Як вбачається з матеріалів справи представник ТОВ «Леас» звернувся 13.09.2021 року до слідчого по вказаному кримінальному провадженні із відповідним клопотанням про проведення повторної комплексної економічно - будівельно - технічної - документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності - документів про економічну діяльність підприємств і організацій - документів фінансово - кредитних операцій експертизи, навівши свої доводи необхідності її проведення та надавши перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експертів.

Постановою старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 14.09.2021 року у задоволенні вказаного клопотання про проведення експертизи представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження було відмовлено.

При цьому підставами для відмови у задоволенні вказаного клопотання, на переконання старшого слідчого, є наявність в матеріалах кримінального провадження результатів судових будівельно-технічних експертиз №6/34 від 29.01.2021 та № СЕ-19/124-21/2236-БТ від 23.06.2021, які сумнівів у собі не викликають, а проведення вказаної експертизи направлені на затягування строків досудового розслідування та можливе уникнення від кримінальної відповідальності винних осіб.

Проте з такими висновками старшого слідчого погодитись не можна.

Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, інших актів законодавства. Зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, обставини, які впливають на тяжкість кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність, або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ч. 1 ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані, у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таким чином, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження до слідчого було подане клопотання про проведення відповідних слідчих дії, при цьому звернення з таким клопотанням є правом останнього, передбаченим ст.,ст. 64-1, 93, 220 КПК України.

За таких обставин скаржник звертаючись до старшого слідчого з відповідним клопотанням про проведення експертизи скористався своїм правом на відповідне збирання доказів, а відповідно до зазначених вище статей КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, слідчий у своїй діяльності має керуватися саме загальними засадами кримінального провадження, що продиктовані в ст.. 7 КПК України, в тому числі щодо змагальності сторін та презумпції невинуватості, а не строками досудового розслідування.

Таким чином посилання старшого слідчого на можливе свідоме затягування строків досудового розслідування не може розцінюватись судом як належне мотивування відмови слідчого у проведенні відповідних слідчих дій.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається у тому числі з мотивувальної частини, яка повинна містити: відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Зі змісту ст.220 КПК України про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій виноситься вмотивована постанова.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, відмова слідчого у задоволенні клопотання ґрунтується на тому, що слідством проведено ряд будівельно-технічних експертиз, які сумнівів у собі не викликають.

Однак, як вбачається зі змісту клопотання скаржника про проведення вказаної вище експертизи останній вказує на неповне з`ясування усіх обставин проведення ремонту ставлячи перед експертами додаткові питання, які, як вбачається із змісту постанов про призначення будівельно-технічних експертиз та експертних висновків, перед експертами не ставились, крім того, види експертиз, про які просить скаржник по вказаному кримінальному провадженні не проводились, відповідні експерти до проведення такої експертизи не залучались.

Вказаним обставинам старший слідчий не надав належної оцінки, не мотивував відсутність необхідності дослідження питань, про які вказує скаржник, не перевірив обґрунтованість доводів останнього.

Так, аналізуючи оскаржувану постанову, наведене дає підстави для висновку, що старший слідчий, всупереч вимогам ст. 110 КПК України, фактично не мотивував належно прийняте ним процесуальне рішення.

Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи встановлені обставини та їх правове регулювання, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга у частині вимог про скасування постанови старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 14.09.2021 року про відмову у задоволенні клопотання підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Щодо вимоги скарги про зобов`язання старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 виконати слідчі дії, викладені у клопотанні, то, слідчий суддя вважає таку вимогу безпідставною, з огляду на наступне.

Проведення належної та повної експертизи по вказаному кримінальному провадженні допоможе повно та всебічно дослідити обставини вчинення кримінального правопорушення, якщо таке взагалі було вчинено.

Однак відповідно до ч .3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень. КПК України не містить положень, з яких би вбачались повноваження слідчого судді зобов`язувати слідчого на проведення конкретних слідчих дій, тобто КПК України не наділяє такими повноваженнями слідчого суддю.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином саме на слідчого по вказаному кримінальному провадженні покладено обов`язок щодо вчинення чи не вчинення відповідних слідчих дій з огляду на їх достатність та необхідність по вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином слідчий має самостійно вирішити про необхідність проведення відповідних слідчих дій чи відмову у їх проведенні, з огляду на поставлені цілі кримінального провадження, належно мотивуючи такі відмови у випадку прийняття такого рішення.

Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження (розділ 6 узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 року №9-49/0/4-17).

Отже, втручання в процесуальну самостійність слідчого при прийнятті процесуальних рішень під час досудового розслідування не входить до компетенції слідчого судді при здійсненні судового контролю за слідством під час досудового розслідування, а тому слідчий суддя не повинен вирішувати замість слідчого питання про проведення тих чи інших слідчих дій, а здійснює оцінку належності їх проведення чи законності відмови у ній.

Крім того, вирішуючи скаргу по суті, слідчий суддя не здійснює оцінки матеріалів кримінального провадження, а тому суд без ознайомлення з цими матеріалами та дослідження доказів, які містяться в ньому, в засіданні не вбачається об`єктивної можливості вирішити питання щодо необхідності призначення експертизи у даному провадженні, тим більше визначитися з питаннями, які можуть бути поставлені на вирішення експертам.

Окрім того слідчий суддя зауважує, що скаржник просить зобов`язати слідчого призначити повторну комплексну експертизу, однак як вбачається із наданих матеріалів кримінального провадження вказана первинна комплексна експертиза не проводилась.

З огляду на зазначені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково в частині скасування вказаної вище постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи як немотивовану та зобов`язати старшого слідчогоСВ ЗолотоніськогоРВП ГУНПв Черкаськійобласті ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42020251150000012 розглянути по суті клопотання ТОВ «Леас» та належним чином повідомити скаржника про результати такого розгляду.

Усі інші вимоги скаржника у зв`язку із наведеними вище обставинами задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.,ст. 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу представника ТОВ «Леас», адвоката ОСОБА_3 на відмову слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області в задоволенні клопотання про проведення експертизи у кримінальному провадженні №42020251150000012 задовольнити частково.

Постанову старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 14.09.2021 року про відмову в задоволенні клопотання представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - ТОВ «Леас» про призначення у даному провадженні повторної комплексної економічної-будівельно-технічної-документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності - документів про економічну діяльність підприємств і організацій - документів фінансово-кредитних операцій експертизи скасувати як немотивовану.

Зобов`язати старшого слідчогоСВ ЗолотоніськогоРВП ГУНПв Черкаськійобласті ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42020251150000012 розглянути по суті клопотання ТОВ «Леас» та належним чином повідомити скаржника про результати такого розгляду.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .

Повний текст ухвали оголошено 05 жовтня 2021 року о 17 год. 00 хв.