ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/2739/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Електропівденмонтаж»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Загинайко Т.В.)
від 30.12.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Кощеєв І.М., судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.)
від 24.05.2021
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Електропівденмонтаж»
про стягнення 149 585, 45 грн,
1. Короткий зміст позовної заяви та заперечень
1.1. У травні 2020 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (надалі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Електропівденмонтаж» (надалі - ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж», відповідач) про стягнення 149 585, 45 грн - неустойки, нарахованої на підставі договору підряду від 17.12.2018 року № 800-ПУ-ШУТр та судові витрати.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж» має сплатити неустойку за несвоєчасне проведення ремонтних робіт силового трансформатору.
1.3. Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що позивач прийняв належне виконання відповідачем обов`язку за договором, жодних заперечень щодо строків виконання або відхилення якості кількості робіт не надав, тому відсутні підстави щодо застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 149 585, 45 грн.
2. Фактичні обставини справи, установлені судами
2.1. 17.12.2018 року між ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (надалі-замовник) та ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж» (надалі- підрядник) укладено договір підряду (ремонт на території замовника №800-ПУ- ШУТр (надалі - договір), відповідно до умов п.1.1 якого підрядник зобов`язався своїми силами, на свій ризик і засобами, використовуючи свої матеріали і обладнання, за завданням замовника, у відповідності з умовами договору, виконати роботи по ремонту обладнання, його вузлів та комплектуючих (далі - обладнання), вказаних у Специфікації, підписаних обома сторонами та які є невід`ємною частиною цього договору.
2.2. У пункті 3.1 договору визначено, що загальна вартість договору визначається загальною сумою всіх додатків, що є невід`ємною частиною цього договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтована сума за цим договором не повинна перевищувати суму, еквівалентну 1 086 209,51 грн без ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на те органу управління замовника.
2.3. Відповідно до п. 2.1.2 договору строк виконання всіх робіт складає 8 (вісім) календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт і підписання відповідного акту прийому-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не передбачений сторонами в додатках до даного договору.
2.4. Замовник зобов`язаний прийняти від підрядника виконані роботи за актом приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2.2.3 договору).
2.5. Пунктом 6.5 договору передбачена відповідальність за порушення строків виконання своїх зобов`язань, обумовлених пунктом 2.1.2 цього договору, а саме :
- за невиконання зобов`язань у строк, передбачений в пункті 2.1.2 цього договору, підрядник сплачує замовнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості робіт по відповідному додатку;
- у випадку, якщо невиконання зобов`язання в строк, передбачений в пункті 2.1.2 договору, буде понад 10 (десять) календарних днів, то підрядник, починаючи з 11 (одинадцятого) дня, сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт відповідно до додатку за кожний день прострочення.
2.6. Згідно Специфікації від 17.12.2018 року строк виконання ремонтних робіт силових трансформаторів ТДНС-10000/35 1Т та ТДНС-10000/35 2Т (№ 97370) встановлений 8 календарних днів з моменту підписання відповідного акту прийому-передачі в ремонт Устаткування. Загальна орієнтована сума договору не повинна перевищувати 1 086 209,51 грн без ПДВ. Місце проведення ремонтних робіт силових трансформаторів ТДНС-10000/35 1Т (зав. № 97369) та ТДНС-10000/35 2Т (№ 97370) - ПС «Самарська 35/6 кВ» шахти «Самарська».
2.7. На виконання умов договору, актом передачі в ремонт від 04.05.2019 року, складеним і підписаним представниками сторін, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» передано ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж» силовий трансформатор ТДНС-10000/35 2Т (№ 97370) для проведення ремонтних робіт. Тобто, датою передачі устаткування слід вважати 04.05.2019 року.
2.8. Таким чином, в порушення умов пункту 2.1.2 договору, ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж», замість проведення ремонтних робіт протягом 8 календарних днів з моменту передачі обладнання тобто до 12.05.2019 року включно, закінчило ремонт лише 28.05.2019 року.
2.9. Вартість виконаних робіт за договором склала: 1 196 683,63 грн. Акт підписаний обома сторонами без зауважень.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021, позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж» на користь ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 149 585, 45 грн - неустойки та 2 243,78 грн - витрат по сплаті судового збору.
3.2. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач в порушення умов договору підряду від 17.12.2018 року № 800-ПУ-ШУТр несвоєчасно виконав ремонтні роботи, внаслідок чого позивач здійснив правомірне нарахування штрафу та неустойки, які підлягали до стягнення.
3.3. Також суди вказали, що підписання сторонами акту приймання-передачі від 28.05.2019 року свідчить лише про відсутність заперечень позивача щодо якості та кількості виконаних робіт, а не про своєчасність їх виконання та про відсутність претензій з боку позивача щодо строків виконання цих робіт. Строк прострочення виконання робіт складає 15 календарних днів.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
4.1. 09.06.2021 ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж» звернулося з касаційною скаргою на судові рішення, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
4.2. ТОВ «НВК «Електропівденмонтаж» зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували норми статті 853 Цивільного кодексу України та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 914/2628/17, від 15.04.2021 у справі № 910/4517/14 та від 27.05.2021 у справі № 927/482/16.
4.3. Скаржник стверджує, що наявність остаточного судового рішення про стягнення неустойки з відповідача з урахуванням відсутності збитків у позивача та наявність акту приймання виконаних робіт, підписаного без зауважень до строку виконаних робіт, призведе до того, що така судова практика стане використовуватися й іншими учасниками господарських правовідносин, що призведе до порушення принципів, таких як добросовісність, розумність, справедливість та пропорційність, а також до спотворення правового призначення неустойки як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання (підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України). Також скаржник зазначає, що справа має виняткове значення для нього (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
4.4. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, оскільки суди, встановивши прострочення виконання відповідачем робіт, правомірно стягнули штраф та неустойку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
5.1. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, проаналізувавши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі та доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, надану господарським судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
5.2. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не застосували статтю 853 Цивільного кодексу України, оскільки позивач, підписавши акт приймання - передачі без жодних зауважень та заперечень, втратив можливість пред`являти відповідачу будь - які зауваження, зокрема, і щодо строків виконання робіт.
5.3. Тобто ключовим у цій справі є питання - чи має право замовник після прийняття роботи застосовувати до підрядника штрафні санкції за порушення строків виконання робіт, якщо роботи прийняті без зауважень.
5.4. Головним обов`язком підрядника за договором підряду є виконання обумовленої договором роботи або її окремих етапів у строки, встановлені договором (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).
5.5. Прострочення виконання підрядником обумовлених договором робіт і передачі їх результатів замовникові є порушенням зобов`язання (простроченням підрядника). У такому разі підрядник несе відповідальність за порушення умов договору щодо строку у загальному порядку.
5.6. Так, згідно із частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
5.7. Отже замовник зобов`язаний заявити підрядникові по-перше: щодо допущених у роботі відступів від умов договору; по-друге: щодо інших недоліків. Інакше він втрачає право надалі посилатися на відповідні обставини.
5.8. Скаржник вважає, що поняття «допущені у роботі відступи від умов договору» (чи «інші недоліки») стосується також і порушення строків у підрядних відносинах, тому за відсутності відповідної заяви замовник немає права вимагати стягнення штрафних санкцій.
5.9. Верховний Суд відхиляє такі аргументи скаржника, оскільки виходячи із системного тлумачення змісту норм статті 852, частин 2-4 статті 853, статті 858 Цивільного кодексу України поняття «допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки» стосується недоліків, що погіршили роботу або роблять її непридатною для використання.
5.10. Замовник має обов`язок заявити про відступи від умов договору підряду, що стосується самої роботи, тобто йдеться лише про порушення підрядником умов договору щодо якісного виконання роботи, а не про порушення будь-яких інших умов договору, зокрема, порушення строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи.
