Справа № 161/16682/21 Провадження №11-сс/802/488/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2021року,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 версеня 2021року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Волинської обласної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 09.09.2021.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 вважає що висновки слідчого судді щодо бездіяльності уповноваженої особи є формальними, порушують положення КПК України, порушують права заявника та не відповідають дійсним обставинам справи, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою зобовязати посадових осіб Волинської обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09.09.2021 про вчинення прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.

В судове засідання учасники апеляційного провадження, які належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду справи не з`явились, апелянт ОСОБА_6 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч.5 ст.214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України.

За вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Відповідно до п. 3 розділу 3Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 р. № 100, заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень) поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 р. № 930, керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України «Про звернення громадян» і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.

Апеляційним переглядом встановлено, що ОСОБА_6 09 вересня 2021 року звернувся в Волинську обласну прокуратуру з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України, прокурором Луцької обласної прокуратури ОСОБА_7 , просив зобов`язати уповноважену особу внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя вказав, що заявником не наведено обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України, крім того, зазначена заява була скерована до слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові для прийняття відповідного рішення, а тому в задоволенні заяви належить відмовити.

З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Норма ч. 1 ст. 214 КПК містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.

Разом з тим, на підставі ст. 25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.

За такого нормативного закріплення позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, є помилковою, адже сама норма опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення. Отже, навіть у чинній редакції ч. 1 ст. 214 КПК України проблема щодо внесення відомостей до ЄРДР і оскарження відповідної бездіяльності лежить у площині застосування і вибіркового застосування нормативних формулювань.

Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст. 214 КПК України.

У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 від 17 червня 2020 року, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження,а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".

Таким чином, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може мати місце лише у разі:

- надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до суб`єкта, який наділений повноваженнями вносити дані до ЄРДР (відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Однак слід додатково наголосити, що обов`язок зареєструвати заяву не є обов`язком зареєструвати відомості з цієї заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань) ;

- наявності у заяві, повідомленні інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення (для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об`єкт і об`єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне) ;

- невнесення відомостей за заявою, повідомленням, які надійшли уповноваженому суб`єкту і містять ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.

Отже, з урахуванням викладеного, заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю, на думку колегії суддів, не є повідомленням про злочин, викладені в ній факти не несуть в собі конкретних відомостей, які б підтверджували реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а тому вони не можуть, в розумінні ст. 214 КПК України, вважатись даними, що підлягають внесенню в ЄРДР.

Тому правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_7 відсутні.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що подану заяву про вчинення кримінального правопорушення Волинською обласною прокуратурою було скеровано до слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові.

Таким чином слідчий суддя дійшов обґрунтованого і вмотивованого переконання про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури.

З огляду на наведені обставини в їх сукупності, підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2021року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Волинської обласної прокуратури без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді