ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року справа №200/8866/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Сологуба С.А.,

представників відповідачів Шукайло О.І., Моненка О.В.,

представника третьої особи Скакун С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_2 , Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі №200/8866/20-а (суддя 1-ї інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу , зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної екологічної інспекції України № 340-0 від 21 серпня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 21 вересня 2020 року.;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію України скасувати запис № 29 від 21 вересня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 у трудовій книжці.;

- стягнути з Державної екологічної інспекція України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 вересня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначив, що підставою до прийняття спірного наказу стало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ відповідача від 09.09.2020.

Наказ про звільнення позивача є незаконним, таким, що виданий з порушенням вимог законодавства про державну службу та трудового законодавства.

При цьому спірний наказ та дії керівника відповідача, що передували його прийняттю, мали на меті свідоме позбавлення позивача права на проходження публічної служби.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної екологічної інспекції України № 340-0 від 17 вересня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 "

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 22 вересня 2020 року.

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Донецькій області скасувати запис № 29 від 21 вересня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 у трудовій книжці.

Стягнуто з Державної екологічної інспекція у Донецькій області на користь позивача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу в сумі 108 874,64 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції України на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідачі та третя особа звернулися з апеляційною скаргою, в якій посилають на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги третьої особи ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не залучивши ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, оскільки рішення може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 , як особи, яка на теперішній час займає посаду керівника Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

Також судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження по цій справі до розгляду справи №200/4030/20-а, в якій ОСОБА_2 оскаржувалося визначення переможцем конкурсу ОСОБА_1 .

Набрання законної сили рішенням по справі №200/4030/20-а може призвести до унеможливлення розгляду питання відновлення права позивача займати посаду в зв`язку з втратою статусу переможця конкурсу, а також ймовірного скасування наказу «Про призначення ОСОБА_1 », що може привести до відсутності предмету спору у справі №200/8866/20-а.

До позивача правильно застосовано дисциплінарне стягнення, оскільки він не організував перевірки, не видав наказів про проведення (направлення) державних службовців Державної екологічної інспекції України у Донецькій області на перевірки органів місцевого самоврядування. Зазначене вказує на пряме порушення позивачем своїх функціональних обов`язків та підтверджує правильність застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Обґрунтування апеляційної скарги Державної екологічної інспекції України (відповідач 1).

Судом першої інстанції порушено принцип змагальності сторін - відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків, членів дисциплінарної комісії, які могли б розповісти підстави відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача.

Суд першої інстанції в рішенні зазначає відповідача як Державна екологічна інспекція в Донецькій області, тоді як така юридична особа припинила діяльність 18.02.2014 року, та на теперішній час діє Державна екологічна інспекція у Донецькій області.

Позивачем не оскаржено в цій справі наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що, на думку, апелянта, свідчить про прийняття позивачем обставин справи, відповідно до яких відкривалося та проводилося дисциплінарне провадження.

Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підтвердження надання доказів про порушення виконання доручення Прем`єр-міністра України від 29.05.2020 року №2777/1/1-20.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що Павлопільську с/р, Зорянську с/р, Предтечинську с/р, Донську селищну раду не було перевірено ані у визначений в наказі строк, ані з 30.03.2020 року з моменту призначення позивача на посаду.

Безпідставний висновок суду першої інстанції про те, що певні накази не завізовані (не погоджені) керівниками інших структурних підрозділів Інспекції.

Також судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено всі обставини справи з наданням ґрунтованих висновків.

Обґрунтування апеляційної скарги Державної екологічної інспекції України у Донецькій області (відповідач 2).

Судом першої інстанції необґрунтовано та неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції України про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішення у справі №200/4030/20-а, а також в порушення приписів кодексу адміністративного судочинства не розглянуто клопотання Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 19.01.2021 року про зупинення провадження у цій справі.

Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не залучивши ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, оскільки рішення може вплинути на його права та обов`язки, як особи, яка на теперішній час займає посаду керівника Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

Судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків, членів дисциплінарної комісії.

Судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено всі обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції порушив приписи ч.3 ст.139 КАС України, стягнувши з Державної екологічної інспекції України судові витрати в сумі 15500 грн.

В судовому засіданні представники відповідачів, третьої особи підтримали доводи апеляційних скарг.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив залишити рішення без змін.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, зазначає наступне.

Фактичні обставини справи.

Наказом т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України від 27 березня 2020 року № 89-о з 30 березня 2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області як переможця конкурсу. (т.1 а.с.16)

Відповідачем 1 в період з 22-24.07.2020 проведено перевірку діяльності відповідача 2 за період 01.01.2020-20.07.2020 та складено довідку. За наслідками проведеної перевірки відповідачем 1 у довідці у розділі Рекомендації зазначено, між іншим, відповідно до статей 68,69,71 та 73 Закону України «Про державну службу», Голові Державної екологічної інспекції у Донецькій області порушити дисциплінарне провадження стосовно начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_1 (т.2 а.с. 4)

Наказом відповідача від 25.08.2020 № 297 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України наказано порушити дисциплінарне провадження щодо позивача за ознаками вчинення дисциплінарного проступку, визначеного п.1 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу; за результатами розгляду дисциплінарної справи внести подання у порядку, визначеному ч. 10 ст. 69 Закону України Про державну службу; здійснювати дисциплінарне провадження відповідно до Порядку здійснення дисциплінарних проваджень, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, та з додержанням строків, передбачених у п. 5 цього Порядку. (т.2 а.с.2)

Підставою для винесення вказаного наказу стала службова записка завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України ОСОБА_3 від 25.08.2020 № 27.

В службовій записці зазначено, що згідно із службовою запискою головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Інспекцій ОСОБА_4 від 03.07.2020 №13/27-20 було встановлено порушення в організації роботи у Інспекції, що в свою чергу слугувало підставою для написання доповідної записки завідуючим Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Держекоінспекції ОСОБА_3 від 17.07.2020 №19.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідачем видано наказ від 21.07.2020 №253 про створення робочої групи з метою проведення перевірки діяльності Інспекції.

За результатами проведеної перевірки встановлено бездіяльність та відсутність контролю з боку начальника Інспекції, що в свою чергу може тягнути за собою настання тяжких наслідків у вигляді матеріальних та репутаційних втрат Інспекції.

Встановлені порушення наведені у Довідці про перевірку діяльності відповідача 2 за період 01.01.2019-20.07.2020.

При цьому після від`їзду робочої групи відповідача, наказом Інспекції від 24.07.2020 №399/20 «Про утворення дисциплінарної комісії» головного спеціаліста з питань виявлення та запобігання корупції Інспекції ОСОБА_4 , вилучено зі складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців категорії «Б» і «В» Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

Окрім цього, відповідно до доповідної записки головного спеціаліста з питань виявлення та запобігання корупції Інспекції ОСОБА_4 від 27.07.2020 №б/н 24.07.2020 позивачем підписано доручення №7-В/20, щодо проведення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_4 та інших працівників Інспекції, що є протиправним тиском на державних службовців, зокрема, у зв`язку із направленням доповідної записки ОСОБА_4 03.07.2020 №13/27-20 до відповідача.

Також, позивачем, після написання вищевказаної доповідної записки чинився психологічний тиск на ОСОБА_4 , який проявлявся у висловлюваннях про подальшу некомфортну роботу в інспекції.

На підставі частин першої та другої статті 72 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи.

Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення.

У зв`язку з наведеним в службовій записці завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України ОСОБА_3 від 25.08. 2020 № 27 запропоновано з метою визначення наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку порушити дисциплінарне провадження щодо позивача із одночасним відстороненням від виконання посадових обов`язків у зв`язку із перевищенням службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення. (т.2 а.с.3)

Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 25.08.2020 № 293-о позивача відсторонено від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження (на підставі службової записки завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України ОСОБА_3 від 25.08. 2020 № 27. (т.2 а.с. 22)

Листом відповідача 1, який адресований позивачу «Про участь у засіданні дисциплінарної комісії» від 25 серпня 2020 року повідомлено, що наказом Держекоінспекції від 25 серпня 2020 року № 297 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » відносно позивача порушено дисциплінарне провадження. Позивача запрошено на засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДЕІ України відбудеться о 10 год. 00 хв. 07 вересня 2020 року.(т.2 а.с.28)

Протоколом від 26.08.2020 «про доведення інформації та документів до відома державного службовця» на виконання окремого доручення Держекоінспекції від 22.08.2019 №178 Державна екологічна інспекція у Донецькій області від 26.08.2020 №11-2714/20 надала інформацію про те, що станом на 26.08.2020 року позивач перебуває на лікарняному.(т.2 а.с.30)

З Акту №1 від 07 вересня 2020 року «Про відмову від надання пояснень державним службовцем щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження» вбачається, що 07 вересня 2020 року позивача запрошено для ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, а також надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

На засідання позивач не прибув та письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення провадження не надав. Присутній адвокат позивача, на засіданні комісії, повідомив про відсутність письмових пояснень позивача щодо обставин , які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження , в зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному. (т.2 а.с.34)

З наданих пояснень голови відповідача 1, які стали підставою для порушення провадження відносно позивача вбачається, що завідуючим сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_3 було направлено йому службову записку щодо перевищення повноважень начальником Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_1 та здійснення протиправного тиску на державних службовців Державної екологічної інспекції у Донецькій області, що стало підставою для порушено дисциплінарне провадження відносно позивача відповідно до Наказу № 260 від 27.07.2020. (т.2 а.с.35)

Згідно подання від 09.08.2020 комісії з розгляду дисциплінарних справ відносно позивача, дисциплінарною комісією встановлено факти, що підтверджують вчинення начальником Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку: всупереч вимогам Конституції України, Закону та Положень про Інспекцію №№ 129 та 249, начальник Інспекції ОСОБА_1 вчинив ряд неправомірних дій, які призвели до настання тяжких наслідків.

В поданні зазначено, що своїми діями начальник Інспекції ОСОБА_1 порушив не лише численні вимоги законодавства, але і ряд норм, визначених Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 № 158, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 р. за № 1203/29333 (далі - Загальні правила).

Таким чином, начальник Інспекції ОСОБА_1 , внаслідок недбалого ставлення до своїх обов`язків державного службовця, несумлінно та не добросовісно виконував їх, вчинив ряд тяжких проступків, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, тобто несумісних з посадою проступків проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, чим підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, тобто порушив Присягу державного службовця.

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи у дисциплінарному провадженні, порушеному відповідно до наказу Держекоінспекції від 25.08.2020 № 297 відносно позивача, зроблено наступні висновки:

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 65 Закону встановлено, що порушення Присяги державного службовця, є дисциплінарним проступком.

Дисциплінарна комісія при здійсненні встановлення наявності або відсутності у діях позивача дисциплінарного проступку, дійшла висновку що в цьому дисциплінарному провадженні порушення Присяги державного службовця полягає у недбалому ставленні начальника Інспекції ОСОБА_1 до своїх обов`язків державного службовця, несумлінного та не добросовісного їх виконання, вчинення ним ряду тяжких проступків, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, тобто несумісних з посадою проступків проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, чим начальник Інспекції ОСОБА_1 підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Враховуючи викладене, дисциплінарною комісією встановлено наявність у діях начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». (т.2.а.с. 39-57)

За характеристикою, наданою 07.09.2020 Головою ОСОБА_5 , позивач характеризується негативно: не має досвіду роботи на посадах державної служби та роботи у галузі охорони навколишнього природного середовища (станом на 07.09.2020 стаж державної служби складає 05 місяці); не володіє системними професійними знаннями; останнім часом виконанню поставлених завдань та посадових обов`язків не приділяв належної уваги; знання нормативно-правових актів на низькому рівні, що знижує оперативність та ефективність виконання обов`язків за посадою.(т.2 а.с.26)

Листом від 09.09.2020 ДЕІ України позивача повідомлено, що 09.09.2020 комісія виявила наявність у діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для притягнення до дисциплінарного відповідальності. (т.2 а.с.59)

З протоколу від 09.09.2020 вбачається, що 09.09.2020 року до відома позивача доведено інформацію щодо дисциплінарного провадження засобами електронної пошти та засобами мобільного зв`язку.(т.2 а.с.60)

Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 17 вересня 2020 року № 340-о позивача звільнено із займаної посади, у зв`язку з закінченням тимчасової непрацездатності , у зв`язку вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку , передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 ЗУ «Про Державну службу» , який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 ЗУ «Про державну службу». (т.1 а.с.17)

Відповідачем 2 прийнято наказ від 21.09.2020 №232-о про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України 17.09.2020 року № 340-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».

В наказі зазначено, що відповідно до вимог частини п`ятої статті 66 та частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 12 Положення про Державну екологічну інспекції України, затвердженого постановою України від 19.04.2017 №275, звільнено позивача, датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, 21 вересня 2020 року у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Державній екологічній інспекції у Донецькій області ( ОСОБА_2 ) в одноденний термін після звільнення позивача з займаної посади надати до Держекоінспекції завірені належним чином копію наказу про оголошення цього наказу та копію акту передачі справ і майна, передбаченого статтею 89 Закону України «Про державну службу». Позивачу в одноденний термін після звільнення з займаної посади надати до Держекоінспекції службове посвідчення з безконтактним електронним носієм. (т.1 а.с.18)

В періоди з 29 липня 2020 року по 14 серпня 2020 року та з 17 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року з 31 серпня 2020 по 18.09.2020 був тимчасово непрацездатним (перебував на амбулаторному лікуванні згідно з листками непрацездатності АДТ № 922250 та АДУ № 016733 АДТ №922331). (т. 4 а.с. )

Трудова книжка позивача містить запис №29 про звільнення позивача у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про державну службу» відповідно до п. 4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» (т.4 а.с. )

Дисциплінарною комісією встановлені наступні порушення:

-порушення позивачем вимог пунктів 84-86 та 92 Інструкції з діловодства Інспекції, що призвело до недопуску до перевірки суб`єкта господарювання та в результаті чого не було виконано доручення Прем`єр-міністра України - Голови Кабінету Міністрів України. При цьому суб`єктом господарювання заявлено адміністративний позов до Інспекції про скасування наказу Інспекції від 13.07.2020 № 362 та у кінцевому результаті судовим рішенням повністю задоволено адміністративний позов суб`єкта господарювання до Інспекції, скасовано наказ Інспекції від 13.07.2020 № 362 та стягнуто за рахунок Інспекції на користь ПрАТ «АПК - ІНВЕСТ» судовий збір.

Таким чином, у зв`язку із халатним ставленням до виконання своїх посадових обов`язків з боку начальника Інспекції Єврейського О.М., який її очолював і діяв на підставі Положення про Інспекцію № 129 та недостатнім рівнем контролю за структурними підрозділами Інспекції, які він безпосередньо контролює та спрямовує відповідно до Розподілу обов`язків, є наступні наслідки: порушення вимог Інструкції з діловодства Інспекції; недопуск до перевірки суб`єкта господарювання; невиконання доручення Прем`єр-міністра України - Голови Кабінету Міністрів України, який очолює виконавчу владу в країні; адміністративний позов від суб`єкта господарювання до Інспекції про скасування наказу Інспекції від 13.07.2020 № 362; судове рішення про повне задоволення адміністративного позову від суб`єкта господарювання до Інспекції про скасування наказу Інспекції від 13.07.2020 № 362, скасування зазначеного наказу Інспекції та стягнення за рахунок Інспекції на користь ПрАТ «АПК - ІНВЕСТ» судового збору.

-всупереч вимогам Наказу від 03.12.2019 № 327 позивач не забезпечив проведення 38 перевірок центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, з запланованих згідно з Переліком перевірок у 2020 році, що призвело до не виконання покладених на Держекоінспекцію завдань зі здійснення державного нагляду (контролю) у цій сфері.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що звільнення позивача відбулося не на підставах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як свідчать матеріали справи, пунктом 1 наказу Держекоінспекції від 03.12.2019 № 327 «Про затвердження переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2020 році» (далі - Наказ № 327) затверджено перелік центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2020 році (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 2 Наказу № 327 керівникам територіальних органів Держекоінспекції вказано забезпечити виконання заходів державного нагляду (контролю) у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства об`єктами контролю згідно з Переліком.

Відповідно до переліку наказано Інспекції забезпечити виконання заходів державного нагляду (контролю) у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства згідно з Переліком в кількості 100 об`єктів контролю.

Дисциплінарною комісією зазначено, що Інспекцією, всупереч вимог Наказу № 327, із запланованих згідно з Переліком перевірок у 2020 році в період з 01.01.2020 по 24.07.2020 безпідставно не проведено 38 перевірок територіальних органів центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, а саме: Павлопільської сільської ради, Зорянської сільської ради, Предтечинської сільської ради, Донської селищної ради, Краснополянської сільської ради, Слов`янської районної державної адміністрації, Авдіївської міської ради, ПрохорІвської сільської ради, Покровської сільської ради, Стародубівської сільської ради, Бахмутської районної державної адміністрації, Білокузьминівської сільської ради, Шахівської сільської ради, Петрівської сільської ради, Часовоярської міської ради, Новодонецької селищної ради, Краматорської міської ради, Красноторської селищної ради, Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха, Піддубненської сільської ради, Мангушської селищної ради, Райської селищної ради, Сіверської міської об`єднаної територіальної громади, Андріївської сільської ради, Новодмитрівської сільської ради, Соледарської міської об`єднаної територіальної громади, Мирненської селищної ради, Новоандріївської сільської ради, Цукуринської селищної ради, Талаківської селищної ради, Лиманської міської об`єднаної територіальної громади, Гірницької міської ради, Темрюцької сільської ради, Селидівської міської ради, Олександрійської селищної об`єднаної територіальної громади, Шевченківської сільської ради, Святогірської міської ради та Мелекінської сільської ради.

Згідно з інформацією, викладеною у звіті Інспекції про виконання Інспекцією плану перевірок центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень за дотриманням вимог природоохоронного законодавства України за 6 місяців 2020 року (підписаний начальником Інспекції Єврейським О.М.), за 6 місяців 2020 року із запланованих 55 перевірок Інспекцією проведено лише 24 перевірки об`єктів контролю згідно з Переліком.

Не проведено 31 перевірку об`єктів контролю згідно з Переліком, з яких: 1 - в зв`язку з реорганізацією органів місцевого самоврядування (з 02.01.2020 року Павлівська сільська рада увійшла до Угледарської ОТГ відповідно до рішення № VII/49-3 від 11.10.2019); 30 - на підставі наказів Держекоінспекції від 30.03.2020 № 94 «Про додаткові заходи з протидії поширенню коронавірусу COVID -19» та наказів Інспекції від 19.03.2020 № 12/19.03.2020 «Про додаткові заходи з протидії поширенню коронавірусу COVID -19», від 31.03.2020 № 23 «Про додаткові заходи з протидії поширенню коронавірусу COVID -19».

Зазначені накази Держекоінспекції від 30.03.2020 № 94 та накази Інспекції від 19.03.2020 № 12/19.03.2020, від 31.03.2020 № 23, не містять заборон проведення Інспекцією перевірок центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, а забороняють проведення Інспекцією планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Такі перевірки не є тотожними з огляду на те, що згідно частини другої статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, начальником Інспекції Єврейським О.М., який очолював Інспекцію і діяв на підставі Положення про Інспекцію № 129, всупереч вимогам Наказу № 327 не забезпечено проведення 38 перевірок центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, з запланованих згідно з Переліком перевірок у 2020 році, що призвело до не виконання покладених на Держекоінспекцію завдань зі здійснення державного нагляду (контролю) у цій сфері.

Між тим, позивач працював на посаді з 30.03.2020, згідно з переліком перевірка Павлопільської сільської ради повинна бути проведена у період з 10.03.2020 по 23.03.2020, Зорянської сільської ради з 17.03.2020 по 30.03.2020, тобто у період коли позивач, ще не працював на посаді.

Перевірки Предтечинської сільської ради в період з 23.03.2020 по 03.04.2020, Донської селищної ради в період з 24.03.2020 по 03.04.2020 (тобто, коли позивач приступив до виконання посадових обов`язків) повинні були вже закінчитися.

Однаке, комісією цим обставинам не надано оцінки та включено до порушень позивача.

Крім того, щодо порушення позивачем вимог Наказу № 327 про не проведення перевірки територіальних органів центральних органів виконавчої влади тощо з мотивів, що заборона щодо проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не стосується зазначених вище суб`єктів, суд зазначає наступне.

Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, визначені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» 6 квітня 2000 року № 1645-III (далі Закон №1645)

Відповідно до статті 1 Закону №1645, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб;

протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій;

спалах інфекційної хвороби - декілька захворювань на інфекційну хворобу, пов`язаних між собою спільним джерелом та (або) фактором передачі інфекції;

санітарна охорона території України - система організаційних, медико-санітарних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання занесенню та поширенню на території України особливо небезпечних інфекційних хвороб, а в разі їх виникнення - на недопущення поширення цих хвороб за межі України, а також на запобігання ввезенню на територію України товарів, хімічних, біологічних і радіоактивних речовин, відходів та інших вантажів, небезпечних для життя та здоров`я людини;

фактори передачі збудників інфекційних хвороб (далі - фактори передачі інфекції) - забруднені збудниками інфекційних хвороб об`єкти середовища життєдіяльності людини (повітря, грунт, вода, харчові продукти, продовольча сировина, кров та інші біологічні препарати, медичні інструменти, предмети побуту тощо), а також заражені збудниками інфекційних хвороб живі організми, за участю яких відбувається перенесення збудників інфекційних хвороб від джерела інфекції до інших осіб.

Указом Президента України від 13.03.2020 №87 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусомCoV-2», в якому зазначено, що в зв`язку з поширенням територією України та країн світу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), Рада національної безпеки і оборони України відзначає, що за висновками Всесвітньої організації охорони здоров`я розповсюдження COVID-19 у країнах світу набуло статусу пандемії, епідемічна ситуація в Україні набула надзвичайно загрозливого характеру.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин) внесені зміни до ряду законодавчих актів України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» цього закону встановлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналіз цих норм свідчить, що метою прийняття обмежувальних норм є запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в той же час Дисциплінарною комісією, висновки щодо позивача було зроблено, без врахування цих обставин.

В поданні зазначено, що позивач не здійснив достатній контроль за структурними підрозділами Інспекції, які він безпосередньо контролює та спрямовує відповідно до Розподілу обов`язків під час організації роботи з діловодства Інспекції, і допустив порушення ряду нормативно-правових норм при документуванні управлінської інформації, зокрема пунктів 15, 158, 57, 60, 81-83 Інструкції з діловодства, пунктів 15, 158, 57, 60, 81-83 Типової інструкції з діловодства, пунктів 105, 106 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі, наказу Інспекції від 13.03.2020 № 142 «Про введення в дію програми «Автоматизованої системи управління Документами «Док Проф 3», пунктів 4, 8 та підпунктів 2-4 пункту 10 Загального положення про юридичну службу, підпункту 20 пункту 2 Розділу II Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, тобто фактично не забезпечив організацію діловодства в Інспекції на належному рівні.

В тому числі, начальник Інспекції ОСОБА_1 порушив норми Розподілу обов`язків, затвердженого Наказом № 256, що призвело до відсутності контролю за виконанням завдань Інспекції з боку заступників начальника Інспекції за відповідними напрямами роботи Інспекції.

Це порушення дисциплінарна комісія мотивує тим, що діловодство у Інспекції здійснюється відповідно до Інструкції з діловодства та Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 (далі - Інструкція з діловодства).

Згідно з пунктом 4 Інструкції з діловодства відповідальність за організацію діловодства в Інспекції несе начальник Інспекції. Ця норма відповідає пункту 4 Типової інструкції з діловодства, згідно якого відповідальність за організацію діловодства в установах несуть їх керівники.

Відповідно до наказу від 15.10.2019 № 439 «Про введення в дію номенклатуру справ», введено в дію Номенклатуру справ Інспекції на 2020 рік.

Зведена номенклатура справ Інспекції зберігається у відділі організаційно-аналітичної діяльності, зв`язків з громадськістю та ЗМІ, документування, контролю та забезпечення діяльності Інспекції у номенклатурі справ «09-42».

Також, у цьому ж відділі введені та зберігаються номенклатури справ «09-05 Накази начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області з основної діяльності» (далі - номенклатура 09-42) та «09-28 Журнал реєстрації наказів начальника інспекції з основної діяльності» (далі - номенклатура - 09-28).

При перевірці документів, які зберігаються у номенклатурі справ 09-42, та відповідним порівнянням з інформацією, що міститься в номенклатурі справ 09-28, встановлено наступне.

В системі «Док Проф 3» наявний номер наказу 226, при цьому будь-які інші реквізити цього наказу відсутні. Згідно наданого пояснення заступника начальника відділу організаційно-аналітичної діяльності, взаємодії з громадськістю та ЗМІ, документування, контролю та забезпечення діяльності Інспекції ОСОБА_6 йому не відома причина відсутності зазначеного вище наказу.

Дисциплінарна комісія обмежилась лише цими поясненнями, без надання оцінки саме участі позивача, щодо відсутності цього наказу, та чи з його відома було допущено вказане порушення.

В поданні зазначено, що в номенклатурі 09-42 наявні накази, в яких відсутні підписи державних службовців, які їх підготували, а саме накази: від 01.04.2020 №№ 143/20, 144, від 07.04.2020 № 148/20, від 30.04.2020 № 189, від 05.05.2020 № 198, від 07.05.2020 №№ 208, 209, 211, 212, 214, від 12.05.2020 № 216, від 22.05.2020 № 237, від 02.06.2020 № 253, від 15.06.2020 № 290, від 19.06.2020 № 311, від 23.06.2020 №№ 315, 316, 317, від 25.06.2020 № 321, від 26.06.2020 № 324, від 07.07.2020 №№ 345, 346, від 20.07.2020 № 389.

На підтвердження надано наказ від 22.05.2020 № 237, в якому відсутній підпис особи, що його підготувала.

Також, в номенклатурі 09-42 виявлено порушення при візуванні документів, зокрема не завізовано (не погоджено) одним із заступників начальника Інспекції, згідно розподілу обов`язків наступні накази: від 01.04.2020 № 143/20, від 06.04.2020 № 147, від 08.04.2020 № 151, від 15.04.2020 № 152, від 16.04.2020 №№ 154,155,158, 159, від 23.04.2020 №№ 169,170, від 24.04.2020 №№ 171, 172, 174, від 29.04.2020 № 181, від 30.04.2020 №№ 187, 189, 190, від 05.05.2020 №№ 192, 193, 198, від 06.05.2020 № 200, 201, 202, 203, від 07.05.2020 №№ 205, 208, 209, 211, 212, 213, 214, від 08.05.2020 № 215, від 12.05.2020 № 216, від 13.05.2020 №№ 218, 219,220, від 19.05.2020 № 227, від 21.05.2020 №№ 230, 232,233, від 22.05.2020 №№ 235, 240, від 26.05.2020 № 241, від 28.05.2020 №№ 245, 246, від 29.05.2020 №№ 248, 250, від 02.06.2020 № 253, від 04.06.2020 №№ 259,260,від 09.06.2020 №№ 268,276,277, 280,281,282, від 15.06.2020 №№ 288,289, від 16.06.2020 № 293, від 17.06.2020 № 302, від 18.06.2020 № 306, від 19.06.2020 №307, від 19.06.2020 №№ 309,310, від 23.06.2020 №315, від 25.06.2020 №321, від 26.06.2020 №№ 328, 330, від 03.07.2020 № 334, від 06.07.2020 №№ 338, 339, 340, 343, 344, від 07.07.2020 № 347, від 10.07.2020 №№ 353, 354, 357, 358, 359, 360, від 13.07.2020 №№ 361, 366, від 15.07.2020 №№ 372, 373, від 17.07.2020 №№ 382, 383, від 20.07.2020 №№ 390, 391.

