Провадження № 11-сс/4820/545/21

Справа № 674/952/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія :ухвала слідчогосудді Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021242260000090 від 14 червня 2021 року, за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2021 року,-

В с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Камянець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту та визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі в управління АРМА у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021242260000090 від 14 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що прокурором у клопотанні не наведено обґрунтованих підстав необхідності накладенні арешту та визначення порядку зберігання речових доказів, не долучено належних доказів.

В апеляційні скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання скасувати.

Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження виникла необхідність в накладенні арешту на посіви рослин соняшника, які є речовими доказами, про що дізнавачем винесено відповідну постанову. Зазначає, що посіви рослинсоняшника підпадаютьпід ознакимайна,що підлягаєспеціальній конфіскації,оскільки підпадаютьпід ознакизазначені вп.1ч.1ст.96-2КК України,а саме:одержані внаслідоквчинення злочинута/абоє доходамивід такогомайна. Вказане майно є способом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, має доказове значення у кримінальному провадженні, а отже необхідно усунути будь-яку можливість стороннім особам користуватись ним.

Також прокурор зазначає, що не накладення арешту на зазначене майно призведе до фактичного повного знищення слідів кримінального правопорушення, а отже до неможливості виконань завдань кримінального провадження, передбачених ст.. 2 КПК України.

Заслухавши суддюдоповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає за таких підстав.

Сектором дізнання відділення №2 Камянець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021242260000090 від 14.06.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2021 року на території Дунаєвецької ОТГ поблизу с. Рахнівка, ТОВ «Ситий двір 2004» здійснює незаконний обробіток земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що належить Дунаєвецькй міській раді загальною площею 38,2653 га, чим здійснив самовільне захоплення зазначеної земельної ділянки та спричинив збитки інтересам держави.

Звертаючись з клопотанням, прокурор зазначив, що 24.06.2021 під час проведення огляду місця події встановлено, що земельний масив в якому знаходиться земельна ділянка за кадастровим номером 6821887600:06:003:2000 на час огляду оброблена одним масивом на ній проростає культура соняшника у фазі 10 листків.

Постановляючи оскаржену ухвалу слідчий суддя зазначив, що з матеріалів клопотання не можливо встановити чи наявна особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, не наведено вартості посівів (врожаю), їх сорт, не вказано інших характеристик майна, що належить арештувати.

З таким рішенням слідчого судді погоджується й колегія суддів, з огляду на таке.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя, згідно зі ст. ст.94,132 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Виходячи з положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурором у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є забезпечення виконання процесуальних дій, збереження речових доказів та спеціальної конфіскації і їх передання в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Однак, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст.170 КПК України, оскільки ним не надано доказів, що вказані земельні ділянки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст.19 ЦК України майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що посіви соняшника, які на даний час ще не являються врожаєм, не є майном у розумінні ст.19 ЦК України та не є матеріальним об`єктом.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ухвалами слідчих суддів Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27.07.2021 та від 31.08.2021 у задоволенні клопотання начальника СД ВП №2 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 про арешт майна та клопотання прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні було відмовлено.

На думку колегії суддів, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, з якими пов`язується можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.407,418,419,422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Ухвалу слідчого судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2021 року якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Камянець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту та визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі в управління АРМА у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021242260000090 від 14 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді