ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2643/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гадірову Туралу Рафіг огли

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термолайф-Україна" (61077, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 24) про стягнення 1548879,71 грн за участю

представників:

позивача - Жиленко Х.О., довіреність №13 від 06.01.21;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Харківської області подано позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термолайф-Україна" про стягнення платежів у розмірі 1548879,71 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 23233,18 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2021 об 11:20.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2021 відкладено підготовче засідання на 02.09.2021 об 11:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2021 об 11:50.

14.09.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано письмові пояснення (вх. №21395), які досліджено та долучено до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2021 відкладено розгляд справи по суті на 28.09.2021 об 11:30.

Позивач у судове засідання 28.09.2021 з`явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, які просив суд задовольнити.

Відповідач у судове засідання 28.09.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України на подання відзиву на позовну заяву у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 251 ГПК України не скористався. При цьому, суд зазначає, що копії ухвал господарського суду Харківської області від 07.07.2021, 27.07.2021, 02.09.2021, 14.09.2021, які було надіслано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись на адресу суду без вручення адресу з довідками відділення поштового зв`язку, у яких значиться причина повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 183-186, 192-197, 228-232, 233-237).

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вищевказані ухвали господарського суду Харківської області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/

Суд зауважує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Разом з тим, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи, водночас судом вжито всі заходи для належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

З урахуванням наведеного, оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

16.08.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (надалі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термолайф-Україна" (надалі - відповідач,замовник) укладений договір про надання послуг № 11071/ЦТЛ-2018, відповідно до умов п. 1.1. якого, предметом договору є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №938 від 31.10.2018 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця" найменування Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" змінено на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Пунктом 2.1.6.1. Договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Умовами п. 2.3.3 Договору передбачено, що перевізник для проведення розрахунків та обліку сплачених сум для замовника відкриває особовий рахунок з наданням коду платника № 8215543.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Відповідно до пункту 2.1.3 Договору замовник зобов`язаний самостійно здійснювати всі необхідні погодження, пов`язані з перевезенням великовагових та негабаритних вантажів, оформляти або організовувати оформлення перевізних документів і документів, необхідних для виконання митних та інших процедур державного контролю.

Пунктом 2.1.7 Договору унормовано, що замовник зобов`язаний відшкодувати перевізнику витрати, пов`язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через, зокрема, перевірку вантажів митними органами, недостатність грошових коштів та закриття коду платника, інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Умовами п. 2.4.3 Договору закріплено право перевізника припинити надання послуг за договором, у разі відсутності попередньої оплати на особовому рахунку замовника;

Відповідно до п. 4.14. Договору закріплено право перевізника призупинити надання послуг за договором, у разі відсутності або недостатності на особовому рахунку замовника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг та не несе відповідальності за невиконання договору.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що у разі відсутності на особовому рахунку замовника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, перевізник припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62Статуту залізниць Україниз одночасним віднесенням відповідальності на Замовника за невиконання плану перевезень (статті 106, 108 Статуту залізниць України), затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу.

Позивачем у позовній заяві наголошено на тому, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання перед позивачем за надані залізницею послуги за спірним договором, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованих платежів та зборів за період з 01.02.2021 по 28.04.2021. у зв`язку з затримкою на станції Основа вагонів, що прибували на адресу відповідача у жовтні-листопаді 2019 р.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2020 р. у справі № 922/859/20 позов АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термолайф-Україна" та Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" платежів в розмірі 8231029,35 грн., судового збору в сумі 128211,47 грн. та стягнення з ТОВ "Торговий дім "Термолайф-Україна" пені в розмірі 316401,84 грн. задоволено. У зазначеному рішенні судом встановлено обставини затримки у жовтні-листопаді 2019 року на станції Основа регіональної філії "Південна залізниця" 24 вагонів, що прибули на адресу вантадоодержувача ТОВ "Торговий дім "Термолайф-Україна" з вини останнього з періодом нарахування з 18.12.2019 р. по 23.02.2020 р. Рішення набрало законної сили 26.08.2020 р.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2021 по справі № 922/1482/21 позов АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термолайф-Україна" платежів в розмірі 26620199,33 грн., з яких: 25181649,67 грн. платежі та 1438549,66 грн пеня та судового збору в розмірі 399303,00 грн. задоволено по вищевказаним вагонам з періодом нарахування з 24.02.2020 р. по 31.01.2021 р. Рішення набрало законної сили 05.08.2021 р.

Відповідно до частини 4статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що станом на 01.01.2021 залишились невивантаженими 6 вагонів, що знаходиись під митним контролем та на які позивачем нараховувалась плата за користування та вагонами та зберігання вантажів.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання по оплаті належних платежів та зборів за подальший період сплати 01.02.2021 по 28.04.2021 в розмірі 1548879,71 грн з ПДВ, з метою вивільнення вагонів іноземного власника Білоруської залізниці, що знаходились під митним контролем, регіональною філією "Південна залізниця" зі Слобожанською митницею Держмитслужби 19.04.2021 був укладений договір відповідального зберігання № П/ДН-2-2198/НЮ.

Із обставин справи вбачається, що 21.04.2021 була проведена перевірка маси вантажу в вагонах на станції Основа, оформлені відповідні комерційні акти.

21.04.2021 вагони № 62115431, 61434247, 60906666, 60655131, 62010855, 61082855, 60216488 були подані під вивантаження вантажу в зоні митного контролю на складі твердого палива виробничого підрозділу "Локомотивне депо Основа", складені акти загальної форми станції Основа від 22.04.2021 № 3341, 3342, 3343, 3344, оформлені пам`ятки від 21.04.2021 № 5 та від 26.04.2021 № 7.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вагони були вивільнені, нарахування платежів, пов`язаних з затримкою, завершене 26.04.2021 р.

Загальна сума нарахованих платежів за період з 01.02.2021 по 26.04.2021 склала 1548879,71 грн (з ПДВ) , а саме: плата за користування вагонами на підставі відомостей плати форми ГУ-46: від 02.02.2021 № 02020026, від 03.02.2021 № 03020027, від 04.02.2021 № 04020028, від 05.02.2021 № 05020029, від 07.02.2021 № 07020030, від 08.02.2021 № 08020031, від 09.02.2021 № 09020032, від 10.02.20021 № 10020033, від 12.02.2021 № 12020034, від 13.02.2021 № 13020035, від 14.02.2021 №14020036, від 15.02.2021 № 15020037, від 17.02.2021 № 17020038, від 18.02.2021 № 18020039, від 19.02.2021 № 19020040, від 20.02.2021 № 20020041, від 22.02.2021 № 22020042, від 23.02.2021 № 23020043, від 24.02.2021 № 24020044, від 25.002.2021 № 25020045 від 27.02.2021 № 27020046, від 28.02.2021, № 28020047, від 01.03.2021 № 01030048, від 02.03.2021 № 02030050, від 04.03.2021 № 04030051, від 05.03.2021 № 05030052, від 06.03.2021 № 06030053, від 07.03.2021 № 07030054, від 09.03.2021 № 09030055, від 10.03.2021, № 10030056, від 11.03.2021 № 11030057, від 12.03.2021 № 12030058, від 14.03.2021 № 14030059, від 17.03.2021 № 15030060, від 16.03.2021 № 16030061, від 17.03.2021 № 17030062, від 30.03.2021 № 30030846, від 19.03.2021 № 1903006, від 20.03.2021 № 20030065, від 21.03.2021 № 21030066, від 22.03.2021 № 22030067, від 24.03.2021 № 24030068, від 25.03.2021 № 25030069, від 26.03.2021 № 26030070, від 27.03.2021 № 27030071, від 29.03.2021 № 29030072, від 30.03.2021 № 30030073.

