Справа 127/25042/21

Провадження 1-кс/127/11081/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_2 , про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мартинівка, Жмеринського району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке мотивує його тим, що згідно зі ст. 41, 68, 92 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірне, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», протидію незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюють Національна поліція, Служба безпеки України, Офіс Генерального прокурора, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах захисту державного кордону, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу та інші органи виконавчої влади в межах наданих їм законом повноважень.

Відповідно до ст. 6, 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов`язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов`язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України. Обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і ІІІ Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про лікарські засоби», оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється суб`єктами господарювання на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з наказом командира військової частини Міністерства оборони України №141 о/с від 22.07.2021 ОСОБА_3 прийнято на службу та призначено на посаду тракториста - машиніста екскаватора відділення технічного забезпечення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби військовослужбовець ОСОБА_3 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. 6, 11, 16, 20, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, та ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 використовуючи можливості програми Мессенджер Telegram, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за відсутності правових підстав, замовив у невстановленої слідством особи, психотропну речовину, та подальшому 23.07.2021 прибувши до відділення «Нової пошти» №16, що розташовується за адресою: м. Вінниця, просп. Коцюбинського 70, о 15 год. 00 хв., отримав посилку в якій знаходилась психотропна речовина.

Цього ж дня, в ході затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України під час проведення особистого обшуку 23.07.2021 в період часу о 17 год. 10 хв. було виявлено та вилучено: порошкоподібну речовину яка являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 6,1374г., 50 (п`ятдесят) таблеток в яких виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4- метилендіоксиметамфетамін), загальною масою 1,0901.

Він же, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час, за відсутності правових підстав, продовжуючи свою злочинну діяльність, пов`язану з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, придбав у невстановленої слідством особи, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якої заборонено - канабіс, яку в подальшому зберігав за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, 29.07.2021 у період часу з 10 год. 00 хв. до 10 год. 41 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , у одній з кімнат, яку орендує ОСОБА_3 було проведено обшук, у ході якого було виявлено та вилучено рослину речовину яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом загальною масою 167г.

За підозрою у скоєнні вказаного кримінального правопорушення 23.07.2021 о 17 год. 10 хв. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 затриманий слідчим СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНИ у Вінницькій області, якому 24.07.2021 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

26.07.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області ОСОБА_3 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 190 320,00 грн.

11.08.2021 ОСОБА_3 був звільнений з Вінницької УВП №1 у зв`язку із внесенням застави в розмірі 190 320,00 грн.

Двомісячний строк досудового розслідування у даному провадженні закінчується 24.09.2021, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не виявляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні не завершено проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а саме:

- допитати в якості свідка власника квартири АДРЕСА_3 ;

- встановити та допитати в якості свідків осіб які спільно проживали в одній квартирі разом з ОСОБА_3 ;

- витребувати із військової частини НОМЕР_1 копію контракту про проходження військової служби та наказ на призначення на останню посаду ОСОБА_3 ;

- отримати ухвалу слідчого судді на тимчасовий доступ до речей та документів, в ході якої отримати запис з камер відео спостереження, встановлених у відділені нової пошти №16 у м. Вінниця, та здійснити належним чином огляд відеозапису;

- розглянути клопотання про накладення арешту на майно, а саме на речі які було вилучено в ході затримання ОСОБА_3 ;

- провести інші слідчі та процесуальні дії, з метою встановлення законних підстав для оголошення ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

- у випадку наявності підстав, передбачених ст. 290, 291 КПК України, здійснити відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України вищевикладені обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_3 строк дії якої завершується 20.09.2021.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням продовження існування ризиків, які були підставою для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_3 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покарання якого передбачає тільки позбавлення волі, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується: враховуючи те, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_2 у званні «рядового», останній, переховуючись від органів досудового розслідування, може і надалі вчиняти розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , відноситься до категорії тяжких злочинів та максимальний строк покарання, передбачений у санкції статті 8 років позбавлення волі.

У відповідності з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Таким чином, підозрюваний усвідомлюючи суворість покарання може вживати заходів, щодо переховування від органів досудового розслідування, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та незаконно впливати на свідків передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому підставами для продовження обов`язків покладених на ОСОБА_3 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.07.2021 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та ризики визначені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У той же час, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.

Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_3 був звільнений з Вінницької УВП №1 в зв`язку із внесенням застави в розмірі 190 320,00 грн., тому останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Однак, беручи до уваги, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та не зменшились, тобто підозрюваний ОСОБА_3 і надалі може переховуватись від органів слідства та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

При цьому менш суворі запобіжні заходи, не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України та виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Беручи до уваги викладене, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання був повідомлений завчасно та належним чином. Крім того, прокурором ОСОБА_2 була подана заява про залишення його клопотання про продовження строку виконання покладених на підозрюваного обов`язків без розгляду.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статі.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

21.09.2021 до суду надійшла заява прокурора ОСОБА_2 , про залишення без розгляду клопотання про продовження строку виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків.

Враховуючи вище викладене, а також клопотання прокурора ОСОБА_2 , слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження строку виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків - слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 183, 186, 193 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_2 , про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без розгляду.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя