Справа № 308/13154/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород кримінальне провадження №308/13154/19, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170001306від 03листопада 2019року про обвинувачення,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця містаУжгорода Закарпатськоїобласті,громадянина України,українця,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369 та ч.1 ст. 343 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

сторона захисту :

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

перекладача ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 02.11.2019 року приблизно о 13 години 10 хвилин, за адресою, в селі Концово Ужгородського району на перехресті вулиць Миру та 8-го Березня у зв`язку з порушенням підпункту «в» пункту 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, був зупинений працівником поліції ОСОБА_7 , та на вимогу останнього пред`явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності умисно, з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП України розраховуючи на можливість не складання ОСОБА_7 щодо нього постанови про адміністративне правопорушення, тобто на не вчинення дії з використанням влади, під час розмови на заднє пасажирське сидіння службового транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки «Шкода» моделі «Рапід» з номерним знаком НОМЕР_1 , поклав грошові кошти в розмірі 255 гривень, а саме: одну купюру номіналом 100 гривень з серійними номером «КВ5687375», одну купюру номіналом 100 гривень з серійним номером «УК8553010», одну купюру номіналом 20 гривень з серійним номером «ТЖ3611840», одну купюру номіналом 20 гривень з серійним номером «ТВ6942156», одну купюру номіналом 10 гривень з серійним номером «ПЄ2342208» та одну купюру номіналом 5 гривень з серійним номером «ТВ5935198», тобто надав неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що ОСОБА_7 є службовою особою Національної поліції України та відповідно до посадової інструкції наділений повноваженнями з безпосереднього складання щодо нього постанови про адміністративне правопорушення, чим здійснив вплив на ОСОБА_7 для не складання останнім постанови про адміністративне правопорушення щодо нього, тобто з метою добитися прийняття незаконного рішення.

Згодом ОСОБА_7 відмовився від отримання згаданих грошових коштів та згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» поінформував про подію, що мала місце, через гарячу лінію «102» органи Національної поліції.

Таким чином,своїми умиснимидіями,які виразилисьу наданні неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, а також у впливі у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою добитися прийняття незаконного рішення ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечні діяння передбачені ч.1 ст. 369 та ч.1 ст. 343 КК України.

До суду надійшов обвинувальний акт разом із угодою про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про визнання винуватості від 13.11.2019 року, яку прокурор просив затвердити, з додержанням наступних умов.

На підставі наведеного, суд розглянув справу відповідно положень ст. ст. 469 ч.4, 472, 473, ч.4 ст.474 КПК України.

Зі змісту угоди вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369 та ч.1 ст. 343 КК України. Згідно з даними угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369 та ч.1 ст. 343 КК України; виконати покарання передбачене угодою.

Також,сторонамиугодивизначено узгоджененимипокарання,якеОСОБА_3 повинен понестиза вчиненекримінальне правопорушення,за ч.1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за ч.1 ст. 343 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_3 згідний. Наслідки укладення та затвердження означеної угоди, згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст.389-1 КК України оговорені сторонами.

У судовомузасіданніобвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості він повністю розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнаний; характер обвинувачення та її суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369 та ч.1 ст. 343 КК України визнав повністю. Окрім того, ОСОБА_3 підтвердив суду,щоугодапровизнання винуватості від 13.11.2019 року укладена добровільно,не єнаслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просив її затвердити.

В судовому засіданні прокурор, захисник також висловили думку про затвердження угоди про визнання винуватості.

Окрім цього, потерпілийподав письмову заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим в порядку ч. 4 ст. 469 КПК України, яку долучено до матеріалів справи.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.

Судом на виконання вимог ст.474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено. В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода про визнання винуватості від 13.11.2019 року не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 369 КК України у відповідності до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, та за ч. 1 ст. 343 КК України у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 13.11.2019 року вимогам ст.ст.469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

При укладенні угоди враховано наявність обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

Суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, а обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити вид і міру покарання відповідно до угоди про визнання винуватості від 13 листопада 2019 року, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368,370,374,376,395, 469, 472 - 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Угоду провизнання винуватостівід 13 листопада 2019року,укладену міжобвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та прокуроромУжгородської окружноїпрокуратури ОСОБА_4 у присутностізахисника обвинуваченого ОСОБА_5 затвердити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369 та ч.1 ст. 343 КК Україниі призначити йому покарання

за ч. 1 ст. 343 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят десять) гривень в дохід держави

за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень в дохід держави

На підставіч.1ст.70ККУкраїниза сукупністюзлочинівшляхом поглинання меншсуворогопокарання більшсуворим,остаточнопризначити ОСОБА_3 покарання увигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_3 ,що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази по справі:

-грошові кошти в сумі 255 гривень, а саме: одна купюра номіналом 100 гривень з серійним номером «УК8553010», одна купюра номіналом 20 гривень з серійним номером «ТЖ3611840», одна купюра номіналом 20 гривень з серійним номером «ТВ6942156», одна купюра номіналом 10 гривень з серійним номером «ПЄ2342208» та одна купюра номіналом 5 гривень з серійним номером «ТВ5935198» конфіскувати на користь держави.

Арешт накладенийна грошові кошти в сумі 255 гривень, а саме: однукупюру номіналом100гривень зсерійним номером«УК8553010»,одну купюруноміналом 20гривень зсерійним номером«ТЖ3611840»,одну купюруноміналом 20гривень зсерійним номером«ТВ6942156»,одну купюруноміналом 10гривень зсерійним номером«ПЄ2342208»та однукупюру номіналом5гривень зсерійним номером«ТВ5935198» на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 12.11.2019 року скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України в Закарпатській апеляційний суд через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирокнабираєзаконноїсилипіслязакінченнястрокуподанняапеляційноїскарги, якщо такускаргунебулоподано. Уразіподанняапеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набираєзаконноїсилипісля прийняттярішення судомапеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникисудовогопровадженнямаютьправоотримативсудікопіювироку.

Копіясудовогорішеннянепізнішенаступногодняпісляухваленнянадсилається учасникусудовогопровадження,якийнебувприсутнійвсудовомузасіданні.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1