На підтвердження, відповідачам 2 надано накази: від 29.04.2020 № 181, від 05.05.2020 №198, від 07.05.2020 №208, 209, 212,214, від 12.05.2020 № 216, від 02.06.2020 № 253, від 17.06.2020 № 302, від 10.07.2020 № 353 (т.4 а.с. 86-99)

Як свідчать пояснення першого заступника начальника Інспекції ОСОБА_7 ним візувались лише ті накази, які йому надані для візування та виконання, в тому числі не надавались на візування накази про проведення перевірок, здійснюваних структурними підрозділами Інспекції, якими він курує згідно розподілу обов`язків.

Пояснення заступника начальника Інспекції Євтухова О.С. свідчать, що після виходу на роботу начальника Інспекції ОСОБА_1 останнім негласно відсторонено від роботи ОСОБА_2 , якому не надавалась будь-яка кореспонденція, пошта, а також можливість для ознайомлення та візування наказів про проведення перевірок.

В даному випадку дисциплінарною комісією не з`ясовано всіх обставин: чи мало місце відсторонення позивачем від роботи ОСОБА_2 та чим це підтверджується.

Таким чином, висновок комісії зроблено на припущеннях.

В номенклатурі 09-42 наявні накази Інспекції, які не завізовані (не погоджені) головним спеціалістом з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції, а саме накази: від 31.03.2020 № 23, від 01.04.2020 №№ 143/20, 144, від 14.07.2020№ 369.

Також, не завізовані (не погоджені) керівниками інших структурних підрозділів Інспекції наявні в номенклатурі 09-42 накази: від 17.06.2020 № 302, від 10.07,2020 № 353, від 14.07.2020 № 369, від 17.07.2020 № 384 (Сектором правового забезпечення Інспекції).

В зв`язку з цим дисциплінарною комісією зроблено висновок, що позивачем порушено ряд нормативно-правових норм при документуванні управлінської інформації.

До матеріалів справи надано наказ від 14.07.2020№ 369, в якому відсутня виза головним спеціалістом з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції.

В поданні зазначено, що позивач не забезпечив:

1) виконання вимог частини другої статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі Наказу № 127/20;

2) виконання пункту 8 частини першої статті 8 та частини другої етапі 9 Закону, доручення Держекоінспекції від 01.10.2018 № 145;

3) виконання пункту 8 частини першої статті 8 та частини другої статті 9 Закону України «Про державну службу», вимог пункту 1.2. доручення Держекоінспекції від 29.12.2015 № 71.

За результатами перевірки встановлено невиконання та повне ігнорування керівником Інспекції ОСОБА_1 вимог Доручення № 145.

Відповідно до пункту 1.3. доручення Держекоінспекції від 29.12.2015 № 71 (далі -Доручення № 71) керівникам територіальних органів Держекоінспекції доручено організування забезпечення головних спеціалістів з питань запобігання та виявлення корупції окремими кабінетами та оргтехнікою, тощо.

Встановлено невиконання керівником Інспекції ОСОБА_1 вимог Доручення № 71 в частині забезпечення головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції окремим кабінетом.

На підставі частини другої статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» державні органи зобов`язані створити захищені анонімні канали зв`язку (канали онлайн-зв`язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність.

Вимоги до захисту таких каналів зв`язку затверджено наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2020 № 127/20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2020 року за № 370/34653 (далі - Наказ № 127/20).

Відповідно до пункту 1 розділу П Наказу № 127/20 Існують наступні типи захищених анонімних каналів зв`язку: канал отримання повідомлень із використанням офіційного веб-сайту установи; канал отримання повідомлень із використанням електронних поштових скриньок; канал отримання голосових повідомлень із використанням технології ІР-телефонії (анонімна гаряча лінія); канал отримання голосових повідомлень із використанням телефонної мережі загального користування (анонімна гаряча лінія).

В ході перевірки встановлено наявність у Інспекції тільки 1 каналу із діючих захищених анонімних каналів зв`язку, через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність, а саме електронної пошти.

Отже, комісією встановлено невиконання позивачем вимог частини другої статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» в повному обсязі.

Однак, подання не містить відомостей щодо термінів виконання вимоги про забезпечення окремим кабінетом головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції, щодо створення захищених анонімних каналів зв`язку.

Щодо порушення, зазначеного в поданні: ОСОБА_1 не забезпечив роботу Інспекції за напрямком державного нагляду (контролю) біоресурсів та збереження вилучених безхозних заборонених знарядь лову, допустив порушення вимог пунктів 2, 7 Порядку № 1340 та вимог пунктів 7, 11, 16 Порядку № 985, що унеможливлює виконання належним чином покладених на Відділ біоресурсів та Інспекцію в цілому завдань за цим напрямком роботи.

В тому числі, начальник Інспекції ОСОБА_1 , не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення.

Відповідно до звіту щодо результатів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, відділом державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, тваринного та рослинного світу, лісів та біоресурсів (далі - Відділ біоресурсів) за 2020 рік всього складено 35 протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема:

за статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду - З протоколи, стягнуто в судовому порядку 153 гривень штрафу;

за частиною третьою статті 85 КУпАП, в тому числі в ході проведення щорічної операції «Нерест» 2020 року, за порушення правил рибальства - 32 протоколи, стягнуто 1989 гривень штрафу;

в ході проведення щорічної операції «Першоцвіт» 2020 року, - 0 протоколів.

Навантаження з адміністративної практики за напрямком роботи з державного нагляду (контролю) біоресурсів при працюючих 8 інспекторах Відділу біоресурсів за 2020 рік складає в середньому 4 протоколи на одного інспектора, тобто менше одного протоколу на одного інспектора в місяць. Інспекторами Відділу біоресурсів ОСОБА_10., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за 2020 рік не складено жодного протоколу про адміністративні правопорушення за вказаним напрямком роботи Інспекції.

Відповідно до доповідної записки заступника начальника Відділу біоресурсів ОСОБА_10 зберігання знарядь незаконного добування природних ресурсів та незаконно добуті природні ресурси або продукти, вироблені з них, здійснюється відділом відповідно до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340 (далі - Порядок № 1340) та Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985 (далі Порядок № 985).

Відповідно до доповідної записки заступника начальника Відділу біоресурсів Нежвицького В.Ю. облік знарядь незаконного добування об`єктів тваринного світу здійснюється у відповідних Книгах обліку.

У Відділі біоресурсів наявна «Книга обліку вилучених безхазяйних знарядь незаконного добування (заготівлі природних ресурсів, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів № 05-2». При цьому, зазначена Книга обліку Відділом біоресурсів не ведеться, будь-які записи у ній відсутні. Крім того, не зазначено, коли саме ця книга була заведена.

Також, у Відділі біоресурсів наявна «Книга обліку речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 1». Дана Книга заведена 04.06.2018, однак Відділом біоресурсів не ведеться, будь-які записи у ній відсутні.

Зазначені книги обліку у номенклатурі справ Відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу та Сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів не передбачені. Номенклатурою справ передбачено «05-02 Інструкції, методичні документи, рекомендації Державної екологічної інспекції України, інших міністерств та відомств з питань роботи відділу».

Відділом біоресурсів складаються відповідні акти про вилучення безхозних знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів, зокрема: акт від 09.04.2020 № 1 про вилучення безхозних знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів - сіток у кількості 2 шт; акт від 13.04.2020 № 2 про вилучення безхозного знаряддя незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів - сітки у кількості 1 шт; акт від 17.04.2020 № 3 про вилучення безхозного знаряддя незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів - сітки у кількості 1 шт; акт від 23.04.2020 № 4 про вилучення безхозного знаряддя незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів - сітки у кількості 1 шт; акт від 14.04.2020 № 06-1 про вилучення безхозних знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів - сіток у кількості 2 шт; акт від 24.04.2020 № 06-2 про вилучення безхозних знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів - сіток у кількості 2 шт.

При цьому, у цих актах інспекторами Відділу біоресурсів ніяким чином не відображено інформацію про те, куди саме вилучено знаряддя незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, інформація про ці знаряддя в наявній у Відділі біоресурсів «Книзі обліку вилучених безхазяйних знарядь незаконного добування (заготівлі природних ресурсів, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів № 05-2» не відображена.

Відповідно до пояснення державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Артюхова Є.П. від 30.04.2020, ним 13.04.2020 під час здійснення державного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства у воді водоймища «Любительський» м. Сіверськ виявлена пошкоджена сітка-доріжка, яка ним була залишена на березі водойми на відстані приблизно 10-15 метрів від урізу води.

Згідно з пунктом 24 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. № 465, Держекоінспекція та її територіальні органи здійснюють державний контроль за станом охорони та раціонального використання вод, проведення заходів з охорони водних об`єктів від забруднення, засмічення та вичерпання, роботи очисних та інших водоохоронних споруд, з яких здійснюється скидання зворотних вод усіх категорій, дотримання встановленого режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 60 Земельного кодексу України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

На підставі частини першої статті 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Тобто, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Артюхов Є.П., який згідно своїх функціональних обов`язків уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, сам вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 52 КУпАП.

По даному факту начальником Інспекції Єврейським О.М. будь-які заходи не вживались, питання про притягнення державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища до відповідальності не вирішувалось.

Службова записка державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Лозицького О.О. від 05.05.2020 свідчить, що ним з 20.03.2020 здійснювались заходи державного нагляду додержання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні лову водних біоресурсів. В Інспекції не визначено особу, якій повинні здаватись на зберігання вилучені безхозні заборонені знаряддя лову, та не визначено місце для зберігання таких знарядь. В зв`язку з цим, зазначені вилучені ним знаряддя лову знищувались на місці.

Таким чином, особисто державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Лозицьким О.О., а також Інспекцією в цілому порушено вимоги пункту 2 Порядку № 1340, щодо ведення обліку та попередньої оцінки майна, при тому, що відповідальність за зберігання майна, покладаються на органи (суб`єкти господарювання), що здійснили вилучення або зберігають його.

Згідно пункту 7 Порядку № 1340 оцінка майна, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників територіальних органів ДПС, органів (суб`єктів господарювання), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (суб`єктів господарювання), які здійснюватимуть розпорядження цим майном. За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна.

Усі примірники акта підписуються членами комісії та затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складення керівником чи заступником керівника органу (суб`єкта господарювання), що здійснив вилучення або забезпечував зберігання майна.

Однак, в Інспекції така комісія не утворена, відповідна робота не ведеться.

Також, на підставі пункту 7 Порядку № 985 незаконно добуті природні ресурси та виготовлена з них продукція, а також знаряддя незаконного добування природних ресурсів підлягають реалізації.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 985 з метою забезпечення розпорядження конфіскованим майном у способи, відмінні від реалізації, керівник органу державної виконавчої служби утворює комісію, яка складається з представників відповідного органу державної виконавчої служби, державної податкової інспекції у районі, місті (крім м. Києва), районної у місті, об`єднаної та спеціалізованої державної податкової інспекції головного управління ДПС, а якщо майно вилучено митницею - представників відповідної митниці.

В той же час, відповідно до пункту 16 Порядку № 985 майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні або яке не пройшло відповідного випробування, карантинної обробки чи непридатне для реалізації, продукти харчування та іграшки для дітей віком до 7 років у разі відсутності супровідної документації за висновком відповідної експертизи підлягають переробці або знищенню (утилізації) з урахуванням ступеня зносу та фактичного стану.

Таким чином, робота Інспекції з державного нагляду (контролю) біоресурсів є незадовільною. Причиною негативної оцінки стану цього напрямку роботи є низька організація начальником Інспекції Єврейським О.М., відсутність з його боку контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у галузі біоресурсів, у тому числі щодо фахового добору спеціалістів Відділу біоресурсів, підвищення їх кваліфікації, збереження майна, тощо.

Такий стан роботи Відділу біоресурсів унеможливлює виконання належним чином покладених на Відділ біоресурсів та Інспекцію в цілому завдань за цим напрямком роботи.

Між тим суд звертає увагу, що комісія, зазначаючи про неналежний підхід щодо добору спеціалістів позивачем, не навела будь яких даних про осіб, яких це стосується, та обмежилась формальним підходом, не зазначив які саме дії не було вчинено позивачем, коли встановлені ці порушення, чи було це встановлено під час проведення перевірки, чи відомо про ці події позивачу, та в який термін не було застосовано відповідних дій.

Отже доказів на підтвердження цього порушення відповідачами не надано.

В поданні зазначено, що позивач не забезпечив вжиття заходів до впорядкування використання службових легкових автомобілів Інспекції, не здійснив достатній контроль щодо збереження майна Інспекції та використання службового автотранспорту, допустив порушення абзаців другого і третього пункту 1, пункту 2 Постанови № 848, Наказу № 177 та не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення.

В Інспекції на обліку перебувають: 28 автомобілів, фактичне місцезнаходження яких в Донецькій області визначено: 3 автомобілі у м. Краматорськ, пр. Миру, 8; 4 автомобілі у м. Костянтинівна, вул. Театральна, 18А; 8 автомобілів у м. Маріуполь, пр. Нахімова, 76; до 13 автомобілів доступ обмежений, знаходяться на території непідконтрольній Україні.

На підставі абзаців другого і третього пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» (далі - Постанова № 848) легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов`язаних із службовою діяльністю посадових осіб. Після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, в подорожньому листі водія підтверджує особистим підписом час закінчення обслуговування; користування легковими автомобілями у вихідні та святкові дні, а також відрядження на легковому автомобілі за межі області, Автономної Республіки Крим на відстань, що перевищує 200 кілометрів, здійснюються лише з дозволу керівника установи.

Пунктом 2 Постанови № 848 вказано керівникам органів виконавчої влади вжити заходів до впорядкування використання легкових автомобілів, що обслуговують ці органи та підпорядковані їм установи, зокрема, шляхом запровадження транспортного обслуговування посадових осіб за викликом; затвердження керівниками установ порядку використання легкових автомобілів для поїздок, пов`язаних із службовою діяльністю посадових осіб, розробленого виходячи із специфіки діяльності та вимог, що передбачені цією постановою.

Інспекцією, всупереч вимогам пункту 2 Постанови № 848 не розроблено та начальником Інспекції ОСОБА_1 не затверджено порядок використання легкових автомобілів для поїздок, пов`язаних із службовою діяльністю посадових осіб.