Відповідно до п. 1, 3 розд. V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженогонаказом Мінтрансу від 26.03.2009 р. № 317, ставки плати за користування вагонів перевізника України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в табл. 1. При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година; бір за зберігання вантажів на підставі накопичувальних карток ФДУ-92: від 25.02.2021 № 25020529, від 28.04.2021 № 28041177.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на підписання вказаних документів не з`явився, про що позивачем складені акти загальної форми: від 04.02.2021 № 864, від 05.02.2021 № 886, від 06.02.2021 № 908, від 07.02.2021 № 951, від 09.02.2021 № 976, від 10.02.2021 № 1003, від 11.02.2021 № 1028, від 12.02.2021 № 1082, від 14.02.2021 № 1112, від 15.02.2021 № 1145, від 16.02.2021 № 1164, від 17.02.2021 № 1221, від 19.02.2021 № 1278, від 20.02.2021 № 1311, від 21.02.2021 № 1333, від 22.02.2021 № 1352, від 24.02.2021 № 1472, від 25.02.2021 № 1493, від 25.02.2021 № 1498, від 26.02.2021 № 1528, від 27.02.2021 № 1575, від 01.03.2021 № 1649, від 02.03.2021 № 1682, від 03.03.2021 № 1711, від 04.03.2021 № 1744, від 06.03.2021 № 1787, від 07.03.2021 № 1809, від 08.03.2021 № 1830, від 09.03.2021 № 1848, від 11.03.2021 № 1955, від 12.03.2021 № 2002, від 13.03.2021 № 2024, від 14.03.2021 № 2060, від 16.03.2021 № 2120, від 17.03.2021 № 2160, від 18.03.2021 № 2196, від 19.03.2021 № 2218, від 30.03.2021 № 2555, від 21.03.2021 № 2269, від 22.03.2021 № 2298, від 23.03.2021 № 2340, від 24.03.2021 № 2395, від 26.03.2021 № 2456, від 28.03.2021 № 2507, від 28.03.2021 № 2506, від 29.03.2021 № 2523, від 31.03.2021 № 2582, від 01.04.2021 № 2631, від 25.02.2021 № 1498, від 30.03.2021 № 2555, від 28.04.2021 № 3569.

Згідно п. 36 Статуту, у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Підпунктом 2.2 п. 2 розд. ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги, завтердженогонаказом Мінтрансу від 26.03.2009 р. № 317передбачено, що при виникненні на станції ускладнень, пов`язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зьерігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться після двох годин з моменту повідомлення одержувача про введення підвищеної ставки, але не раніше ніж через 24 години після закінчення терміну безоплатного зберігання.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2020 по справі № 922/859/20 було встановлено наступне.

"Згідно з оперативним повідомленням від 20.10.2019 № 20/10 начальник станції Основа звернувся до філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" з проханням застосувати двократний розмір ставки за зберігання вантажу, що прибув на адресу 1-го Відповідача у вагонах № 62115431, 61434247, 60906666, 60655131, які простоюють на коліях станції Основа. У відповідь, керівництвом філії дозволено застосовувати двократний розмір ставки збору за зберігання вантажу у вагонах № 62115431, 61434247, 60906666, 60655131 згідно з телеграмою від 21.10.2019 № НЗ-1-40/521. Про застосування двократної ставки збору за зберігання 1-му Відповідачу було направлено телефонограму від 21.10.2019 № 2/10-21.

Згідно з оперативним повідомленням від 23.10.2019 № ДС-07/926 начальник станції Основа звернувся до філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" з проханням застосувати двократний розмір ставки за зберігання вантажу, що прибув на адресу 1-го Відповідача у вагоні № 61082855, який простоює на коліях станції Основа. У відповідь, керівництвом філії дозволено застосовувати двократний розмір ставки збору за зберігання вантажу у вагоні № 61082855 згідно з телеграмою від 23.10.2019 № НЗ-1-40/561. Про застосування двократної ставки збору за зберігання Відповідачу № 1 було направлено телефонограму від 23.10.2019 № 3/10-23.

Згідно з оперативним повідомленням від 28.10.2019 № ДС-07/941 начальник станції Основа звернувся до філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" з проханням застосувати двократний розмір ставки за зберігання вантажу, що прибув на адресу 1-го Відповідача у вагоні № 60216488, який простоює на коліях станції Основа. У відповідь, керівництвом філії дозволено застосовувати двократний розмір ставки збору за зберігання вантажу у вагоні № 60216488 згідно з телеграмою від 28.10.2019 № НЗ-1-40/630. Про застосування двократної ставки збору за зберігання Відповідачу № 1 було направлено телефонограму від 28.10.2019 № 5/10-28.

Згідно з оперативним повідомленням від 31.10.2019 № ДС-07/963 начальник станції Основа звернувся до філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" з проханням застосувати двократний розмір ставки за зберігання вантажу, що прибув на адресу Відповідача № 1 у вагонах № 67205864, 60443538, 67388132, 67616847, 60677580, 66939976, 61774857, 64274350, 66742537, 67852830, які простоюють на коліях станції Основа. У відповідь, керівництвом філії дозволено застосовувати двократний розмір ставки збору за зберігання вантажу у вагонах № 67205864, 60443538, 67388132, 67616847, 60677580, 66939976, 61774857, 64274350, 66742537, 67852830 згідно з телеграмою від 31.10.2019 № НЗ-1-40/677. Про застосування двократної ставки збору за зберігання 1-му Відповідачу було направлено телефонограму від 31.10.2019 № 6/10-31.

Згідно з оперативним повідомленням від 03.11.2019 № 117 начальник станції Основа звернувся до філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" з проханням застосувати двократний розмір ставки за зберігання вантажу, що прибув на адресу 1-го Відповідача у вагонах № 67871764, 67153585, 65233181, 67663765, 66191404,67920314, 67589010, 62010855, які простоюють на коліях станції Основа. У відповідь, керівництвом філії дозволено застосовувати двократний розмір ставки збору за зберігання вантажу у вагонах № 67871764, 67153585, 65233181, 67663765, 66191404,67920314, 67589010, 62010855 згідно з телеграмою від 05.11.2019 № НЗ-1-40/729. Про застосування двократної ставки збору за зберігання 1-му Відповідачу було направлено телефонограму від 05.11.2019 № 7/11-05".

Таким чином, законність застосування позивчаем при проведенні розрахунку суми двоккартного розміру ставки за зберігання вантажу встановлена судом при розгляді вищевказаної справи.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Приписами частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно достатті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1статті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України)суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно дост. 908 ЦК України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями статті 306 ГК Україниунормовано, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 5статті 307 ГК Україниумови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2Статуту залізниць України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 закріплено, що Статут залізниць України(Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до ст. 3 Статуту дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Як передбачено частиною 1статті 307 ГК України, пункту 22 Статуту, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 62 Статуту передбачено, що за час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами), залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.

В свою чергу, абз. 2, 3 ст. 119 Статуту встановлено, що плата за користування вагонами і контейнерами вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458 (надалі - Правила).

Відповідно до пункту 3 Правил користування, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться, зокрема, на станціях призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається, в тому числі, на підставі Актів загальної форми ГУ-23.

В свою чергу, пунктом п. 8 Правил користування передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктами 12, 13, 14, 17 Правил користування встановлено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством. Унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затверджениминаказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 864/5085.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 26 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт"обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Порядок і терміни складання актів, пред`явлення і розгляду претензій та позовів визначаютьсяСтатутом залізниць України, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 129Статуту залізниць Україниобставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженогонаказом Мінтрансу від 26.03.2009 № 317, ставки плати за користування вагонів перевізника України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в табл. 1. При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до пункту 5, 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу; збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо); термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці - з моменту затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Відповідно до пункту 2 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженогонаказом Мінтрансу від 26.03.2009 № 317, після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн; у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до ст. 36 Статуту у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Підпунктом 2.2. пункту 2 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженогонаказом Мінтрансу від 26.03.2009 № 317також передбачено, що при виникненні на станції ускладнень, пов`язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться після двох годин з моменту повідомлення одержувача про введення підвищеної ставки, але не раніше ніж через 24 години після закінчення терміну безоплатного зберігання.

Пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затвердженінаказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644визначено, що всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в 3-х примірниках із зазначенням в них відомостей про надані послуги та їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції та вантажовласника.

Відповідно до ч.1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст.610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та їх підтвердженість наявними в матеріалах справи доказами, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача платежів у розмірі 1548879,71 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з частини 1 статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Наявні в матеріалах справи докази було ретельно досліджено судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для повного задоволення позову не спростовують.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору у даній справі покладається на відповідача у розмірі 23233,18 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термолайф-Україна" (61077, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 24, код ЄДРПОУ 38576630) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, код ЄДРПОУ 40081216) платежі у розмірі 1548879,71 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 23233,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "01" жовтня 2021 р.

СуддяГ.І. Сальнікова