5.11. При цьому обов`язок зробити заяву стосується саме явних недоліків роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (частина 2 статті 853 Цивільного кодексу України), оскільки про приховані недоліки замовник може заявити і після прийняття робіт (частина 3 статті 853 Цивільного кодексу України).
5.12. Отже суди дійшли законного висновку щодо незастосування до спірних правовідносин положень статті 853 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що в неї інший предмет правового регулювання.
5.13. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що підписання акту приймання - передачі без зауважень та заперечить свідчить лише про відсутність заперечень позивача щодо якості та кількості виконаних робіт, а не про своєчасність їх виконання та про відсутність претензій з боку позивача щодо строків виконання цих робіт.
5.14. Верховний Суд враховує, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №914/2628/17 посилалась на статтю 853 Цивільного кодексу України, при цьому висновку про те, як саме повинна застосовуватись вказана норма колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №914/2628/17 не робила.
5.15. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду бере до уваги, що у справі N 914/2628/17 суди встановили, що по-перше: договір підряду був підписаний пізніше (16.05.2016), ніж мали розпочатись підрядні роботи згідно з календарним графіком (з 01.04.2016); по-друге: календарний графік може уточнюватись на підставі нового технічного завдання на проектування, а також після коригування графіків поставки обладнання згідно специфікацій; по-третє: сторони погодили зміни умов договору в частині технічного завдання на проектування; по-четверте: сторонами підписано новий календарний графік, де зазначено, що роботи з коригування проекту виконані повністю, без будь-якого посилання на порушення термінів виконання цих робіт.
5.16. Верховний Суд у справі №914/2628/17 за результатами вирішення спору зробив загальний висновок, який мотивований тим, що оскільки обов`язок прийняти виконані роботи, а в разі відступів від умов договору негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на позивача, який жодних заперечень щодо строків виконаних робіт не заявляв і погодив підписанням новий календарний графік, де зазначено, що роботи з коригування проекту виконано повністю, без будь-якого посилання на порушення строків виконання цих робіт, то висновки судів про те, що позивач не довів порушення відповідачем умов договору в частині строків виконання робіт, є правомірним.
5.17. Водночас у справі, що переглядається, такі домовленості між сторонами не були досягнуті, обставин прострочення кредитора (замовника) не встановлено, тобто мають місце інші фактичні обставини, що впливають на висновок щодо наявності прострочення підрядника та вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для врахування (або відступу) відповідного висновку Верховного Суду у справі, що переглядається.
5.18. Щодо доводів скаржника про необхідність врахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/4517/14 та від 27.05.2021 у справі № 927/482/16, суд касаційної інстанції зазначає таке.
5.19. У справах № 910/4517/14 та № 927/482/16 суди застосовували статтю 853 Цивільного кодексу України, водночас спірні правовідносини стосувалися якості підрядних робіт.
5.20. З огляду на те, що у справах № 910/4517/14 та № 927/482/16 суд не розглядав питання та не надавав жодних висновків щодо застосування статті 853 Цивільного кодексу України у випадку прострочення оплати за несвоєчасне виконання робіт за наявності підписаного без зауважень та заперечень щодо їх якості акту приймання - передачі виконаних робіт, тому підстав для врахування цих позицій немає.
5.21. Постанови, на які посилається скаржник, хоча й прийняті за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями у кожній з наведених справ, і за інших поданих сторонами та оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийняті відповідні судові рішення.
5.22. За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для врахування правових висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 914/2628/17, від 15.04.2021 у справі № 910/4517/14 та від 27.05.2021 у справі № 927/482/16.
5.23. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено несвоєчасне виконання робіт відповідачем, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення штрафу та неустойки відповідно до пункту 6.5 договору.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.
7. Розподіл судових витрат
7.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Електропівденмонтаж» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 904/2739/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кібенко
