Справа № 133/1756/21

Ухвала

про закриття кримінального провадження

"04" жовтня 2021 р. місто КАЛИНІВКА

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого неповнолітнього ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_6 ,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника неповнолітнього обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,

представника служби у справах дітей ОСОБА_9 ,

уповноваженого підрозділу органів Національної поліції ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025230000034 від 05 лютого 2021 року відносно:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Іванківці Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, учня Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту № 17 за напрямком підготовки за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування пристроїв СЦБ», неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), за наступних обставин:

Так, 02 лютого 2021 року близько 18год.50хв. ОСОБА_12 перебуваючи в кімнаті № 105, що знаходиться в гуртожитку № 1 Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту № 17, розташованому за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вулиця 8-ма Гвардійська, будинок № 41, де він проживає під час навчання, разом з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , помітив на тумбочці мобільний телефон марки «TECNO POP 2F» моделі «B1f 16 GB», золотистого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 1283грн.33коп., укомплектований сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 100грн.00коп., без коштів на рахунку, який належить ОСОБА_13 . В цей момент у ОСОБА_12 виник умисел на заволодіння телефоном, належним ОСОБА_13 . Реалізуючи свій умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно та таємно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_12 взяв з тумбочки мобільний телефон, належний ОСОБА_13 , заховав його у нагрудному кармані своєї куртки. Незаконно заволодівши мобільним телефоном, належним ОСОБА_13 , ОСОБА_12 з місця вчинення кримінального проступку зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1383грн.33коп.

До початку проведення підготовчого засідання у справі, на адресу суду надійшло письмове клопотання захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 про закриття даного кримінального провадження та звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Потерпілий неповнолітній ОСОБА_4 та його законний представник мати ОСОБА_14 в судовому засіданні підтримали дане клопотання, зазначивши про примирення з обвинуваченим ОСОБА_12 , який повністю відшкодував завдані їм збитки, а тому будь-яких претензій матеріальної та морального характеру вони до нього не мають.

Обвинувачений неповнолітній ОСОБА_15 та його законний представник мати ОСОБА_7 підтвердили обставини зазначені в суді потерпілою стороною та просили задовольнити подане клопотання.

Прокурор ОСОБА_16 виходячи з позиції потерпілої сторони, не заперечувала проти звільнення обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_17 , та представник уповноваженого підрозділу органів Національної поліції ОСОБА_10 , в судовому засіданні підтримали позицію прокурора.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:

Згідно статті 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Таким чином звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; 2) діяння належить до проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 3) особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, примирилася з потерпілим; 4) особа, яка вчинила кримінальне правопорушення відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття провадження у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, про це ж йдеться і у роз`ясненнях, викладених у п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що неповнолітній ОСОБА_12 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.185 КК України, яке згідно ст.12КК України,відноситься до категорії кримінального проступку, свою вину у вчиненому визнав повністю, раніше до кримінальної відповідності не притягувався, потерпілий претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає і також просить закрити провадження в зв`язку з примиренням.

Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17, в провадженні № 13-66 кс18, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідност.46 КК України.

Отже, зі змісту положеньст.46 КК Українита усталеної судової практики вбачається, що вирішення питання про закриття справи у зв`язку з примиренням винного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.185 КК Україниз потерпілим, залежить від волевиявлення вищевказаних осіб та досягнення ними примирення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію потерпілого, повне відшкодування йому завданої шкоди, суд дійшов висновку, що обвинувачений неповнолітній ОСОБА_12 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження на підставі п.2 ч.3 ст.314, п.1 ч.2 ст.284КПК України підлягає закриттю.

Відповідно до п.20постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року № 12, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Зокрема, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20).

Згідно положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування в рамках цього провадження призначалось та проводилось експертне дослідження, а саме судово-товарознавча експертиза (висновок експерта від 16.02.2021р. № СЕ-19/102-21/2463-ТВ), вартість якої згідно довідки Вінницького НДЕКЦ становить 653грн.80коп.

За ст.1179 ЦК України, неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Водночас майнова відповідальність неповнолітніх має свої специфічні риси, обумовлені суб`єктом такої відповідальності особа, яка не досягла 18 років. Така специфіка передбачена у ч.2 ст.1179 ЦК України, відповідно до якої, у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. За своїм характером відповідальність батьків та піклувальників неповнолітнього є додатковою, або субсидіарною. Її суть полягає в тому, що вищевказані особи відповідають перед потерпілим у тій частині, в якій не можуть відповідати самі неповнолітні через відсутність у них майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Разом з цим, ч.3 ст.1179 ЦК України передбачено, що обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функцію піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Згідно роз`яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи із зазначених вимог закону, встановлених судом обставин, судові витрати у розмірі 653грн.80коп. підлягають стягненню з ОСОБА_12 , а у разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування судових витрат, судові витрати необхідно стягнути в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з його батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функцію піклувальника.

Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме мобільний телефон марки «TECNO POP 2F» моделі «B1f 16 GB», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , укомплектований сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», який згідно постанови старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 05.02.2021р., передано на відповідальне зберігання під розписку власнику ОСОБА_13 , після набуття ухвалою законної сили, необхідно залишити у законного власника (володільця).

Згідно вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 08.02.2021р. у справі № 133/303/21, накладено арешт на мобільний телефон марки «TECNO POP 2F» моделі «B1f 16 GB», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , укомплектований сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар».

З огляду на обставини кримінального провадження та прийняте у ньому рішення, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 08.02.2021р. у справі № 133/303/21.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження, як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, не застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст.46 КК України, ст.284 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_20 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України на підставі ст.46 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.185 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв`язку із примиренням з потерпілим ОСОБА_13 .

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025230000034 від 05 лютого 2021 року відносно ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України закрити.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.02.2021р.№СЕ-19/102-21/2463-ТВу розмірі 653грн.80коп., а за наявності підстав, передбачених в ч.2 ст.1179 ЦК України, а саме у разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_12 майна, достатнього для відшкодування ним шкоди, в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з його батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функцію піклувальника, а саме з матері ОСОБА_21 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 08.02.2021р. у справі № 133/303/21, на мобільний телефон марки «TECNO POP 2F» моделі «B1f 16 GB», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , укомплектований сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» скасувати.

Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме мобільний телефон марки «TECNO POP 2F» моделі «B1f 16 GB», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , укомплектований сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», який згідно постанови старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 05.02.2021р., передано на відповідальне зберігання під розписку власнику ОСОБА_13 , після набуття ухвалою законної сили, залишити у законного власника (володільця).

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя