порушення майнових прав позивача.

Посилаючись на те, що у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилаючись на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2021 року у справі № 272/583/19, зазначив про них так, як потрібно позивачу, а не так, як вони викладені насправді, скаржник не зазначив, що на його думку судом першої інстанції було зазначено не вірно, а відтак, вказане посилання є безпідставним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2021 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: Я. В. Головачов

О. В. Шахова