КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/4961/2021

Головуючий в суді 1-ої інстанції: ОСОБА_1

Головуючий в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді-доповідача: ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року,-

за участю прокурора: ОСОБА_8

особи,яка подала скаргу: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Вважає, що дана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.

В обґрунтування зазначених вимог адвокат ОСОБА_6 зазначає, що у оскаржуваній ухвалі у якості обґрунтування мотивів для відмови у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, слідчим суддею здійснено цитування одного з абзаців постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (провадження № 11-1263апп18), з посиланням на те, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, проте справу за результатом розгляду якої винесено вищевказану постанову (посилання на яку міститься у оскаржуваній ухвалі) було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду саме Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (ухвала від 24 жовтня 2018 року) відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України з підстави порушення правил предметної юрисдикції. Відтак, дана постанова винесена в рамках адміністративного судочинства. З постанови вбачається, що дійсно мав факт звернення позивача до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак у наведеній справі останній звертався до суду не в порядку кримінального, а саме в порядку адміністративного судочинства з адміністративним позовом про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень неправомірною та зобов`язання його вчинити певні дії, а тому на адвокат ОСОБА_6 зазначає про безпідставність посилання у оскаржуваній ухвалі на постанову ВП ВС від 30.01.2019 року, оскільки правовий висновок, наведений у такій постанові щодо застосування норм права стосується іншої сфери суспільних відносин та сформований в рамках адміністративного судочинства.

Крім того, адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що у процитованому абзаці постанови ВП ВС зазначено лише обов`язок слідчого судді щодо з`ясування обставин та мотивів, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та встановлення чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, проте наведене формулювання жодним чином не свідчить про існування у слідчого судді права відмовляти у задоволенні скарги на таку бездіяльність, у разі коли її оскарження здійснено в порядку та строки, передбачені КПК України.

В апеляційній скарзі з доповненнями адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги представника ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є незаконною, оскільки положенням ч. 1 ст. 214 КПК України закріплено не право, а саме обов`язок (чітко визначена законом міра належної поведінки) слідчий, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а отже це свідчить про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, що проявилося у хибному тлумаченні його норм, що як наслідок спричинило постановлення 02.08.2021 року незаконної ухвали, оскільки відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, слідчий суддя істотно порушив вимоги КПК України та фактично інтерпретував закріплену міру необхідної поведінки слідчого та міру можливої його поведінки (підмінив обов`язок прокурора на право),оскільки здійснив неправильне тлумачення ст.214 КПК України.

Адвокат ОСОБА_6 вказує про те, що у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначено, про відсутність підстав стверджувати, що заява ОСОБА_7 від 27.07.2021 року не містить відомостей про конкретні обставини вчинення, як вважає заявник, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 344 КК України, проте фактично, в наведеній заяві ОСОБА_7 , висловлює свою незгоду з прийнятими слідчим та прокурором процесуальними рішеннями у кримінальному провадженні № 62020000000000862 від 30.10.2020 року, зокрема посилається на порушення порядку притягнення до кримінальної відповідальності, однак такі питання підлягають вирішенню у межах кримінального провадження № 62020000000000862 від 30.10.2020 року, зокрема з точки зору дотримання процедури повідомлення про підозру, набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявності або відсутності правових підстав для застосування запобіжних заходів, проте на думку адвоката ОСОБА_6 , дане твердження є необгрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки у заяві ОСОБА_7 від 27.07.2021 року про вчинення кримінального правопорушення вказано, що прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_9 вчинені незаконні дії направлені на порушення конституційних прав та інтересів ОСОБА_7 як судді Конституційного Суду України та Голови цього суду, шляхом незаконного впливу на нього, з метою перешкодити виконанню останнім своїх обов`язків на цій посаді.

Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_6 стверджує, що висновки наведені в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 02.08.2021 року не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки вони не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, та доводи наведені у заяві від 27.07.2021 року разом з доказами, які долучені до цієї заяви про злочин з невідомих причин не взято до уваги, а їх існування безпідставно заперечується, а отже вищенаведені мотиви суду є абсолютно необгрунтованими, а жодних інших мотивів оскаржувана ухвала не містить.

Заслухавши суддю-доповідача, думку адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора ОСОБА_8 , розглянувши матеріали провадження за скаргою, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вимогами ч. 5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому лише відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних про кримінальне правопорушення.

При розгляді скарги ОСОБА_7 та в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді не встановлено обставин, які б свідчили що посадові особи прокуратури вчинили дії поза межами наданих повноважень, передбачених кримінальним процесуальним законом та посадових повноважень і в незаконний спосіб втручались в діяльність державного діяча.

Як правильно зазначив слідчий суддя, ОСОБА_7 не виклав в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 27.07.2021 конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.344 КК України, а фактично в наведеній заяві ОСОБА_7 висловлює незгоду з прийнятими прокурорами процесуальними рішеннями у кримінальному провадженні №62020000000000862 від 30.10.2020, зокрема, посилається на порушення порядку притягнення його до кримінальної відповідальності, проте такі питання підлягають вирішенню у межах кримінального провадження №62020000000000862 від 30.10.2020, зокрема з точки зору дотримання процедури повідомлення про підозру, набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявності або відсутності правових підстав для застосування запобіжного заходу, а вирішення вказаних питань у спосіб, запропонований заявником, шляхом внесення відомостей до ЄРДР та початку окремого кримінального провадження, суперечить загальним засадам та завданням кримінального провадження.

Кримінальним процесуальним законом передбачено конкретний процесуальний порядок оскарження вказаних процесуальних рішень і дій органів досудового розслідування, зокрема п.10 ч.1 ст.303 КПК України передбачено можливість оскарження повідомлення про підозру і цим правом користувалась сторона захисту і повідомлення про підозру в інтересах ОСОБА_7 було оскаржено до Печерського районного суду м.Києва адвокатом ОСОБА_11 , що підтверджується ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 28.09.2021р.

Кримінальний процесуальний закон не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину, разом з тим, відомості не по будь - якій заяві про вчинене кримінальне правопорушення тягнуть за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР уповноваженою на те особою. До ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.344 КК України, яких ОСОБА_7 наведено не було, що підтверджується змістом заяви ОСОБА_7 від 27.07.2021 про вчинення вказаного кримінального правопорушення, а відтак не було і законних та обґрунтованих підстав для визнання такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства бездіяльності ДБР щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону та слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні скаргиадвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про необхідність скасування ухвали слідчого судді є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_________________ ________________ _____________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4