Також начальником Інспекції Єврейським О.М. жодним чином не забезпечено місце зберігання службових автомобілів та не закріплено місце їх стоянки. Накази про закріплення службових автомобілів, видані начальником Інспекції Єврейським О.М. не містять цієї інформації.

Згідно з пунктом 1 наказу Інспекції від 24.04.2020 № 177 «Про закріплення службового автомобіля» (далі - Наказ № 177) автомобіль Volkswagen Multivan Т-5, 2007 року випуску, закріплений за відділом державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Інспекції.

В той же час, відповідно до пункту 3 Наказу № 177 відповідальність за збереження, справний технічний стан та дотримання вимог законодавства щодо використання автотранспорту покладено на ОСОБА_11 - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Інспекції.

Наказом Інспекції від 06.07.2020 № 59-в «Про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_11 » їй надано частину щорічної основної відпустки з 13.07.2020 по 27.07.2020.

Однак, при виході у відпустку ОСОБА_11 вказаний службовий автомобіль іншому працівнику відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Інспекції не передала, а зберігала на приватній території у належному їй гаражі, поза межами доступу працівників підпорядкованого їй структурного підрозділу Інспекції, чим унеможливила використання даного службового автомобіля у службових цілях.

Відповідно до пункту 4 Наказу № 177 контроль за виконанням цього наказу начальник Інспекції ОСОБА_1 залишив за собою.

Таким чином, ОСОБА_11 , начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Інспекції порушено обмеження, передбачені статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції», щодо використання службових повноважень чи свого становища та пов`язані з цим можливості, використовуючи державне майно в приватних інтересах.

Крім того, ОСОБА_11 порушено норми Розділу ІП Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 р. за № 1203/29333 (далі - Загальні правила), щодо обов`язку державних службовців використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України. Державним службовцям забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах тощо.

Зазначене вище свідчить про незадовільний контроль з боку начальника Інспекції ОСОБА_1 щодо збереження майна Інспекції та використання службового автотранспорту, ним не вжито заходів для притягнення підпорядкованого державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подано матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення.

Однак, комісією зазначено про не вжиття позивачем заходів для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності в той час, коли ОСОБА_11 знаходилась у відпустці з 13.07.2020 по 27.07.2020, а наказом відповідача 1 від 28.07.2020 № 261-о позивача відсторонено від виконання обов`язків, з 29.07.2020 позивач знаходився на лікарняному.

Проте, цим обставинам комісією оцінку не надано.

В поданні зазначено, що позивач, не забезпечив роботу Інспекції за напрямком діяльності Інспекції з управління персоналом, порушив одне з основних прав державних службовців на чітке визначення посадових обов`язків, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 7 Закону, допустив порушення вимог абзацу частини першої статті 8 Закону, пункту 2 розділу IV Порядку розроблення посадових інструкцій, частини першої статті 37 та статті 49 Закону, розділу II Порядку ведення та зберігання особових справ, пунктів 4, 5, 12 та 42 Порядку проведення оцінювання, частини шостої та частини сьомої статті 52 Закону, пункту 2 Розділу III Типового положення про преміювання, Наказу № 162.

18.05.2020 введено в дію структуру та штатний розпис Інспекції наказом Інспекції від 18.05.2020 № 225, затверджений Т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Фірсовим Є.Н. 13.04.2020 та погоджений Т.в.о. Міністра, відповідно до Закону, у кількості 94 штатних одиниць.

На момент перевірки керівниками структурних підрозділів Інспекції не розроблені та не приведені у відповідність до затвердженої структури та штатного розпису Положення про структурні підрозділи та посадові інструкції державних службовців Інспекції, вони не затверджені у встановленому порядку начальником Інспекції ОСОБА_1 та не надані до Сектору управління персоналом Інспекції (крім Положення про відділ інструментально-лабораторного контролю Північного та Західного регіону Донецької області Інспекції), чим порушено одне з основних прав державних службовців на чітке визначення посадових обов`язків, передбачене пунктом 2 частини першої статті 7 Закону, не дотримано вимоги абзацу частини першої статті 8 Закону щодо основних обов`язків державних службовців Інспекції та пункту 2 розділу IV Порядку розроблення посадових інструкцій державних службовців категорії «Б» та «В», затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 11 вересня 2019 року № 172 -19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ЗО вересня 2019 р. за № 1077/34048 (далі Порядок розроблення посадових інструкцій).

В порушення частини першої статті 37 та статті 49 Закону, розділу П Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22.03.2016 № 64, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 квітня 2016 р. за № 567/28697 (далі - Порядок ведення та зберігання особових справ) та пунктів 4, 5, 12 та 42 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 640 (із змінами) (далі - Порядок проведення оцінювання), в особових справах певних державних службовців відсутні завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» (далі - завдання і ключові показники), та індивідуальна програма професійного розвитку державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» (далі - програма розвитку).

Водночас, в наказах Інспекції від 11.03.2020 № 37-о, від 16.03.2020 № 40-о, від 23.03.2020 № 49-о, від 27.03.2020 № 53-о, від 02.04.2020 № 56-о та від 12.06.2020 № 141-о про призначення на посаду державної служби та наказі Інспекції від 06.07.2020 № 166-о про строкове призначення на посаду державної служби ОСОБА_12 встановлено випробування відповідно до пункту 4 частини другої статті 33 Закону, з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.

При перевірці особових справах державних службовців встановлено відсутність завдань на період випробування та звітів про проходження випробування.

Відповідно до частини шостої та частини сьомої статті 52 Закону, пункту 2 Розділу III Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Міністерством соціальної політики від 13.06.2016 № 646, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2016 року за № 903/29033 (далі - Типове положення про преміювання), наказу Інспекції від 01.09.2016 № 162 «Про затвердження Положення про преміювання працівників Державної екологічної інспекції у Донецькій області» (далі - Наказ № 162), при виданні наказів Інспекції про преміювання працівників Інспекції з січня 2020 року по березень 2020 року, виявлено відсутність пропозицій щодо встановлення розміру місячної або квартальної премії кожному державному службовцю з урахуванням пропозицій безпосередніх керівників державних службовців, керівниками самостійних структурних підрозділів Інспекції або особами, які їх заміщують, на основі розрахунків, наданих бухгалтерською службою.

З приводу даного порушення відповідачами суду доказів не надано.

Засади дисциплінарної відповідальності державного службовця врегульовані главою 2 Закону України «Про державну службу» (ст.ст. 64 79).

Відповідно до статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно із статтею 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця (п. 1 ч. 2 ст. 65);

Частиною третьою статті 65 Закону визначено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

На підставі частин першої та сьомої статті 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Як визначено частинами другою та третьою статті 67 вказаного Закону обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Відповідно до частини четвертої статті 67 Закону обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно статті 68 Закону дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):

міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 69 вказаного закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Відповідно до частини десятої статті 69 Закону результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

На підставі частини одинадцятої статті 69 Закону суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначений статтею 71 Закону України «Про державну службу», який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (далі - Порядок №1039)

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає:

1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців:

Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії А;

голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах;

керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В.

Пунктом 4 Порядку визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно з пунктом 5 Порядку строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

На підставі статті 73 Закону України «Про державну службу» метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ч. 1 ст. 73).

Згідно з частиною другою статті 73 Закону дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 1 ст. 73).

Статтею 74 Закону встановлені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця.

Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Згідно зі статтею 75 цього Закону перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Як визначено статтею 77 вказаного Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Текст Присяги, наведений у статті 36 Закону № 889-VIII, свідчить, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Отже, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Різниця між складами дисциплінарних проступків, таких як порушення Присяги державного службовця та невиконання або неналежне виконання службовцем своїх службових обов`язків, полягає в колі обов`язків та ставленні до них службовцем (сумлінному чи несумлінному).

За таких обставин, кваліфікація дисциплінарного проступку, як порушення Присяги державного службовця, може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 27 квітня 2020 року по справі № 826/10854/17, аналізуючи текст Присяги державних службовців, неодноразово зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Однак вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, або доказів вчинення порушень з метою забезпечення якихось своїх особистих корисливих мотивів.

Таким чином кожне із перелічених негативних наслідків, що настали в результаті вчинення позивачем дисциплінарного проступку повинно бути підтверджено належними і допустимими доказами, в тому числі вироком чи постановою про притягнення до адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи викладене, суд підтримує висновок суду першої інстанції, що матеріали справи не містять достатніх належних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який може бути кваліфіковано як порушення Присяги державного службовця.

Відповідач, не встановив наявність об`єктивної сторони такого дисциплінарного проступку як порушення Присяги, жодним чином не обґрунтував необхідності кваліфікації відповідних діянь як порушення Присяги державного службовця.

Між тим, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

При дослідженні подання, яке є підставою для прийняття наказу про звільнення позивача, встановлено, що зміст подання є ідентичним довідці перевірки Інспекції.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу», дисциплінарна справа повинна містити між іншим, належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку. З опису наданої суду дисциплінарної справи вбачається, що документів і матеріалів, що підтверджують факти вчинених порушень, у дисциплінарній справі відсутні, тобто мав місце формальний підхід.

Також, всупереч вимог статті 74 Закону № 889-VIII відповідачем під час визначення виду стягнення не враховано характер проступку, який ставиться у вину позивачу, обставин, за яких їх було вчинено, обставин, що пом`якшують покарання, тощо.

На користь таких висновків свідчить відсутність в дисциплінарній справі документів, в яких такі відомості відображено.

Подання містить посилання, що має місце обставини, що обтяжують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Однак, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 200/8235/20-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021, визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної екологічної інспекції України від 21.09.2020 № 291-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »

Матеріали дисциплінарного провадження містять лише посилання на порушення позивачем посадових обов`язків, а враховуючи що позивач фактично відпрацював з 30.03.2020 по 28.07.2020, до порушень було включено ті, які мале місце до прийому на роботу позивача.

Також, в порушення вимог ст. 77 Закону України «Про державну службу» оскаржений наказ не містить стислий виклад обставин справи, які б свідчили про наявність підстав для звільнення позивача за порушення присяги.

З огляду на викладене, є правильним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу від 21 серпня 2020 року № 340-0 "Про звільнення ОСОБА_1 .

Оскільки звільнення позивача відбулося незаконно, він підлягає поновленню на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 22 вересня 2020 року, оскільки 21 вересня 2020 року був останнім днем роботи позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем надано клопотання про стягнення з відповідачів судових витрат в сумі 15500 грн. в обґрунтування яких позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги від 10.08.2020, в пункті 4 якого зазначено, що оплата за цим договором здійснюється за домовленістю.

Згідно з актом здачі приймання виконаних робіт щодо надання правничої допомоги (адвокатських послуг) згідно договору від 10.08.2020, укладеним 22.04.2021 загальна вартість виконаних робіт склала 15500 грн., акт підписано двома сторонами, та міститься запис про отримання адвокатом від позивача зазначеної суми. (т.4 а.с 207-208)

Відповідачі вважають, що позивачем не надано докази обґрунтованість заявлених сум судових витрат.

На підставі статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 6. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 7. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, обов`язок доведення неспівмірності витрат, в даному випадку покладається на відповідачів, які зазначають про необґрунтованість заявлених сум.

Будь яких доказів неспівмірності витрат відповідачами не надано.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2020 по справі №727/4597/19 зазначив, що адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність.

У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката, дає підстави для висновку, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи зазначене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Отже, є неприйнятними доводи апелянтів про непідтвердження позивачем витрат на правничу допомогу.

Щодо доводів апелянтів про безпідставну відмову судом першої інстанції в зупиненні провадження по цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №200/4030/20-а, суд зазначає наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі № 200/4030/20-а позов ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання дій, рішення протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції України щодо визнання переможцем за результатом проведеного конкурсу на вакантну посаду начальника Державної екологічної інспекції України у Донецькій області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Донецької області від 18.02.2020 ОСОБА_1 .

Скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 20.02.2020 №48-о Про результати конкурсу.

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію України прийняти рішення про визначення ОСОБА_2 переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби категорії «Б» територіального органу Державної екологічної інспекції у Донецькій області начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, проведеного 18.02.2020.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не погодилися, звернулися з апеляційними скаргами.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі № 200/4030/20-а залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі № 200/4030/20-а в частині визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції України щодо визнання переможцем за результатом проведеного конкурсу на вакантну посаду начальника Державної екологічної інспекції України у Донецькій області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Донецької області від 18.02.2020 ОСОБА_1 ; скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 20.02.2020 №48-о «Про результати конкурсу»; зобов`язання Державної екологічної інспекції України прийняти рішення про визначення ОСОБА_2 переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби категорії «Б» територіального органу Державної екологічної інспекції у Донецькій області начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, проведеного 18.02.2020.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції України щодо визнання переможцем за результатом проведеного конкурсу на вакантну посаду начальника Державної екологічної інспекції України у Донецькій області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Донецької області від 18.02.2020 ОСОБА_1 ; скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 20.02.2020 №48-о «Про результати конкурсу»; зобов`язання Державної екологічної інспекції України прийняти рішення про визначення ОСОБА_2 переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби категорії «Б» територіального органу Державної екологічної інспекції у Донецькій області начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, проведеного 18.02.2020 року.

Абзац шостий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі № 200/4030/20-а (щодо розподілу судових витрат) виключено.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі № 200/4030/20-а - залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 01 липня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 200/4030/20-а повернуто скаржнику.

З огляду на викладене є безпідставними доводи апелянтів, що рішення по справі №200/4030/20-а може призвести до унеможливлення розгляду питання відновлення права позивача займати посаду в зв`язку з втратою статусу переможця конкурсу та що рішенням у цій справі порушено права та обов`язки ОСОБА_2 , як особи, яка на теперішній час займає посаду керівника Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

Щодо доводів про не стягнення витрат по сплаті судового збору на користь позивача, то зазначене не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, визначеною ст.317 КАС України. Для вирішення цього питання позивач не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення відповідно до ст.252 КАС України.

Решта доводів та заперечень апелянтів висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протииУкраїн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі №200/8866/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі №200/8866/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 04 жовтня 2021 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

А.В. Гайдар